Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

О.І. Месевря, завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; С.І. Січкар, методист української мови і літератури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ – РІДНА МОВА Модернізація освітнього процесу вимагає, щоб дитина впродовж усіх років навчання в школі отримувала з української мови і літератури не тільки необхідні знання, вміння і навички, а й набувала важливих компетентностей для освіти впродовж усього життя. З цією метою у школярів потрібно розвивати критичне мислення, творчість, ініціативу, вчити розв’язувати проблеми, приймати рішення, а також конструктивно керувати почуттями. До таких компетентностей належить спілкування рідною мовою. Під цим розуміємо здатність висловлювати і тлумачити концепції, почуття, факти та думки і усно, і письмово (слухання, говоріння, читання і письмо), та реагувати лінгвістично у відповідний і творчий спосіб у повному обсязі асоціативних і культурних контекстів: в освіті та навчанні, роботі, вдома й у вільний час. Саме ці знання, уміння і навички покладено в основу програм з української мови для 5 – 12 класів. Діти мають усвідомлювати, що їм треба вміти спілкуватись і усно, і письмово у різних комунікативних ситуаціях та керувати і спрощувати власне спілкування до вимог ситуації. Тому, педагоги мусять належну увагу приділяти мотивації навчання рідної української мови. Не менш важливо навчати дітей вчитись, тобто володіти здатністю до організації власного навчання, зокрема ефективного використання часу та інформації. Учні мають уміти здобувати, обробляти та вибирати нові знання і вміння, користуватися довідниками. Дітей потрібно підвести до усвідомлення наступного: щоб бути успішним у житті, потрібно додавати до попередньо вивченого і життєвого досвіду нові знання і навички, щоб використовувати і застосовувати їх вдома, на роботі, в навчанні тощо. Успішно ж навчатися можна лише опанувавши рідну мову на достатньому і високому рівні. Наступний 2010 – 2011 навчальний рік буде особливим у зв’язку з переходом до профільного навчання. Тому науковці, методичні служби, вчителі мають переглянути принципи, методи, прийоми і форми навчання української мови і літератури, мовленнєвий розвиток учня, формування його основних компетентностей, реалізацію особистісного потенціалу школяра тощо. Перелік нових програм і підручників буде у методичних рекомендаціях МОН України щодо вивчення української мови і літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010 – 2011 навчальному році. У старшій школі необхідно створювати умови для навчання за обраним профілем, враховуючи при цьому нахили й здібності учнів. Здійснювати таку підготовку потрібно у формі курсів за вибором і факультативів. Перелік програм курсів за вибором, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, буде надруковано в Інформаційному збірнику МОН України у фахових виданнях та на сайті http://www.mon.gov.ua/. Навчання української мови і літератури в системі профільної освіти посідає особливе місце, адже високий рівень мовленнєвої культури – невід’ємна характеристика людини освіченої і культурної. Завдання філологічного профілю – забезпечити творче зростання філологічно обдарованих учнів. Актуальною стає проблема методів викладання, підвищується значення наукового супроводу. У навчальному процесі мають переважати завдання дослідницького і творчого характеру, застосовуватися активні та інтерактивні методи вивчення української мови і літератури, активізуватися самостійна творча діяльність учнів. У методичному арсеналі учителя-словесника повинні бути лекції, семінари, колоквіуми, творчі роботи, самостійне вивчення навчальної літератури, постановка проблемних завдань, моделювання ситуацій. Нині, як ніколи, потрібен неперервний педагогічний пошук. Важливе не дріб’язкове поглиблення окремих деталей, а ознайомлення з великими науковими обширами. У сучасних умовах навчання української мови і літератури дуже особливо потрібно дбати про структуру уроку. Належне місце має бути відведено мотивації, яскраво представлена тема та очікувані навчальні результати, презентована необхідна для учнів інформація, запропоновані вправи і завдання, оцінені результати уроку, підбито підсумки, проведений аналіз, зроблені висновки. Безумовно, потрібно продовжувати постійно і наполегливо працювати над підвищенням орфографічної і пунктуаційної грамотності школярів. Важливо, щоб учитель обмежував у часі виконання вправ, завдань: це дисциплінує учнів, учить раціонально використовувати час. І вже зовсім недопустимо, щоб учитель давав «дописувати» на перерві контрольну або творчу роботу (як правило, це відмінникам). Крім навчальної проблеми виникає і моральна, адже «привілейований» учень не отримає навичку планувати роботу, встигати її вчасно виконувати (це важливе вміння в житті), а й викличе неприязнь в однокласників. Окремо варто сказати про проблему читання, вірніше, малочитання. Вже не потрібно нікому доводити, що література формує особистість, учить самореалізації. Але, на жаль, не всі діти і підлітки люблять і, що особливо прикро, не вміють осмислено читати. Вони не розуміють, що читання має всебічний вплив на особу, надає великі можливості для розумового, етичного й мовленнєвого її розвитку. Завдання вчителя – формувати осмислене читання. Для цього потрібно вчити школярів формулювати висновки щодо прочитаного, визначати тему твору, порівнювати невідоме з відомим, обговорювати прочитане з ровесниками, доводити власну точку зору, формулювати запитання для своїх однокласників. Украй важливим є оволодіння прийомами, які б допомагали краще зрозуміти зміст прочитаного, а саме: вміння позначати незрозумілі речення і слова у тексті, підкреслювати нову або важливу інформацію, формулювати запитання щодо прочитаного, порівнювати отриману інформацію з уже відомою, переказувати зміст прочитаного. Робота з текстом на уроках повинна стимулювати активність кожного учня. Учителі на уроках літератури найчастіше пояснюють їм значення незрозумілих слів і заохочують читати мовчки. На нашу думку, на уроках літератури недостатньо створюється розвивальне мовне середовище, яке б забезпечувало інтелектуальний розвиток дітей. Тому потрібно, щоб діти позначали незрозумілі слова, речення, нову важливу інформацію у тексті, висловлювали своє ставлення до прочитаного, складали план прочитаного, обговорювали прочитане. Опора на життєвий досвід учнів є важливою умовою усвідомленого сприйняття змісту прочитаного. Під час вивчення стану викладання української мови у школах області помічено, що значна частина школярів неуважно читає проблемні запитання чи завдання до творчої роботи. Як результат – робота написана, а тема не розкрита. Тому вчителям варто акцентувати увагу на цій проблемі. Потрібно більше працювати над поповненням словникового запасу учнів. Вони мають знати прислів’я, приказки, крилаті вислови, адже навіть учасники олімпіад і конкурсів не завжди можуть справитися із завданнями, в яких передбачена робота із фразеологізмами. У полі зору педагогів мають бути проблеми патріотичного виховання молодого покоління засобами української мови і літератури. Вправи, тексти диктантів, теми творів мусять підпорядковуватись цій проблемі. Зусиллями учителів української мови і літератури області і методистів ОІПОПП укладено посібники, у яких шляхом різнопланових цікавих, оригінальних завдань висвітлено творчу спадщину видатного педагога Черкащини О.А. Захаренка. Ці матеріали можуть успішно використовуватись на уроках мови у різних класах. Є збірники диктантів, де зібрані цікаві відомості про людей, які уславили рідний край. На особливу увагу заслуговує збірник, автором-упорядником якого є Н.М. Шпильова. Щодо літератури рідного краю, то маємо обласну програму «Сучасний літературний процес на Черкащині» і методичне забезпечення: розробки занять, презентації, фільми. Презентації і фільми розмішені на сайті інституту. Проте цю роботу потрібно продовжувати. Отож, запрошуємо колег-словесників презентувати свої надбання на сайті ОІПОПП. Та все ж, незважаючи на значну кількість проблем, які ставить перед філологічною освітою життя, вчителі української мови і літератури області досягли значних успіхів у роботі. Відомо, що лише творчий учитель може виховати творчого учня. Тому зусилля методичної служби інституту спрямовано на розвиток творчого потенціалу учителів-словесників. Значна робота щодо цього проводилась і на курсах підвищення кваліфікації, і в міжкурсовий період. Зокрема на курсах педагоги заохочувались до створення презентацій з актуальних питань викладання української мови і літератури. В результаті чого з’явилися не лише змістовні презентації, а й міні-фільми. Це відбувалося так: Методисти пропонували актуальну проблему для створення колективного проекту. За бажанням учителі об’єднувалися в творчі міні-групи, обговорювали, які матеріали мають бути в роботі, обмінювались ідеями, при потребі отримували консультації у методистів. Звичайно, кваліфікаційний рівень членів такої групи може бути різним і навички володіння комп’ютером теж. Тому заняття з інформатики будувались так, щоб кожен учитель міг отримати певний обсяг знань, який би дозволяв йому створити презентацію. Потім кожна група захищала свій проект. Результат часто переверщував сподівання. Це окрилювало і стимулювало продовжувати роботу і в міжкурсовий період, обираючи проблему самостійно. Цікаві методичні знахідки демонстрували вчителі на виставці «Зернини педагогічного досвіду». Серед них: 1. Павлюк О.В., Яричевська В.П., Жуковська Н.В., учителі Жашківська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 ім. І.М. Ляшенка Жашківської райради. 2. Шокур О.В., учитель Канівської гімназії. 3. Гусак В. М., Денисюк Л.І., учителі Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка Золотоніської міської ради 4. Нестеренко Н. В., Роєнко О. П., учителі Черкаських шкіл. 5. Щербакова А.В., учитель Смілянського НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора» Смілянської міськради. 6. Маслюк Н.В., Лісова Н.П., Ткаченко Ю.В., учителі Смілянського НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора» Смілянської міськради. 7. Вдовенко Л.І., учитель Черкаської ЗОШ №27. 8. Зелінська Т.В., учитель Майданецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тальнівської райради. Свій досвід на сторінках фахових видань активно пропагують такі вчителі: Макаренко В.М., Ведмідь І.Г., Москальчук В.М., Баранник Н.Л., Вдовенко Л.І., Денисюк Л.І., Білоног Л.М., Головецька Н.В., Луц Н.М., Присяжнюк В.П., Снєт А.П., Щербакова А.В. Сайт інституту поповнений необхідними і цікавими матеріалами учителів, виконаними на хорошому науковому й естетичному рівні. Виявився талант не тільки педагога, а й режисера Черкащенко Н.Г., учителя Черкаської ЗОШ №7. Вона створила чудові відеофільми за творчістю В.М. Коваленко. Грунтовні матеріали підготували також такі учителі: – мультимедійний посібник «Дидактичні матеріали до уроків української мови у 5 класі» (Діхтяренко Л.М., учитель Лозуватської ЗОШ І-ІІІ ступенів Шполянського району); – мультимедійний посібник «Українська література. 9 клас» (Івченко Л.Д., учитель Драбівського НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів імені С.В. Васильченка – гімназія» Драбівської райради); – мультимедійні презентації «Український світ Миколи Гоголя в оповіданні «Вечір проти Івана Купала» та «Формування навчальних компетенцій на уроках української мови та літератури за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій» (Голінько Ю.А., учитель Черкаської гімназії №9). Досить успішно проводилась робота з обдарованими дітьми. Особливо радує, що переможцями IV етапу XXIV Всеукраїнської олімпіади з української мови і літератури у 2010 році стали діти із сільських шкіл: 1. Ганжа Юлія, учениця 9 класу Лисянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» Лисянської районної ради (учитель Гопик О.І.). 2. Юрінова Ірина, учениця 10 класу Руськополянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Черкаської районної ради (учитель Шендрик В.М.). Отже, навчальний процес у сільських школах проходить на належному рівні. Варто відзначити й учителів, які підготували переможців щорічного Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої!» Учень 11 класу Черкаської ЗОШ №8 Малиночка Євген під керівництвом наставника Піменової О.В. вже вдруге став переможцем Всеукраїнського етапу конкурсу. Учениця 10 класу Буряк Ліліана (учитель Буряк С.Д.) також здобула перемогу на цьому конкурсу. Успіхи учителів-словесників області в цьому навчальному році можна перелічувати довго. Є нам ким пишатися. Тож хочеться побажати у новому 2010 – 2011 навчальному році всім колегам області натхнення для нових звершень у царині філології і педагогіки.

Схожі: