|
|
Скачати 1.02 Mb.
|
Феодальна роздробленість
2. Соціально-економічний розвиток Київської Русі. 3. Причини феодальної роздробленості. 4. Галицько-Волинське князівство. Л і т е р а т у р а Баран В., Козак Д., Терпіловський Р. Походження слов’ян. – К., 1991. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине XIII – XIV вв. – К., 1982. Боровский Я.Е. Мифологический мир древних киевлян. – К., 1982. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968. Брайчевський М.Ю. Походження слов’янської писемності. – К. 1993. Винокур О., Трубчанинов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996. Греков В.Д. Киевская Русь. – М., 1953. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. – К., 1991. Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. – М., 1989. Давня історія України: У 2 кн. – К., 1994, 1995. Древняя Русь в свете зарубежных источников. – М., 1999. Древняя Русь. Пересечение традиций. – М., 1997. Костомаров Н.И. Князь Данило Романович Галицький // Костомаров Н.А. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1989. Котляр Н.Ф. Данило Галицький. – К., 1999. Котляр Н.Ф. Рожденный в кольчуге // Котляр Н.Ф., Смолий В.А. История в жизнеописаниях. – К., 1990. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ – ХІІІ вв. – К., 1985. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984. Літопис Руський. – К., 1989. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М., – Л., 1950. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982. Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. – М. – Л., 1948. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М., 1987. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981. Седов В.В. Восточные славяне в VI – XIII вв. – М., 1982. Скифы. Хазары. Славяне. Древняя Русь. – Спб, 1998. Тихомиров М.П. Древнерусские города. – М., 1956. Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987. Фроянов И.Я. Киевская Русь: очерки социально-экономической истории. – Л., 1974. Шекера І.М. Міжнародні зв`язки Київської Русі. – К., 1963. Методичні рекомендаціїУ першому питанні предметом уважного вивчення мають бути аспекти, пов’язані з історією українських земель в епоху великого переселення народів, а також основні теорії та етапи слов’янського етногенезу. Важливо засвоїти такі питання, як залюднення слов’янами території України, праслов’янські культури, а також питання духовної та матеріальної культури слов’янських племен. Друге питання має більш складний характер. Тут багато фактичного матеріалу, який треба засвоїти, і безліч теоретичних проблем, в яких необхідно добре розібратися. Важливе місце у розгляді цього питання посідає «Руська Правда». Слід знати про редакції цього політичного та юридичного документа, їх зміст. Треба звернути увагу на гуманізм «Руської Правди», на зафіксоване в ній господарче право. При розгляді другого питання перш за все слід уяснити, що Київська Русь була ранньофеодальною державою. Треба висвітлити також проблему розвитку міст і ремесел у Київській Русі. Матеріал з цієї проблеми можна знайти в працях загального характеру, наприклад у монографії Б.О. Рибакова «Ремесло Древней Руси» (М., 1948). Характеризуючи соціально-економічний розвиток Давньоруської держави, необхідно розглянути такі питання, як соціальний склад населення, натуральне господарство, внутрішня та зовнішня торгівля, землеробство, скотарство. Треба розібратися в різниці між містами як укріпленими пунктами та містами в сучасному розумінні слова – як торгово-ремісничими центрами, навести цифри, які свідчать про зростання кількості міст, ремісничих спеціальностей, про операції, якими володіли давні ремісники, тощо. Вивчення третього питання треба почати з занепаду Київської держави, далі розібратися в зовнішніх і внутрішніх причинах децентралізації, усвідомити прояви цього процесу та його значення і разом з тим показати й способи протидіяти йому. Необхідно також проаналізувати зв’язок дезінтеграційних процесів з етнічними, побачити залежність формування української народності від старих племенних зв’язків. Треба знати також дати появи етнонімів і топонімів «Україна» та «Мала Русь», зміни в мові тощо. Важливо знати, що основними причинами роздроблення Київської Русі були: подальший розвиток феодальних відносин, піднесення продуктивних сил, особливо зростання міських ремесел, феодального землеволодіння, а на цій основі – зміцнення місцевої землевласницької знаті, посилення та відособлення окремих князівств, економічна самостійність і політична відокремленість яких ґрунтувалися на натуральному господарстві (Рибалка І.К. Історія України. – Х., 1995. – Ч. 1. – С. 76). Особливе місце у вивченні четвертого питання має проблема Галицько-Волинського князівства як нового центру українських земель. Необхідно засвоїти суму фактичних знань про відокремлення Галицького й Волинського князівств від Києва, про їх об’єднання, політичну історію Галицько-Волинського князівства та його роль в історичній долі української народності. Питання для самостійної роботи “Стародавня вітчизняна історія” 1. Першопочатки людського життя на території України. 2. Трипільська культура.
4. Боротьба з монголо-татарами. Методичні рекомендаціїРоботу над темою необхідно почати з вивчення таких питань: основні етапи розвитку людського суспільства; люди сучасного типу на українських землях; Трипільська культура – перша цивілізація «неолітичної революції»; землеробський та кочовий типи культур; кіммерійці. Слід звернути увагу на питання розвитку скіфо-сарматської культури на терені України, вивчити сучасні погляди на скіфську проблему. Вивчаючи історію античних міст Причорномор’я, потрібно з’ясувати причини грецької колонізації регіону, основні заняття мешканців, політичний устрій міст та їхні зв’язки з місцевим землеробським і кочовим населенням. При вивченні четвертого питання слід з’ясувати походження монголів, етапи їх об’єднання, їх устрій, процес захоплення монголами давньоруських земель, причини поразки руського війська і монгольських перемог. Потрібно з’ясувати роль Данила Галицького в організації опору загарбникам, визначити причини його поразки. Важливі дати– 1 млн. років до н.е. – поява первісних людей на території сучасної України. – IV – II тисячоліття до н. е. – трипільська культура. – VII – III ст. до н. е. – скіфські племена на території Північного Причорномор’я. – III cт. до н. е. – III ст. н.е. – сарматські племена на території Північного Причорномор’я. – 882 р. – заснування Київської держави. – 988 – 989 рр. – запровадження християнства на Русі. – 1097 р. – з’їзд князів в Любечі. – 1187 р. – перша літописна згадка назви «Україна». – 1199 р. – об’єднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицької землі та Волині в єдине Галицько-Волинське князівство. – 1223 р., 31 травня – битва руського війська і половців з монголо-татарами на р. Калці. – 1237 – 1240 рр. – навала монголо-татар на Русь. Тема 2. Україна під владою Литви та Польщі (середина ХІV – ХVII ст.) Концептуально-термінологічна база: козацтво, шляхта, селянство, шляхетські привілеї, магнати, унія, полонізація, політичний занепад, ринкові відносини, цехи, гільдії, братства, магдебурзьке право, фільваркова система господарювання, окатоличування. Основні історичні процеси – Загарбання та територіальне розчленування південно-руських земель сусідніми державами. – Геополітичне суперництво Польщі, Литви, Москви, Туреччини та Криму як дестабілізуючий фактор в регіоні. – Інтегрування південно-руських земель до суспільно-політичних систем Польщі та Литви. – Зближення Польщі та Литви, вирівнювання законодавства та адміністративного устрою, утворення польсько-литовської федерації – Речі Посполитої, стабілізація її геополітичного становища, тимчасове припинення експансії її суперників, об’єднання руських земель в єдиній державі. – Ліквідація автономії руських земель. – Завершення формування феодальної системи соціально-економічних відносин. – Формування козацтва, заснування козацької столиці, виникнення виборної козачої адміністрації. – Політичний, економічний, культурно-ідеологічний та релігійний тиск на південно-руські землі. – Розвиток міжрелігійного конфлікту. – Піднесення активності та культурно-національної свідомості православного населення Південної Русі-України. – Соціальна боротьба проти польсько-шляхетського гніту. – Втягування Русі – України в активний європейський торговий обмін у ролі солідного експортера зерна і лісопродуктів та імпортера європейської мануфактури. Видатні історичні постаті: Бут П., Вишневецький-Байда Д., Вітовт, Гедимін, Жмайло М., Іван ІІІ, Косинський К., Ольгерд, Острожський К., Острянин Я., Сагайдачний П., Свидригайло, Сулима І., Трясило Т., Федоров І., Ягайло, Ядвіга. Теми рефератів
Лекція 2. Україна під владою Литви і Польщі (середина XIV – XVII ст.) Входження українських земель до складу Литви та Польщі. Кревська унія. Політичний устрій українських земель, ліквідація їх автономії. Зближення Польщі та Литви, вирівнювання законодавства й адміністративного устрою, Люблінська унія, зміни в адміністративному устрої українських земель. Утворення польсько-литовської федерації – Речі Посполитої, стабілізація її геополітичного становища, тимчасове припинення експансії її суперників, об'єднання руських земель в єдиній державі. Геополітичне суперництво Польщі, Литви, Москви, Туреччини та Криму як дестабілізуючий фактор у регіоні. Інтегрування південно-руських земель до суспільно-політичних систем Польщі та Литви. Завершення формування феодальної системи соціально-економічних відносин. Формування “позазаконного” елементу – козацтва, заснування козацької столиці, виникнення виборної козачої адміністрації. Література: 1, 2, 3, 27, 37, 41, 46, 47, 49, 51, 90, 94, 100, 115, 116. Семінар 2. Українські землі у середині XIV – XVII ст. Українське козацтво 1. Кревська та Люблінська унії. 2. Релігійне життя в Україні. Брестський церковний собор. 3. Утворення українського козацтва. Запорізька Січ. 4. Козацько-селянські повстання під керівництвом К. Косинського, С. Наливайка та інших. Л і т е р а т у р а Глущенко В.В. Казачество Евразии: зарождение, развитие, интеграция в структуру российской государственности. – М., 2000. Голобуцкий В. А. Запорожское казачество. – К., 1957. Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. – К., Запоріжжя, 1997. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI – XVIII ст. – К., 1966. Історія України в документах і матеріалах (1569 – 1654 рр.): У 2 т. – К., 1941. Козацькі Січі (нариси з історії українського козацтва ХVІ – ХІХ ст.). – К., Запоріжжя, 1998. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині XIV – першій половині XV ст. – К., 1968. Лип’яшко С.А. Українське козацтво на державній службі (початковий період) // УІЖ. – 1999. – №3. На переломі: друга половина XV – перша половина XVI ст. – К., 1994. Пашуто В. Образование Литовского государства. – М., 1955. Щербак В. Українське козацтво, формування соціального стану (друга половина ХV – середина ХVІІ ст.). – К., 2000. Яворницький Д.І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. – Дніпропетровськ, 1991. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. – Л., 1990. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ ст. – К., 1994. Методичні рекомендації Освітлюючи перше питання, слід розкрити причини, зміст і наслідки Кревської унії (1385 р.), Люблінської унії (1569 р.) і Городельського акта. Розглядаючи це питання, варто звернути увагу на геополітичне становище, територію та населення Польсько-Литовської держави, особливості її державно-політичної системи, на правовий статус українських земель у Речі Посполитій, адміністративно-політичний устрій. Потрібно дати соціально-правову характеристику суспільства, розповісти про міське самоврядування та зміни в етнічному складі населення. Розкриваючи друге питання, необхідно розповісти про занепад православної церкви в Україні, поширення католицтва та протестантизму, про єретичні вчення та рухи. Для правильного розуміння й успішного засвоєння матеріалу теми слід докладніше вивчити діяльність православних братств, підготовку до унії в Україні, ставлення різних верств населення до унії. Необхідно знати про Брестський церковний собор 1596 р. та його рішення. Важливо засвоїти положення уніатської церкви в Україні, її офіційний статус, конфесійний устрій, особливості церковного життя. Уважно вивчіть також питання про боротьбу православних проти унії, про консервативні та прогресивні тенденції православного руху, про полемічні твори. Розкажіть про значення унії в історії України, відновлення православної ієрархії, про життя та діяльність митрополита Петра Могили. Виявіть причини неприйняття більшістю українців католіцизму й уніатства. При розгляді питань 3 – 4 слід добре розібратися в труднощах боротьби українського народу, в якій брали участь різні верстви населення, навчитися самостійно оцінювати події та правильно визначати загальнонародні цілі. Щоб правильно зрозуміти складність історичних процесів тієї епохи, необхідно врахувати переплетення та суперечливість інтересів Польщі, Туреччини, Кримського ханства. Для кращого розуміння цих проблем крім загальної та спеціальної літератури можна використати «Опис України» де Боплана (К., 1990). Для повного з’ясування першого питання потрібно розглянути такі проблеми, як переміщення населення у південні райони України, склад втікачів і переселенців, уходницькі заняття, боротьба з татарами. Зверніть увагу й на матеріал про городових, реєстрових козаків, козаків-зимовчаків. Доцільно зосередитися й на військово-адміністративному устрої козацтва, бо воно було не тільки зародком української державності, але й протягом понад століття адміністративний устрій України будувався на цих основах. Необхідно акцентувати увагу на демократичних традиціях устрою Запорізької Січі. Розглядаючи друге питання, слід звернути увагу на проблему виникнення Запорізької Січі, на її геополітичне становище, національний і соціальний склад запорізького козацтва. Розгляньте економіку, культуру й побут Запорізької Січі, воєнне мистецтво запорізьких козаків, воєнні походи запорожців, становище Запорізької Січі в системі міжнародних відносин. Необхідно добре знати причини виникнення та поразки повстань К. Косинського, С. Наливайко та інших. Важливо засвоїти витоки конфлікту між козацтвом і польською шляхтою, а також роль перших козацьких повстань у процесі наростання визвольної боротьби українського народу. Підготуйте матеріал про діяльність гетьмана Петра Сагайдачного та його роль у розгортанні визвольного руху. При вивченні цих питань доречно скористатися тритомником Д.І. Яворницького «Історія запорізьких козаків» (К., 1992), де можна знайти багато цікавих відомостей про побут, організацію, військову майстерність і господарчу діяльність козацтва. Питання для самостійної роботи Соціально-економічний розвиток України в XIV ст. – першій половині XVII ст. 1. Економічний розвиток Українських земель. Розвиток міст і торгівлі. 2. Соціальній розвиток Українських земель. Соціальна структура населення Речі Посполитої. Методичні рекомендації Вивчаючи ці питання, необхідно звернути увагу на такий матеріал: відмінності соціально-економічного розвитку Західної та Східної Європи в XVI – XVII ст.; Річ Посполита як країна «другого ешелону» розвитку капіталізму; екстенсивний шлях розвитку сільського господарства; закріпачення селян; економічний розвиток українських земель; ремесла, сільське господарство; слабкість «третього стану» в Україні. Розглядаючи ці питання, слід звернути увагу на особливості розвитку українських земель після монголо-татарської навали. Незважаючи на великі спустошення, поступальний розвиток українських земель не припинився. Стосовно розвитку сільського господарства слід звернути увагу на “прив’язування» економіки України до економіки Західної Європи як постачальника сільськогосподарської продукції. Західноєвропейські країни стають основними споживачами українського зерна, натомість постачаючи в Україну свої ремісничі й мануфактурні, а з XVI століття і колоніальні товари (чай, тютюн). Таке становище призводить до посилення феодального гніту селян, до обезземелення і закріпачення останніх. Особливу увагу слід звернути на такі правові акти, як “Устав на волоки” (1557 р.) та “Литовські статути” (1529, 1566, 1588 рр.), які юридично закріпили вище згадані суспільні процеси. Чотирнадцяте – п’ятнадцяте століття для України – це період подальшого розвитку міст і, відповідно, основних занять міських мешканців – ремесел і торгівлі. При розгляді цієї частини питання потрібно звернути увагу на зміни у житті міського населення порівняно з часами Давньої Русі. По-перше, істотно змінюється географія розташування міст. Замість Середнього Подніпров’я центром міського життя стають західноукраїнські землі. Потрібно знайти відповідь на запитання: ”Чому міське життя інтенсивно розвивалося саме в цьому регіоні України?” По-друге, в містах України помітно збільшується чисельність іноземців – поляків, німців, євреїв. По-третє, наявність іноземних, в першу чергу німецьких поселенців, приводить до появи в містах України цехового устрою ремесла та Магдебургського права. Потрібно знати зміст цих понять, а також з’ясувати, чим Магдебургське право в містах України відрізнялося від західноєвропейського. |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України Авторські права на текст програми «Історія України. Всесвітня історія, 5–12 кл.» належать Міністерству освіти і науки України та... |
Про вивчення історії у 2009/2010 навчальному році У 2009/10 н р учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ,... |
|
1. Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні... Ого поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території,... |
Про вивчення історії у 2010/2011 навчальному році У 2010/11 навчальному році учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 –... |
|
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ... |
Програма курсу: “ Історія України” (“Історія державності України”)... Програма курсу “Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету |
|
Екзаменаційні питання з курсу «Новітня історія України» для студентів... Проголошення автономії Карпатської України: передумови, причини, історичне значення. Угорська окупація Закарпаття |
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
|
Тема Прадавня українська історія Прадавня історія українських земель та її основні етапи. Княжа доба Русі – України |
Робоча навчальна програма дисципліни “ Історія України” для освітньо-кваліфікаційного... Робоча навчальна програма складена відповідно до навчальної програми «Історія України» |