|
Скачати 469.46 Kb.
|
Тема. Смислові відношення між частинами складносурядного речення. Мета: поглибити знання про складне речення, його будову, засоби зв’язку, інтонаційну завершеність; ознайомити зі смисловими відношеннями між частинами складносурядного речення; розвивати вміння і навички знаходити в тексті складносурядні речення, визначати смислові відношення, засоби зв’язку в них, члени речення, будувати власне висловлювання, використовуючи виражальні можливості складносурядних речень; виховувати культуру мовлення, інтерес до певних професій, традицій, звичаїв українського народу. Соціокультурна змістова лінія: я і національна історія та культура. Внутрішньопредметні зв’язки Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів, крилатих висловів, що мають будову складних речень. Культура мовлення і стилістика: інтонація складного речення, синоніміка складного і простого речень. Текст(риторичний аспект): використання складних речень у різних стилях мовлення. Тип уроку: урок засвоєння нових знань(формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, словники, навчальні посібники, картки. Форми і методи роботи: індивідуальна робота з картками (тести), «Атака на учня», «Що я знаю – про що дізнаюся – що хочу дізнатися», лінгвістичне дослідження, колективна робота, робота в групах, лінгвістичний практикум, проблемне завдання. Перебіг уроку І. Організаційний етап ІІ. Перевірка домашнього завдання: *пояснення вправи (з підручника) ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань 1.«Атака на учня» 1.Що вивчає синтаксис?
IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Настановчо-мотиваційний етап 1. Робота з таблицею (очікувані результати)
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу 1.Лінгвістичне дослідження. Мультимедійна презентація:
Слайд 1 Слайд 2 Слайд 3 2.Коментар учителя Змістові зв’язки(залежать від семантики тексту і сполучників): *одночасність дієслова недоконаного в. *послідовність док. в. єднальні *причиново-наслідкова залежність дієсл. док. в. * перелік – протиставлення протиставні – зіставлення *чергування явищ *взаємовиключення розділові Стилістична роль ССР із єднальними сполучниками відображають композиційно-стильовий прийом паралелізму, тотожності;
Ластівка день починає, а соловей кінчає. Щастя біжить, а нещастя лежить. Одному сонце світить, а другому і місяць не зблисне. Учений водить, а невчений слідом бродить. У дитини заболить пучка, а в матері — серце. Мати голівку миє — пригладжує, а мачуха миє — прискубує. Красно говорить приятель, а правду каже неприятель. Журба та горе з ніг звалять, а біда землею привалить. Добрий доброго научає, а злий на зле наставляє. Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить. Я людина, і ніщо людське мені не чуже. Журавлі прилетіли і полудень принесли. Сотні тисяч слів у мові, але першими я б поставив три: народ, праця, хліб. (В. Сухомлинський.) Всяк про правду трубить, та не всяк ту правду любить. Правду кожний хвалить, та не кожний її любить. Поїхав би в гості, та люди не кличуть. Великий рід, та ніде голови прихилити. VІ. Виконання системи завдань і вправ творчого характеру
І. Прочитайте текст. Стисло перекажіть його (письмово), використовуючи якомога більше складносурядних речень з різними сполучниками та різними змістовими відношеннями між частинами складних речень. Футбольні фанати... Сьогодні без них важко уявити футбольний матч. Завжди невгамовні, вони заповнюють найдешевші сектори стадіону і з усіх сил намагаються підтримати свою команду. Футбольний рух фанатів дуже різний, і ставлення до нього теж неоднозначне. Похід на футбольний матч, де чимало фанатів, може мати не передбачувані наслідки. Більшість футбольних уболівальників — це люди, які просто обожнюють спорт, але є й інші... Хтось вивчає історію своєї улюбленої команди, спортивну статистику, цікавиться новими методиками тренувань, а для когось головне — протистояти вболівальникам команд-суперників. Це протистояння часто виливається в агресивні дії, а від того програє власне футбол. Футбольний рух фанатів має глобальний характер. Найагресивнішими серед них вважають англійських футбольних хуліганів. Прикро, коли спортивні події супроводжуються бійками, а іноді — навіть загибеллю людей. Потерпають від такого перебігу подій і команди. Керівництво футбольних ліг іноді змушене вдаватися до дискваліфікації футбольних команд за хуліганські вчинки їхніх фанатів. Футбол — гра емоційна, і вона закономірно пов'язана з бурхливим виявом почуттів. Захоплення, радість, розчарування, обурення, відчуття щастя перемоги та невтішні сльози поразки... А звідки тоді агресія? Звідки стільки ненависті, адже здебільшого у фангрупах молоді хлопці й дівчата віком від 14 років? Чи потрібна така підтримка футболістам? * Вправа 90. Прочитайте текст. Випишіть складносурядні речення. Поясніть, якими засобами зв'язані частини цих речень. Із бабусиної скрині і не тільки Ярослава. Бабусю, тобі коли-небудь доводилося їхати зайцем? Дмитро. Бабуся й зараз їздить зайцем, вона ж квитка не бере. Бабуся. Але я маю пенсійне посвідчення, і воно замінює квиток. Я їду безплатно в громадському транспорті, але в міжміському, та й у маршрутці, звичайно, квиток купую. Ярослава. Та я це знаю, але мені цікаво, чому це на зайця, а не на якусь іншу тварину випала «слава» пасажира без квитка. Дмитро. Бо заєць швидко може втекти від контролера. Ярослава. Швидко бігає не тільки заєць. Бабуся. Заєць не тільки швидкий... Дмитро. Він і полохливий... Бабуся. І що ж, по-вашому, у характері й поведінці пасажирів-зайців переважає — полохливість чи моторність? А може, якась інша риса? Ярослава. Мабуть, полохливість. Той, хто не має квитка, весь час тремтить, він боїться, що прийде контролер. Дмитро. Ти ніколи не бачила, як вискакують з автобуса чи тролейбуса «зайці»? Ярослава. То «зайцями» можуть бути тільки молоді й моторні... Бабуся. У житті всякого буває. Забула, наприклад, людина гаманець, а їй їхати треба. Вона може попросити вибачення в кондуктора, і їй дозволять їхати без квитка. А в інших випадках — це порушення, за яке штрафують. До речі, ви знаєте, коли з'явився вислів їхати зайцем? Дмитро. Коли їздили на возах, тоді «зайців», мабуть, не було. Ярослава. Зате є вислів: «З чужого воза хоч посеред калюжі злазь». Бабуся. Ну це вже інший сюжет. Зайцями колись у Франції називали особливих пасажирів і товари; їх перевозили кучери в поштово-пасажирських каретах таємно від своїх хазяїв. Дмитро. Це як контрабанду. Ярослава. Ото вже тремтіли й пасажир, і кучер! Бабуся. Бачите, змінюються часи, країни, засоби пересування, а «зайці», на жаль, не переводяться.
1. Дорога ніби летить, і це ніби летить самий час (О. Гончар). 2. На сірій скелі мак цвіте, і вітер злий його гойдає, і пил на цвіт його мете, і лист без жалю обриває (Олександр Олесь). 3. Уже останній коник степовий затих, і вітер ліг на луках спати (Олександр Олесь). 4. Ніч колихала так ласкаво, — проте не спалося ніяк (М. Рильський). 5. Без гучних прожив він декларацій, а в душі поезія цвіла (М. Рильський). 6. П'янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі; а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці, дзвінкоголосі, чуйні, весняні (О. Гончар). 7. Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах). 8. На столі лежать зошитки малі, і роботи час проганяє втому (А. Малишко). 9. То іволга у пісні їх [шпаків] дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то колесо немазане скрипить (М. Рильський). 2.Представлення виконаної роботи 3.Лінгвістичний практикум. Синтаксичний розбір ССР:
1. Ось і осінь вже, і одяг свій згубив похмурий ліс. Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, єднальн. сполучн., послідовність дій. І част. – односкл., називн., непошир., неускл. ІІ част. – двоскл., пошир., неускл. [ ], і [ ]. 2. Місяць світив дуже яскраво, однак його світло пробивалося крізь туман. Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, протиставн. сполучн., протиставлення дій. І част. – двоскл., , пошир., неускл. ІІ част. – двоскл., пошир., неускл. [ ], однак [ ]. 3. Чи то дим ішов від вогнища, чи то туман піднімався над болотом. Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, розділ. сполучн., чергування дій. І част. – двоскл., пошир., неускл. ІІ част. – двоскл., пошир., неускл. Чи то [ ], чи то [ ].
VІІ. Систематизація й узагальнення знань 1.Проблемне завдання
Земля покрита білою габою, і вітер під вікном, жебрак-скрипаль. Струмує повітря, і тиша мліє, і ніде нікого. Книжка тисне на стіл із силою власної ваги, і стіл у свою чергу тисне на книжку. Коментар учителя
логічної наголошеності слів( крім зіставлення);
2.Засоби зв’язку в ньому? 3.Назвати єднальні сполучники. 4.Які сполучники протиставні? 5.Розділові сполучники? 6.Які сполучники одиничні, які повторювані, а які парні? 7.Інтонація ССР? 8.Чому частини рівноправні?
VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія 1. Заповнення таблиці (очікувані результати) 2. Оцінювання навчальної діяльності ІХ. Домашнє завдання 1.§ 9, впр. 93; 94 (на вибір). 2.Скласти текс-опис місцевості із ССР, визначити смислові відношення між частинами. Урок № 4 Тема. Розділові знаки між частинами складносурядного речення. Мета: поглибити знання про складне речення, його будову, засоби зв’язку, інтонаційну завершеність, смислові відношення між частинами складносурядного речення; ознайомити із уживанням розділових знаків, розвивати вміння і навички знаходити в тексті складносурядні речення, визначати смислові відношення, засоби зв’язку в них, члени речення, пунктограми, будувати власне висловлювання, використовуючи виражальні можливості складносурядних речень; виховувати культуру мовлення, повагу до батьків, старших людей, любов і бережливе ставлення до природи. Соціокультурна змістова лінія: я і національна історія та культура. Внутрішньопредметні зв’язки Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів, крилатих висловів, що мають будову складних речень. Культура мовлення і стилістика: інтонація складного речення, синоніміка складного і простого речень. Текст(риторичний аспект): використання складних речень у різних стилях мовлення. Тип уроку: урок засвоєння нових знань(формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, словники, навчальні посібники із пунктуації, орфографії. Форми і методи роботи: індивідуальна робота з картками, «Атака на учня», «Що я знаю – про що дізнаюся – що хочу дізнатися», мовознавче дослідження, робота в групах, робота з текстом, комунікативний практикум, пунктуаційний практикум, творча робота, «Мікрофон». Перебіг уроку І. Організаційний етап ІІ. Перевірка д.з.: *пояснення вправи (з підручника) ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань
2.Складне речення – це… 3.Чому речення називається складним? 4.Як пов’язані між собою його частини? 5.Який зв'язок інтонаційний, який – сполучниковий? 6.Сполучник – це… 7.Яка різниця між сполучниками сурядності та підрядності? 8.Для чого в мовленні використовуються складні речення? 9.Відмінність між складним і простим реченнями. 10.Складне сполучникове речення. 11.Складне безсполучникове речення. 12.Види складного сполучникового речення. 13.Сполучники сурядності. 14.Сполучники підрядності. 15.Основні ознаки складного речення.
IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Настановчо-мотиваційний етап 1. Робота з таблицею (очікувані результати)
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу 1. Мовознавче дослідження: * запис речень; * пояснення пунктограм(орфограм); * зіставлення прикладів із правилами (підручник – с. 63, с.65; навчальний посібник із пунктуації). 1. Рясніє дощ, і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття. Вітер то затихав і летів городами в степ, то він налітав із повною силою. 2. Мороз прилине синьо і прозоро, розвісить скрізь інею сивий дим; і на шибках невидимі узори він намалює генієм своїм. Не всі серця дадуться хробаку, не всі шляхи у круг закуто; і проросте зелена рута на жовтому піску. 3. Ще мить – і битва загримить. Дощик перестав – і все навколо запахло. Він нічого не бачить, але чує далекий шум – то шумлять смереки. 1. Попереду було село і виднівся ставок. Тільки вітер гуде в полі та дівоча пісня дзвенить. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай дзвенить! Весна і молодість!
Розділові знаки в складносурядному реченні Кома ставиться: – якщо частини з’єднані єднальними, протиставними, розділовими сполучниками: Вранці прибули машини, і солдати кинулись до ставу. Кома не ставиться:
Крапка з комою ставиться: – якщо частини з’єднані сполучниками а, але, проте, все ж, однак, також:
Тире ставиться: – якщо частини з’єднані сполучниками і(й), та(=і), та й, а, виражають:
Кома і тире ставиться: – у віршованих текстах при передачі швидкої зміни подій: Ніч колихала так ласкаво, – проте не спалося ніяк. VІ. Виконання системи завдань і вправ творчого характеру 1.Робота з підручником у групі *Вправа 96. Спишіть, розставляючи розділові знаки між частинами складносурядних речень. 1. Минуло тільки два тижні а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок (А. Кащенко). 2. Отаман перехрестився і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися, посилаючи рідній Україні своє останнє вітання (А. Кащенко). 3. Одягнувши шапку, кошовий махнув рукою і вмить сотні весел, ударивши в прозорі . хвилі річки, заблищали срібною сльозою а блискуча пелена Дніпра скаламутилася (А. Кащенко). 4. Минає час а Київ не минеться, не згасне шлях від маминого серця до серця України крізь віки (Д. Павличко). 5. Повітря склом виблискує ламким і тиша ніжно дзвонить над гаями (М. Рильський). 6. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (М. Стельмах). *Вправа 100. Відгадайте загадки. Спишіть текст загадок, доповнюючи їх відгадками й розставляючи потрібні розділові знаки. Підкресліть граматичні основи речень. 1. Батько лежить у сповитку а син пішов по світу. 2. Брат до брата в гості прийшов а той од нього ховається. 3. Чорний собака висить а білий на нього кидається. 4. Матір сина породила а син — матір (Народна творчість). ІІ. Із словами-відгадками складіть власні загадки. Запишіть їх і запропонуйте відгадати однокласникам. *Вправа 101. Виконайте тестове завдання. У якому складносурядному реченні між частинами не треба ставити кому? А У долинах співали струмки і кожен з них мав свій голос (М. Стельмах). Б Вечір був місячний, ясний і зорі лагідно сіяли (Леся Українка). В На Дніпрі тремтіли окремі вогники і від кожного з них тягнулася блискуча доріжка (В. Собко). Г Тільки невсипуще море бухкає десь здалеку та зорі тремтять у північній прохолоді (М. Коцюбинський). Вправа 102. Складіть і запишіть складносурядні речення, використавши подані слова та сполуки слів як спільний другорядний член у цих реченнях. Раптом, за лісом, уночі, на видноколі, кругом, без сумніву, мабуть. 2. Творча робота. Складання пейзажного етюду Етюд — 1. Замальовка частин майбутнього твору образотворчого мистецтва, виконаного з натури. 2. Вправа з техніки виконання в музиці, шахах, авторському мистецтві тощо. 3. Музичний твір віртуозного характеру. 4. У літературі — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру. Поряд із поняттям етюд уживаються термінологічні синоніми — образок, ескіз, що вказують на свідому незавершеність твору.
Вправа 103. Прочитайте образок сніданку на природі. Як М. Рильський використав стилістичні можливості синтаксису української мови — чергування простих і складних речень? Снідання Тараня світиться навпроти сонця — Чумацька, справжня! Хліб — як золотий, Насичений вітрами степовими І краяний смаглявою рукою Мисливця, риболова, косаря! Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! Ще кілька огірків — твердих, зелених, Оце і все. Неначе білі пави, Пливуть хмарки у небі. В полині Цвіркоче коник. Дівчина далека Співає пісню рідну та близьку. Темніє обрій. Добродушний грім Спросоння заревів — але над нами Ще ясно й синьо. О! Дивися! Крижні, В повітрі блиснувши разком перловим, На озерце спустились польове! *Вправа 104. Прочитайте пейзажний етюд. Знайдіть у ньому складносурядні речення. Поясніть уживання розділових знаків. Сьогодні теж ішов дощ. Почався він якось непомітно. Я пропустила його народження. Великі краплі легко торкнули скло — і воно радісно задзвеніло у відповідь, та я не відразу почула його передзвін. Але краплі ставали все сильніші й настирливіші, примушуючи скло виправдовуватися голосніше. Нарешті я підняла голову, і дощик, зрадівши, застукав із подвійною силою, ніби вітаючи мене. Він дзвенів склом, шарудів листям і торкав тонкими пальцями парасольки та капюшони перехожих. З неба лилася фантастична музика й летіли яскраві прозорі кульки. Скоро все це перетвориться на радісну веселку (3 учнівського твору). * Самостійна робота. Складіть і запишіть власний пейзажний етюд, уважно спостерігаючи за сьогоднішньою погодою. Чи доречним буде використання в такому творі складносурядних речень? Відповідь обґрунтуйте. 3.Комунікативний практикум. Аналіз творчих робіт за схемою:
VІІ. Систематизація й узагальнення знань
Осінь… Різнобарвність кольорів чарує око, а ще зелене листя гріє літнім настроєм душу. Так хочеться поринути у теплий рай сонця, зелені, повіву леготу, однак назад немає вороття. Чому природа така мінлива? Чи вона навмисне грається з нашими почуттями, чи випробовує нас матінка-природа? Та як приємно шелестить жовтогаряче листя, кидає останній прощальний погляд сонце; і киває берізка тонкостанна своїми диво-сережками. Один подих вітру – і зронить їх красуня прямо під ноги. А ти йдеш, йдеш по листяному килимові, перебираєш подумки хвилини, дні, роки… Осінь і невблаганний час! Або ви зі мною або ні? Я думаю, осмислюю… 2.«Мікрофон». Дати відповіді на запитання 1.Складносурядне речення – це…
VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія 1. Заповнення таблиці (очікувані результати) 2. Оцінювання навчальної діяльності ІХ. Домашнє завдання 1. § 10, впр. 105; 107 (на вибір). Урок № 5 |
Урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції) Тема. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними наслідковими, допустовими |
Урок формування знань, умінь, навичок. Обладнання: трагікомедія І.... Тема. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі. Значення творчості І. Карпенка-Карого |
Тема: Рівняння. Основні властивості рівняння Обладнання та наочність: підручник, картки для гри «Знайди помилку», картки для бліц тесту, картки для усного рахунку, картки для... |
Конспект уроку математики в 5 класі з теми Форми і методи роботи: ігрові методи, колективні форми роботи, індивідуальна самостійна робота учнів |
Урок засвоєння нових знань. Форми організації пізнавальної діяльності:... Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення |
Урок засвоєння нових знань Мета: засвоєння знань про види та причини дефектів тіста; формування вмінь при виготовленні різноманітних кондитерських виробів;... |
Урок-презентація Обладнання: мультимедійна учнівська презентація, публікація, портрети Алли Горської |
УРОК ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ В 6 КЛАСІ. Тема уроку Обладнання: підручник, атласи, картки із завданнями, роздатковий матеріал, таблиці,ілюстрації до теми, комп’ютерна презентація |
Тема уроку Обладнання: комп’ютери, картки із завданнями практичної роботи, мультимедійний проектор, презентація вчителя, картки оцінювання,... |
Урок №39/6 СЛАЙД 1 Тема: Урок узагальнення знань з теми «Надклас Риби» Обладнання: таблиці з теми «Риби», індивідуальні картки, комп’ютер, проектор, презентація, листки для контролю знань учнів |