Вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій молоді Зміст Вступ 3 Розділ 1 Теоретичні засади впливу субкультури рокерів та металістів на соціалізацію молоді 5

Скачати 369.89 Kb.

Назва	Вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій молоді Зміст Вступ 3 Розділ 1 Теоретичні засади впливу субкультури рокерів та металістів на соціалізацію молоді 5
Сторінка	1/3
Дата	21.02.2016
Розмір	369.89 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Культура > Документи

1 2 3

Вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій молоді

Зміст

Вступ 3

Розділ 1 Теоретичні засади впливу субкультури рокерів та металістів на соціалізацію молоді 5

Субкультура як фактор соціалізації особистості 5
Змістовна характеристика поняття «життєва стратегія» 9

Розділ 2 Дослідження життєвих стратегій молоді 13

2.1 Методика дослідження життєвих стратегій молоді 13

2.2 Порівняльний аналіз результатів дослідження життєвих стратегій молоді 15

Загальні висновки 23

Список використаних джерел 26

ВСТУП

Наслідком економічних, політичних та соціальних змін українського суспільства 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. стало руйнування старої ієрархії суспільних цінностей та системи роботи з підростаючим поколінням. У зв’язку з цим все більшого значення у соціалізації дітей та молоді почала відігравати масова культура, ретрансльована через засоби масової комунікації, музику, літературу тощо. Її вплив позначився не лише на смаках та уподобаннях, а й на більш фундаментальних, базисних структурах особистості, зокрема, на формуванні системи життєвих стратегій молодого покоління.

Окрім зазначених вище шляхів передачі цінностей масової культури, важливу роль відіграють різноманітні субкультури, зокрема, субкультури рокерів та металістів.Їх вплив на формування системи життєвих стратегій сучасної молоді підтверджується результатами останніх досліджень. Так, згідно даних анкетування студентської молоді м. Ніжина, прослуховування музики є найбільш популярним видом дозвілля даної соціальної групи (61,3%), а рок-музика є найбільш популярним музичним жанром серед студентів (28,2%). Отже, майже третина молоді міста в тій чи іншій мірі сприймає трансльовані у музиці, текстах, зовнішньому вигляді цінності субкультур рокерів та металістів.

Проблемами соціалізації, субкультури та безпосередньо дослідженнями життєвої спрямованості особистості займались такі науковці як: С.Батенін, В.Москаленко, А.Харчев та інші(соціально-філософський напрям), Г.Андрєєва, Н.Андрєєнкова, С.Бєлічєва, Я.Коломінський, І.Кон, О.Лєонтьєв, М.Лукашевич, Р.Немов, А.Петровський та інші (соціально-психологічний напрям), Т.Алєксєєнко, В.Бочарова, Ю.Василькова, Б.Вульфов, Н.Заверико, І.Звєрєва, О.Мудрик, С.Савченко, С.Харченко та інші (соціально-педагогічний напрям). До осмислення сутності рушійних сил, механізмів, реальних і перспективних результатів та інших аспектів проблеми життєвих стратегій молоді зверталися такі вчені як К.Абульханова-Славская, Є.Головаха, Т.Заславська, Є.Омельченко, С.Макєєв, Н.Наумова, Ф.Турений, Т.Рєзнік, Н.Сорокіна, П.Штомпка, Н.Тихонова, М.Шабанова, В.Ядов і багато інших.

Разом з тим ми можемо констатувати, що проблема впливу субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій молоді залишилася поза увагою дослідників. Саме тому ми обрали тему дослідження:«Вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій молоді».

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити вплив субкультури рокерів та металістів на визначення життєвих стратегій молоді.

Завдання дослідження:

Проаналізувати наукову літературу по проблемі дослідження.
Охарактеризувати сутність основних понять дослідження.
Дослідити життєві стратегії молоді.
Визначити вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій молоді на основі співставлення результатів дослідження респондентів з різним ставленням до даної субкультури.

Об’єкт дослідження: соціалізація молоді під впливом неформальних молодіжних об’єднань.

Предмет дослідження: вплив субкультури рокерів та металістів на формування життєвих стратегій молоді.

Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

теоретичні: аналіз педагогічної, психологічної, соціологічної, соціально-педагогічної, літератури, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних;
емпіричні: інтерв’ю, Must–тест «Визначення життєвих цінностей особистості» та контент-аналіз.

Наукова значущість роботи полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано та експериментально досліджено вплив субкультури рокерів та металістів на визначення життєвих стратегій молоді; підібрано діагностичний інструментарій для дослідження життєвих стратегій молоді; уточнено зміст поняття «життєві стратегії» молоді; суттєво доповнене змістовне наповнення ознак субкультури рокерів і металістів; подальшого розвитку набуло дослідження життєвих стратегій молоді під впливом молодіжних субкультур

Практична значущість дослідження полягає у здійсненні емпіричного дослідження системи життєвих стратегій молоді з різною приналежністю до субкультури рокерів та металістів; визначенні впливовості даних субкультур на формування життєвих стратегій шляхом співставлення результатів різних груп респондентів. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями соціальної роботи, соціальними педагогами, кураторами, класними керівниками у виховній роботі з молоддю.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПЛИВУ СУБКУЛЬТУРИ РОКЕРІВ ТА МЕТАЛІСТІВ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ МОЛОДІ

1.1 Субкультура як фактор соціалізації особистості

На сьогодні будь-яке суспільство у процесі свого розвитку витрачає багато зусиль для того, щоб його члени успішно засвоювали культурні надбання, норми, цінності, ідеї, соціальний досвід, використовуючи для цього систему освіти, виховання різноманітні засоби підтримки культурних стандартів життєдіяльності.

Складний і тривалий процес включення індивіда до системи соціальних зв'язків та відносин, його активної взаємодії з оточенням, у ході якої він засвоює зразки поведінки, соціальні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльності у даному соціумі, називається соціалізацією. Будь-яке суспільство висуває певні вимоги до розвитку особистості, створює систему сприяння формуванню соціально бажаних властивостей людини, тих властивостей, що схвалюються оточенням. Разом з цим, у суспільстві існує система покарань і санкцій, які застосовуються щодо людини за відхилення поведінки від соціальних норм - суспільних вимог. Соціалізація є основним механізмом взаємодії суспільства і особистості. У процесі соціалізації формуються основні властивості особистості, які забезпечують її життєдіяльність у суспільстві.

Соціалізація – процес входження людини в суспільство, засвоєння та активне відтворення соціального досвіду в ньому. Розрізняють первинну та вторинну стадії соціалізації. Первинна – соціалізація, що відбувалась у дитинстві і до повноліття, а вторинна – весь наступний процес, який пов'язаний із соціалізуючими чинниками подальшого життя індивіда.

Дослідники виокремлюють типи (політична, етнокультурна (етнічна), гендерна (статево-рольова), культурна, професійна, тощо) та види видів соціалізації (стихійна;відносно спрямована;соціально-контрольована (виховання).[39, 22] і зазначають, що соціалізація відбувається у взаємодії особистості з величезною кількістю різних умов та впливів середовища, які називають факторами соціалізації. Серед них - мегафактори (космос, планета, світ); макрофактори (країна, етнос, суспільство, держава); мезофактори (тип поселення, засоби масової інформації, субкультури ); мікрофактори (сім’я, сусідство, групи однолітків, виховні організації) [39,с.6].

Субкультура у процесі соціалізації особистості є мезофактором і водночас стилізованим механізмом, який здійснює важливий безпосередній вплив на залучення молодої людини до суспільних процесів соціуму та грає велику роль у її становленні як особистості. Субкультура – це сукупність специфічних, соціально-психологічних ознак (норм, цінностей, стереотипів, смаків і т.п.), що впливають на стиль життя і мислення певних номінальних і реальних груп людей, дозволяючи їм усвідомити і утвердити себе як «ми», відмінного від «вони» (решти представників соціуму) [ 39, с.37].

Соціальна база для формування субкультур – певні прошарки населення, контактні групи зі своїми специфічними рисами та особливостями. Субкультура формує певні смаки та стиль поведінки, дії та цінності, що мають глибокий сенс для їх носіїв. Оскільки субкультура є специфічним і стилізованим механізмом соціалізації, то вона створює безпосередню можливість для підлітка чи молодої людини вирішити конкретні проблеми соціалізації на певному етапі, пропонуючи визначені шляхи. Але саме через цю обмеженість вона не може запропонувати вирішення проблемних ситуацій іншого характеру, які можуть трапитись у процесі соціалізації молодої людини пізніше.

Субкультура є поняттям цілісним, оскільки складається з ряду виражених ознак, які лиш у сукупності несуть найбільш значний і відчутний вплив на соціалізацію молодої людини. Це такі як: специфічні цінності, зовнішній вигляд, жаргон, пропаговані стилем норми поведінки, способи проведення дозвілля, субкультурний фольклор, естетичні смаки, захоплення.

Зважаючи на опрацьовану літературу та проведені бесіди з респондентами ми дійшли висновку, що субкультура рокерів та субкультура металістів мають дуже схожі, оскільки у них спільне музичне коріння. Тому вважаємо доцільним у нашому дослідженні об’єднати дві субкультури для дослідження. Представимо це через призму типових ознак, які у тій чи іншій мірі присутні у всіх субкультурах:

Мода – відображає глибину входження в субкультуру на рівні зовнішнього вигляду носія чи члена даної субкультури. Субкультури рокерів та металістів вирізняються зовнішнім виглядом: це гамма чорного кольору, переважно шкіряний одяг, довге волосся у хлопців, присутність металічних частин на взутті та одязі, починаючи від булавок і закінчуючи масивними ланцюгами. Взуття теж відповідає стилю – шкіряне, масивне, армійське чи брендових фірм, які випускають саме таке взуття для масового обігу.
Ціннісні орієнтації - погляди певної субкультури на конкретні явища чи людей різних спільнот; забобони чи конкретний набір правил, які є обов’язковими для виконання представниками субкультури; своєрідні уявлення про світ та своє місце в ньому через призму пропагованих цінностей конкретної субкультури. У субкультурах рокерів та металістів цінності можна простежити у текстах пісень та особливостях поведінки. Це пропаганда свободи, вільного життя, сильної духом особистості, протест проти суспільного устрою, який пригнічує свободу дій та волі. Пропаганда вільного вибору у житті, який залежить лише від самої особистості. Також тут присутні й загальнолюдські цінності такі як людське життя, але загальні цінності різними субкультурами залежно від спрямування або заохочуються, або заперечуються.
Естетичні смаки – більш-менш яскраво виражені спільні для носіїв субкультури захоплення, способи організації дозвілля, хобі, переваги у виді засобу пересування тощо – визначають стиль життя учасників даної субкультури. У субкультурі рокерів та металістів більш яскраво також можна простежити захоплення певними різновидами рок-музики, будь-хто метал, панк, хеві-метал, хард-кор чи щось інше.
Жаргон – своєрідний діалект, набір слів, що притаманний певній субкультурі і відрізняє її носіїв від «усіх інших». Жаргон для субкультури рокерів та металістів означає приналежність та розуміння між її членами без складних пояснень, спрощення самого процесу спілкування та заміна великих шматків текстової інформації влучними фразами чи словами. Крім того, за допомогою жаргонних слів і виразів носії субкультури намагаються компенсувати емоційну і вербальну неможливість висловити свої переживання і почуття. Жаргонні слова та вирази надають «прямо організуючий вплив на всю промову, на стиль, на побудову образів» у носіїв субкультури. [39, с.38].
Субкультурний фольклор – комплекс словесних, музичних, ігрових, образотворчих видів творчості, які створюються для пояснення певних подій чи явищ (життєві історії з життя рок-музикантів, анекдоти, легенди тощо).

Вплив субкультури на соціалізацію молоді здійснюється шляхом інтеріоризації та прийняття зазначених вище ознак. У той же час, результат впливу ознак субкультури проявляється не лише у зовнішньому вигляді чи естетичних перевагах. Заснована на певних уявленнях про світ, суспільство, взаємостосунки між людьми, ієрархію цінностей, субкультура чинить вплив і на формування глибинних особистісних утворень – життєвих стратегій.
1.2 Змістовна характеристика поняття «життєва стратегія»

Суспільна трансформація активізує прояви різновекторних соціокультурних тенденцій, зокрема, що визначають процес соціального самовизначення української молоді. Кардинальні, соціально-економічні перетворення такі, як зміни у формах власності, політичний плюралізм, відсутність ідеологічного тиску з одного боку надають сучасній молодій людині велику свободу у діях, ширші можливості реалізації свого особистісного потенціалу, у всякому разі порівняно з радянською молоддю 1960-х або 1980-х років. З іншого боку, ці ж перетворення сприяють соціальному відчуженню особистості, що передусім проявляється у таких феноменах як безробіття, зубожіння, моральна деградація, правове беззаконня, економічна та політична криза. Тому сьогодні, соціальне самовизначення молоді є процесом, у якому передусім відбувається вироблення їхніх життєвих стратегій. Закон України дає нам чітке визначення поняття «молодь»:«молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років» [58].

Мобільність сучасної молоді у пошуках себе зумовлена як віковими особливостями даної соціально-демографічної групи та її соціально-психологічними характеристиками, так і реальною соціальною практикою. Динамічність соціальних процесів, не дає можливості молодій людині, плануючи своє життя, артикулювати конкретні тимчасові віхи реалізації тих або інших поставлених перед собою цілей. Ці цілі, як правило, носять лише стратегічний характер: отримати престижну професію, не уточнюючи, яку саме; створити сім'ю, але тільки тоді, коли для цього будуть умови передусім матеріальні і так далі. У зв'язку із цим, особливий дослідницький інтерес має не стільки аналіз того або іншого соціального вибору молодою людиною наприклад, конкретної професії, скільки вивчення того, яким є стратегічний план її життя, соціальні домагання, яким чином вона хоче досягти життєвого успіху.

У літературі існує велика кількість дефініцій поняття «життєва стратегія». Воно визначається і як система взаємопов'язаних і узагальнених цілей, які ставить перед собою особа (або соціальна група) на порівняно тривалий період життя, що включає мотиви її діяльності (соціальної групи) і спирається на стійке (або сформоване) ядро ціннісних орієнтацій; і як символічно опосередковані утворення, орієнтири і пріоритети особи, що реалізовуються у її поведінці; і «як схема перспективного орієнтування особи у своєму життєвому світі, що включає свідомі і поведінкові характеристики, які необхідні і достатні для формування і реалізації майбутнього життя ”; і «як стійка сукупність перспективних орієнтацій щодо свого індивідуального життя, локалізованих у свідомості особи і таких, що трансформуються у систему її поведінкової готовності і активності» [30].

Як вважає А. Абульханова-Славська, стратегія життя полягає у способах зміни, перетворення умов, ситуацій життя відповідно до цінностей самої особи.[1]. Ідеальність стратегії виявляється, з одного боку, суб'єктивно як щось таке, що містить неповторні особисті цілі, які виникають ситуативно і надситуативно, з іншого, – об'єктивно, як те, що включає культурно обумовлені зразки, стандарти, норми та цінності, інтеріарізовані індивідом у процесі соціалізації. Ціннісна обумовленість стратегічного підкреслюється багатьма сучасними соціологами. Як вважає Є.І. Головаха, життєва стратегія включає декілька елементів: «Ціннісні орієнтації, життєві цілі та плани, – пише він, – складають ядро життєвої перспективи, без якого вона втрачає свою основну функцію - регуляторну» [16, с.230]. Російські дослідники Л.Г.Костюченко і Ю.М. Рєзник виділяють наступні елементи у структурі життєвої стратегії особи: сприйняття майбутнього; установки на формування майбутнього; загальні стратегічні орієнтації; ціннісно-нормативні уявлення про майбутнє життя; стратегічні інтереси та цілі; стратегічні рішення та здібності; технології та процедури стратегічної дії; стратегічну поведінку (поведінкові акти і ролі); рефлексивно-контрольні механізми стратегічного орієнтування [30].

Поняття «стратегія» означає спосіб раціонального ставлення до життя. У довідкових виданнях термін «стратегія» визначається найчастіше як «мистецтво планування керівництва, заснованого на правильних прогнозах» [54]. Він визначає певний напрям діяльності організації, пов'язаний з обґрунтуванням, розробкою і втіленням в життя концепцій і рішень виробничого і соціального характеру [54]. Однак на відміну від інших способів життя (життєвих цілей, планів і т.д.) - це спосіб свідомого планування і конструювання особистістю власного життя шляхом поетапного формування її майбутнього. Воно конкретизує зміст понять «життєвий світ» і «життєвий шлях». Відзначимо, що далеко не всі вчені розглядають стратегію тільки як щось раціональне (наприклад освіту) в її певній структурі діяльності особистості. Частина з них вважає, що стратегії - суть явища діяльності мозку. «Вихідним матеріалом, - пишуть В.А. Горяніна і І.К. Масалков, - для декодування суб'єктивного досвіду є стратегії. Стратегія є відпрацьованою мозком послідовністю репрезентацій та операцій, що веде до конкретної мети, але при цьому незалежно від змістовної спрямованості поведінки. Кожен фрагмент стратегії - це етап ментального процесу (програми), для якого характерне використання одного з п'яти почуттів (внутрішнього або зовнішнього) »[19, с. 117].

Таким чином, у визначенні поняття «стратегія життя» до цього часу немає логічної чіткості і ясності. Воно трактується або як система перспективних уявлень і орієнтації особистості, або ще вужче - як система цілей, планів і ціннісних орієнтації. Так, Є.І. Головаха вважає за краще використовувати замість поняття «стратегія життя» поняття «життєва перспектива», обґрунтовуючи це тим, що останнє не так жорстко і формально фіксує рамки майбутнього життєвого шляху. «... Життєву перспективу, - наголошує він, - слід розглядати як цілісну картину майбутнього, складною суперечливою, як взаємозв'язку програмованих і очікуваних подій, з якими людина пов'язує соціальну цінність та індивідуальний сенс свого життя» [16, с. 15]. На наш погляд, найбільш теоретично обґрунтованою є точка зору Ю.М. Рєзніка та Е.А.Смирнова, які у своїх роботах відносять до структурних компонентів стратегії життя не тільки мету життя, але й інші компоненти діяльності, орієнтири та направляючі поведінки особистості в певній перспективі. [47, с. 101]

У роботах Ю.М. Рєзнік, Т.Є. Рєзнік і Е.А. Смирнова стратегії життя розглядаються як символічно опосередковані, ідеальні і виходять за своїм впливом за межі свідомості, що реалізують в поведінці людини орієнтири і пріоритети. Ідеальність стратегії виявляється, з одного боку, суб'єктивно як щось, що містить унікальні і неповторні, ситуативно-виникаючі і надситуативно-особистісні смисли та цілі, з іншого боку - об'єктивно як щось, що включає культурно обумовлені зразки, стандарти, норми і цінності, засвоєні людиною в процесі соціалізації. Якщо об'єктивна ідеальність локалізується в культурі, то суб'єктивна пронизує індивідуальну свідомість і поведінку людей, їх минулий досвід і цілі як передбачення майбутнього. Ю.М.Рєзнік виділяє також третє, власне соціальний вимір життєвих стратегій, яке зароджується на перетині об'єктивної і суб'єктивної ідеальності - у сфері так званої інтерсуб'єктивності, що утворюється на основі узгодження взаємних уявлень та очікувань[46].

Узагальнивши вищесказане, можна сформулювати наше визначення, яке полягає у наступному: життєва стратегія – це своєрідна соціальна, культурна і особистісна проекція індивіда на своє власне майбутнє, яка одночасно є особистісним, соціальним і культурним явищем. Визначальним етапом у формуванні життєвих стратегій особистості є період юності.

Стратегія є інтегральною характеристикою життєвого шляху. В основі її побудови лежить пошук відповідності типу особистості зі способом життя. Іншими словами, побудова життєвої стратегії має здійснюватися з урахуванням типологічних відмінностей індивідуальної траєкторії життя особистості. При цьому цей процес відбувається тільки в активному стані особистості. Активність є передумова побудови стратегії життя. Вона визначає міру відповідності та балансу між бажаним і необхідним, особистим і соціальним.

1 2 3

Схожі:

МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ... РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СУЧАСНИЙ СВІТ	«Роль соціального працівника у формуванні здорової сім’ї» ЗМІСТ ВСТУП... Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї
Зміст ВСТУП Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА	ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ... РОЗДІЛ СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА НЕПОВНОЛІТНІХ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ
- «Символіка скінхедів»; відеоролики «Поки батьки не бачать: діти з головою поринають у субкультури»	Профілактика девіантної поведінки підлітків у процесі самовиховання... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
ТРЕНІНГ «Негативний вплив куріння на здоров’я та імідж молоді» Мета: дати усвідомити учасникам тренінгу основну небезпечну для молоді тютюнопаління	Теоретичні засади добросовісної конкуренції ст. 7 Вступ ст. 4
СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЙНИЙ ЦЕНТР Оформлення: плакат «Кодекс членів проекту»; плакати «Молодіжні субкультури»; постери, учнівські проекти, комп’ютер та мультимедійна...	СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЙНИЙ ЦЕНТР Оформлення: плакат «Кодекс членів проекту»; плакати «Молодіжні субкультури»; постери, учнівські проекти, комп’ютер та мультимедійна...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання