Робочі матеріали й методичні поради
до аудиторної та самостійної роботи
Тема 1. Стародавні часи. Давня Русь
Концептуально-термінологічна база: вітчизняна історія, історичний час, історичний простір, історичні джерела, пам'ятки історії, історіографія, рід, плем'я, родова і територіальна община, племінні союзи, етнічна територія, автохтонність, етногенез, етнокультурна спільність, народність, язичництво, християнство, православ'я, князі, бояри, смерди, феодалізм, землi, волості, удільнi князівства, централізація, роздроблення держави, закріпачення, землекористування, землеволодіння, васалітет, династія, соціальний стан, станова структура суспільства, дезінтеграція держави.
Основні історичні процеси
– заселення території, інтенсивне переміщення великих мас людей, асиміляція племен;
– перехід від осередків первісного суспільства, заснованих на кровноспоріднених зв'язках до ранньодержавних структур;
– господарське освоєння території, перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства, індивідуалізація виробництва та споживання, товарообміну, майнової диференціації;
– ускладнення форм суспільної організації та структури;
– формування ранньодержавних та зрілих державних структур;
а) перетворення форм родоплемінного управління в державні (Скіфія);
в) перенесення вже існуючих державних форм управління спочатку з Греції, а потім з Риму;
– інтенсивні переміщення великих мас населення (скотарів) з півночі та сходу на територію сучасної України й далі на захід;
– масове переселення слов'ян між V – VІІ ст.;
– утворення нових ранньодержавних і переддержавних об'єднань (“варварські королівства ” готів і гунів, Антське царство), яким були притаманні три основних ознаки держави: окрема від народу влада, система податків, територіальний принцип побудови;
– формування державної території Київської Русі;
– творення державної влади та державно-правової ідеології;
– “феодалізація” структури суспільства, тобто зародження класів-станів, властивих феодальному суспільству;
– розвиток економіки: базової галузі – сільського господарства, ремесел, торгівлі, натурального обміну;
– запровадження християнства як офіційної ідеології;
– якісні культурні зміни: поява нової архітектури, книжництва, шкільництва, літописання, освіченості;
– утвердження Київської держави на міжнародній арені;
– виділення окремих князівств – “земель”;
– загострення боротьби за владу між різними феодально-дружинними угрупуваннями;
– ускладнення міжнародного становища внаслідок тиску на Русь з Заходу (Малопольське князівство, Угорщина, Тевтонський орден), зі Сходу (імперія Чингізхана);
– боротьба з татаро-монгольськими завойовниками, встановлення васальної залежності південно-руських князів від Золотої Орди.
Видатні історичні постаті: Аскольд, Володимир Великий, Володимир Мономах, Данило Галицький, Дір, Ігор, Кий, Олег, Ольга, Роман, Рюрик, Святослав, Чингізхан, Ярослав Мудрий, Ярослав Осьмомисл.
Теми рефератів
1. Трипільська культура.
2. Золото скіфів.
3. Дипломатія Святослава.
4. Хрещення Русі та його історичне значення.
5. Заснування Києва.
6. Державні утворення східних слов'ян.
7. Ярослав Мудрий.
8. Норманська дискусія.
9. Внутрішня і зовнішня політика Данили Галицького.
10. Генезис української народності
11. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали.
12. Особливості феодалізму Київської Русі.
13. Трансформація родоплемінного устрою в державний.
14. Етапи та особливості формування східнослов'янських народностей.
15. Династія Рюриковичів як політичний інститут.
16. Станова структура Київської Русі.
17. Дезінтеграція Київської держави.
18. Походження релігії і церкви.
Лекція 1. Київська Русь у IX – XIII ст.
Утворення Київської Русі. “Норманська теорія”. Формування державної території Київської Русі. Творення державної влади та державно-правової ідеології. Політична історія Київської Русі.
Запровадження християнства як офіційної ідеології. Якісні культурні зміни: поява нової архітектури, книгарства, літописання, освіченості. Утвердження Київської держави на міжнародній арені.
Феодальна роздробленість. Причини виділення окремих князівств. Загострення боротьби за владу між різними феодально-дружинними угрупуваннями.
Східні слов’яни та формування української народності.
Література: 4, 5, 9, 17, 18, 23, 37, 41, 46, 47, 51, 56, 63, 64, 67, 78, 90, 94, 100, 102, 103.
Семінар 1. Східні слов’яни. Київська Русь.
|