з учнями закладу профтехосвіти
Назва теми: Оригамі як різновид трансформації паперу
Тема уроку: Поняття оригамі. Відомості з історії оригамі.
Викладач: Мергут Оксана Олександрівна
Назва розділу: Матеріально-технологічна частина проектування та макетування. Технології виконання макетів (34 год.)
Назва теми: Оригамі як різновид трансформації паперу (5 год.)
Тема уроку: Поняття оригамі. Відомості з історії оригамі. (1 год.)
Мета уроку: Ознайомити із поняттям оригамі, збагатити знаннями про історію його виникнення, ознайомити із видами оригамі та способами його створення, навчити виконувати модульне оригамі.
Розвивати увагу, мислення, пам’ять, уяву, точність вимірювань при виконанні модулів, фантазію та креативність.
Виховувати інтерес до даного виду роботи, інтерес до дисципліни, організованість та дисциплінованість, товариськість, почуття взаємодопомоги, естетичні смаки.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, бінарний (з елементами комп’ютерної графіки)
Вид заняття: теоретичне з елементами практики
Використовувані методи, прийоми: розповідь, бесіда, пояснення, демонстрування зразків оригамі, відео-презентація, інтерактив, взаємонавчання, обмін досвідом.
Обладнання: зразки оригамі, додаткова література з теми, комп’ютер, проектор, екран; матеріал для демонстрування на комп’ютері; папір для оригамі, ножиці, інструкції до виконання оригамі.
План уроку.
І. Теоретична частина:
1. Поняття оригамі. Модульне оригамі.
2. Папір для оригамі.
3. З історії виникнення оригамі.
4. З досвіду оригамістів
ІІ. Елементи практики:
Як створити схему оригамі на комп’ютері?
Виконання модульного оригамі.
Використані джерела:
Афонькин С. Ю., Афонькина Е Ю. Оригами. Игры и фокусы с бумагой. - СПб.: Химия, 1994. – 64 с.
Микрюкова Р. И. Учебные игры оригами. - Ижевск: 1993. — 12 с.
Сержантова Т. Б. 365 моделей оригами. - М.: Рольф, Айрекс Пресс, 1999. - 288 с.
Чернов В. Оригами для детей и взрослых. Животные и птицы. — Саратов, 1996. — 17 с.
Хід уроку:
І. Організаційний момент (вітання, перевірка готовності до уроку: зошити, ручки, папір, ножиці)
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.
- Сьогодні ми з вами ознайомимось із давнім видом японського мистецтва, а саме: оригамі. Складання різноманітних виробів оригамі допоможе вам як майбутнім дизайнерам засвоїти основні способи трансформації паперу, що знадобиться також при створенні упаковок, різних макетів, це допоможе розвинути вашу фантазію та уяву. Запис плану уроку в зошити.
ІІІ. Вивчення теми (розповідь з елементами бесіди)
1.1 Поняття оригамі. Модульне оригамі.
Давнє мистецтво Японії також захоплює людей інших країн. Оригамі стало цілою наукою. Завдяки складанню паперу можна створити цікаві та вишукані речі, причому або зовсім не використовуючи ножиць, або ж частково. Що ж таке оригамі? Чи є оригамі мистецтвом? На ці питання ми спробуємо відповісти.
Слово «оригамі» перекладається з японського як «складений папір». Отже, це створення виробів із паперу без використання ножиць та клею (запис в зошити).
Є ще різновид оригамі «кірікомі» - створення фігур з паперу з використання ножиць.
Демонстрування зразків оригамі.
Оригамі є справді універсальним конструктором, оскільки всього із однієї деталі (листа або квадрата паперу) можна зробити що завгодно. У більшості інших конструкторів деталі різні, проте за допомогою паперу можна освоїти і такий принцип збору складних конструкцій.
Що таке модуль ми вивчали на попередніх уроках, а зараз нагадаємо: Модуль (від латинського слова modulus — такт, ритм, міра, модуль) – це найпростіший елемент, завдяки якому створюється конструкція виробу, застосовується стільки модулів, скільки необхідно для повного завершення виробу. Модулі можуть бути однаковими і складати разом зірку, правильний многогранник або орнамент. Оригамі також буває модульним, коли завдяки одному (деколи 2) виду модулів створюється об’ємна фігура.
Демонстрування зразків модульного оригамі.
Різні модулі зазвичай використовуються для складання складних конструкції на зразок скелетів динозаврів або об'ємних моделей автомобілів. У останньому випадку говорять про гетеромодульне оригамі.
1.2. Папір для оригамі.
Для виконання оригамі та досягнення художнього ефекту застосовують спеціальний папір – кольоровий з візерунком / одно- чи двосторонній ( в Україні він трапляється дуже рідко); у нас застосовують звичайний кольоровий папір, кальку і навіть картон, або ж обгортковий із візерунком.
- Демонстрування зразків паперу на комп’ютері
У Японії існують десятки різновидів паперу, кожна з яких має свою назву. Як приклади можна привести лише деякі з них:
1.3 З історії виникнення оригамі ( підготували учні)
Зараз існує безліч літератури по оригамі, ось деякі книги ( демонстрація книг).
ІV .Підведення підсумків з теоретичного вивчення. Оцінювання роботи учнів.
- То чи можна оригамі назвати мистецтвом?
Чи є оригамі мистецтвом? Відповісти на це питання непросто, оскільки важко визначити ознаки, за якими ту або іншу форму діяльності можна віднести до сфери мистецтва. Тому простіше подивитися, чи є в оригамі властивості, характерні для занять, які без сумніву відносяться до художньої діяльності. Серед цих властивостей відзначимо наступні:
фігурки оригамі здатні бути образами і давати естетичну насолоду;
оригамі здатне нести відбиток особи творця. Моделі відомих майстрів добре пізнаються «за почерком»;
виставки оригамі проходять в таких світових музеях, як Лувр;
вироби таких майстрів виставляються в художніх галереях і на продаж;
друкуються книги і буклети по оригамі.
Разом з тим оригамі нерідко викликає враження дитячої забави. Ймовірно, це пов'язано з тим, що майстрів оригамі світового класу не так багато і вплив їх на культуру в цілому відповідно до порівняння, наприклад, з живописом і театром, поки невелике. Прості ж моделі, які складають діти, так само відносяться до високого мистецтва, як етюди на уроках малювання в школі до творів класиків живопису.
Саме тому поки немає музею оригамі, де б були представлені кращі зразки цього мистецтва
Оригамі не знайдеш в будь-якому музеї, не існує загальновизнаних шкіл складання. Немає і критичної літератури, яка є, наприклад, з музики або сценічного мистецтва. Але є методична література зі створення оригамі.
Отже, я вважаю, що оригамі можна назвати мистецтвом.
V. Елементи практики
2.1.Як створити схему оригамі на комп’ютері?
А зараз для вас інформація про те, яка роль дизайнера графічного дизайну в розробці оригамі. Урок продовжує викладач комп’ютерної графіки.
- А тепер перед вами постає питання створення модульного оригамі групами. Перше завдання виконати на швидкість десятки модулів. Друге – придумати об’єкт, який ви складете за допомогою модулів
*Тренувальні вправи з виконання модулів (показ на екрані послідовності, читання учнями схем, покрокове виконання)
* На наступному уроці створюється об’єкт з модулів
- індивідуальний підхід, диференціація.
VІ. Домашнє завдання
- Оформити конспект.
- Знайти інформацію про кулі «кусудами» ( за бажанням спробувати виконати).
Створити свою фігуру з модулів.
Додаток 1.
1.2.Інформація про види японського паперу (підготував учень)
Дані - так званий «піщано-деревний» папір, який почали виготовляти ще в період Нара (710—794) і виготовляють до цих пір для упаковки цінних подарунків.
Фудагамі - не змочуваний водою папір з додаванням танінів для виготовлення етикеток, що прикріплюються до тканини.
Газенси — папір для каліграфії і малюнків тушшю, яку імпортували з Китаю в період Едо (1603-1867).
Ханси — тонкий легкий і недорогий папір для різних цілей
Ходомураси - папір, що виготовляється в провінції Точиги.
Хосокаваси — виготовлюваний в провінції Огава міцний папір для рахунків, записів і т.п.
Каїси - папір, який використовують в чайній церемонії для витирання пальців. Зазвичай її засовують під пояс кімоно.
Каракамі - буквально «китайський папір», імпортувалася з Китаю.
Каміко - «паперовий одяг» - папір для виготовлення одягу.
Кинси Гінеї Йоси - папір, який ріжуть на стрічки, потім згортають у мотузки, золотять і сріблять (конів - «золото», гін - «срібло»).
Кумогамі - папір з «хмарним» малюнком.
Мічинокугамі - буквально «папір з півночі Японії», використовувався під час періоду Хейан (794-1192) - в церемоніальних цілях.
Мінатогамі — вид шпалер, що використовуються виключно в чайних будиночках.
Міногами — один з найбільш стародавніх видів паперу, походження якого датується 702 р.
Рамонси - папір з додаванням шовкових волокон, розташування яких робить її схожою на тканину «рамон».
Сенси - рисовий папір для розмальовування розсувних дверей.
Сугихараси — папір, який в середні віки самураї і священики використовували як подарунки.
Сукуси - папір, який проводять з макулатури.
Тенгуджоси - папір для літографій.
Торіноко — буквально «курча» — невибілений папір з жовтуватим відтінком.
Удагамі - папір з додаванням глини.
Іосиногамі — папір для фільтрування лаку ( інформацію передано на столи)
Додаток 2.
1.3. З історії виникнення оригамі
У істориків не викликає сумніву, що папір був винайдений саме в Китаї. Проте, батьківщиною оригамі стала саме Японія. Важливою виявилася схожість звучання японських слів «папір» і «Бог» - «ками». Тим самим у японців виникав зв'язок між релігійним ритуалом і складанням фігурок з паперу. Не випадково перші оригамі з'являються в храмах. Один з ритуалів з їх використанням полягав у виготовленні невеликих паперових коробочок Санбо. У них поміщали шматочки риби і овочів, які призначалися в дар богам.
У періоди з 1185 по 1573 рр. оригамі виходить за межі храмів і досягає імператорського двору. Аристократія і придворні повинні були володіти певними навиками і в мистецтві складання. Записки, складені у формі метелика, журавля, квітки або абстрактної геометричної фігури, були символом дружби або доброго побажання для улюбленої людини. Ними вдавалося деколи виразити більше уваги, любові, чим це можна зробити словами. Уміння складати стало однією з ознак хорошої освіти і вишуканих манер. Різні знатні сім'ї використовували фігурки оригамі як герб і друк. Пізніше оригами з церемоніального мистецтва перетворилося на популярний спосіб проведення часу. Саме тоді винаходиться ряд нових фігурок, які пізніше стають класичними.
Поява авторських моделей і початок розвитку оригамі як напрями сучасного мистецтва пов'язують з ім'ям знаменитого японського майстра Акіри Йошизави. У другій половині XX століття він вже активно користується придуманою ним системою запису процесу складання і витягує з добре відомих базових форм безліч нових моделей. У 1978 році він відвідує СРСР, де демонструє своє мистецтво в Москві, Ленінграді. До цього часу європейці і американці вже досить добре знайомі з оригамі. Ще в XIX столітті складання як могутній педагогічний прийом рекламує німецький гуманіст Фрідріх Фребель. Автор «Аліси в країні чудес», Люіс Керролл теж захоплювався складанням фігурок з паперу. У 1937 році в Лондоні виходить в світ книга Маргарет Кембелл «Виготовлення паперових іграшок», в якій вперше згадуються три традиційні на Сході базові форми: «водяна бомба», «птах» і «жаба». У 1946 році схема складання класичного японського журавля публікується в одному з англійських дитячих щорічних журналів. Фокусник Роберт Харбін (1909-1978 рр.) серйозно захоплюється оригамі і збирає будь-яку інформацію на цю тему. Він знайомиться не тільки зі всіма класичними роботами, але і з винаходами Акіри Йошизави, який до цього часу вже став відомим японським оригамиістом. В результаті в 1955 році на телевізійному каналі «Jigsaw» Харбін робить регулярну програму по оригамі «Містери Ліва і Права Рука», а в 1956 р. він випускає в світ книгу, повністю присвячену оригамі. Вона має успіх, пізніше з'являються інші його видання на цю тему. Поступово починає формуватися коло людей, що захоплюються оригамі. У червні 1965 р. в Англії в світ починає виходити «Оригамський листок», а 22 квітня 1967 р. створюється громадська організація — Англійське суспільство оригамі (British Origami Society - BOS). Поступово членами Суспільства стають не тільки англійці, але і іноземці: з Австралії, Австрії, Бельгії, Бразилії, Канади, Колумбії, Ірландії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Угорщини, Індії, Ізраїлю, Італії, Кенії, Кореї, Македонії, Мексики, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі, Португалії, Сінгапуру, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Об'єднаних Арабських Еміратів, США і Югославії. У 1996 році загальне число членів суспільства перевищило тисячу. У 1997 році BOS виповнилося 30 років.
Паралельно йде становлення і розвиток оригамі в США, де ініціаторами широкого захоплення складанням стали Ліліан Оппенгеймер і Еліс Грей. У шістдесяті і сімдесяті роки кожен понеділок в нью-йоркській квартирі Ліліан збирається гурток любителів складання, який в різні роки відвідали практично всі відомі оригамісти світу. В кінці шістдесятих років суспільна активність Л.Оппенгеймер сприяла утворенню центру оригамі в США, а також подібних центрів в інших містах і країнах - в Англії, Туріні і Флоренції (1977 і 1978 рр.), у Франції (1978 р.), в Нідерландах і Бельгії (1979 р.), Іспанського центру оригамі в Барселоні (1982 р.).
Могутній поштовх розвитку вітчизняного оригамі дає створення в 1989 і 1991 рр. двох громадських організацій - Московського і Петербурзького центрів оригамі. Для демонстрації сучасного стану розвитку оригамі у ряді міст проводяться виставки: Нижній Новгород (1992 р.), Чебоксари (1993 р.), Йошкарола (1993 р.), Москва (1993г.), Туапсе (1993 р.), Ростов-на-Дону (1994 р.). Оригамі демонструється в Музеї етнографії народів СРСР в Петербурзі (1993 р.). У 1994 р. вироби в техніці оригамі виставляються в Кунсткамері разом зі скарбами з її східних фондів. У жовтні 1995 року виходить в світ схвалене Міністерством освіти Російської Федерації перше видання підручника для початкової школи: «Уроки оригамі в школі і удома». З 1996 року в Москві видавнича фірма «Аким» починає друкувати журнал «Оригамі. Мистецтво складання з паперу». У березні 1996 р. в Петербурзі проходить Перша всеросійська конференція «Оригамі і педагогіка», матеріали якої видаються окремою збіркою. Конференція стає традиційною і проводиться щорічно. Оригамі вводиться як додатковий предмет або факультатив у ряді шкіл країни. З'являються клуби оригами, число вітчизняних винаходів, зареєстрованих в базі даних Петербурзького центру оригами, в 1998 р. перевищує першу тисячу.
У 1998 році в США видавництво St. Martin Press випускає книгу «Russian Origami», в якій представлені кращі роботи в техніці складання, винайдені в Росії. Історія розвитку оригамі відбувається дуже швидко.
ВИСТАВКИ
 Лувр. Париж
Перша персональна виставка робіт в техніці оригами відбулася в Токіо в 1931 р. На ній були представлені вироби з паперу відомого японського майстра Мічио Учиямі. Ініціатором того, що влаштувало регулярних міжнародних виставок виробів з паперу була Японська Асоціація Оригамі. У 1976 р. в Токіо під егідою цієї організації відбувся перший усесвітній ярмарок оригамі, яку відвідали члени імператорської сім'ї. Третій подібний ярмарок був влаштований в Мексиці.
Влаштовувати такі експозиції стало вже доброю традицією. Японська Асоціація Оригамі здійснює їх регулярно раз на три роки, заздалегідь оповіщаючи всі центри оригами про підготовлювану подію. На початку дев'яностих років в число таких країн потрапила і Росія. У США виставки фігурок з паперу регулярно проводять з середини шестидесятих років. Зазвичай вони приурочені до щорічних зльотів оригамістів країни. У 1998 р. під эгидою Французького центру оригамі виставка складених з паперу робіт відкрилася в Луврі. На ній продемонстрували свої роботи такі знатні майстри складання, як Акира Йошизава (Японія), Йошихиде Мо-мотані (Японія), Томоко Фузе (Японія), Майкл Ляфосс (США), Роберт Ланг (США), Джон Монролл (США), Стефен Вейсс (США),Клаус Еннен (Німеччина), Девід Брілл (Англія), Поль Джексон (Англія), Герман ван Губерген (Бельгія), Альфредо Джунта (Італія), Ліонел Альбертіно (Франція), Дідьє Бурсин (Франція), Вінсент Флодерер (Франція), Ерік Жуазел (Франція) і Жерар Ті Сованн (Франція).
Перша виставка Петербурзького Центра Оригамі була організована в Нижньому Новгороді в 1992 р. Потім слідували Чебоксари, Йошкар-ола, Москва (1993 р.). Петербурзькі оригамісти влаштовували виставки в Музеї етнографії народів СРСР (1993 р.) і Кунсткамері (1994 р.), де фігурки оригамі були виставлені разом з скарбами з її східних фондів. У березні в Чебоксарах пройшла Перша всеросійська виставка оригами «1000 журавлів». Вона була присвячена вітчизняним оригінальним винаходам, виконаним в техніці складання. Її задумали, організували і провели викладач геометрії і оригами Ірина Капітонова і співробітник Чуваського Державного художнього музею Людмила Кадикіна. У 1996 р. оригамісти Москви за підтримки з боку Посольства Японії організували експозицію оригами в Центральному будинку художника «На Кримському валу». У 1997 р. в Петергофе відбулася виставка дитячих робіт. На ній були представлені фігурки із понад двадцяти міст країни. З тих пір проведення виставок оригами стало достатньо регулярною подією. Безліч подібних заходів була влаштована регіональними клубами і кухлями оригами
2.1 Як створити схему оригамі на комп’ютері?
Багато винахідників, які володіють навиками на комп'ютері, вважають за краще викреслювати схеми складання своїх робіт за допомогою програм, що дозволяють займатися малюванням. Нижче приводиться список деяких програм, які можуть бути використані в цих цілях.
Для комп'ютерів Apple Macintosh: Adobe Illustrator, Aldus Freehand і Canvas.
Для комп'ютерів MSDOS -Windows -PC: AUTOCAD, Draft Choice, Generic CAD, VRSCAD, PictureThis, Topdraw, CORELDRAW, Harvard Draw, Micrografx Designer, Micro-grafx Draw, Microsoft Draw і VISIO.
Використання таких програм має наступні позитивні сторони:
висока точність;
можливість використання готових шаблонів (квадрати, трикутники, заздалегідь викреслені базові форми);
легкість копіювання складних картинок при викреслюванні чергового кроку;
можливість внесення комп'ютерних креслень прямо в макет збірки, минувши стадію паперу;
можливість посилки файлів з кресленнями по електронній пошті;
компактний вид зберігання креслень в пам'яті комп'ютера;
Проте у комп'ютерної графіки в оригами є і свої недоліки
комп'ютери як і раніше доступні не будь-якому оригамісту;
навчання навикам роботи з програмами типу COREL DRAW вимагає часу;
не завжди викреслювання схеми з допомогою комп'ютера виходить швидше, ніж від руки;
файли з кресленнями займають визначене месце в пам'яті комп'ютера, яка коштує грошей;
комп'ютерні діаграми дуже «сухі» і не мають певної м'якості і жвавості, які дає креслення від руки;
ні у одній з перерахованих програм немає спеціальных умовних знаків, прийнятих в оригамі.
Останню перешкоду намагаються подолати деякі оригамісти, створюючи свої власні програми призначені спеціально для виготовлення схем складання. Як приклад можна привести програму голландського оригаміста Мартіна ван Гелдера! ORIDRAW. Але робота з такими програмами потребує навиків програмування.
Поки ж найпоширенішими і зручними серед програм загального користування, відповідних для креслення схем, оригамі, є різні версії програми CORELDRAW. З її допомогою можна намалювати фігурку будь-якої складності, яка складається при цьому з окремих нескладних елементів.
Зображення складних фігурок складаються з простих елементів
 
 
 
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
Афонькин С. Ю., Афонькина Е Ю. Оригами. Игры и фокусы с бумагой. - СПб.: Химия, 1994. – 64 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е Ю. Оригами. Зоопарк в кармане. - СПб.: Химия, 1994. – 64 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е Ю. Рождественское оригами. - М.: Аким, 1994.– Л 32 с.
Афонькин С, Афонькина Е.Ю. Оригами в вашем доме. - М.: Легкая промышленность, 1995. — 96 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е Ю. Собаки и коты - бумажные хвосты. - СПб.: Химия, 1995. – 64 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Оригами на праздничном столе. - М.: Аким, 1995. – 32 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е.Ю. Цветущий сад оригами. - СПб.: Химия, 1995. – 56 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Ферма оригами. - СПб.: Химия, 1996. - 48 с. Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Уроки оригами в школе и дома. - М.: Аким, 1995. – 208 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е.Ю. Оригами. Самолеты и пароходы. - СПб.: Химия, 1996. – 64 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Мир бумажной игрушки. - СПб.: Литера, 1997..– 128 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Бумажный конструктор. - М.: Аким, 1997. – 64 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Кусудамы - волшебные шары. - М.: Аким, 1997. – 64 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Оригами. Зоопарк в другом кармане. - СПб.: Химия, 1998. – 48 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Игры и фокусы с бумагой. - М.: Рольф, Аким, 1999. – 192 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Оригами для знатоков. Динозавры. - СПб.: Кристалл, 1999. – 208 с.
Афонькин С. Ю., Афонькина Е. Ю. Оригами для знатоков. Драконы. - СПб.: Кристалл, 1999. – 144 с.
Афонькин С. Ю., Лежнева Л. В., Пудова В. П. Оригами и аппликация. - СПб.: 000 Издательство «Кристалл», 1998. – 304 с.
ВогатееваЗ. А Чудесные поделки из бумаги. Книга для воспитателей дет.садов и родителей. - М.: Просвещение,1992. – 208 с.
Выгонов В. В. Мир оригами 1-2. - М.: Новая школа, 1996. – 56 с.
Джексон Джин. Поделки из бумаги. - М.: Просвещение, 1979. - 64 с. Игрушки из бумаги. - СПб.: Издательство Дельта. ИЧП «Кристалл», 1996. – 318 с.
Катханова Ю. Ф. Оригами. Читай, думай, складывай, рисуй. Пособие для учащихся младших классов. - М.: Издательский центр «Владос», изд-во «АКИМ», 1994. – 64 с.
Коротеев И. А Оригами для малышей. - М.: Просвещение, АО «Учебная литература», 1996. – 95 с.
Коротеев И. А Как долететь до оригами. - М.: Детское издательство «Два жирафа», 1996. – 16 с.
Кочетков Е., Шумакова Ю. Мир бумаги. Цветы. - Ростов-на-Дону: Издательско-полиграфическое объединение «Южный регион», 1996.
Кошелев В. М., Афонькин С. Ю. Вырезаем и складываем. - СПб.: Кристалл, 1999. - 160 с.
КуцаковаЛ. В. Оригами: Для детей старшего дошкольного возраста: Альбом. — М.: 000 Издательство АСТ-ЛТД, 1998.-32 с.
Куцакова Л. В. Оригами 1-2. Linka-Press, Издательский Центр «Владос», 1994. - 47 с.
Лутошкина Ю. Г. Волшебный квадратик. Оригами-сказка. - Чебоксары: Чувашия, 1997. - 36 с.
Микрюкова Р. И. Учебные игры оригами. - Ижевск: 1993. — 12 с.
Рузина М. С, Афонькин С. Ю. Страна пальчиковых игр. - СПб.: Дельта, 1997. - 318 с. Самоделки из бумаги: доступно и просто. 50 моделей Роберта Нила. - М.: Дрофа, 1995. - 96 с.
Сержантова Т. Б. 365 моделей оригами. - М.: Рольф, Айрекс Пресс, 1999. - 288 с.
Соколова С. В. Игрушки-оригамушки. Вып 1. - СПб.: Химия, 1997. — 32 с. Соколова С. В. Игрушки-оригамушки. Вып.2. - СПб.: Химия, 1998. - 40 с. Соколова С. В. Сказки из бумаги. - СПб.: Валери СПб., 1998. - 224 с. Оригами. Бумажный конструктор для детей: пер. с японского. Вып.1.- Носибирск: Студия Дизайн ИНФОЛИО, 1994. – 72 с.
Тарабарина Т. И. Оригами и развитие ребенка. - Ярославль: ООО «Академия развития», 1997. – 224с.
Хлямова Т. В. Оригами от сердца к сердцу. - СПб.: 1995. – 32 с.
Хлямова Т. В. Звездное небо оригами - М.: Аким, 1997. – 64 с.
Хьюстон Сара, Джонсон Пол. Смастери себе игрушку без клея и ножниц. Бумажный зверинец. – М.: Махаон, 1999.
Шумаков Ю. В, Шумакова £ Р. Оригами - чудеса из бумаги. Учебное пособие. - Ростов-на-Дону, 1997. –104с.
Чащихина 3. М., Чащихин В. Д. Оригами-до. Начало. - М.: Изд-во «Анко», 1994. – 42 с.
Чернов В. Оригами для детей и взрослых. Животные и птицы. — Саратов, 1996. — 17 с.
 \
|