|
|
Скачати 159.8 Kb.
|
|
УРОК ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ В 6 КЛАСІ. Тема уроку. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї. Мета. Розкрити причини виникнення античних міст-держав у Північному Причорномор’ї; - охарактеризувати суспільне, господарське та духовне життя полісів ; -розглянути відносини між античними містами-державами та сусідніми народами; - розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати та узагальнювати матеріал; -удосконалювати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами; -формувати естетичні смаки учнів; -виховувати інтерес до предмету, повагу до історії інших народів. Завдання уроку: -визначити причини виникнення античних міст-держав у Північному Причорномор’ї; - розглянути суспільне, господарське та духовне життя колоній; - дізнатися про відносини між античними містами-державами та сусідніми народами. Контрольні завдання уроку: -називати час утворення античних колоній у Північному Причорномор’ї; -показувати на карті грецькі міста-держави у Північному Причорно- мор’ї; -пояснювати терміни “колонія”, “колонізація”, “метрополія”; - описувати умови життя в грецьких колоніях; -пояснювати причини створення грецьких колоній. Обладнання: підручник, атласи, картки із завданнями, роздатковий матеріал, таблиці,ілюстрації до теми , комп’ютерна презентація. ХІД УРОКУ. І.Організаційна частина. Привітання з учнями та гостями. ІІ.Мотивація навчально- пізнавальної діяльності учнів, повідомлення теми, завдань уроку. ІІ.Актуалізація знань. Учитель. В давнину Греція не була єдиною державою, це були окремі області зі своїм головним містом і незалежним самоврядуванням. Вам відомо, що у 8-6 ст. до н.е. майже у всіх містах Греції і на багатьох островах Егейського моря утворилися самостійні держави-поліси. -Що таке поліс? (Поліс-це місто разом з прилеглими селами, полями, виноградниками, пасовиськами для худоби. Поліс-місто-держава.) -Назвіть та покажіть на карті найвідоміші з них. В той час, коли в Греції виникали міста –держави, тисячі людей їхали за море, щоб поселитися в чужих краях. Ми вже знайомилися з цим явищем в історії Греції. Пригадайте, як воно називається? (Велика грецька колонізація) Велика грецька колонізація-переселення греків на інші землі і заснування там своїх поселень-КОЛОНІЙ. Метод “Мозковий штурм”. 1)Що означає поняття “колонія”? 2)Що таке “метрополія”? 3)Чому греки засновували колонії? 4)Назвіть відомі вам причини грецької колонізації. Причини давньогрецької колонізації ми з вами простежимо на прикладі кількох греків-переселенців. Сюжетно-рольова театралізована гра. Греки їхали за море з різних міст. Уявимо собі, що ми знаходимося, наприклад, в Коринфі- багатому торговельному місті, що розташоване на перешийку, що віддаляє Пелопоннес від Середньої Греції. Тут зібралося кілька сотень греків, що мають намір виїхати. Вони знайомляться один з одним, розпитують про причини, через які кожен залишає рідну домівку. - Я бідний селянин, -каже один,- в нашій долині ніхто не вміє обробля-ти землю краще за мене. Але мій наділ знаходиться високо в горах, в долині вся земля належить знаті. Скільки не працюй, а залишишся бідним.. Часто приходиться голодувати. Може, на чужині я знайду собі кращу долю. - У мене справи ще гірші, розповідає другий селянин.- Як поставили на моїй ділянці борговий камінь, втратив я спокій і сон. Вдень працюю і вночі не сплю, весь час думаю: як би не стати мені рабом-боржником. Вирішив я покинути і закладений наділ, і рідний край. Кажуть, що за морем є країни ,де землі скільки завгодно, і родить вона краще, ніж на берегах Нілу! До них підходять двоє добре одягнених греків. -Хто ви такі?-питають їх. Не схоже, щоб голод чи борги гнали вас із дому. -Ви вгадали-відповідає один з них.- Ми торговці і живемо тут, у Ко-ринфі. Надійні люди розповіли, що в заморських країнах вигідно обмінюють пшеницю і рабів на розписні вази, вовняні тканини, оливкову олію. Ми попливемо з вами. Морська торгівля небезпечна, але вона може збагатити нас. - А ми-брати, обидва ткачі-ремісники. Раніше жили на одному з островів Егейського моря. -Нам довелося назавжди покинути домівку. Ми підняли демос на боротьбу проти знаті. Почалося повстання, але аристократи перемогли, і ми на першому ж човні втекли разом з іншими ватажками демосу. Один з присутніх мовчав, похмуро дивився і у розмову не втручався. -Хто ти?- спитали його.-Зовні ти схожий на знатну людину. Що змуси-ло тебе вирушити в далеку дорогу? -Ви не помилилися,- відповів чоловік.- Я походжу з давнього знатного роду. Я був правителем у своєму місті. Але однієї ночі мені довелося покинути свій дім, повний багатства і рабів. Вірний слуга розповів, що в місті почалося повстання демосу, багато знатних людей вбито у власних домівках. Ця стра-шна звістка застала мене зненацька. Як сказав поет:”На корабель біженця я пишний дім свій проміняв”. Так розмовляли між собою ці дуже різні люди. Учитель.А зараз давайте доповнимо названі вами причини грецької колоні-зації. Причини грецької колонізації:
Вчитель.Політична боротьба в полісах була дуже гострою.Відомо, наприк-лад, що в Мілеті, після перемоги демократів були розтоптані биками діти їх супротивників, а наступна перемога знаті закінчилася спаленням демократів та їх сімей. В такому разі перед угрупуванням, що програло у політичній бо-ротьбі, стояв вибір- насильницька смерть на батьківщині або терміновий ви-їзд в іншу країні. Іноді саме такі політичні діячі були ініціаторами заснування колоній. У великих полісах комплектувалися групи колоністів на чолі з ойкістом-старшим групи. Він керував групою як під час подорожі, так і при побудові міста. Нам відомі слова філософа Сократа про те, що греки “ніби жаби роз-сілися по берегах морів”. Давайте знайдемо цьому підтвердження, просте-живши за картою, і пригадаємо напрямки грецької колонізації.(Схема,слайд, карта) Одним із напрямків грецької колонізації був північний схід. У 7-6 ст.до н.е. греки заснували свої колонії у Північному Причорномор’ї - на південних землях сучасної України. Саме цей напрямок ми і будемо вивчати сьгодні на уроці. Перші поодинокі подорожі греків до північних берегів Чорного моря відбулися ще на початкку І тис. до н.е..Проте перші колонії виникають у 7 ст.до н.е. Спочатку купці лише на короткий час приставали до чужих берегів щоб обмінятися товарами з місцевими жителями.Пізніше, вибравши місце біля зручної бухти або в гирлі річки, греки захоплювали землю і будували місто, оточивши його муром. Грецька колонізація мала мирний характер, оскільки на морських і ли-манних узбережжях, там, де осідали переселенці, ніхто не проживав. Цей ре-гіон приваблював вихідців з Еллади родючими землями,широкими пасовись-ками, рибними багатствами. (Вигляд ольвійського степу) Греки заселяли лише вузьку прибережну смугу 5-10 кілометрів, і тому конфлікти з місцевим населенням були спочатку рідкісними. Пригадайте, які народи проживали в Північному Причорномор’ї у 6-4 ст.до н.е. і стали сусідами греків? (КАРТА) Про життя в грецьких колоніях ми дізнаємося далі,розглянувши сус-пільне, господарське та культурне життя у колоніях за планом: 1)Назва колонії, коли була заснована. 2)Де розташована колонія (показати на карті). 3) Суспільне життя у містах-колоніях Північного Причорномор’я. 4)Господарство мешканців міст-держав. 5)Культура та звичаї жителів Ольвії, Пантікапея, Херсонеса. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Засвоєння та застосування нових знань, умінь та навичок. При підготовці до уроку учні отримали випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про грецькі міста-держави Пн.Причорномор’я Ольвію, Пантікапей,Херсонес. Учням пропонується таблиця, яку вони мають заповнити в ході вивчення нового матеріалу. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї.
ОЛЬВІЯ. Місто Ольвія було засноване у 6 ст. до н.е. вихідцями з Мілета на правому березі Південнобузького лиману біля сучасного с. Парутине Миколаївської області. Місто проіснувало до середини ІІІст. до н.е. Слово Ольвія означає “щаслива”. Друга назва міста була “Борисфен”, бо, як правило, греки називали свої колонії за ім’ям річки, на якій стояло місто. Першими житловими спорудами були напівземлянки різної форми. Згодом з’явилися будинки із сирцевої глини та кам’яні будівлі. В першій половині 5 ст. до н.е., за свідченням Геродота, були збудовані захисні стіни. В період свого розквіту Ольвія займала територію площею близько 55 гектарів, чисельність її мешканців становила близько 20 тисяч. Місто терасами спускалося до лиману. Відомо, що Ольвія складалася з двох частин- Нижньої та Верхньої. Нижнє місто розташоване на береговій смузі і зручне для влаштування гавані, де причалювали кораблі. Верхнє місто височіло над лиманом. Суходолом увійти до міста можна було через головні ворота, від яких через усі квартали вела широка брукована вулиця. Археологами відкрито залишки агори- головної площі, навколо якої зосереджувалися торгові ряди, де проводилися народні збори та теменос- священна площа, на якій містилися храми, вівтарі, жертовники і здійснювалися жертвоприношення. В теменосі знаходилися храми Аполлона і Зевса,богині Афродіти. Народні збори називалися в Ольвії скорочено “народ”. У роботі цих зборів брали участь лише повноправні громадяни міста (як правило, греки), які досягли 25 років.Раби, чежоземці і жінки були усунуті від управління. Збори видавали закони, вирішували питання війни і миру,приймали у громадянство, нагороджували грамотами рромадян, які мали заслуги перед містом. Також обирали посадових осіб. Головна виконавча влада належала колегії п’яти виборних архонтів. Стратеги відали військовими справами. Найважливіші документи в Ольвії висікали на камені і виставляли на горі-центрі міста. Ольвія мала свою сільськогосподарську територію-хору, до якої входило близько 150 сільських поселень. Населення займалося землеробством, скотарством, мисливством та іншими промислами. В багаттьох будинках Були спеціальні приміщення для утримання худоби. Добре розвинене садівництво, сади утворювали вітрозахисну смугу. Знаходять кісточки з аличі і черешні. Жителі вирощували воноград і займалися виноробством.У прибережних районах було розвинене рибальство. Мешканці міста займалися ремеслами. В майстернях ремісники виготовляли гончарні вироби, металеві вироби, відлиті із бронзи і міді, дзеркала, прикраси, статуетки, ювелірні вироби, вироби з дерева і тканини. В Ольвії будували і ремонтували кораблі. Місто мало розвинуті торгові і культурні зв’язки. Головним партнером в торгівлі зерном було місто Афіни. В Ольвії були свої гроші. Спочатку це були литі «дельфінчики», а трохи пізніше- литі аси із зображенням Афіни,Горгони або Диметри та орла з дельфіном. Відомо також, що в ІІ ст. до н.е. в Ольвії карбували монети скіфського царя Скілура із міді, срібла, золота. У 5 ст. до н.е. в місті побудовано гімнасій-споруду для занять спортом з глибоким колодязем і штучною водоймою. В місті знаходять рештки спортивних споруд, декрети на честь переможців спортивних змагань. Жителі міста шанували Гомера і майже всі знали напам’ять «Ілліаду».Відомо також, що в Ольвії побував і навіть кілька місяців проживав « батько історії» Геродот. В місті були свої поети, які перед битвами для піднесення бойового духу читали вірші. Також було багато співців. Гімни богам і міським героям виконували під мандоліну. Вважається, що від цього інструмента походить українська кобза. Закріплення по питанню: перевірка результатів роботи з таблицею. ХЕРСОНЕС. Херсонес був заснований у 5 ст. до н.е. грецькими вихідцями із Гераклеї Понтійської як грецька колонія в Північному Причорноморї. Херсонес розташований в південно-західній частині Криму в межах сучасного міста Севастополя. Уже через століття після заснування територія Херсонеса охоплювала весь півострів. В перекладі з грецької Херсонес якраз означає “півострів”. До наших днів збереглися залишки міцних захисних стін навколо міста, які були зроблені з тесаного каменю. Територія Херсонесу становила 33 гектари і налічувала 15 тисяч жителів. Вулиці міста перетиналися під прямим кутом, вздовж них проходили водостоки, які відводили дощову воду і нечистоти в море. Головна вулиця шириною 6м і довжиною 900м була вимощена камінням і закінчувалася площею, викладеною камяними плитами. Зараз на місці центральної площі Херсонеса, де в античні часи проходили народні збори, стоїть Володимирський собор. Херсонес-це місто-держава з демократичним правлінням. Вищим органом влади були збори всіх вільних громадян, які досягли повноліття. Народні збори приймали закони і вирішували найважливіші питання. У місті існували народний суд і судді. Рішення суду приймалися за допомогою голосування камінчиками, тобто шляхом таємного голосування. Храми богів були прикрашені величними колонами, що збереглися до наших днів. Колони стародавньго Херсонеса зображено на українській гривні. Жителі Херсонеса пертворили півострів на свою сільськогосподарську зону-хору, яка була житницею Херсонеса і поставляла в місто зерно. Там були споруджені укріпленя, садиби, розмежовані наділи, зеленіли виноградники і сади. Виноградарство і виноробство було основою сільського господарства. Збереглися залишки оцементованих і кам’яних майданчиків для віджиму винограду і камя’ні цистерни , куди цей сік стікав. У всі часи жителі Херсонеса були чудовими мореплавцями і рибалками. У місті навіть був спеціальний ринок, де продавали рибу та рибні соуси. Рибу засолювали у великих ямах-цистернах, яких при розкопках виявлено близько 100. В самому місті розвивалися ремесла: гончарна справа, ковальська, ливарна, будівельна. Жителі Херсонеса займалися торгівлею як з грецькими містами, так і з сусідами-скіфами. З грецьких міст до Херсонеса ввозили розписний чорно-лаковий посуд, оливкову олію, зброю, мармур та вироби з нього. Вивозили сільськогосподарську продукцію, насамперед зерно, шкіру, солону і сушену рибу, рибні соуси, мед, віск, рабів. Сипучі і рідкі товари перевози-ли в амфорах. У Херсонесі карбували свою монету ще з 4 ст.до н.е. із срібла і міді. Археологи розкопали руїни монетного двору. Основні зображення на монетах були пов’язані з культами шанованих в місті богині Діви і Геракла. Відомо, що в 24р. до н.е. Херсонес проголошує богиню Діву вічною покровителькою міста. Про розвиток культури в Херсонесі свідчать писемні пам’ятки. Найвідоміша з них- присяга громадян Херсонеса. В 1954 році в Херсонесі відкриті руїни театру, який вміщував до 3 тисяч глядачів. У ІІІ ст. До н.е. в місті жив історик Сірікс, перший історик на т землях сучасної України, який описав історію міста, його взаємини з Боспорським царством та розповіді про чудеса богині Діви. Припускають,що він, як і Геродот, виступав у театрі,а саме в Амфітеатрі Херсонеса. Коментоване читання тексту. Робота з підручником. ПРИСЯГА ГРОМАДЯН ХЕРСОНЕСА. Присягаюся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою, Богами й богинями олімпійськими, Героями, що володіють містом, територією Й укріпленими пунктами херсонеситів. Я буду єдинодумцем у справі спасіння Свободи держави і громадян І не зраджу Херсонеса. Я не скидатиму демократичного ладу. Я не даватиму і не прийму дари, Що шкодять державі або громадянам. Я не замислю ніякої ганебної справи Проти будь-кого з громадян І на суді голос за законом подам. Я не складатиму змови Ні проти херсонеської общини, Ні проти будь-кого з громадян, Хто не оголошений ворогом народу. Запитання до тексту. 1.Яким був державний лад в Херсонесі? 2.Яким богам поклонялися жителі міста? 3.Як ви вважаєте, для чого жителі Херсонеса складали присягу? Що саме для них мало особливе значення? Закріплення по питанню: перевірка результатів, занесених до таблиці. ПАНТІКАПЕЙ. Місто Пантікапей було засноване у 6 ст. до н.е. на берегах Керченської протоки переселенцями з Мілета. Пантікапей в перекладі означає «рибний шлях». Нині на цьому місці стоїть місто Керч. Пантікапей був розташований на схилах та біля підніжжя гори Мітридат. Гора ця так називається і зараз за ім’ям понтійського царя. Пантікапей був столицею Боспорського царства, яке утворилося у 480р. до н.е. і з’єднало міста-держави по обох боках Керченської протоки. У ті далекі часи місто було оточене оборонним муром і баштами. На вершині гори стояв акрополь з храмами Аполлона та інших богів та палаци правителів міста, а по схилах - будинки заможних жителів міста, покриті червоною черепицею. Площа Пантікапея дорівнювала близько 100 гектарів. Населення здебільшого займалося землеробством, свідченням чого є зернові ями. На території хори Пантікапея виявлені знахідки серпів, кіс, жорен, зернових ям, залишки хлібних злаків, кістки свійських тварин. Розвинуте виноградарство і виноробство, були навіть цілі поселення, в яких це було основним заняттям. Населення займалося відгінним способом випасу овець- далеко від поселень, серед гір і пагорбів були загорожі для худоби. На узбережжі розташований великий порт, де у бухті стояло багато вітрильних кораблів. Пантікапей був найбільшим ремісничим і торговим центром у Північному Причорномор’ї. До порту прибували товари із Середземномор’я (маслинова олія, вино, керамічний посуд) та із скіфських земель (хліб, риба, шкіра). Але найважливішою галуззю було кораблебудування. Місто мало свій флот, який складали близько 30 кораблів. Пантікапей знаходився на перетині торгівельних шляхів між Європою, Середньою Азією, Китаєм та Середземномор’ям. Основними товарами, що вивозилися з міста були зерно, солона риба та вино. Пантікапей найперше місто, яке почало карбувати свою монету ще в 6 ст. до н.е. Спочатку це були срібні, а згодом золоті талери. Містом правили царі. Найбільшої могутності Боспорське царство досягло за правління царя Левкона І. Закріплення по питанню: перевірка результатів заповнення таблиці. Скіфи-сусіди греків колоністів. Найближчими сусідами греків були скіфи, які кочували у степах Північного Причорномор’я. Скіфами греки називали також землеробів, які жили на берегах Дніпра. Скіфи кочівники більшу частину свого життя проводили верхи на конях, а жінок і дітей возили в кибитках. Вони кочували, перганяючи худобу в пошуках пасовиськ. Під час розкопок скіфських курганів уздовж Дніпра (Чортомлик, Солоха, Куль-Оба, Гайманова Могила,Товста Могила) археологи знайшли багато речей, зроблених із золота і срібла грецькими майстрами на замовлення скіфської знаті. Це - золоті обкладки для сагайдаків, золоті чаші, бляшки-пластинки, які нашивали на одяг, браслети, нашийні гривні, сержки. Речі зроблені стародавніми майстрами настільки тонко, що сучасні ювеліри неспроможні їх повторити. Але неповторним шедевром вважається нагрудна прикраса скіфського царя- золота пектораль з Товстої Могили, знайдена у 1971 році українським археологом Борисом Мозолевським. Вчитель. Ми вже знайомилися з життям і культурою скіфського народу. Про тісні зв’язки греків зі скіфами, розвиток торгівлі між ними свідчать археологічні знахідки в скіфських курганах. Ці вироби належали скіфам, але виготовляли їх грецькі майстри. IV. Закріплення вивченого матеріалу. Вчитель. Ми ознайомилися із трьома найбільшими грецькими містами-державами Північного Причорномор'я . Що в них було спільного? Чим відрізнялися ці міста-держави? Завдання на закріплення по формуванню хронологічних знань. Завдання 1. Грецька колонія Херсонес була заснована на чорноморському узбережжі у 5 ст. до н.е. У 1979 році археологи знайшли античні срібні монети, фраг-менти кераміки, датовані ІІІ ст.до н.е. Скільки років перебували ці знахідки в землі? Завдання 2. Користуючись картою атласа, підрахуйте, яку відстань повинні були здолати греки, щоб дістатися з Мілета до Ольвії? Завдання 3 Згрупуйте слова: Ольвія, Пантікапей, Херсонес, колонія, метрополія, Гараклея, Мілет . Завдання 4. Заповніть прогалини: А) Херсонес – «Півострів» -______________________ Б) Пантікапей – __________________ - місто Керч В) Ольвія - _____________________ - _______________________ Завдання 5. Вставте в текст пропущені слова: Колонії вели з метрополією жваву торгівлю. У метрополію колоністи продавали________________________________________________. Натомість з метрополії надходили______________________________________________. V. Підбиття підсумків, виставлення оцінок. VI. Домашнє завдання.
VII. Рефлексія Вчитель. Один грек з дитинства мріяв мати великий будинок, дружню родину, та мешкати на березі моря. Для здійснення своєї мрії, він покинув Грецію, переїхав у Північне Причорномор’я. Йому довелося важко працювати. Він побудував великий будинок. Навколо був ліс. Від сусідів поставив паркан. Але в своєму будинку він вирішив зробити лише одне вікно. Вікно виходило на море, а вид з нього милував око господаря. Ішов час, виросли діти, з’явилися онуки, яким було мало одного вікна. Вони додали ще віконець. Якщо ви на сьогоднішньому уроці щось для себе відкрили, дізналися про нове, то додайте віконце будинку, якщо ви не розібралися в якихось поняттях, ситуаціях, то додайте дерев. А якщо вважаєте, що питання, які сьогодні розглядалися, вам непотрібні, то додайте парканчику до того, що є навколо будинку. |
|
Програма зовнішнього незалежного оцінювання з всесвітньої історії ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Метою зовнішнього незалежного оцінювання із всесвітньої історії є виявлення, рівня сформованості історичної компетентності випускника... |
Рекомендації щодо написання контрольних робіт з історії України та... Рекомендації щодо написання контрольних робіт з історії України та всесвітньої історії (інтегрований курс) 6 клас |
|
Урок №5 Клас: 9 Дата: 01. 10 Великою французькою революцією, поглибити інтерес учнів до всесвітньої історії, культури, до культури Франції |
Аналіз уроку I. Загальні відомості про урок Вчителем була Заводнюк Віта Леонідівна. За списком усі учні були присутніми. Обстановка в класі відповідала санітарно-гігієнічним... |
|
Урок історії України у 10 класі Романовський В. І. – вчитель історії, переможець ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року 2008» Колінковецького ЗНЗ І-ІІІ... |
Урок з історії України на тему: «Проблеми голодомору в історії українського народу» Якщо учні сформулювали самостійно тему уроку, ио вчитель пропонує смоделювати план уроку |
|
УРОК У 5-МУ КЛАСІ Тема. Стилізація і декоративна переробка рослинних форм Тип уроку. Комбінований урок засвоєння нових знань, формування умінь і творче застосування їх на практиці |
Інтерактивний урок із всесвітньої історії з теми «Країна Західної Європи в 1950-2004 рр.» Урок Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку країни Західної Європи в 1950-2004 рр |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
УРОК-ПРОЕКТ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 11 КЛАСІ «ОЛІМПІЙСЬКИЙ УРОК» Мета і завдання проекту: Розширити й узагальнити знання учнів що до вивчення історії розвитку олімпійського руху, його ідеалів та... |