|
Скачати 0.73 Mb.
|
МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………………...3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СУЧАСНИЙ СВІТ………......................................................................7 1.1. Характеристика найпоширеніших груп молодіжних субкультур..........................7 1.2. Вплив молодіжної субкультури на міжособистісні стосунки ……………….…..12 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ……………………………………….….......16 2.1. Результати дослідження впливу молодіжних субкультур на становлення та розвиток особистості…………………………………………………...………………16 2.2. Дослідження впливу молодіжної субкультури на формування індивідуальності в період ранньої юності…………………………………………………………………..18 2. 3. Розробка рекомендацій………………………………………………………….…21 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..…23 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ …………..................26 ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….....28 ВСТУП Актуальність теми диктується малою вивченістю механізмів рушійних сил субкультур, розуміння яких може стимулювати соціокультурні дії в бажаному для суспільства напрямі. Незаперечно доведено, що існує прямий зв’язок між змінами в суспільстві і виникненням та розвитком нових музичних течій і культур, заснованих на цих змінах. На сьогоднішній день різноманіття проявів людської культури дуже велике і з кожним днем з’являються нові аспекти і деталі, гідні вивчення. Масова культура, що є основою, від якої відгалужуються різноманітні субкультури, завжди була предметом уваги різних суспільних інститутів і об’єктом дослідження вчених з самих різних галузей науки. Особливу цікавість викликають проблеми взаємин суспільства і субкультур, у ряді яких особливе місце займають різні субкультури, що привертають увагу молоді, значні маси якої є членами чисельних неформальних об’єднань та субкультурних рухів. Суперечність оцінок і думок про ці структури в суспільстві пов’язана як з тривалим періодом ідеологізації соціологічної науки в нашій країні, так і недостатнє в науковому плані їх вивчення. Велику роль в цьому зіграло і те, що у вказаний вище період більшість видів молодіжної субкультури мали вид своєрідної культурної «інтервенції» з-за кордону. У сучасних умовах, коли має місце глобалізація, яка веде не до протиборства, а до діалогу культур, звернення до теми молодіжних субкультур, особливо до тих, які емоційно посилені музичною і поетичною дією на молодь, представляється дуже важливим для глибшого розуміння рушійних сил в соціумі. За останні десятиріччя як в нашій країні, так і за кордоном проблема молодіжних субкультур, цінностей і ціннісних орієнтацій молоді набула особливої актуальності. Ці поняття є об’єктом дослідження багатьох наук зокрема: соціології, психології, філософії, що говорить про їхню складність та багатоплановість. Сама молодь є об’єктом вивчення багатьох наук: соціології, вікової психології, демографії, соціальної антропології. Багато авторитетних дослідників, описуючи сучасний стан молодіжної субкультури, частіше за все роблять висновок про корінні зміни в ній. При цьому глибина та зміст кризової ситуації залишаються мало вивченими і потребують подальшого аналізу. Молодіжна субкультура є предметом дослідження Г. Абрамової, Т. Алексєєнко, Є. Бреєвої, Е. Еріксона, М. Ейзенштадта, С. Іконнікова, І. Кона, В. Ларміна, С. Левікова, В. Лісовського, Л. Мардахаєва, К. Манхейма, М. Міда, В. Ольшанського. Актуальність даної проблеми й зумовила вибір теми нашої наукової роботи: «Молодіжні субкультури та їхній вплив на становлення особистості старшокласників». Об’єктом дослідження є молодіжна субкультура та неформальні об’єднання. Предметом дослідження є вплив молодіжної субкультури на особистість старшокласника в соціологічному вимірі. Гіпотеза дослідження: для більшості підлітків входження в той чи інший вид субкультури є наслідком оточуючого середовища та колективу, в якому вони живуть, розвиваються та зростають. Мета дослідження: вивчити особливості неформальних об’єднаннь як найяскравіших проявів молодіжної субкультури у контексті взаємовпливів різних соціальних явищ в суспільстві та дослідити вплив молодіжних субкультур на формування особистості на базі Конотопської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 10. Мета дослідження передбачає розв’язання наступних завдань:
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи досліджень: узагальнення, порівняння,системного аналізу, абстрагування, анкетування, спостереження, аналіз даних, систематизація, моделювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше з’ясовано вплив молодіжної субкультури на формування особистості на в Конотопській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 10, та розроблено рекомендації педагогам, батькам щодо організації роботи в учнівських колективах з питань молодіжної субкультури. Практичне значення результатів дослідження. Отримані в процесі наукового пошуку основні відомості і висновки дослідження, розроблені рекомендації та наведений фактичний матеріал, щодо ролі молодіжних субкультур в сучасному світі, дозволить більше дізнатися про молодь, її поведінку та допоможе, як вчителям, педагогам організаторам, так і батькам, знайти спільну мову з представниками субкультур. Особистий внесок автора: дослідження впливу молодіжної субкультури на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10, проведено анкетування «Визначення знання старшокласників про субкультури», та «Ціннісні орієнтації у житті старшокласників», побудовано діаграми на основі дослідження, розроблено рекомендації педагогам, практичним психологам, батькам щодо організації роботи в учнівських колективах з питань молодіжної субкультури. Етапи дослідження:
Структура роботи: наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Список використаних джерел містить 20 найменувань. Робота містить двадцять три таблиці та дві діаграми, що відображають основні положення та результати дослідження. Основний об’єм роботи складає 27 сторінок. Загальний об’єм роботи складає 53 сторінки, що включає 4 додатки. РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СУЧАСНИЙ СВІТ 1.1. Характеристика найпоширеніших груп молодіжних субкультур Молодіжна культура – це неоднорідне явище, що має декілька можливих рівнів втілення ідеалу людини. Поняття «субкультури» (підкультури) як наукового терміну є досить широким та багатоскладовим. За даними новітнього філософського словника «субкультура» – це система норм та цінностей, що відрізняє групу від більшості суспільства [1, с. 36]. Сучасне суспільство представляє собою систему багато подібних субкультур. Молодіжна субкультура є одним з багатьох видів субкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представник субкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування. Молодь створює свою жаргонну мову – своєрідний сленг, моду, музику та моральний клімат. Особливості цієї субкультури пояснюються, з одного боку – надлишком життєвої енергії, а з іншого – відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальної самостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця у молодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе в суспільстві. Молодь у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі [4, c. 53]. За домінуючими цінностями та ознаками всі молодіжні субкультури можна поділити на такі групи: - музичні; - епатажно - протестові; - розправно - самосудні; - романтико - ескапітські; - гедоністично - розважальні; - релігійно - містичні. Хоча у чистому варіанті жодного типу молодіжної субкультури не існує, оскільки їх угрупування не відзначаються стійкістю та перетинаються, взаємопроникають один в одного, проте кожна субкультура має свої відмінності та характеристики [5]. Музичні молодіжні субкультури виникли навколо різних музичних стилів. Металісти – молодіжна субкультура в стилі метал (екстремальна музика, що зародилась в другій половині ХХ століття, є напрямком рок-музики, одним із стилів гітарної музики). Типова мода металістів: довге волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинси або шкіряні штани, чорні футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиї і зап’ясті, короткі чоботи з ланцюгами або армійські чоботи [17, c.43]. Репери – прихильники музичного напряму «rap», який виник в середині 80-х, будучи музикою чорних кварталів міст США. В Україні поширився в 90-х. Обов’язкові вміння всіх реперів – вміти читати реп, танцювати «брейкданс» (бі-боїнг), вміти малювати графіті. Також їм притаманна корпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найбільше цінують індивідуальність. Характерний одяг: штани «дизелі», дуті короткі куртки, всі речі на декілька розмірів більші [13]. Рейвери - прихильники музичного напряму «rave», який виник у 80-х роках. Це масова нічна дискотека («кислотна тусовка») із виступом диск-жокеїв, що являє собою симбіоз музики стилів «хаус» та «техно». В Україну потрапив у середині 90-х. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю, яскравістю кольорів, наявністю пірсингу. Учасники рейв-клубів схильні до вживання наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Щороку в Криму проходить фестиваль рейверів – «Республіка КаZантип» [11, c.72]. Брейкери – об’єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета – пропаганда брейк - танцю і виконання його великими групами. Зовнішній атрибут – вузькі темні окуляри. Епатажно - протестовим субкультурам початок поклали панки (пропагандисти ідеї «шок - протесту»). Виділяються одягом і зачісками. Мета – самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих норм поведінки. Негативно ставляться до праці, вживають наркотики, алкоголь. Захоплюються рок – ансамблями [5]. Байкери – віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом – байком. Найбільше цінують швидкість. Зовнішній вигляд – шкіряна куртка «косуха», бандана, шкіряні штани, ланцюги на шиї, пірсинг, каблучки, татуювання, довга борода. Панки – виникли в 70-ті роки. На даний час кількість панків зменшується, найбільше у Харкові. Панк-стиль характеризується низьким загальноосвітнім і культурним рівнем, агресивним самоствердженням. Цінності панків – епатація суспільства, відторгнення буржуазних цінностей, десоціалізація. Основний зміст стилю – виклик, провокація, «шок-ефекти». Це і незвичні зачіски – ірокез, і забарвлення волосся, демонстративна поведінка. Захоплюються панк – роком [17, c.56]. Розправно - самосудні субкультури. Переважно вихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різними відхиленнями від певних ідеалів. Скінхеди (скіни) - сучасна субкультура, яка з’явилася 1968 року в Лондоні. Це представники робітничого класу, які бунтували проти ліберальної влади та виступали проти негрів з Ямайки та вихідців з Азії, які були дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в інші країни. В Україні з’явилися ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день скінхеди поділяються на течії нацистів та пацифістів. Зовнішній вигляд: побрита голова, татуювання, важкі черевики зі стальними вставками фірми «Doc Martens», дута куртка без комірця зі змійкою та резинками на рукавах, підтяжки темного кольору, вузькі джинси чи камуфляжні штани [12, c.65]. Гопники (слово походить з рос. мови – ГОП – городское общество презрения) – територіальні корпоративні самодіяльні угрупування «пацанів», переважно вихідців з робочих сімей, що фізичною силою «очищають» міста від «неформалів». Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Властива інтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Можуть вимагати гроші чи цінні речі від інших людей, ходять групами по декілька осіб. Носять «кепку» та спортивні штани [8, c.26]. Романтико - ескапітські субкультури – (англ. – втекти, уникнути, позбавитися). Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу» [21, c.9]. Хіппі – з’явилися на зламі 60-70 років ХХ століття в Америці, а 1972 року – в Україні. Приводом до появи цього угруповання став британський гурт «Beatles». Хіппі – це своєрідний протест проти індустріального суспільства того часу, прихильники музичного стилю панк - рок. Виділяються довгим волоссям, саморобними прикрасами – «фєнічками», розірваним одягом, романтикою автостопу, можливістю втекти від реалій життя. Девіз угрупування – «Відмовся від всього соціального – помри молодим». Тому вони не жили в будинках, не дотримувались особистої гігієни, вживали алкогольні і наркотичні речовини, їздили на великих швидкостях. Нова течія хіпі звертає більшу увагу на зовнішню атрибутику, ніж на ідеологію – втечу від соціуму [6, c.24]. Готи – представники готичної субкультури, натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. З’явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Характерний зовнішній вигляд готів: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, чорний корсет, облягаючи чорні нарукавники, шипований нашийник, срібні прикраси окультної тематики, чорний макіяж і в дівчат, і в хлопців. Місце зборів – цвинтар вночі. Емо – (від «емоції») – субкультура, основним змістом якої є прояв емоцій. Емо - кіди ніколи не приховують свого емоційного стану, завжди і при будь яких обставинах проявляючи його. Вони вважають світ занадто жорстоким, тому відгороджуються від нього довгим косим, рваним чубом, який закриває одне око та фарбують очі і нігті в чорний колір, і хлопці також. Кольорова гама одягу – поєднання чорного з рожевим [5]. Гедоністично-розважальні субкультури – це субкультури, члени яких отримують насолоду від різного роду розваг, якими займаються. Хакери – комп’ютерні злочинці, здатні зламувати будь-які захисні системи, коди на ліцензійних іграшках, запустити в систему віруси. В Україні з’явилися у 60-70 рр. ХХ ст. Мають свої інтернет - видання, культові сайти. Ґеймери – прихильники комп’ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Ґеймери самі відокремлюють себе від спілкування з людьми. В основному, це – залежні люди, які проводять за комп’ютером до дванадцяти годин на день [13]. Фуррі – субкультура поєднує людей, які захоплюються антропоморфними (людиноподібними) тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Зовні нічим не відрізняються, спілкуються між собою через мережу Інтернет. Релігійно-містичні субкультури – постають унаслідок синтезу містичних та релігійних культів. Проповідають вирішення глобальних проблем людини, держави й усього світу загалом [20, c.108]. Растамани (растафаріани) – рух зародився серед чорношкірого населення Ямайки, в Україні запозичений від іноземних студентів – африканців та європейців. Растамани пропагують ідею рівності людей перед Джа (Богом), слухають музику стилю реггі, носять дреди та червоно-жовто-зелені берети, курять ґанджу (маріхуану) [4, c.64]. Сатаніти – цю субкультуру ще називають «блекстерами» - від назви найжорстокішого напряму в рок-металі – «блека», виконавці якого не співають, а хриплять та кричать. «Блекметал» вбирає в себе ідеї язичництва, агресію та протистояння християнству. Сатаністи носять чорний одяг, їхні груди прикрашає перевернутий хрест або пентаграма [2, c.85]. Отже, вплив молодіжних субкультур має як негативні, так і позитивні сторони. Тому формування кожної молодої людини буде залежати від того, яку течію молодіжної субкультури вона обере та що визначатиме зміст її діяльності в даній субкультурі. Також, відповідно до типів, на які діляться молодіжні субкультури за характером своєї діяльності, можна визначити їхні позитивні сторони, такі як творчість, спілкування тощо. Негативних сторін у змісті діяльності молодіжних субкультур найбільше в деструктивних течій, або ж – розправно - самосудних. Найбільшим фактором негативного впливу майже всіх течій молодіжних субкультур є нездоровий спосіб життя. |
Вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій... Розділ 1 Теоретичні засади впливу субкультури рокерів та металістів на соціалізацію молоді 5 |
СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЙНИЙ ЦЕНТР Оформлення: плакат «Кодекс членів проекту»; плакати «Молодіжні субкультури»; постери, учнівські проекти, комп’ютер та мультимедійна... |
СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЙНИЙ ЦЕНТР Оформлення: плакат «Кодекс членів проекту»; плакати «Молодіжні субкультури»; постери, учнівські проекти, комп’ютер та мультимедійна... |
Календарно-тематичне планування Світова література (нова програма... Цінності дитинства та їхній вплив на доросле життя. Вплив світу дорослих на дитячі взаємини |
VI Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасний світ і незрячі:... Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасний світ і незрячі: становлення особистості з особливими потребами в інформаційному... |
Тема. Шкідливий вплив куріння на здоров’я людини Мета: продовжити формувати поняття про шкідливі звички, поглибити знання учнів про негативний вплив паління та його наслідки; розвивати... |
- «Символіка скінхедів»; відеоролики «Поки батьки не бачать: діти з головою поринають у субкультури» |
ДОСВІД ЧЛЕНСТВА ГРЕЦІЇ У ЄС Як показало це дослідження, вступ Греції у ЄС мав благотворний вплив приблизно на дві третини галузей економіки. Однак, в загальному,... |
План Вступ 3 Розділ Основи виникнення і становлення інституту президентства... Аналіз діяльності Президентів України: від заснування поста Президента Української РСР до сьогодення 29 |
22. Адміністративне розташування Балаклійський р-н, м. Балаклія Антропогенний вплив (вирубування, випасання, рекреація, меліорація, техногенний вплив тощо) |