|
|
Скачати 86.55 Kb.
|
|
А.К.Кравцов, методист кабінету охорони праці, фізичної культури та здоров’я Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА «ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ» Відповідно до ст..65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Указу Президента України від 25.10.2002 року № 948/2002 «Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», постанови Кабінету Міністрів Україні від 30.11. 2000 року № 1770 «Про положення про допризовну» у загальноосвітніх навчальних закладах передбачено вивчення навчального предмета «Захист Вітчизни». У 2011-2012 навчальному році в навчальних закладах системи загальної середньої освіти предмет вивчатиметься за навчальною програмою «Захист Вітчизни», рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6881 від 14.08.2009). Вивчення предмета здійснюється за рахунок інваріантної складової навчального плану і 1 година за рахунок варіативної складової навчального плану. Програму предмета розроблено на основі вимог Конституції та законів України про захист Вітчизни і Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Головною метою навчання предмета є розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуації. Завдання курсу предмета передбачає: - підготовку старшокласників до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу; - підготовку молоді до служби в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі. З метою виконання завдань предмета програма передбачає:
На основі визначених головної мети і завдань та відповідно до Державного стандарту предмет вивчається за трьома змістовими лініями, а саме:
Курс предмета викладається протягом трьох періодів: у 10 і 11 класах та під час навчально-польових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). Опанування предмета відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10. 2002 року № 1/9-444 здійснюється окремо для юнаків і дівчат, незалежно від кількості учнів у класі (але не менше ніж 5 осіб). Дівчата за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) навчаються за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, вивчають предмет за програмою для групи дівчат. Навчальний матеріал програми розподіляється за періодами навчання, окремо для групи юнаків і для групи дівчат, та містить декілька варіантів викладу змісту (кількість годин для вивчення розділу/теми для різного потижневого навантаження – для 2 години, 1,5 години, 1 години). У навчальних закладах, в яких учні навчаються за спортивним напрямком, вивчення предмета здійснюється згідно з переліком розділів і тем та розрахунком годин для курсу навчання юнаків з наданням додатково 36 годин до розділу «Прикладна фізична підготовка» за тематикою навчального закладу. В останньому періоді навчання з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів організуються навчально-польові збори. На завершальному етапі навчально-польових зборів у навчальних закладах організуються і проводяться військово-спортивне свято у формі комплексного тактичного заняття чи військової тактичної гри за окремим планом. Програма для проведення навчально-польових зборів не залежить від потижневого навантаження і розрахована на 18 навчальних годин. При відсутності достатнього навантаження на учителів предмета «Захист Вітчизни» та окремого фінансування 3-денних навчально-польових зборів (для групи юнаків) та занять у лікувально-оздоровчих закладах (для групи дівчат) їх можна проводити поетапно (у міру вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру та навчального року, за рахунок літньої практики з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних таборів, центрів допризовної підготовки або безпосередньо в навчальних закладах. Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час проведення заходів з «Дня цивільного захисту», планування проведення якого здійснюється керівником навчального закладу наприкінці навчального року відповідно до діючих вимог. Вихованню у учнівській молоді гуманістичних якостей та культури безпеки сприятиме відвідування учнями аварійно-рятувальних формувань та об’єктів цивільного захисту, проведення в навчальних закладах ігор, змагань за рятувально-прикладною тематикою - «Юний рятувальник», а також участь у фінальних районних, обласних та Всеукраїнських змаганнях за програмою «Школа безпеки». Потребують роз’яснення і врахування в календарному плануванні деякі структурні особливості програми. Так, значна частина матеріалу з розділів «Статути Збройних Сил України» та «Стройова підготовка» плануються до навчання в 10 класі з метою ознайомлення учнів з правилами військової ввічливості та поведінки, внутрішнім порядком та військовою дисципліною на заняттях з предмета, освоєння учнями первинних навичок у виконанні стройових вправ. У перший період навчання юнаки 10 класу вивчають тільки перші теми із тактичної, вогневої і прикладної фізичної підготовки. Решта тем зазначених розділів у силу їх фізичного навантаження вивчаються в 11 класі та під час навчально-польових зборів (занять). Враховується також внутрішній зв’язок між розділами і темами предмета. Міжнародне гуманітарне право вивчається напередодні оволодіння юнаками прийомами і способами ведення бою в складі бойових груп (відділення). Заняття з військово-медичної підготовки і надання першої медичної допомоги плануються до проведення після засвоєння навчального матеріалу з основ цивільного захисту. Сьогодні викладання і засвоєння програми на належному рівні, без застосування сучасних технологій, неможливе, ось чому важливим напрямом є впровадження комп’ютерних графічно-інформаційних технологій у навчання предмета. У навчальному закладі повинні складатися такі документи:
Планування заходів військово-патріотичного виховання в розділі освітньої програми навчального закладу на новий навчальний рік здійснюється на основі Концепції допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді. Військово-патріотична робота та громадське виховання здійснюються у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів місцями бойової слави, пошукової роботи, участі в роботі клубів та гуртків військово-патріотичного спрямування. З метою формування почуття патріотизму, набуття учнівською молоддю знань, умінь та навичок, необхідних захиснику Батьківщини та виховання громадських якостей, на виконання спільного Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства оборони України, Товариства сприяння оборони України від 23.03.2011року №252/157/32 «Про проведення Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця». Необхідно організувати участь збірної команди учнів 5-9 класів (віком не старше 15 років на момент проведення I-III етапів) гри. Особливості подання матеріалу розділу програми «Міжнародне гуманітарне право» У програмі розглядається визначена сукупність міжнародно-правових норм, що регулюють правові відносини, які виникають під час ведення військових дій, та захищають жертв війни. Міжнародне гуманітарне право є основою для формування в учнів правил поведінки в можливих збройних конфліктах. У розділі розглядаються основні положення міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення, природного середовища та установок і споруд, які мають небезпечні сили від наслідків збройних конфліктів. Розглядаються також засоби і методи ведення воєнних дій, що заборонені нормами міжнародного гуманітарного права. Юнаки оволодівають знаннями з міжнародного гуманітарного права під час вивчення тематики розділу, а також на практичних заняттях з тактичної підготовки. Учителі самостійно вибирають форми і методи проведення занять, розробляють відповідні вправи і навчальні сценарії (щодо правил поведінки учасника бойових дій з пораненим, військ полоненим, з цивільним населенням) та визначають питання , які потребують особливої уваги під час занять. Тематика для дівчат спрямована, насамперед, на вивчення застосування норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення (осіб та об’єктів) у збройних конфліктах, ознайомлення із забороненими засобами і методами воєнних дій. Резервний час також може бути використаний для вивчення питань міжнародного правосуддя, етики проведення гуманітарних операцій, планування табору для людей, переміщених під час надзвичайних ситуацій. Особливістю уроку з предмета «Захист Вітчизни» є його спрямованість на підготовку учнів до військової служби і виконання військових обов’язків у запасі, дій у надзвичайних ситуаціях. Уроки незалежно від форми їх проведення починаються з шикування та військового вітання, перевірки наявності учнів і тренування навчального підрозділу у виконанні стройових прийомів протягом 3-5 хвилин. У допризовній підготовці учнів рекомендуємо таку типізацію уроків:
Показником ефективності уроку виступають активність учнів, кількість їх самостійних навчальних дій, прояв пізнавальних інтересів, діловий настрій уроку, уміння вчителя володіти класом. Викладання змісту навчального матеріалу передбачає поступове ускладнення та поглиблення теоретичних і практичних занять, засвоєння знань і набуття практичних умінь і навичок у ході занять на базі навчального закладу, закріплення рівня знань, умінь і навичок під час навчально-польових зборів і занять у лікувально-оздоровчому закладі. Перевірка рівня знань учнів здійснюється під час засвоєння навчального матеріалу. З метою вдосконалення роботи з викладання предмета «Захист Вітчизни» рекомендується методичним службам навчальних закладів:
Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо спланувати наступні документи навчально-виховного процесу:
Вивчення стану викладання предмета, навчально-матеріальної бази та організації військово-патріотичного виховання учнівської молоді проводиться в навчальному закладі не менше, як один раз на 3 роки. ЛІТЕРАТУРА
|
|
Методист кабінету охорони праці, фізичної культури та здоров’я Черкаського... А. К. Кравцов, методист кабінету охорони праці, фізичної культури та здоров’я Черкаського обласного інституту післядипломної освіти... |
Завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського... В. Д. Ярова, завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
|
Завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського... В. Д. Ярова, завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА «ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я» В. Д. Ярова, завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
|
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |
Завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського... ... |
|
Завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського... Освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я й здоров’я оточуючих як до найвищої соціальної цінності,... |
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників В. Н. Шавровська, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Методист лабораторії розвитку освіти і педагогічних інновацій Черкаського... Т. П. Момоток, методист лабораторії розвитку освіти і педагогічних інновацій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти... |