|
|
Скачати 1.02 Mb.
|
Методичні рекомендаціїРозпочинаючи вивчення цієї теми, слід усвідомити, що як в роки революції, так і в сучасному політизованому суспільстві не було та й не існує єдиної точки зору відносно подій, політичних діячів і наслідків революційної епохи. Розглядаючи перше питання, необхідно усвідомити, якими були передумови Лютневої революції, яку участь в петроградських подіях брали українці (солдати Волинського полку та ін.). Потрібно також визначити, чи можна вважати якусь партію керівником та організатором революції чи вона була все ж таки цілком стихійним вибухом. Докладніше слід зупинитися на причинах створення такого становища в Україні, як тривладдя, дати характеристику тим політичним силам, що підтримували відповідно Тимчасовий уряд, Центральну Раду і робітничі та солдатські Ради. Для правильного розуміння й успішного засвоювання матеріалу другого питання необхідно з’ясувати причини перемоги Радянської влади, поразки правонаціоналістичних сил (петлюрівців) та розпаду лівосоціалістичного табору прихильників української самостійності. Розгляньте такі питання: білогвардійці в Україні, українська політика Денікіна, зимовий наступ більшовиків і крах «білої справи». Предметом уважного вивчення мають бути також питання: відновлення влади більшовиків; політика “воєнного комунізму”; зміни у соціальній політиці, аграрна політика і комнезами в Україні; більшовики і Врангель, його українська політика, розгром армії Врангеля. Вивчаючи радянсько-польську війну 1920 р., необхідно розібратися в причинах війни, в польських планах щодо України, розповісти про союз Петлюри та Пілсудського, про українські політичні сили. Необхідно глибоко вивчити третє питання – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, розповісти про уряд ЗУНР та українські політичні партії Галичини. Зверніть увагу на державотворчі процеси Української Народної Ради, адміністративну структуру ЗУНР, на соціально-економічну політику уряду, спроби створення соборної України. Важливі дати – 1917 р., 3 – 4 березня – утворення Центральної Ради. – 1917 р., 10 червня – І Універсал Центральної Ради. – 1917 р., листопад – ІІІ Універсал Ради і утворення УНР. – ІV Універсал Центральної Ради про повну незалежність України і бій під Крутами. – 1917 р., грудень – скликання Установчих зборів. – 1917 р., грудень – І Всеукраїнський з’їзд Рад і утворення “Харківського радянського уряду”. – 1918 р., 3 березня – Брестський мир. – 1918 р., 29 квітня – обрання П. Скоропадського гетьманом України. – 1918 р., 14 листопада – утворення Директорії. – 1918 р., 7 листопада – проголошення ЗУНР. – 1919 р., 22 січня – “Акт злуки” УНР і ЗУНР. – 1919 р., березень – радянська Конституція України. – 1920 р., квітень. – наступ поляків на Україну. – 1920 р., листопад – розгром врангелівців і “армії” Н. Махна.
Тема 7. Україна в 20 – 30-ті роки XX ст. Концептуально-термінологічна база: урядова партія, державна партія, демократичний централізм, геополітична реальність, командна економіка, велика депресія, західна цивілізація, всесвітньо-історичний процес, тоталітаризм, нова економічна політика, конфіскація, експропріація, церковні цінності, штучний ринок, державна промисловість, госпрозрахунок, трести, державна монополія, форма радянської державності, конституційний статус, політичний підтекст, радянська українізація, центр і периферія, радянський апарат, компартійно-радянська номенклатура, національне відродження, тоталітарна держава, націонал-ухильництво, культурне будівництво, індустріалізація радянського типу, соціалістичне змагання, засоби мотивації, директивне планування, структурні зрушення у виробництві, колективізація, куркулі, підкуркульники, позаекономічні стосунки держави і колгоспів, саботаж, терор, голодомор, надзвичайні органи, масові репресії, диктатура, культурна революція, національні меншини, титульна нація, політична освіта, соціалістичний реалізм, командно-адміністративна система. Основні історичні процеси – Соціально-економічне перетворення на шляхах побудови командної економіки, злому ринкових регуляторів. – Структурні зміни у суспільстві. – Українізація. – Утворення СРСР, ліквідація незалежності України. – Формування тоталітарної системи. – Політичні репресії. Видатні історичні постаті: Бухарін М., Дзержинський Ф., Калінін М., Каменєв Л., Кіров С., Косіор С., Ленін В., Петровський Г., Пятаков Г., Раковський Х., Риков О., Скрипник М., Сталін Й., Томський М., Троцький Л. Теми рефератiв
Лекція 7. УРСР в умовах нової економічної політикиі утвердження тоталітарного ладу (1921 – 1938 рр.)Перехід більшовицької партії від продрозкладки до НЕПу: причини, суть. Причини і наслідки голоду 1921 – 1923 рр. у південних губерніях України. Аграрна політика більшовицької партії. Наслідки НЕПу: розвиток промисловості, торгівлі, фінансова реформа. Курс більшовицької партії на індустріалізацію. Методи, темпи та джерела фінансування індустріалізації. Механізм директивного планування. Хлібозаготівельна криза (1927 – 1928 рр.). Згортання НЕПу. Курс більшовицької партії на колективізацію сільського господарства. Суть політики колективізації. Колгоспи в системі командної економіки. Причини голодомору 1932 – 1933 рр. Природа радянського тоталітарного режиму. Зростання культу особи Сталіна та перетворення його в одноособового диктатора. Література: 11, 29, 35, 46, 51, 53, 55, 58, 59, 68, 75, 76, 86, 89, 91, 100, 106, 111, 112, 113, 114. Семінар 7. Україна в 20 – 30-х рр. XX століття 1. Соціально-економічні процеси в Україні. 2. Утворення СРСР. Конституційний статус України у складі СРСР. 3. Сталінські репресії. Л і т е р а т у р а Голод 1932 – 1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття : нариси політичної історії. – К., 1993. Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм в Україні: 20 – 30-ті рр. – К., 1991. Калініченко В.В. Селянське господарство України в доколгоспний період (1921 – 1929). – Х., 1991. Касьянов Г. Українська інтелігенція 20-х – 30-х років: соціальний портрет та історична доля. – К., 1992. Киричук Ю.А. Історія УПА. – Тернопіль, 1991. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 – 1928). – К., 1996. Кульчицький С.В. Особливості індустріалізації народного господарства УРСР // УІЖ. – 1989. – № 10. Кульчицький С.В. УРСР в добу «воєнного комунізму» (1917 – 1920 рр.). – К., 1994. Осмыслить культ Сталина / Сост. Х. Кобо. – М., 1989. Реабилитация: политические процессы 30-х – 50-х годов. – М., 1991. Стерчо П. Карпато-Українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919 – 1939 рр. – Л., 1994. Тоталитаризм как исторический феномен. – М., 1989. Шаповал Ю.І. Україна 20-х – 50-х років: сторінки неписаної історії. – К., 1993. Методичні рекомендаціїРозуміння суті Нової Економічної політики (НЕП) неможливе без розгляду питання про політику “воєнного комунізму”. Даючи характеристику режиму воєнного комунізму, треба довести, що дії більшовиків пояснювались не тільки надзвичайними умовами війни, а й були до того ж авантюрною спробою «стрибка у комунізм», що й призвело до відповідних результатів. Зверніть увагу на аграрні перетворення більшовиків, продрозкладку, боротьбу з бандитизмом. Розглядаючи питання, пов’язані з Новою Економічною політикою (НЕП), потрібно з`ясувати, в чому полягає її суть та які її наслідки? Що стало причиною відмови від її політики часів громадянської війни, яка базувалася на цілковитій відміні товарно-грошових відносин і ринку, реквізиціях, конфіскаціях тощо? Розкрийте цілі, методи та результати нової економічної політики, її обмеженість. Вивчаючи соціально–економічну політику, слід відповісти на такі запитання: чому серед керівництва партії перемогли прихильники силових методів керівництва не тільки економікою, але й суспільством в цілому ? Як змінилася політика більшовицької партії, коли вона перейшла до командно-адміністративних методів управління? Особливо треба зрозуміти, що новий господарський механізм ґрунтувався на директивному плануванні, а не на економічних законах. Як проходили в українських землях індустріалізація та колективізація, які наслідки мали ці процеси? Як змінилися структура господарства України, співвідношення між промисловістю та сільським господарством, між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, між великою промисловістю і дрібною? Виясняючи джерела, на яких ґрунтувалася індустріалізація, важливо підкреслити, що головним із них була неоплачувана праця робітників і особливо селян. Це забезпечувалося форсованою примусовою колективізацією, що призвело до відчуження селян від засобів виробництва і гарантувало регулярні переливання ресурсів із сільського господарства в промисловість. Коли і якими методами проводилася суцільна колективізація? Як проходив процес ліквідації куркульства як класу? Треба підкреслити, що було вирішено знищити найзаможніший прошарок селянства, який чинив опір усуспільненню. Яких масштабів досяг цей процес, до яких наслідків призвела колективізація? Розкрийте передумови створення Радянської Федеративної держави – Союзу РСР. Прослідкуйте етапи її створення 1919 – 1922 рр. З’ясуйте, які альтернативні проекти утворення нової федерації висувалися всередині правлячої партії (план Леніна, план Сталіна). Доведіть, що під виглядом утворення нової федерації – СРСР було проведено “автономізацію” незалежних республік. Яким був конституційний статус УРСР у складі СРСР? У чому зміст політичного підтексту радянської українізації (коренізації)? Чому в Україні (як і взагалі в СРСР) розпочався сталінський терор, під яким приводом проводилися репресії, які їх масштаби та наслідки? Питання для самостійної роботи“Національний розвиток України в 20 – 30-ті рр. XX ст.”
Методичні рекомендаціїНеобхідно з`ясувати, чому, прийшовши до влади, більшовики проводили обережну національну політику, визнаючи роль національного фактору. Зверніть увагу на суперечливий характер цієї політики. Так, в роки громадянської війни вони намагалися придушити національні рухи під приводом того, що їх очолюють «буржуазні елементи», які не можуть діяти в інтересах робітничого класу. Проте після поразки буржуазних націоналістів більшовики мусили рахуватися з радянськими урядами неросійських народів. Політика українізації. Розвиток національної освіти. Розширення сфери вживання української мови. Досягнення та недоліки національної політики Радянської влади. Розглядаючи проблеми другого питання, слід звернути увагу на життя західних українців, які перебували під протекторатом Польщі, Румунії, Чехословаччини. Яку політику проводили уряди цих держав щодо українців, якою була реакція українського населення? Особливу увагу зверніть на політику Польщі в Західній Україні, ставлення правлячих кіл Польщі до українського питання, на відмінності в польській політиці на Волині та Галичині. Українське питання в політиці Польщі, Румунії, Чехословаччини у міжвоєнний період. З`ясуйте такі питання: cтворення політичних організацій, що відстоювали інтереси українців у Польщі, Чехословаччині, Румунії; мета та методи, стратегія і тактика їх діяльності та її наслідки. Доцільно також підвести підсумки цього складного, суперечливого часу. Важливі дати – 1921 – 1923 рр. – голод. – 1921 р., березень – запровадження НЕПу. – 1922 р., 30 грудня – утворення СРСР. – 1925 р., травень – прийняття Конституції УСРР. – 1925 р. – проведення соціалістичної індустріалізації. – 1929 р. – перехід до політики суцільної колективізації. – 1932 – 1933 рр. – голодомор. – 1923 р. – початок політики коренізації (українізації в Україні). – Кінець 30-х років – політичні репресії. Тема 8. Україна у Другій світовій війні Концептуально-термінологічна база: пакт, радянізація, окупаційний режим, партизанський рух, націоналісти, нацисти, колабораціонізм, фашизм. Основні історичні процеси – Возз’єднання західноукраїнських земель з УРСР. – Радянізація західних областей. – Масові репресії 1939 – 1941 рр. – Протистояння Червоної Армії і збройних сил фашистської Німеччини. – Окупація території України. – Спроба відновити самостійну Українську державу. – Встановлення фашистського окупаційного режиму. – Радянський партизанський рух. – Боротьба між націоналістами та їх протистояння радянській владі. – Визволення території України від загарбників. – Вiдбудова народного господарства, зруйнованого війною. – Визволення поневолених нацистською Німеччиною держав. Видатні історичні постаті: Баграмян І., Бандера С., Гітлер А., Довженко О., Єременко А., Жуков Г., Кох Е., Малиновський Р., Мельник А., Молотов В., Москаленко К., Патон О., Рибалко П., Рильський М., Сталін Й., Тимошенко С., Тичина П., Черняховський І., Шептицький А. Теми рефератiв
Література: 19, 46, 51, 56, 61, 77, 79, 100, 105. Питання для самостійної роботи“Україна у Другій світовій війні” 1. Початок війни, причини невдач, окупація України. Політика окупаційної влади. 2. Партизанський рух і підпільна боротьба на території України. ОУН та УПА у війні. 3. Визволення та відбудова України. Л і т е р а т у р а Киричук Ю.А. Історія УПА. – Тернопіль, 1991. Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів, 1993. Маркусь В. Приєднання Закарпатської України (1944 – 1945). – К., 1992. Мірчук П. Українська армія (1942 – 1952): Документи і матеріали. – Л., 1991. Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине (1941–1944): В 2 кн. – К., 1985. Роєнко В. Друга світова війна. 1939 – 1945 рр. – К., 1994. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны в 1941– 1945 рр. – К., 1985. Трубайчук О.Ф. Брудершафт двох диктаторів. – К., 1993. Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны: Хроника событий. – К., 1985. Швагуляк М.Н. Украина в экспансионистских планах германского фашизма (1933 – 1939 гг.). – К., 1983. Методичні рекомендації Працюючи над першим питанням, насамперед необхідно визначити, як відбилася Мюнхенська змова на долі Карпатської України? Зверніть увагу на пакт Ріббентропа – Молотова, його основні положення, що стосуються України. Варто проаналізувати причини непідготовленості радянських військ не лише до наступальних операцій, але й до міцної оборони, розкрити величезні зусилля, яких докладав ворог, переслідуючи мету загарбання українських земель. Чому за планом «Барбароса» український напрям був одним з найголовніших? Які переваги давало Німеччині швидке оволодіння економічною базою республіки, її сировинними та паливними ресурсами? Треба уяснити, як розгорталися воєнні дії на території України, навести приклади небувалого героїзму, що виявили радянські воїни, захищаючи українську землю, її міста й села, показати, що в боротьбі з фашизмом на українській землі брали участь представники інших республік Радянського Союзу всіх національностей, вбачаючи в Україні свою рідну землю, свою Батьківщину. У чому суть політики, сформульованої в плані «Ост», що запровадили німецькі окупанти, які захопили українську землю? Напишіть про жахливий терор, реалізацію фашистами політики знищення «біологічної сили українців» та перетворення України на німецьку аграрну провінцію для постачання продовольства. Як готували фашисти на українській землі життєвий простір для 25 мільйонів німецьких колоністів? Зверніть увагу на те, які заходи були запроваджені Радянським урядом, щоб зберегти матеріальні цінності й людей від пограбування та знищення? В яких масштабах було проведено евакуацію вглиб Радянського Союзу? Чи достатньо обґрунтовані ствердження про те, що ці втрати для України залишилися невідшкодованими? Освітлюючи друге питання, з’ясуйте, якої сили досяг опір загарбникам на окупованих територіях? Які верстви населення брали участь у цьому рухові? На яких територіях розгорнувся партизанський рух і які наслідки народного опору? Яку роль в організації партизанського та підпільного опору відіграла Комуністична партія? Необхідно розібратися в діяльності створеної ще у 1929 році Організації українських націоналістів (ОУН), що у 1943 році визначила свою програму боротьби як проти більшовизму, так і проти нацизму. Ким, коли, чому і з якою метою було утворено збройні українські формування у складі німецьких військ «Нахтігаль» і «Роланд», дивізія «СС- Галичина»? Розкажіть про зухвалу акції 30 червня 1941 року, коли оунівці при підтримці «Нахтігалю» без згоди німецької сторони проголосили у Львові Українську державу. Яка доля спіткала цих відчайдушних людей та й саму проголошену ними державу ? Коли було створено Українську повстанську армію (УПА), з якою метою, яку роль вона відігравала у опорові нашого народу фашистським загарбникам? Якою була діяльність оунівців та УПА в повоєнні роки? Чому в літературі зустрічаються суперечливі оцінки оунівців та УПА? У третьому питанні з’ясуйте історію визволення українських земель, основні воєнні операції 1943 – 1944 рр. по визволенню України від німецьких поневолювачів. Як було вирішено долю Закарпаття після його визволення від окупації? Якими були втрати, що завдали Україні фашистські загарбники, масштаби руйнувань, збитків, яких зазнав народ України? Треба розкрити напрями зусиль народу по відбудові свого краю, труднощі повоєнної пори, що випали на долю людей. Роль України у війні та її становище після визволення території республіки? Підводячи підсумки одного із найтрагічніших періодів в історії нашого народу, варто підкреслити суперечливий характер багатьох подій, процесів, що розгорнулися на території України в роки війни. Так, Радянський уряд надихав народи нашої країни, консолідував їх навколо ідеї визволення своєї Батьківщини від страшної фашистської навали й багато у чому зорганізував перемогу у війні. Водночас сталінська система виявила у війні своє антигуманне, жорстоке, безжальне ставлення до свого народу. Розкрийте суперечливість соціалістичних перетворень в українських землях, приєднаних до Радянської України. Важливі дати – 1939 р., 1 вересня – напад Німеччини на Польщу; початок Другої світової війни. – 1939 р., 17 вересня – Радянська армія перейшла польський кордон і зайняла м. Львів. – 1941 р., 22 червня – початок Великої Вітчизняної війни. – 1942 р., лютий – початок примусового вивозу українців на роботу до Німеччини. – 1942 р., червень – створено радянський український штаб партизанського руху. – 1942 р., жовтень – грудень – рейд радянських партизанських з’єднань під проводом С. Ковпака. – 1943 р., весна – утворення військових частин під назвою Українська повстанська армія. – 1943 р., серпень – початок визволення України Радянською армією. – 1944 р., лютий – зміни Конституції УРСР з наданням їй права вступати в безпосередні відносини з іншими державами і мати республіканські військові формації. – 1944 р., жовтень – уся територія УРСР опинилася в руках Радянської влади. – 1944 р., листопад – з’їзд народних комітетів Закарпаття в Мукачеві висловився за возз'єднання з УРСР. – 1945 р., 26 квітня – на конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла до ООН як член-засновник. – 1945 р., 27 квітня – Статут ООН (УРСР ратифікувала 22.08.1945) – 1945 р., 8 травня – капітуляція Німеччини: кінець Другої світової війни на території Європи. Тема 9. Україна в післявоєнні роки. Тимчасова лібералізація режиму та неосталінізм Концептуально-термінологічна база: світовий політичний процес, “холодна війна”, постіндустріальне суспільство, ракетно-космічна гонка, комунізм, системна криза комунізму, промисловий потенціал, пізня сталінщина, репресії, радянізація, державний антисемітизм, “відлига”, лібералізація політичного режиму, дисиденти, шістдесятники, економічні реформи, соціальна сфера, культ особи, співіснування, ідеологічні чистки, світова соціалістична система, “застій”, імпортна залежність, єдиний народногосподарський комплекс, інвестиційна політика, структурнi зрушення, економічні зв’язки, екстенсивні методи, інтенсивні методи, диспропорція в економіці, корупція, службові злочини, державна партія, монополія на владу, зловживання владою, ідеологічний і політичний вплив, відхід від партійної лінії, самвидав, інакодумці, національно орієнтоване дисидентство, дисидентський рух, релігійне дисидентство, правозахисний рух, правозахисне або демократичне дисидентство, “антирадянщики”, відщепенці, позбавлення радянського громадянства, політичні репресії, політичні в’язні, адміністративне переслідування, “розрядка”, деформована структура розміщення продуктивних сил, уповільнення темпів економічного зростання, неконкурентноздатність економіки, “довгобуд”, розвинене соціалістичне суспільство, консервативний курс, номенклатура, компартійно-радянська номенклатура, командно-адміністративна система, диктат центру, тоталітарна система, економічне стимулювання, безгосподарність, НТР, диспропорційний економічний розвиток, екологічний баланс, реакційно-агресивна зовнішня політика, демографічна ситуація, буржуазна ідеологія, інтернаціональне виховання трудящих, русифікація, радянський народ. Основні історичні процеси – Включення УРСР у світову політику як однієї з фундаторів і членів ООН. – Відбудова господарства, зруйнованого у війні. – Масові репресії. – Завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави. – “Радянізація” західних областей. – Протистояння двох суспільних систем на світовій арені. – Ідеологічний наступ сталінщини. – Боротьба за владу компартійної верхiвки після смерті Сталіна. – Лібералізація політичного режиму. – Критика культу особи Сталіна. – Реабілітація жертв сталінських репресій. – Реформування економічної і соціальної сфер. – Розширення прав союзних республік. – Зародження опозиції. – Початок освоєння космосу. – Реалізація волюнтаристських нереалістичних зверхпрограм. – Економічні реформи другої половини 60-х рр. – Політичний розвиток України (сер. 60-х – сер. 80-х рр.) – Зупинення реабілітації жертв сталінських репресій. – Посилення консерватизму партійно-державного керівництва. – Прогресуюче відставання в галузі техніки і нових технологій. – Посилення експортно-імпортної залежності в енергетичній галузі. – Гальмування соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку. – Деформації в структурі економіки. – Політичні репресії 60 – 70-х рр. – Русифікація освіти й культури. – Посилення реакції в духовному житті. – Розгортання правозахисного, демократичного, релігійного, національно орієнтованого дисидентства. Видатні історичні постаті: Березник О., Берія Л., Брежнєв Л., Горині М. і Б., Григоренко П., Дзюба І., Жданов А., Каганович Л., Кандиба І., Кириченко О., Косигін О., Лук’яненко Л., Мартинович М., Мороз В., Пронюк Є., Руденко М., Світличний І., Сталiн Й., Стус В., Суслов М., Тихий О., Хрущов М., Чорновіл В., Шелест П., Щербицький В. Теми рефератiв
Лекція 8. Україна у першому повоєнному десятиріччі та в період тимчасової лібералізації Участь УРСР у світовій політиці як одного з фундаторів і членів ООН. Відбудова господарства, зруйнованого у війні. Репресії. Ідеологічний наступ сталінщини. Завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави. “Радянізація” західних областей. Протистояння двох суспільних систем на світовій арені. Боротьба за владу компартійної верхівки після смерті Сталіна. Лібералізація політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Реабілітація жертв сталінських репресій. Реформування економічної і соціальної сфер, управління народного господарства. Розширення прав союзних республік. Зародження опозиції. Початок освоєння космосу. Реалізація волюнтаристських нереалістичних зверхпрограм. Реформування економіки в середині 60-х років. Зупинення реабілітації жертв сталінських репресій. Посилення консерватизму партійно-державного керівництва. Прогресуюче відставання в галузі техніки і нових технологій. Посилення експортно-імпортної залежності в енергетичній галузі. Гальмування соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку. Деформації в структурі економіки. Політичні репресії 60 – 70-х рр. Русифікація освіти й культури. Посилення реакції в духовному житті. Розгортання правозахисного або демократичного дисидентства, релігійного дисидентства, національно орієнтованого дисидентства. Література: 7, 8, 30, 46, 51, 52, 100. Семінар 8. Соціально-економічний і політичний розвиток України в 50 – 80 рр. XX ст.1. Економічний та соціальний розвиток України у 50 – 70-х рр. 2. Застій та необхідність соціально-економічних реформ. Л і т е р а т у р а Баран В.К. Україна після Сталіна: Нарис історії 1953 – 1985 рр. – Л., 1992. Дисиденти: опозиційний рух 60 – 80-х рр. Сторінки історії України: XX століття. – К., 1992. Кожукало Н.П. Вплив культу особи Сталіна на ідеологічні процеси в Україні у 40-х – на початку 50-х рр. // УІЖ. – 1989. – №2. Курносов Ю.О. Інакомислення в Україні (60-ті – перша половина 80-х рр. ХХ ст.). – К., 1994. Курносов Ю.О. Соціально-економічний розвиток УРСР у 50-х – першій половині 60-х рр. // УІЖ. – 1990. – №5. Національно-визвольна боротьба 20 – 50-х років XX століття в Україні: Збірник матеріалів. – К., 1993. Погружение в трясину (анатомия застоя). – М., 1981. Романцов В.О. Деякі актуальні аспекти демографічної ситуації у 1945 – 1990 рр. // УІЖ. – 1992. – № 10, 11. Социально-экономическое развитие Украинской ССР в 80-е гг. – К., 1988. Хрущев Н.С. Мемуары Никиты Сергеевича Хрущева // Вопросы истории. – 1990 – 1993. Хрущев Н.С. О культе личности и его последствиях (реабилитация): Политические процессы 30 – 50-х годов. – М., 1991. Шаповал Ю.І. М.С. Хрущов на Україні. – К., 1990. Шаповал Ю.І. У ті трагічні роки: сталінізм на Україні. – К., 1993. Шаповал Ю.І. Україна 20 – 50-х років: сторінки неписаної історії. – К., 1993. Методичні рекомендації При розгляді першого питання необхідно підкреслити, що соціально-економічний розвиток України (особливо на початку 50-х – 60-х рр.) відбувався у складних умовах – після відбудови народного господарства виявилися серйозні недоліки в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Зверніть увагу на явища, які спричинили таке становище, і в першу чергу розгляньте, що являла собою командно-адміністративна система управління народним господарством. Треба також проаналізувати реформи, які відбулися наприкінці 50-х - початку 60-х років. Це були перші пошуки шляхів удосконалення управління розвитком народного господарства. Слід показати причини того, що реформи не дали бажаних результатів. Трудящі України у цей період напружено працювали й докладали багато зусиль для поліпшення становища в народному господарстві, але соціально-політичні умови гальмували розвиток суспільства. Вивчаючи друге питання, потрібно розглянути причини, які викликали наприкінці 70-х – на початку 80-х років занепад соціально-економічної та духовної сфер життя українського народу, зростання стагнаційних явищ. Покажіть, що скута ланцюгами командно-адміністративної системи економіка поступово втрачала чутливість до науково-технічної революції, а розвиток промисловості відбувався екстенсивно, шляхом надмірних витрат, нарощування паливно-енергетичної бази, форсованого залучення до виробництва нових і нових природних ресурсів, наслідком чого стала сировинна й екологічна криза. Використовуючи статистичні матеріали (див.: Історія України: Курс лекцій.: У 2 кн. – К., 1992. – Кн. 2. – С. 391 – 393), треба підкреслити, що темпи занепаду економіки України на початку 80-х рр. набули катастрофічного характеру, а спроби з 1979 р. половинчастими заходами удосконалити господарський механізм не дали результатів, тому що економіка в цілому стала вже малосприятливою до нововведень. У висновках обґрунтуйте необхідність радикального оновлення, якого потребувала Україна заради виходу з глибокої економічної та політичної кризи. Питання для самостійної роботи“Україна в середині 60-х – середині 80-х рр.”
Методичні рекомендаціїВарто особливо підкреслити, що Українська РСР у складі СРСР, незважаючи на свій проголошений і закріплений Конституцією суверенітет, залишалася економічно, політично й ідеологічно залежною від союзного центру та свавілля командно-адміністративної системи. Вивчаючи це питання, зверніть увагу на таку додаткову літературу: Панченко П.П. Становище українського села (60 – 80-х рр.) // УІЖ. – 1989. – № 8; Панченко П.П. Деформації в розвитку українського села у 80-х – на початку 90-х років // УІЖ. – 1992. – №1; Сургай Г.І. Сільське господарство України: уроки минулого і сучасний аграрний курс. – К., 1991, а також – Шаповал Ю.І. М.С. Хрущов на Україні: сторінки життя і діяльності // Сторінки історії України: XX століття. – К., 1992. При вивченні другого питання потрібно пов’язати виникнення дисидентського руху з процесами десталінізації, які розпочав М.С. Хрущов, а також із соціально-економічним становищем в Україні та політичною реакцією. Назвіть причини, які викликали появу дисидентського руху. Особливу увагу треба звернути на діяльність « Української Гельсінської групи», яка виникла у листопаді 1976 р. у Києві, і підкреслити, чим ця група відрізнялась від попередніх дисидентів. При підготовці контрольної роботи необхідно звернути увагу на окремий різновид дисидентства на Україні – релігійне дисидентство. Треба написати, як переслідувалась радянським режимом українська греко-католицька церква, що ставила собі за мету домогтися легалізації. Обов’язково назвіть причини того, чому дисидентський рух не набув широкої підтримки в Україні. Важливі дати – 1953 р., березень – помер Й. Сталін. – 1953 р., червень – Пленум ЦК КПУ усунув першого секретаря КПУ Л. Мельникова, на його місце призначено першого українця в цій ролі О. Кириченка. – 1954 р., лютий – з нагоди святкування 300-річчя Переяславської Ради. – 18.01.1954 Президія Верховної Ради СРСР ухвалила декрет про перехід Криму від РРФСР до УРСР. – 1954 р., травень – УРСР стає членом ЮНЕСКО і Міжнародної організації праці. – 1956 р., лютий – XX з’їзд КПРС обговорив питання про боротьбу проти культу особи Сталіна. Постанова ЦК КПРС від 30.06. накреслила заходи в справі десталінізації. – 1956 – 1959 рр. – відносна «відлига» з відродженням культурно-національного життя в Україні. – 1964 р., жовтень – усунення першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова і призначення на його місце Л. Брежнєва. – 1968 р., квітень – протест 139 українських культурних діячів, адресований Л. Брежнєву, проти арештів в Україні й утисків української культури. – 1976 р., листопад – в Києві створено українську групу сприяння виконанню Гельсінських угод на чолі з М. Руденком й з участю генерала П. Григоренка. – 1977 р., квітень – Верховна Рада Радянського Союзу ухвалила нову Конституцію СРСР. – 1978 р., квітень – Верховна Рада УРСР ухвалила нову Конституцію УРСР. – 1986 р., квітень – катастрофа на атомній електростанції в Чорнобилі. Тема 10. Руйнування тоталітарного режиму та розбудова демократичного суспільства. Розвиток незалежної України Концептуально-термінологічна база: перебудова, системна криза, курс на прискорення темпів економічного розвитку, дестабілізація економіки, екологічна криза, гласність і демократизація, свобода слова, цензура, “білі плями” історії, важелі контролю з боку державної партії, “неформальні організації”, конституційна реформа, вільні вибори, монополія КПРС, національний рух, компартійно-радянські еліти, “парад суверенітетів”, ДКНС, референдум, незалежність, діаспора, опозиція, денонсація, перехідна економіка, ринкові реформи, приватизація, роздержавлення економіки, приватна власність, пострадянська Україна, пострадянське суспільство, середній клас, фермерство, реструктуризація економіки, виробництва, конверсія, безробіття, “партія влади”, розподіл влади між її гілками, конституційний процес, концепція зовнішньої політики, національний рух, державотворчий процес, державність, соборність, державна символіка, ринкові відносини, референдум, інститути державності, діаспора, правова держава, громадянське суспільство, соціальна напруженість, інфляційні процеси, олігархічна економіка, помаранчевий переворот, євроінтеграція, позаблоковий статус, енергозалежність, конституційна реформа. Основні історичні процеси – Системна криза радянського суспільства. – Аварія на ЧАЕС – екологічна катастрофа світового масштабу. – Реформування суспільства на шляхах прискорення, демократизації. – Зростання політичної активності народу. – Втрата важелів контролю з боку державної партії за громадсько-політичною активністю мас. – Конституційна реформа М. Горбачова. – Лiквідація монополії КПРС на владу. – Розгортання національного руху. – Спроби реформування СРСР. – Спроба серпневого перевороту у Москві. – Початок руйнування тоталітарної системи. – Проголошення незалежності України. – Ліквідація СРСР. – Руйнування світової соціалістичної системи. – Припинення “холодної” війни. – Зміцнення та створення інститутів державності. – Міжнародне визнання незалежної України. – Створення правової бази розвитку України як демократичної держави. – Реформування економіки на шляхах підприємництва, перехід до ринкових відносин. – Приватизація. – Інфляційні процеси в економіці. – Формування багатопартійності України. – Національно-культурне відродження. – Реструктуризація виробництва, конверсія. – Зміни в соціальній структурі. – Погіршення матеріального становища трудящих. – Розподіл влади між її гілками, між центром і регіонами. – Розбудова громадянського суспільства та правової держави. – Конституційний процес. – Політичне протистояння в грудні 2004 р. і прихід до влади В. Ющенко. – Спроби прискореної євроатлантичної інтеграції. – Проведення політреформи. Видатні історичні постаті: Горбачов М., Горинь М., Драч І., Єльцин Б., Кравчук Л., Кучма Л., Лук’яненко Л., Мороз О., Павличко Д., Чорновіл В., Ющенко В., Янукович В. Теми рефератiв
|
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України Авторські права на текст програми «Історія України. Всесвітня історія, 5–12 кл.» належать Міністерству освіти і науки України та... |
Про вивчення історії у 2009/2010 навчальному році У 2009/10 н р учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ,... |
|
1. Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні... Ого поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території,... |
Про вивчення історії у 2010/2011 навчальному році У 2010/11 навчальному році учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 –... |
|
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ... |
Програма курсу: “ Історія України” (“Історія державності України”)... Програма курсу “Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету |
|
Екзаменаційні питання з курсу «Новітня історія України» для студентів... Проголошення автономії Карпатської України: передумови, причини, історичне значення. Угорська окупація Закарпаття |
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
|
Тема Прадавня українська історія Прадавня історія українських земель та її основні етапи. Княжа доба Русі – України |
Робоча навчальна програма дисципліни “ Історія України” для освітньо-кваліфікаційного... Робоча навчальна програма складена відповідно до навчальної програми «Історія України» |