Урок формування знань, умінь, навичок. Обладнання: трагікомедія І. Тобілевича»Мартин Боруля», портрети письменника; опорні картки. Форми, прийоми, методи роботи : робота з таблицею, «Гронування»

Скачати 96.77 Kb.

Назва	Урок формування знань, умінь, навичок. Обладнання: трагікомедія І. Тобілевича»Мартин Боруля», портрети письменника; опорні картки. Форми, прийоми, методи роботи : робота з таблицею, «Гронування»
Дата	10.02.2014
Розмір	96.77 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Література > Урок

Тема. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі. Значення творчості І.Карпенка-Карого.

Мета: розвивати навички аналізу літературного героя, розуміння причин особистої драми, вміти визначати головний конфлікт твору, розкрити значення творчості І.Тобілевича для розвитку української драматургії; виховувати інтерес до театрального мистецтва, розуміння його ролі у формуванні духовного світу людини.

Тип уроку: урок формування знань, умінь, навичок.

Обладнання: трагікомедія І.Тобілевича »Мартин Боруля», портрети письменника; опорні картки.

Форми, прийоми, методи роботи: робота з таблицею, «Гронування», літературний диктант, робота в групах, «Асоціативний кущ», учнівські повідомлення, створення опорного конспекту, «Мікрофон», взаємооцінювання.
Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Мотиваційний етап

Слово вчителя

Прочитавши твір І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля», ми замислилися над питаннями, що таке честь, гідність, соціальний статус людини. Поміркуймо, чи життєва позиція кожного з нас творить стан усього суспільства? До чого призвела життєва позиція головного героя трагікомедії? А інших персонажів?
ІІІ. Цілевизначення і планування навчальної діяльності. Повідомлення теми й завдань уроку

Мета уроку – проаналізувати вчинки й поведінку головного героя та інших персонажів трагікомедії І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля», з’ясувати мотиви їх поведінки, суть життєвих принципів, мети життя, духовність і бездуховність тогочасного суспільства.

З’ясування учнівських очікувань. Робота з таблицею

Що ми знаємо?	Що хочемо дізнатися?	Що ми дізналися?

Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань школярів

Літературний диктант « Мандрівка сторінками трагікомедії «Мартин Боруля»»

1.Соціальний статус Мартина Борулі…(Багатий шляхтич, чиншовик.)

2.Хто «вдень наробиться, а ввечері з соловейком щебече по садках»?(Микола.)

3.Кому Мартин наказував «купити самоваря, чаю, сахарю і кофію…»(Степанові.)

4. Хто прийшов сватати Марисю?(Гервасій і Матвій.)

5. Про що повідомив Мартина наймит Трохим?(Про те, що дві пари волів і дві корови економ Красовського відібрав у нього за наказом поміщика.)

6. Чому Омелька пограбували у місті?(Бо він напився і недогледів.)

7. Кого нахвалявся відправити «на Сибір, на каторгу» Боруля?(Поміщика Красовського.)

8. Хто із сім’ї Мартина «не хоче сидіть без роботи»?(Дочка Марися.)

9. Чому Націєвський втік із заручин?(Подумав, що його хочуть оженити на вагітній Марисі.)

10.Як відреагував Мартин Боруля на відмову у дворянстві?(Занедужав.)

11. Чому звільнили Степана зі служби?(Скоротили «за штатом».)

12. Що хотів Боруля залишити на згадку онукам із зібраних документів?(Герб і грамоту прапрадіда, і атестат.)

V.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота учнів у групах. Дати характеристику головному героєві твору за опорною карткою(заповнити таблицю)

Картка №1

Образ Мартина Борулі

Цитати	Риси характеру
1.«Я – не бидло, і син мій –не теля!.. І щоб уродзонний шляхтич подарував якому-небудь приймаку Красовському свою обиду? Та скоріше у мене на лисині виросте таке волосся, як у їжака…»
2.«…Мовчи, коли дворянина так лають?»
3.«Гроші? За цим діло не стане!»
4.«Нема розумнішої служби, як гражданська! Якби мене опреділив покійний папінька на гражданську, то вийшов би перший чиновник!»
5.«Тепер другий світ настав, треба чина, дворянства…»
6.«От сина опреділив у земський суд – самі всі іски поведем! Коли б ще дочку пристроїть за благородного чоловіка…Губернський секретар, ще й регістратор! Якраз для Марисі жених! »
7.«Папаша, мамаша…, треба так казать, як дворянські діти кажуть».
Картка №2 8.«Кому до волів, кому до бумаг»(Мартин – Миколі).
9.«Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими… Трись, трись між людьми, і з тебе будуть люде!»
10«Коли б, Господи, утвердили у дворянстві мерщій! Треба тілько дворянські порядки позаводить».
11.«Нагадай Каєтану Івановичу про мендаль».
12.«Воно й самому трохи чудно: то, було, «Мартин, дядьку Мартине», а тепер – пан!..»
13«Дочка моя дворянка, а твій син… ні дворянин, ні чиновник…, так не приходиться йти дворянці за хлібороба, я тепер на такій лінії…»(Мартин – Гервасію)
14.«Ти осліп від дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство профиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідсіля… Ми шляхтичі щабльові, що повипадали крізь щаблі своїх, невшитих лубками, возів і розгубились… Одно слово, голопуза шляхта! Нам дворянство так личить, як корові сідло»(Гервасій – Мартинові).
Картка №3 15.«Я неграмотний? Я й скоропись розбираю!»
16.«Туди ж – у рідню лізе – умийся попереду!..»(про Гервасія)
17.«Не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується…»(Палажка – Мартинові)
18.«Дворянин – одно, хлоп – друге: сметана – одно, а кисле молоко – друге… Погнався за чорними бровами: брови злиняли, а гонору як не було, так і нема!... Розпитай про всі звичаї дворянські…»(Мартин –Палазі)
19.«А важко і в дворянстві жить: розходу, розходу, – самим робить якось не приходиться…»
20.«О виродок шляхетського заводу! О гайдамака!Грабитель!»(Мартин про Красовського)
Картка №4 21.«Боруля добивається бумажного герба, а я йому на спині горба надрюкую»( економ Красовського про Борулю).
22.«А синок, синок!..Я тут із шкури вилазю, щоб його в люди вивести, а він п’янствує».
23.«Заживу настоящим дворянином: собак розведу,буду на охоту їздить, у карти грать».
24.«От мука мені з цим каторжним Омельком. І вигнав би, жаль, – давно служить, і привик до нього…»
25.« Ох, поки-то все поставиш на дворянську ногу, то й чуб свердлом стане!»
26.«Дворянство нам біду робе…»(Палажка – Марисі)
27.«От і благородна кума в пригоді стала. Кумів треба вибирать значних і благородних!»
Картка №5 28.«Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!.. Ох, діти, як хочеться вас бачить хорошими людьми, щоб не черствий хліб їли…»(батько – дочці)
29.«Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам. Як тяжко хлопом буть, усіх бояться, усіх лічить вищими од себе!»
30.«Я з тебе зроблю писанку, покажу, як шуткувати з дворянином»(Боруля –женихові).
31.«І в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом…»(Степан)
32.«Батько сварились, кричали:упали на землю зовсім, як мертві»(Марися – Степанові).
Картка №6 33.«Бумаг багато.П’ять літ діло йшло…, і не утвердили, не так хвамилія стоїть: у нових бумагах –Боруля, а у старих – Беруля!»
34.«Дворянство без розуму, без науки хліба не дасть. Спали всі бумаги, бо ти слабий на дворянство і умреш від цієї хвороби»(Гервасій).
35.«Потухне послідня іскра від бумаг, потухне моє життя…, умру на ваших очах».
36.«Горять червоно, як кров дворянська, горять! Нещасний хлоп Мартин Боруля!.. Тепер ти бидло! А Степан – теля! Рятуйте бумаги! Я сам поїду у дворянське собраніє, у сенат поїду… Згоріли… Тисяча рублів згоріла, половина хазяйства пропала, і все-таки – бидло!»
37.«Вчіть дітей своїх, щоб онуки мої були дворянами».
38.«Все згоріло, і мов моя стара душа на тім огні згоріла!.. Як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

Мартин Боруля(«Ґронування»)

представник заможної верхівки села;
живе здоровим селянським життям;
духовно скалічений нездоланним прагненням вийти на «дворянську лінію»;
дітей виховує «по-новому, як у панів»;
сина утримує писарчуком у земському суді;
дочку збирається видати за «благородного жениха»;
честолюбний і гордий;
мріє розвести мисливських собак, їздити на полювання, грати в карти;
не працює, а залежується в ліжку;
порушує традиції в родині, примусово насаджує нові порядки;
опиняється в скрутному становищі, стає залежним від сусіда-дворянина Красовського;
прозріває після фіаско;
розуміє свій істинний шлях селянина-хлібороба.

Характеристика інших дійових осіб(підготовлені учні):

1.Степан – син Борулі;

2.Марися – його дочка і Наталка Полтавка(І.Котляревський»Наталка Полтавка»);

3. Микола і Націєвський – наречені дівчини;

4.Палажка – дружина Борулі.

3.Аналіз проблематики твору. Створити «асоціативний кущ»: визначити проблеми, порушені у творі, дати короткий коментар

Соціальні проблеми

( Суспільні відносини:

дворяни і селяни, наймити

і хазяїни, чиновничо-судові

порядки.)
Проблематика трігікомедії
Побутові проблеми Морально-етичні

( Чому Мартин хоче (Стосунки між

завести нові порядки батьками й дітьми,

в домі? Як він ставиться кохання й вигода;

до слуг? Чи задоволені помста Націєвському;

члени родини щоденним хабарництво і чесна

життям?) праця.)
4.Розповідь учителя з елементами бесіди

Коли перед людиною постає питання про її місце в суспільстві, соціальний статус, вона неодмінно захоче для себе й своїх нащадків достойного життя. Але яким шляхом вона піде, залежить від її виховання, освіти, ототожнення себе як громадянина, як людини. Наскільки насиченим є її духовне життя, морально-етичні орієнтири, настільки й шляхи реалізації проблеми будуть вирішені.

– Як правильно вчинити кожному з нас, маючи досвід Мартина Борулі?

– Чи прагнення до чинів та привілеїв принесло йому й родині щастя?

– Чи зумів він захистити свою честь і гідність?

– Що для кожного з нас є «честь», гідність»?

–Чи кожній людині треба жити з честю і гідністю в душі?

– Як зміниться від цього суспільство?

Отже, через увесь твір проведено лінію: гідність людини визначає не привілейований соціальний статус, а чесна праця, простота, щирість у стосунках із людьми.

* Значення творчості

*Драми І.Карпенка-Карого – дії з логічним розвитком, життєвою правдою.

* Його твори живі, актуальні, сценічні.

* Тематика їх – народне життя в усіх його проявах.

*Селянські біди, проблеми, безпросвітність – обшир багатьох п’єс автора.

*»Бурлака», «Розумний і дурень», «Чумаки», «Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Суєта», «Хазяїн» – талановиті, історичні пам’ятники життя нашого села.

* Реаліст-драматург – співець жіночої долі, палкого й ніжного кохання(«Безталанна», «Наймичка»).

* Він творець драм про історичне минуле(»Сава Чалий», «Що було – те мохом поросло», «Сербин»).

* І.Карпенко Карий – один із «батьків новочасного українського театру».

VI. Рефлексійно-оцінювальний етап

1.Прочитати заповнене в таблиці

2.Оцінити роботу однокласників

VII. Підбиття підсумків уроку

*Мікрофон»

1.Яку мету ставили на уроці? Чи її досягли?

2.Завдяки яким формам роботи?

3.У чому актуальність п’єси «Мартин Боруля»?

4.Над чим потрібно подумати?

5.Як іти до своєї мети? Яким шляхом?

6.Чи варто жити заради досягнення певної сходинки вверх, до вищих чинів?

VIII. Домашнє завдання

1.Виконати тест(с.81-82).

2. Довести або спростувати одну з тез(завдання 3, с. 82).

3. Підготувати повідомлення про життєвий (1учень) і творчий(1 учень) шлях М.Старицького.

Схожі:

Урок-дослідження з елементами гри. Обладнання: портрет письменника,... Тема. Спиридон Черкасенко. «Маленький горбань» – твір про красу і незахищеність людської душі	Урок рольової гри. Обладнання : портрет письменника, виставка його... Методи, прийоми й форми роботи: розповідь учителя, виразне читання (вчителем і учнями), рольова гра, аналіз поезій, укладання таблиці...
Тема. Трагікомедія І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля», історія написання.... Тема. Трагікомедія І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля», історія написання. Дворянство як міф про краще життя	Урок засвоєння нових знань(формування мовної компетенції). Обладнання... Тема. Складне речення і його ознаки. Складне речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком
Уроку: узагальнити та систематизувати знання про типи мовлення опис Методи і прийоми: бесіда, метод передбачення, гронування, робота в парах, творча робота, самостійна робота	З ТЕМИ «ВСТАВНІ СЛОВА Й СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ» (з використанням мультимедійного обладнання) Методи, прийоми, форми роботи: робота з інтерактивною дошкою, робота у групах, у парах, діалог «учитель – учень», міні-проект, вільне...
Тема: Методика розвитку усного риторичного мовлення учнів у гімназії Методи та прийоми формування в учнів ЗОШ (гімназій, коледжів, ліцеїв тощо) риторичних умінь і навичок	Методи оцінки знань умінь і навичок учнів на уроках біології Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності,...
Урок узагальнення та удосконалення нових знань, умінь і навичок Дидактичне забезпечення уроку: інструмент для підготовки й обштукатурювання поверхні, картки-завдання	«Попередження та вирішення конфліктів в освітніх організаціях» Мета Мета: актуалізація знань про прийоми та методи вирішення конфлікту, відпрацьовування практичних навичок та умінь розв’язання конфліктних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання