Завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

В.Д. Ярова, завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; В.С. Лизогуб, доктор біологічних наук, професор, директор навчально-дослідного інституту фізіології ім. М. Босого Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ УЧНІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Важливим чинником здорового способу життя, профілактики захворювань, створення умов для всебічного гармонійного розвитку дитини є фізичне виховання. У 2010/2011 навчальному році учні 5-9 класах навчатимуться за програмою Фізична культура ( авт. І.Ю. Круцевич та інші, в-во «Літера».2009р.). Учителям слід звернути увагу на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічної оснащеності навчального закладу. Основним критерієм відбору варіативних модулів програми є бажання учнів. Варіативні модулі протягом навчання у різних класах можуть змінюватися. При потребі, у 6-9 класах, у межах одного варіативного модуля , можна освоїти навчальний матеріал передбачений на два роки. Учні, які за результатами медичного огляду тимчасово віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки , але виконують коригувальні вправи і вправи для загального розвитку, які їм не протипоказані. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання вправ, а наприкінці навчального року ставити «Зараховано». Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель (а у 8-9 –х класах разом з учнем) складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання та кількість повторень, інтервал відпочинку, засоби самоконтролю. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури здійснюється за такими видами діяльності: 1.Засвоєння техніки виконання фізичної вправи. 2.Засвоєння теоретико-методичних знань. 3.Виконання навчальних завдань під час проведення уроку. 4. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату). При цьому оцінка за виконання навчального нормативу не є домінуючою під час тематичного, семестрового чи річного оцінювання. Зважаючи на те, що головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі важлива роль відводиться медико-педагогічному контролю – як комплексної системи характеристик усіх аспектів навчально-виховного процесу. Відповідно наказу Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 №518/674 затверджено Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, яке регламентує відповідні заходи спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури. РОЗПОДІЛ УЧНІВ НА ГРУПИ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ Функціональний стан серцево-судинної системи: Рівень функціонального резерву Індекс Руфьє Менше ніж 3 Високий 4-6 Вище середнього 7-9 Середній 10-14 Нище середнього Більше ніж 15 Низький ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУП ДЛЯ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ Назва медичної групи Критерії віднесення учнів до групи Характеристика фізичного навантаження Примітка Основна Здорові учні, які мають високий або середній фізичний розвиток та підготовленість, високий або вищий за середній та середній Індекс Руфьє (15- 7) Фізична підготовка проводиться у повному обсязі з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей Дозвіл лікаря щодо занять, в спортивних секціях після поглибленого обстеження. Підготовча Учні в реабілітаційному періоді після гострих захворювань, що не потребують курсу ЛФК, з середнім Індексом Руфьє (9 – 7) Поступове збільшення навантаження без здавання нормативів Заборонено заняття в спортивних секціях. Рекомендовано додаткові заняття в групах ЗФП з метою ліквідації недоліків у фізичній підготовці та спрямованих на підвищення функціональних резервів Спеціальна Значні відхилення постійного чи тимчасового характеру в стані здоров'я, що не перешкоджають навчанню в школі, але протипоказані для занять фізичною культурою за навчальною програмою. Рівень функціонально-резервних можливостей за Індексом Руфьє: низький та нижчий за середній (10 - 15) Фізична підготовка проводиться за спеціальними програмами з урахуванням характеру та ступеня відхилень Заняття проводить учитель фізичної культури з наданням індивідуальних завдань безпосередньо на уроках ДОЗУВАННЯ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА УРОКАХ Тривалість виконання вправи; Швидкість виконання вправи; Кількість повторень у серії; Інтервали та характер відпочинку між вправами; Кількість серій; Інтервали та характер відпочинку між серіями Характер виконання вправ( без противника з пасивно-активним опором) Інтенсивність фізичного навантаження - це напруженість його впливу на організм, що характеризується потужністю і складністю виконання заданої роботи (наприклад, швидкістю бігу, складністю гімнастичних вправ тощо). Внутрішнім проявом інтенсивності фізичного навантаження є реакція організму на виконання фізичної роботи. Найбільш точно інтенсивність індивідуального фізичного навантаження визначається за допомогою показника ЧСС. Під час інтенсивного фізичного навантаження, для учнів основної медичної групи, прийнято вважати пульс з верхньою межею 170-180 уд/хв що відповідає значному фізичному навантаженню. Фізичне навантаження середньої інтенсивності характеризується пульсом 140-160 уд/хв, легке -110-130 уд/хв. Вважаємо за доцільне визначати різні рівнів інтенсивності фізичного навантаження визначати у відповідності до результатів представлених у таблиці Інтенсивність та показники ЧСС під час виконання рухових дій ЧСС Уд/хв. 110 120 13 140 150 160 170 180 190 Інтенсивність, % 30 40 50 60 65 75 85 90 95 За умови правильно побудованого уроку зміни ЧСС відповідають структурним періодам уроку. Зазвичай у підготовчій частині уроку ЧСС збільшується на 15-20%, в основній частиш на 50-60% від початкової величини ЧСС на початку уроку. Причому під час проведення уроку в ігровій формі ЧСС може підвищуватися на 70-90%, що пояснюється, крім інтенсивного фізичного навантаження, значним емоційним збудженням дітей. У заключній частині ЧСС знижується і перевищує початковий показник на 5-10%. Після закінчення уроку, через 2-3 хв., ЧСС повинна повертатися до вихідного рівня. Для оцінки ступеню підвищення ЧСС під час уроку використовується метод порівняння даних пульсу у стані спокою і частоти пульсу після фізичного навантаження. Для визначення змін пульсу під час уроку доцільно використовувати формулу Карвоненна. Формула Карвоненна для розрахунку інтенсивності уроку: ЧСС навантаження - ЧСС спокою Інтенсивність = Х 100% ЧСС максимальна - ЧСС спокою Регулювання фізичного навантаження на уроці досягається за допомогою одного або 2-3 наступних прийомів: - кількість повторень виконання вправи (використовується за умови невисокого рівня підготовленості школярів і потребує значного часу виконання); - амплітуда виконання вправ (використовується складність виконання рухів з повною амплітудою і полегшення навантаження зі зменшенням амплітуди); - зміна ваги вантажу, який піднімає учень; - умови виконання вправ (збільшення кута підйому бігової доріжки); - опір партнера і самоопір; - швидкість виконання вправ (підвищення швидкості збільшує навантаження і зменшує кількість виконаних вправ; надмірне уповільнення призводить до збільшення навантаження, удосконалює здатність учнів управляти руховою діяльністю; оптимальна швидкість руху дає змогу виконувати вправи протягом тривалого часу); - час виконання вправ; - тривалість перерв і зміна їх характеру; - ускладнення вправ шляхом їхнього поєднання з іншими вправами; - вихідне положення. Оцінка обсягу фізичного навантаження на уроці Оцінку фізичного навантаження та реакцію учнів на фізичне навантаження під час уроку проводять за допомогою побудови фізіологічної кривої змін частоти серцевих скорочень. Одночасно із хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2-3 учнів різної статі, які обираються об'єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію, накладаючи пальці на область сонної артерії на шиї. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Обов'язковим є вимір пульсу до уроку та після його закінчення. Протягом уроку реєстрація пульсу проводять через 5-10 хв., при цьому проміжки часу залежать від виду навантаження: при безупинному навантаженні (загальнорозвиваючі вправи, спортивні ігри) виміри проводяться через стандартні проміжки часу (5-7 хв.), в інших випадках (вправи на спортивних снарядах) виміри пульсу проводяться після виконання вправи (через 7-10 хв). Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням таких умов: по осі абсцис (по горизонталі) від вихідної точки відкладають час уроку з вказівкою його частин, по осі ординат (по вертикалі) - пульс за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки ЧСС у стані спокою. В умовах правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двох вершинну (або одновершинну) параболічну форму. Низький підйом і рівний верхній край фізіологічної кривої свідчать про недостатнє фізичне навантаження. Багато зубчаста фізіологічна крива вказує на тривалі періоди бездіяльності між вправами з високим фізичним навантаженням. Різке прискорення пульсу, відсутність вираженої тенденції до його зниження наприкінці уроку є ознакою надмірного фізичного навантаження. Слід зазначити, що пульсова реакція залежить як від величини фізичного навантаження та рівня підготовленості до нього організму дитини, так і від типологічних особливостей нервової системи та характеру фізичних вправ (їх обсягу, емоційності, новизни та мотивації до виконання дитиною). Крім того, оцінку обсягу фізичного навантаження слід визначати за об'єктивними ознаками та візуальними ознаками стомлення учнів (табл.). Спрямованість навантаження Спрямованість навантаження ЧСС уд/хв., Інтенсивність, % Тривалість, хвилини Сумарна ЧСС на занятті Величина навантаження Аеробні можливості 120-140; 60-65 % 35 25 15 4.900 3.200 1.800 Значне Середнє Легке Аеробно -анаеробні можливості 140-160; 70-75% 30 20 10 4.800 3.000 1.400 Значне Середнє Легке Анаеробні можливості 170-190; 15 10 5 2.800 1.800 900 Значне Середнє Легке Схема візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження Об'єкти спостереження Ознаки втоми Колір шкіри обличчя Значне почервоніння Міміка Напружений вираз обличчя Пітливість Виразна у верхній половині тіла Дихання Прискорене, уривчасте дихання через рот Рухи Хитання, нетвердий крок Самопочуття Скарги на втому, біль у м'язах, серцебиття, задуху, шум у вухах, запаморочення Увага Помилки при виконанні команд, нечітке їх виконання ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 1.Наказ МОЗ України, МОН України від 20.07.2009 №518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах». 2.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура» 5-9 класи За редакцією С.М.Дятленка. – К.: Літера ЛТД. 2009. 3. Глазирін І.Д. Основи диференційованого фізичного виховання м. Черкаси: «Відлуння-Плюс», 2003

Схожі: