|
|
Скачати 91.51 Kb.
|
| Наш веселий ярмарок Мета: ознайомити учнів із зразками декоративно- ужиткового мистецтва та їх роллю в житті сучасного українця; виховувати повагу, любов до культури рідного краю, до мистецьких здобутків народних майстрів. Обладнання: гончарні вироби, посуд, народна іграшка, свищики, сопілки, гребінці, шкатулки, писанки, кошики з лози, домоткані килими, вишивка, український народний одяг; виставка літератури з народознавства „Діло майстра величає”. Бібліотекар. Шановні гості! Дорогі діти! Я запитую у себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роздивляюсь На кожній сторінці – Де той рік, де той місяць і тиждень, і день, Коли ми перестали гордиться, що ми – українці. Я до себе кажу і до кожного з вас: - Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати. Запитаймо у себе: відколи, з якої пори Почали українці себе у собі забувати? Запитаймо й про те, як ми дружно Дійшли до буття, У якому свідомості нашій збагнути незмога, Чом солодшим од меду нам видався час забуття Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок од порога. Мені б дуже хотілося, щоб всі ви відволікли себе від дня сьогоднішнього і поринули в чарівний світ традицій нашого народу, тих джерел, з яких сформувалася українська нація. А саме – традиція ярмаркування, яка у нас представлена виробами декоративно-ужиткового мистецтва. Протягом життя людину оточує безліч корисних і потрібних їй речей. Річ несе в собі величезний заряд історичних, культурних, мистецьких надбань. Речі живуть, радіють, плачуть, вдивляються одне в другого як люди. Як і люди, вони покидають цей світ. Але при цьому набагато продовжують життя людини, крізь сторіччя доносять людські характери, вдачі, звичаї, звички. У кожній оселі існують скринька з дрібничками, керамічний розмальований посуд, серветка чи скатертина зі складним витонченим візерунком...Якщо їх виготовив народний майстер, вони стають витворами мистецтва. Народне ткацтво, килимарство, вишивка, гончарство, плетіння, різьблення по дереву, розпис, писинкарство належать до декоративно-прикладного мистецтва. Воно нерозривно пов’язане з обрядовою та господарчою діяльністю людини. Народне мистецтво яскраво характеризує національні особливості народу. Художні традиції утверджуються та передаються з покоління в покоління, удосконалюючись та набуваючи чарівної довершеності. На зустріч зі світом народної майстерності – на веселий ярмарок – вас запрошують ведучі сьогоднішнього заходу: Ведучий 1. Увага! Увага! Спішіть-поспішайте! Господарі й гості, глядіть, не минайте! На ярмарок прошу гуртом, поодинці, Чекають на всіх там чудові гостинці! Ведуча 2. На ярмарку нашім – веселім, багатім, Є чим дивувати і є що придбати. Тут речі умільців ні з чим незрівнянні, Барвисті стрічки, рушники вишивані. Полив’яний посуд – тарелі, горнятка, Сопілки – хлоп’яткам, намисто – дівчаткам. Ведучий 1. Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте, Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте. ( Під мелодію української народної пісні „Ой там, на току, на базарі...” учасники свята заходять до залу, підходять до лотків, розглядають товар, прицінюються. Продавці припрошують купувати і рекламують свій товар). ( Співають пісню „А я молода на базар ходила” під акомпонемент ложок, сопілок,свищиків...). Продавець посуду. Підходьте сюди, дорогі господині, Та й вибирайте посуд всій вашій родині. Тут ложки, миски і всілякі горнята, Мішалки, терки і качалка пузата. Продавець гончарних виробів. Макітру купіть, щоби маку натерти, Гладущик, щоб пити смачне молоко, Горщечки, щоб квіти гарні посадити Великий горщок, щоб куті наварити. Бібліотекар. Гончарство - одне з найважливіших, до того ж дуже примхливих ремесел. Успіх тут значною мірою залежить від знання секретів випалювання. Адже вогонь може й зіпсувати, звести нанівець прекрасну роботу гончаря. У народі цінувалися практичні й художні особливості глиняного посуду, здатність довго зберігати прохолоду води, свіжість молока, надавати особливого смаку стравам, що готувалися в ньому. Основними осередками гончарства на Україні є село Опішня Полтавської області. ( Демонстрація зразків глиняного посуду). Ведучий 1. А чи відгадаєте ви загадку? Був я на копанці, був я на топанці, Був я на кружалі, був я на пожарі, Був я на обварі. Коли молодим був, то людей кормив, А коли старим став, то пеленатися почав. (Глиняний горщик). Колись відгадку знала кожна сільська дитина. (Звучить гумореска П. Глазового „Кухлик”). Різьбяр. Кому дощечку різьблену, А кому сопілку? Купіть, дядьку, вашій доні Цю чудову скриньку. А для тещі вашої цього гребінця. Витрима таку чуприну, Як вовна в баранця. Бібліотекар. Найтоншу роботу по дереву виконували різьбярі. Вони застосовували методи випалювання, видовбування, художньої різьби для населення на замовлення та продаж. Для виготовлення виробів використовували сокири, ножі, різці, долота, стамески тощо. Майстри прикрашали фасади будівель, дерев’яний посуд, іграшки, шкатулки, скрині. (Продавці демонструють зразки виробів). Продавець виробів з лози. Ви до мене поспішайте, Дівки й молодиці, Ось вам кошик чи колиска з білої вербиці. А для вашого милого, любимого мужа Купіть бриля солом’яного, Щоб любив вас дуже. Ведучий 1. До роботи з деревом можна віднести і лозоплетіння. З кори берези чи липи, з вербової лози плели короби, кошики, головні убори – брилі, ляльки. ( Демонструє). Майстер декоративного розпису. Купуйте тарілі, чарочки і ложки, Писанки, картини, Ці чудові дошки. Не проходьте мимо цієї краси, Тут живе душа цариці-весни. Тут буяють фарби пекучого літа, Тут розлита щедрість достиглого жита. Тут у кожній квітці живе українська родина, Хай і далі процвітає вся наша країна. Бібліотекар. Безсмертним витвором народного генію є український декоративний розпис. Унікальним осередком цього мистецтва стало селище Петриківка Дніпропетровської області. Від їх розписів дихає щедрою українською природою, ароматом ягід та квітів привільних степів Придніпров’я. Понад 200 років талановиті майстри краю творять чудеса, заворожують очі, пробуджують почуття захоплення красою української землі, її талановитим народом. Традиції народного розпису представлені в роботах майстринь Катерини Білокур, Марії Приймаченко, Надії Білокінь, Тетяни Пати. (Показ робіт майстринь). Продавець писанок. Ось писанки красуні, Всі в рисках і квітках. Красу митців несуть в собі, Їх славлячи в віках. Без них же наше свято Не буде тим, чим є, Бо писанка багато Всім радості дає. Підходьте, розглядайте, Чудуйтесь, вибирайте! Хай принесе це диво в дім Тепло і затишок усім! Ведуча 2. Одним із видів українського народного мистецтва виступають писанки, орнаментовані пташині яйця. Мотиви розпису завжди мали символічний зміст: у них поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Упродовж століть мистецтво писанки набуло характеру народно-декоративного живопису Продавець килимів. Застеляйте столи та все килимами, А полик і лави яскравими ряднами. Беріть полотенце, виткане з любов’ю, Подаруйте донечці на щастя та долю. Простеліть доріжечку до порога, Щоб стояла старостів ціла рота. Постеліть доріжечку до криниці, Щоб заглядались на вашого сина дівиці. Ведучий 1. Найдавніше ремесло, яким займалися жінки – це ткацтво і килимарство. Килими служать для утеплення та прикрашання житла, також вони були частиною посагу нареченої. Дуже відомі килими з Решетилівки (Полтавщина), Косова (Гуцульщина), Коломиї (Західна Україна). Ведуча 2. Практично у кожній хаті була прядка, ткацький верстат. Спосіб виготовлення тканин був трудомісткий і довготривалий. (Демонстрація прядки, килимів, ряден, доріжок). Продавець вишиванок. Дивуйтесь, купуйте, але не баріться! Краса то яка – підійдіть, подивіться! Беріть, не минайте рушник цей, сестрички, Утріться й рум’янець не зійде із личка. Ведучий 1. Вишиті сорочки, рушники, скатертини – справжні художні твори народних майстринь. Їхня майстерність оспівана в народних піснях, казках, легендах, прислів’ях: „Хата без рушника, що сім’я без дітей”, „Рушничок на кілочку – хата ніби у віночку”, „Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей зустрічати” – нагадували матері своїм дочкам. Продавець вишиванок. Дивуйтесь, купуйте, але не баріться. Краса то яка – підійдіть, подивіться. Яка то робота, які то узори, А в цих вишиванках лани неозорі, Птахів щебетання, весняні світання, Квітковий розмай і калини зітхання. Оця вишиванка пасує дівчатам! А ці сорочки до лиця вам, хлоп’ята! Для вас готували прекрасні майстрині Ось ці пояси і червоні, і сині. Бібліотекар. На ярмарок звідусіль приїжджає багато гостей. Кожний іх своїм товаром. За деталями одягу можна визначити, хто звідки приїхав, бо в народному вбранні існує безліч варіантів. Ведучий 1. Невже тоді носили лиш для моди Сорочки, і жупани, кожухи? В них живе історія народу, Його талант прекрасний і важкий. І їх ні час, ні простір не порушать, Нехай на порох зітруться роки! У них живуть людські безсмертні душі, Ті добрі чари легкої руки. Ведучий 1. Національний характер білої вишитої сорочки підкреслюється в багатьох народних прислів’ях: „К Великодню сорочка хоч і лихенька, аби біленька”, „Як мати рідненька, то і сорочка біленька”, „Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку”. Ведуча 2. Мені бабуся розповіла теж декілька приповідок про сорочку: „Рукава як писанка, а личко як маків цвіт”, „Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті”. ( Співають пісню „Мамина сорочка”). Бібліотекар. Діти, а давайте згадаємо, які традиції та ремесла розвиваються в нашому місті? На якому дійстві в Прилуках можна побачити всі види декоративно-прикладного мистецтва і придбати їх? Якими із цих видів мистецтва ви б хотіли володіти? Ми мусимо зберегти народні традиції, вироблені українцями впродовж тисячоліть, щоб наші нащадки не втратили цей потяг до краси і досконалості. Не слід забувати, що які б нові мистецькі цінності не створили художники професіонали, народна мистецька традиція залишається тим невичерпним джерелом, яке живитиме серце і душі людей вічно. А наблизитися до народного мистецтва, його традицій і майстрів вам допоможе наша підбірка літератури під назвою „Діло майстра величає”. ( Виставка книг ). Ведучий 1. На доброму ярмарку ми побували, Одні продавали, інші купували, Співали, сміялись та ще жартували, Та про предків наших славних З шаною згадали. Ведуча 2. Ми надіємось, що ви Тут не сумували, І веселий ярмарок Увесь не проспали. Ведучий 1. Тож дозвольте під кінець Вам таке сказати І в гостинець на дорогу Таке побажати. Ведуча 2. Щоб завжди було добро У вашій родині, Щоб служили вірно ви Нашій Україні. Ведучий 1. Щоб родила щедро Колосиста нива, Щоб сімейка ваша Була вся щаслива. Ведуча 2. Щоб в країні нашій Було все, як слід, Разом: Щоб довіку був щасливий український славний рід! Бібліотекар. Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо всім, щоб у ваших родинах завжди був достаток, щоб було що продавати і було за що купувати. (Усі учасники виходять із залу, співаючи останній куплет пісні „Ой там, на току, на базарі”). Всі: Ой там, на веселім базарі. Продавали, купували, жартували, І з покупками потому Повертаємось додому. |
|
Методичні рекомендації керівникам гуртків образотворчого та декоративно-ужиткового... Діти, закінчивши студію образотворчого чи декоративно-ужиткового мистецтва в позашкільному навчальному закладі, на все життя зберігають... |
Перший урок З Україною в серці Україну; формувати національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до рідного краю, повагу... |
|
Тема. Художні техніки декоративно-прикладного мистецтва. Виготовлення... Нців, види декоративно-ужиткового мистецтва (визначати практично). Познайомити із складною витинанкою-композицією (багатоколірною),як... |
Урок з образотворчого мистецтва у 5-му класі на тему: «Витинанка. Види витинанок» Ознайомити учнів з різноманітними формами декоративно-прикладного ужиткового мистецтва, розповсюдженого в Україні |
|
Тема: «Аплікація як вид декоративно-ужиткового мистецтва» Мета: узагальнення і систематизація знання з теми Аплікація як вид декоративно – ужиткового мистецтва, закріпити знання про види... |
Декоративно-ужиткове мистецтво Мета: ознайомити учнів з декоративно-прикладним мистецтвом українського народу; прищеплювати любов до народного мистецтва і культурної... |
|
Тема. Бесіда про архітектуру. Архітектура як вид мистецтва Мета: поглибити знання учнів про архітектуру як вид мистецтва;ознайомити учнів з архітектурою м. Києва; розвивати в учнів навички... |
Галя: Як довго я чекала цього вечора. Дівчата обіцяли зайти за мною,... Виховувати у учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого... |
|
Веселі спогади про зиму дарують нам учні 3 класу Формувати уявлення про усну народну творчість. Розвивати творчі здібності учнів, почуття гумору. Виховувати любов до рідного краю,... |
УРОК 14 Цілі уроку: ознайомити учнів з основними категоріями заповідних об'єктів, сформувати в них уявлення про екомережі; розвивати навички... |