Виправте помилки у вживанні фразеологізмів.
1. Мишко зробив з мухи слона та й пішов додому. 2. Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід. 3. Від радості у нього очі на лоба лізуть. 4. Затріщала крига і почувся голос волаючого в пустелі. 5. Пішов Омелько свататися до Марусі, а та дала йому гарбуза на кашу. 6. Закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана (З підручника).
-
Робота в групах. Група 1
Пригадайте і запишіть приказки та прислів'я про дружбу. Група 2
Пригадайте і запишіть приказки та прислів'я про моральні цінності.
Група З
Пригадайте і запишіть приказки та прислів'я про користь праці та знання.
-
Підсумки уроку
-
Домашнє завдання
Нерідко прислів'я та приказки виступають заголовками художніх творів.
Наприклад, «За двома зайцями» (М. Старицький), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (М. Кропивницький), «Кров людська — не водиця» (М. Стельмах).
Складіть твір, заголовком якого б стало одне з прислів'їв: «Вченому світ, а невченому тьма», «Гірко зароби, а солодко
з'їж», «Праця чоловіка годує, а лінь марнує».
Урок № 73
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З ПРОФЕСІЙНОЇ МОВИ,
МОВНІ КЛІШЕ, ШТАМПИ
Мета: продовжувати вдосконалювати знання школярів
про фразеологізми, зокрема про фразеологічні одиниці, які вживаються в мові різних професій; розвивати вміння розпізнавати в текстах мовні кліше та штампи, звертати увагу на доцільність використання цих словесних форм, редагувати речення з мовними штампами; виховувати пізнавальний інтерес до лінгвістичних явищ.
Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.
Обладнання: копії текстів, фразеологічний словник.
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент
-
Ознайомлення з темою та метою уроку
-
Актуалізація опорних знань
Наведіть кілька прикладів уживання фразеологізмів у професійній мові.
Пригадайте, що таке мовні кліше та мовні штампи.
Чи є словесні штампи позитивним явищем? Чому?
Коли вживання мовних кліше є виправданим?
IV. Засвоєння матеріалу
Запишіть фразеологізми в такому порядку: мисливські; спортивні; морські; кравецькі; рибальські; авіаторські; акторські.
Грати першу роль; спіймати на вудку; стріляна птиця; плести сіті; виходити на фінішну пряму; чисте небо; сходити зі сцени; сісти на колесо; як з голочки; підняти завісу; сідати на мілину; вимушена посадка; білими нитками шитий; удар нижче пояса; на всіх парусах; на слід натрапити; пошитися в дурні; по всіх швах; сліди замітати; мертвий штиль; хід конем; покласти на обидві лопатки; розмотати клубок.
► Наведіть кілька фразеологізмів, пов'язаних з військовою справою.
Прочитайте словесні штампи, які міцно утвердилися в мові засобів масової інформації. З'ясуйте їх значення. Поміркуйте, чи доцільним є вживання цих виразів. Свою думку обґрунтуйте.
Люди в білих халатах; працювати на педагогічній ниві; чорне золото; рідке золото; піддати різкій критиці; висвітлити цілий комплекс проблем; набула гостроти ситуація; становити значний інтерес, набути широкого розмаху; активна підтримка громадськості.
Ознайомтеся з думками А. Бортняка щодо доцільності вживання мовних штампів. Чи погоджуєтесь ви з висловленими думками? Поміркуйте, чим мовні штампи відрізняються від фразеологізмів? Чому ми не говоримо про фразеологічні одиниці як про штамповані вирази?
ІНЕРЦІЯ ШТАМПІВ
Кровні родичі канцеляризмів — штамповані слова та вирази. На численних нарадах, засіданнях, пленумах, з'їздах епохи бурхливих і тривалих оплесків ми діловито засинали на словах «Ідучи назустріч...» і бадьоро прокидалися під шаманське закликання «Товариші! Дозвольте запевнити...»
Штамп, на відміну від канцелярського родича, що ніколи й не був творчою знахідкою,— це колись справді живий і подекуди навіть цілком вдалий вираз, від надуживання стертий, вивітрений, обридлий. Давній-прадавній наш предок, котрий першим сказав: «Сонечко усміхається», був геніальним поетом, бо зумів так абстрактно-метафорично передати і сприйняття природи, і власний настрій. Сьогодні лише безнадійний графоман може, як кажуть, «на повному серйозі», без тіні іронії використовувати цю фразу у своїх віршованих рядках.
У свій час і вислів «знаменна дата» був оригінальним, образно- емоційним. Адже треба було мати неабияку уяву, щоб той чи інший святковий день, урочистий момент побачити і відтворити під небесним знаком-знаменням або під звитяжними знаменами! Нині ж це вкрай зачовгана бюрократичними губами й паперами фраза, як і вирази: «самовіддано трудитися», «небувале піднесення», «окрилені перемогами» і т.ін.
Сьогодні і лектори, і доповідачі, і газетярі значно менше послуговуються такими збитими загальниками. А все ж інерція ще досить відчутна. Так, у найсвіжіших числах газет частенько ще натрапляємо на збиті загальники: «тут у цій справі приділяється серйозна увага», «включитись у цю важливу кампанію», «біле золото», «невтомні працівники», «доблесні захисники».
Штампами вже встигли стати і зовсім ще недавно свіжі поняття, як от: «вандали і герострати», «так звані демократи», «мітингові пристрасті», «різати по живому».
Охочі до штампованої мови, зокрема, редактори й ведучі концертів на замовлення слухачів обласного радіо.
Збитих фраз, звичайно, важко уникнути. Навіть вправному стилісту, знавцеві-мовнику. Адже мова — в постійному русі і нелегко встежити за її змінами. Але той, хто небайдужий до слова, може активно протидіяти надуживанням штампами. Треба пильніше придивлятися чи прислухатися до того чи іншого свого виразу, сміливіше звільнятися від словесних стереотипів, шукати нових епітетів, порівнянь, метафор, видозмінювати усталений порядок, зв'язок слів (За А. Бортняком).
4. Прочитайте текст. Позначте в ньому мовні штампи.
Тепер, коли цьогорічний український мільярд став радісним фактом — влився золотим потоком у державні засіки, засяяв на всенародному столі сонячною паляницею,— я пригадую тих мудрих, добрих людей, які навіть у суворих, недоброзичливих умовах весни, що не віщувала нічого хорошого хліборобові, були впевнені у своїй перемозі. Я знаю, нелегко дався їм великий урожай, доводилося докладати чимало зусиль, щоб виростити той заповітний колос, із зерен якого складається астрономічне число пудів українського хліба: мільярд. Але я певен, що тепер нашому колгоспникові, мудрому, широкому душею, людині глибокого державного мислення, під силу великі завдання. Він повносилий, досвідчений господар землі від щедрості своєї великої душі даватиме віднині нашому народові найкоштовніший скарб землі — хліб — у мільярдному обчисленні (З газети).
Прочитайте. Зробіть висновок, у чому полягає відмінність мовних кліше від мовних штампів.
КЛІШЕ (від фр. сіісіїе — відбиток) — стандартні відтворювані засоби мовлення, які регулярно повторюються в певних контекстах і служать ознаками певного стилю або мовленнєвого акту (привітання, вдячності, резолюції в документах тощо). На відміну від штампів, які характеризуються «тертістю», кліше виконують функцію економії мовленнєвих зусиль, забезпечують відтворення певних жанрів ділового спілкування. Вони можуть перетворюватися на штампи при використанні їх у нетипових контекстах (у художньому мовленні, публіцистиці тощо) або мовленнєвих актах (наприклад, кліше в акті освідчення в коханні) (О. Селі- ванова).
Визначте серед наведених слів та висловів мовні кліше. Скажіть, які з них доцільно вжити в учнівському творі, а які — в офіційному документі. Усно складіть кілька речень з цими висловами.
Доводжу до Вашого відома, беручи до уваги, такі персонажі, слухай-но, вищезазначені причини, манюсінький, тому що, у зв'язку з, розкажу, факт, згідно з наказом, обґрунтувати свою думку, багато працювати, стан довкілля, відчуття болю, вжити заходів.
-
Підсумки уроку
-
Домашнє завдання
► Випишіть з творів української літератури 10 приказок та прислів'їв, які стосувалися б різних професій. УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА ПРО УКЛАДАННЯ СЛОВНИКІВ
Урок № 74
ЛЕКСИКОГРАФІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА ПРО УКЛАДАННЯ СЛОВНИКІВ. ВИДИ СЛОВНИКІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПОБУДОВИ
Мета: подати відомості про різні види словників та особли
вості їх побудови; формувати загально-пізнавальні вміння користуватися словником; сприяти усвідомленню важливості словників як джерела багатоас- пектної інформації; виховувати повагу до лексикографічного багатства української мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: копії текстів, «Філософський словник», «Енциклопедія українознавства», «Етимологічний словник», «Словник української мови» в 11 томах, «Великий тлумачний словник сучасної української мови», «Короткий словник лінгвістичних термінів», орфографічний словник, словник синонімів, словник антонімів, словник омонімів, фразеологічний словник, картки для роботи в групах.
ХІД УРОКУ
-
Організаційний момент
-
Ознайомлення з темою та метою уроку
-
Актуалізація опорних знань
Для чого потрібні словники?
Назвіть типи словників, з якими ви вже знайомі.
Поясніть, яким словником ви скористаєтесь: 1) для перевірки вимови; 2) при поясненні лексичного значення слова; 3) при визначенні походження; 4) для перевірки правильності написання слова; 5) при доборі синонімів, антонімів, паронімів, омонімів.
IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
-
Прочитайте висловлювання видатних людей про словник. Прокоментуйте кожне твердження.
1. Кожний словник залежно від призначення і функцій — загальномовнпй чи спеціальний, одномовний чи перекладний, нормативний, вибірковий, генетичний — допомагає вибудувати текст й адекватно сприймати відповідні елементи в ньому (О. Семе- ног). 2. Неможливо уявити собі культурну людину, яка б не потребувала словника, ніколи не користувалася ним (М. Рильський). 3. Словники — це музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться (С. Пуиіик). 4. Це всесвіт в алфавітному порядку! Це книга книг. Він вбирає в себе всі інші книги, треба лише вміти їх вилучати з нього (А. Франс). 5. Одинадцятитомний «Словник української мови», найоб'ємніше на сьогодні зібрання лексичних скарбів нашого народу, фіксує близько 135 тисяч слів. А ще ж кожне слово має здебільшого не єдине, а кілька чи й багато значень. Як же непросто, але ж і важливо для піднесення мовної культури навчитися розрізняти найтонші відтінки в словесній атрибутиці, доречно, до місця вживати те чи інше слово — одне із понад сотні тисяч! (А. Бортняк).
-
Прочитайте. Підготуйте усне лінгвістичне повідомлення про види словників української мови. Розкажіть про їх призначення.
Лексикографічна наука, яка визначає теоретичні засади і практично втілює їх в укладання словників різного типу, називається лексикографією (від гр. Іехікоз — «словниковий» і §гарНо — «пишу»).
Лексикографія має багаторічну історію, великий досвід створення різноманітних словників і знаменні досягнення. Як одна із важливих у сучасній лінгвістиці, вона набуває дедалі більшого розвитку. Спричинюється це зростаючими міжнародними контактами, потребою у вивченні малодосліджених і поглибленому аналізі всіх мов для задоволення наукових і загальнокультурних та освітніх запитів суспільства. Застосування електронно- обчислювальної техніки в укладанні словників збагатило теорію і практику цієї лінгвістичної науки.
Відповідно до завдань і подачі словникового матеріалу прийнято розрізняти словники енциклопедичні і лінгвістичні. Принципова відмінність їх полягає в тому, що енциклопедичні словники подають відомості про поняття, речі, явища, історичні події, видатних людей, а лінгвістичні пов'язані з аналізом слів: розкривають лексичне і граматичне значення, сферу вживання, походження, вимову, написання, переклад іншою мовою, але вони не містять відомостей про всебічний характер самого предмета, позначеного відповідним словом.
Енциклопедичні і лінгвістичні словники становлять собою набір словникових статей, які складаються із заголовного (пояснювального) слова і тих даних, які його торкаються. Заголовні слова розташовуються в алфавітному порядку. Оскільки в енциклопедичні словники вводяться виключно загальні і власні назви, словникові статті в них представлені іменниками або словосполученням з іменником. В енциклопедичному словнику позначається наголос у заголовному слові, є етимологічна довідка іншомовних термінів, але вони не подають граматичної чи стилістичної характеристики представлених назв. Статті можуть супроводжуватися ілюстраціями. До енциклопедичних словників належать всі термінологічні словники (наприклад, «Словник лінгвістичних термінів»), енциклопедії (як-от «Українська енциклопедія»), біографічні словники (зокрема: «Хто є хто: Біо-бібліографічний словник»).
Лінгвістичні словники подають усі граматичні класи слів з огляду на те, що їх основним об'єктом описування є слово, що вимагає розгляду всіх частин мови. Для пояснення слів застосовується їхня різнобічна характеристика: семантична, стилістична, етимологічна.
Існують одно-, дво-і багатомовні словники, які призначаються головно для навчальної мети.
Відповідно до завдань і способів лексикографічного описування слів лінгвістичні словники бувають різних типів: тлумачні (словники, що пояснюють слова), іншомовних слів, історичні, етимологічні, діалектні, орфографічні, орфоепічні, частотні, фразеологічні, словники омонімів, синонімів, антонімів, мови письменника та ін. Кожен з них відзначається своєрідністю в будові словникової статті, характеру ілюстративного матеріалу, що зумовлено завданнями конкретного словника (С. Дорошенко).
► Запишіть якомога більше назв словників з пам'яті.
V. Виконання практичних завдань
1. Згрупуйте словники в дві групи: енциклопедичні та лінгвістичні.
«Філософський словник», «Український орфографічний словник», «Фразеологічний словник української мови», «Короткий
словник синонімів української мови», «Довідник терапевта», «Українсько-латинсько-російський медичний словник», «Енциклопедія українознавства», «Українська мова. Енциклопедія», «Українсько-російський словник у шести томах», «Гуцульська міфологія».
Серед наведених словників укажіть багатомовний.
|