|
|
Скачати 1.88 Mb.
|
4.2 Структура ринку інтерактивних послугЩо ж необхідно розуміти під розповсюдженням сучасних технологій комерційного поширення інформації? На першому місці, зазвичай, повинна стояти зручність використання їх користувачем, а саме: невимушене спілкування із свого комп’ютера з інформаційними продуктами, основними з яких є бази даних. Здійснюється це шляхом спілкування за допомогою відповідних програмних і технічних засобів. Спілкування відбувається в реальному часі, за принципом “запит-відповідь”. Ці технології називаються “діалоговими” або “інтерактивними” (на жаргоні – “онлайном”). Основні типи таких технологій - віддалені банки даних, ІПП на технічних носіях, відеотекст. 1. Віддалені банки даних. Цей вид технологій передбачає колективний доступ користувачів до інформаційних продуктів, зосереджених на єдиному комп’ютері host computer (хост-комп’ютері). Цей доступ повинен здійснюватися в діалоговому режимі шляхом передачі даних мережами. В цьому випадку інформаційними продуктами виступають БД з різних предметних областей. Це можуть бути також інші дані, що полегшують користувачу пошук в БД. Інформаційні ж послуги надаються через різноманітні засоби пошуку, обробки і видачі інформації. Інформаційні продукти і програмні засоби є головними елементами банків даних або автоматизованих банків даних (АБД). АБД є організаційною формою, в якій розвиваються сучасні технології комерційного розповсюдження інформації. Часто додатково наголошується, що не кожна сукупність даних, занесена в пам’ять комп’ютера, утворює АБД. Для сукупності (ensemble), характерної АБД, існує дві відмітні умови: - дані повинні складати певне єдине ціле, тобто повинні бути відібрані на підставі стабільного класифікаційного критерію; для відповідних інформаційних продуктів має бути організований доступ визначеної кількості користувачів. 2. АБД - система спеціальним чином організованих даних, програмних, технічних, мовних і організаційно-методичних засобів, призначених для замовленого (користувачем) централізованого накопичення і колективного багатоцільового комерційного використання цих даних. У технологій АБД є ряд особливостей, що визначають їх як переваги, так і недоліки: - надання користувачу тільки інформаційних послуг, а не безпосередньо інформаційних продуктів, внаслідок чого він одержує і оплачує тільки ту інформацію, яка йому дійсно необхідна; - повнота інформації, пов’язана із завантаженням на хост-комп’ютері великих масивів даних; - висока швидкість оновлення інформації; - відносно розвинуте програмне забезпечення, що дозволяє не тільки знаходити, але і при необхідності здійснювати всі необхідні види її обробки і використання. Послуги АБД (інтерактивні послуги) можуть надаватися як в локальному (local), так і у віддаленому (remote) режимах. В локальному режимі комерційний користувач працює із свого комп’ютера, напряму підключеного до хост-комп’ютера. У віддаленому режимі АБД може знаходитися надзвичайно далеко від користувача (зазвичай, для цього необхідні спеціальні мережеві технічні засоби: мережі передачі даних). В комерційному плані найбільш популярні віддалені інтерактивні послуги. 3. ІПП на технічних носіях. Вони розповсюджуються на дискетах, оптичних дисках і т.д. Такими ІПП є текстові файли, БД, програми, різні масивні довідкові інформаційні матеріали і т.п. А відповідні інформаційні послуги в цьому випадку слугують для організації доступу до цих продуктів і виявляються за допомогою спеціальних програм. Вони надаються користувачу разом з самими даними. Такий варіант торгівлі ІПП є найзрозумілішим із загальноприйнятої точки зору: заплатив гроші - отримав прямо в руки те, за що заплатив. Напевно користувач купуватиме продукту більше, ніж йому дійсно необхідно: такі ІПП будуть, напевно, надмірними. А у попередньому випадку користувач має нагоду одержувати з хост-комп’ютера лише те, що йому потрібно, і, відповідно, тільки за це платити. Взагалі можна запропонувати перелік характеристик технологій, за якими можна робити відповідні порівняння для різних ІПП: можливість дистанційного доступу; повнота БД; частота актуалізації; простота установки; простота обслуговування; швидкість видачі; швидкість пошуку. 4. Відеотекст. Цією технологією здійснюється обслуговування користувачів, які в найпростішому варіанті можуть мати телевізійний приймач із спеціальним адаптером для підключення модему і клавіатури. При цьому досягається доступ до інформаційних продуктів з віддаленого хост-комп’ютера. Відеотекст цікавий інформаційному комерсанту перш за все тим, що, на відміну від АБД, відеотекст розрахований перш за все на вельми широкий, можна сказати, необмежений круг користувачів. Користувачам не треба бути професіоналами. Відповідний характер носять і інформаційні продукти (курси валют, новини, стан речей на автомагістралях (за кордоном) і т.д. і т.п.). Відеотекст не є особливо перспективним видом ІПП. Вперше він був запропонований на ринок 25 років тому в 1972 році. Розвиток всіх видів ІПП призвів до того, що, не дивлячись на дешевизну і доступність відеотексту, його прибутковість у порівнянні, скажімо, з індустрією АБД, є дещо меншою. В цілому можна відзначити, що найбільший розвиток отримала технологія, що базується на віддалених банках даних. І коли називають термін “АБД” - мають на увазі тільки віддалені банки даних. Коли використовується термін “БД” - мають на увазі “онлайнові” бази даних. 5. Інтерактивність на телебаченні. Це можливість замовити той або інший контент - кіно або показ мод, музичний кліп або випуск новин, учбову програму або рекламний ролик. Такі замовлення можуть бути реалізовані різними шляхами:
Другий шлях - можливість не тільки одержувати інформацію, але і управляти її отриманням. Ми зможемо за допомогою інтерактивних послуг:
Це особливо актуально, якщо вартість послуги визначається об’ємом інформації. Третій, самий розвинутий сьогодні “підвид” інтерактивності на телебаченні - телеторгівля. На ринках майже кожної країни знайшла свою нішу торгівля за каталогом, через Інтернет, через телевізор. Аналітики відзначають, що це один з самих прибуткових напрямів бізнесу, причому його віддача виражається не тільки в об’ємах продажу конкретного товару, але і в зростанні популярності торгової марки в цілому. 4.3 Основні критерії сегментації ринку інтерактивних послуг Інтерактивні служби повинні мати власну ринкову стратегію щодо різних груп користувачів, визначити свої ринкові сегменти. Необхідність сегментації ринку пояснюється такими причинами: кожний ринковий сегмент визначається своїм типом попиту, який необхідно аналізувати ще до пропонування інтерактивних послуг; ринкові сегменти, щодо яких важко сформулювати чіткі характеристики, менш доступні для охоплення їх інтерактивними послугами; орієнтація на певні ринкові сегменти перспективніша за орієнтацію на ринок взагалі. Найбільш важливими класифікаційними критеріями, які можна застосувати для виділення груп користувачів, є їх професійна (галузева) належність, наявність досвіду роботи в інтерактивному режимі та характер інформаційної діяльності. За характером інформаційної діяльності користувачі поділяються на проміжних і кінцевих. Звичайно посередники-професіонали володіють більшими навичками та досвідом роботи з віддаленими ресурсами ніж кінцеві користувачі. Виходячи з цих міркувань, можна виділити такі сегменти ринку інформаційних послуг: А. Споживацький сегмент. Найбільший сегмент, який потребує всіх заходів маркетингу (ідентифікованість торгівельних марок, заохочення споживачів, диференційовані цінові стратегії щодо різних груп споживачів, місіонерський маркетинг тощо). Кожного разу, коли на масовому ринку продаються паролі для входу до телекомунікаційної мережі, потрібна реклама та навчання користувачів. Для багатьох інформаційних служб, орієнтованих на масового споживача, ринок збуту складається з власників комп’ютерів. Різні компанії використовують стратегії, які відповідають їх орієнтації. Інформаційні служби, які постачають свої ІПП на масовий ринок, роблять акцент на пошукові системи, зручні для користувачів, а також на низькі ціни. В умовах нерегулярного, випадкового проведення інтерактивного пошуку великі накладні витрати фірми можуть набагато перевищити прибутки від інтерактивних послуг. Б. Сегмент споживачів з великими сподіваннями. Придбання ІПП у цьому сегменті досить мотивоване та може виконуватися регулярно. Однак з боку інформаційних служб потрібна підтримка великих сподівань користувачів. Служби маркетингу направляють своїх представників на фірми користувачів, де навчають інтерактивному пошуку та на місці укладають контракти. Орієнтування на цей ринковий сегмент потребує залучення невеликого, але солідного контингенту користувачів. В. Корпораційний сегмент. Його утворюють корпорації та користувацькі організації. Він є особливо вигідним для інформаційних служб з точки зору наявності БД, регулярної потреби в інтерактивному пошуку та платоспроможності попиту. Орієнтування на цей сегмент потребує досконалого вивчення інформаційних потреб кожного конкретного споживача, диференціації БД, акценту на можливості вирішення прикладних задач і переваг інтерактивного пошуку. Саме в цьому сегменті бажане довгострокове співробітництво і підтримка надійних зв’язків. Г. Сегмент споживачів-експертів. Охоплює нечисленних професіоналів інформаційного пошуку, які найбільш привабливі для інформаційних служб. Користувачі зацікавлені в комплексному використанні можливостей пошукових систем, володіють високими професійними навичками інтерактивного пошуку, обслуговують багатьох клієнтів - кінцевих споживачів інформації. На цьому сегменті впроваджуються, випробовуються та оцінюються на практиці нові засоби та технології пошуку інформації. Згідно з тим, які сегменти стають для інформаційних служб ключовими, розрізняють стратегії маркетингу, використовувані на інформаційному ринку: 1. Стратегія масового ринку. Інформаційні служби, які дотримуються цієї стратегiї, намагаються залучити споживачів з усіх чотирьох сегментів, маючи при цьому великі накладні витрати. Коли фірма, яка пропонує інтерактивні послуги, продає паролі на масовому ринку, вона, скоріше, займається кредитними операціями, ніж інтерактивним бізнесом. Вона змушена вести сотні неактивних рахунків, здійснювати постійне стимулювання користувачів у всіх чотирьох сегментах. 2. Стратегія корпораційної ніші. Їй притаманні: прямий продаж, укладення контрактів; ведення небагатьох, але великих рахунків; демонстрування переваг пошукових систем для вирішення прикладних задач; високі ціни на ІПП. 3. Стратегія посередницької ніші. Вона орієнтована на інформаційних посередників - робітників спеціальних бюро та “нових посередників”, яких залучають із сегментів “Б” та “В”. Ринок збуту становлять солідні користувачі, які регулярно використовують декілька БД. Акцент робиться не на сферах застосування систем, а на їх технічних характеристиках. Необхідно проводити технічні семінари користувачів, робити постійні повідомлення в спеціальній пресі. Ця стратегія орієнтована на помірні ціни та диференційований підхід у сфері встановлення цін на різні ІПП для різних споживачів. 5 Дослідження ринку Інтернет - послуг 5.1 Класифікація Intеrnеt-послуг Іntеrnеt засновано на міжнародній мережі мереж, він централізовано не запланований, ніхто ним не володіє, і налічує орієнтовно 20 млн. споживачів у 100 країнах світу. Internet - це технологічна система, що дає змогу власнику комп’ютера та каналу зв’язку (модема, телефонної лінії тощо) отримувати доступ до необмеженої кількості різноманітної інформації на магнітних носіях, підключених до Іntеrnеt, де б вони не були, за умови, що його власник також підключений до мережі Іntеrnеt. Internet радикально впливає на всі сфери життя світового співтовариства - економіку, політику, науку, освіту. Більшість зовнішніх доступних користувачам змін в мережі Internet – це лише невелика частина процесів реструктуризації світової економіки, викликаної переходом до електронних форм ведення бізнесу. Оскільки будь-яка діяльність фірми стане об’єктом електронного бізнесу з повною її автоматизацією, відбудеться перехід від статичних зв’язків постачальників із клієнтами до динамічних. Людство отримало доступ до практично необмежених інформаційних ресурсів, однак доступ сам по собі ще не означає їх ефективного використання. Одночасно спостерігаються надлишок потенційно доступної інформації і нестача можливостей її використання. І це не тільки можливість отримати інформацію про щось з мережі Іntеrnеt, а й заявити про себе через цю мережу. Internet є абсолютно неупередженим щодо змісту розміщеної інформації, тобто з цієї точки зору - максимально демократичний. Однак при цьому виникають проблеми авторського права, відносини між свободою слова та різними видами зловживань цією свободою, розповсюдження шкідливої інформації, а також багато інших юридичних і моральних проблем. Internet складається з декількох систем різного призначення і способів взаємодії з користувачами, що дають змогу реалізувати найпоширеніші послуги. Із цих ресурсів реально використовуєть лише незначна частина. Електронна пошта (е-mаіl) за кількістю користувачів безперечно посідає перше місце. Будь-який користувач може мати доступ практично до всіх інформаційних ресурсів. За швидкістю доставлення інформації вона конкурує з факсом і телеграфом. А дешевизну транспортування повідомлень до іншого міста або країни порівняти взагалі нема з чим. Передача рекламних оголошень, запрошень на презентації десяткам адресатів займає декілька гoдин (на Заході - декілька хвилин), а коштує як звичайний лист. Усе це надсилається з дому або офісу, частіше безпосередньо з робочого місця, для чого достатньо мати будь-який комп’ютер і будь-який модем. Електронні конференції (news groups) менш відомі в нашій країні, а отже, і менш популярною є служба телеконференцій, кожна з яких присвячена певній темі. Ставши учасником (передплатником) однієї або декількох конференцій, можна не тільки отримувати свіжі відомості з тем, що вас цікавлять, а й пропонувати свої новини, наприклад, про вихід чергового продукту. Телеконференції є зручною базою довідково-сервісної служби для клієнтів, крім того, сприяє просуванню іміджу фірми і встановленню зворотного зв’язку із споживачами. Списки розсилання (mailing lists) - ще одна форма обміну інформацією між користувачами Internet, подібна до електронних конференцій, яка часто виконує ту саму функцію, однак технічно - це централізованіший варіант, що найчастіше підтримується конкретним ініціатором, який здійснює розсилання інформації електронною поштою всім зацікавленим, а також більш жорсткий контроль за дотриманням правил спілкування і відповідністю повідомлень до тематики. Списки розсилання формальніші та тематично чіткіше зорієнтовані. Ініціатор списку розсилання забезпечує також доступ до електронних адрес передплатників цього списку. Передплатники, що беруть активну участь у cпиcках та конференціях, набувають певної репутації, тобто позиціонуються в соціальному просторі. Подібні професійні об’єднання (за інтересами) дають змогу вести мову про існування міжнародного наукового співтовариства на якісно новому рівні. Електронна служба WWW (World Wide Web) найзручніша для маркетингу, завоювала популярність у всьому світі. Головна перевага WWW полягає у високій швидкості доступу до інформації до будь-якого вигляду (текстової, графічної, аудіо, відео) та до всіх інших систем мережі Internet у режимі реального часу, відсутності дoдaткових витрат на виготовлення друкарської продукції та оплату міжміських і міжнародних поштових або транспортних тарифів. Важливою властивістю Web-публікацій є можливість внесення змін до них у будь-який час. Усе це спонукає компанії в усьому світі використовувати “всесвітню павутину” як канал маркетингу та отримання замовлень на свою продукцію. Система WWW одночасно містить різноманітну довідкову інформацію, забезпечує доступ до каталогів найбільших бібліотек світу, можливість скопіювати необхідні програми або текстові файли. Наприклад, за допомогою WWW можна знайти необхідне програмне забезпечення або посилання на нього. Розробники програм часто розміщують в мережі Internet їх демоверсії, а деякі програми взагалі розповсюджуються через мережу безкоштовно або з обмеженою ліцензією. Існують детальні каталоги програмного забезпечення (наприклад, каталог ProGramma), зорієнтованого на потенційних користувачів, деякі з них дають змогу початківцю зрозуміти, якого типу програми він може замовити через Internet, а потім придбати звичайною поштою. Через відсутність ієрархії для ефективного використання інформації необхідно мати складні пошукові системи. Всі пошукові сервери в мережі Internet розподілено на такі категорії: машини пошуку (search engines) і каталоги (directories), сервери пошуку інших ресурсів в мережі Internet. Каталоги - це списки WWW-адрес з коротким описом змісту цих сайтів. У середині списків виконується багаторівнева рубрикація. Машини пошуку не мають рубрикованих списків, а мають велику базу поіндексованих Web-сторінок. Пошук ведеться не за заданою темою, а за ключовими словами. Можна виділити такі найбільш популярні пошукові системи в мережі Internet:
Як і будь-яка система, WWW не позбавлена недоліків: низька пропускна спроможність каналів зв’язку, недостатня їх надійність, черги на доступ до Web-серверів (навіть з найбільшими вузлами сьогодні одночасно можуть працювати трохи більше ста клієнтів). Розвиток бізнесу в мережі Internet значно ускладнює проблема захисту комерційної інформації, оскільки нема єдиних сертифікованих засобів захисту. Факс через Internet. На відміну від відправлення факсу звичайною телефонною мережею, коли два апарати працюють у реальному часі, процес відбувається у три етапи: - відправлення на сервер факсу, в якому міститься інформація і телефонний номер одержувача. Сервер приймає лист, перевіряє повноваження на доступ до цього виду сервісу і виділяє з телефонного номера код країни. Відправлення факсу може бути здійснене як із поштової програми (наприклад, Netscape Маіl), так і з текстового редактора (наприклад, Word); - пересилання через мережу Internet. Сервер шифрує інформацію з допомогою спеціальних алгоритмів (наприклад RSA) і відправляє її на сервер, найближчий до точки доставки, використовуючи код країни або міста; - доставка факсу одержувачу. Сервер, що приймає, розшифровує інформацію і відправляє її за допомогою звичайної телефонної мережі. Якщо абонент зайнятий, система зробить декілька спроб дозвонитись. Після успішної доставки відправнику надсилається повідомлення про одержання факсу. Відправлення факсів через мережу Internet має свої переваги та недоліки. Звичайний факсимільний зв’язок забезпечує негайну доставку документів у реальному часі, а також підтвердження одержання; однак рахунки на оплату зв’язку становлять чималі суми. Передача факсів через мережу Internet зводить до мінімуму ці рахунки завдяки відправленню факсів з використанням електронної пошти або заміні міжнародних дзвінків на місцеві. Крім того, ця технологія має й інші привабливі для користувачів риси, наприклад, відправлення факсу безпосередньо з додатка, минаючи стадію роздрукування, можливість реєструвати весь корпоративний трафік для цілей оптимізації і керування, архівувати всі вхідні та вихідні повідомлення, а також досягати нових рівнів автоматизації у традиційно проблемній сфері оброблення факсів. Однак розсилання факсів через мережу Internet має потенційні недоліки. Якщо відправлення відбувається за схемою з проміжним збереженням (storing forward), попереднє узгодження параметрів пристроїв, що відправляють і приймають, неможливе, оскільки вони не мають прямого з’єднання. У результаті факс від сервера Internet до апарата, що приймає, може передаватися з найменшою можливою швидкістю, і на цьому відрізку час зв’язку може бути більший ніж за прямого з’єднання через телефонну мережу. Факсимільний зв’язок поки є найбільш дешевим, швидким і доступним з усіх сучасних видів електронної передачі інформації. Це забезпечує йому стійке становище на світовому телекомунікаційному ринку. Використання потужних багатофункціональних систем, що базуються на ПК, забезпечує користувачам раніше недоступний рівень сервісу. Експрес-пошта через Internet. З появою електронної пошти почали говорити про зникнення паперової кореспонденції. Бурхливий розвиток мережі Internet тільки ускладнив становище щодо цього, однак згодом стало очевидним, що потреба у друці, копіюванні лише збільшилася. Діловий світ звик бачити на столі не електронні файли, а паперові документи, які можна потримати в руках, на яких можна написати свої зауваження. Сьогодні друкуються мільйони тонн документів, однак їх оперативне поширення, особливо тих, що мають критичну важливість, залишається проблемою. Спроби об’єднати паперовий документообіг та Internet мали місце й раніше: наприклад Xerox, як і НР, уже давно пропонувала для корпорацій подібні рішення. Компанія NowDocs.com пропонує документ в електронному вигляді переправляти в різні сервісні центри, що знаходяться за місцем проживання адресата, і вже там друкувати його. Витрати на міжміське або міжнародне пересилання при цьому - мінімальні, оскільки всі документи і графічні файли надсилаються через мережу Internet. Основні витрати при цьому - вартість друку (також мінімальна у разі великих обсягів), виправлення (відносно дешева послуга) і доставки (плата кур’єру за доставку містом значно менша за ціну міжміської кур’єрської пошти). ІР-телефонія. Бурхливий розвиток мережі Internet підштовхнув інтерес до передавання голосу через ІР-мережі VоІP (Voiсе Over ІР) або ІР-телефонії. Серед виробників рішень на базі VоІР - Cisco, Vocaltec, Lucent Technologies, CNM Network, МСІ WorldCom. І хоча поки що, за деякими оцінками, кількість дзвінків через ІР-мережі не перевищує 4% їх загальної кількості, що пояснюється відсутністю засобів управління єдиними мережами передавання голосу і даних, нерозвинутістю єдиних стандартів взаємодії в таких мережах тощо, найближчим часом очікується зростання попиту на цю послугу. Разом із цим збільшується кількість провайдерів Internet і телекомунікаційних операторів, у яких ІР-телефонія ввійде до стандартних послуг. Значно зросла активність найбільших провайдерів у галузі ІР-телефонії - Net2Phone, iВasis, ІТХС, Delta Three, зросли інвестиції - наприклад, компанія АТ&Т інвестувала в Net2Fhone 1,4 млрд. доларів і викупила 32 % її акцій; Yаhоо! та America Оnlіnе інвестували по 250 млн. доларів. Розроблення стандартів протоколів ІР-телефонії є одним з основних напрямів роботи робочої групи Internet Engineering Task Force (IETF). Отже, можна сподіватися, що у найближчі роки ІР-телефонія перейме на себе значну частину клієнтів діючої телефонної мережі. Pass-time. Окрім комунікаційних, бізнесових та інших корисних послуг мережі Internet може надавати послуги-розваги, не кажучи вже про те, що він може просто замінити газети та яскраві журнали. Використання мережі Internet як pass-time (тобто для дозвілля) - це престиж, це інтерактивні мережеві ігри, це обмін інформацією і думками за професійними чи іншими інтересами, конкурси, лотерії, це відволікання дітей від “вулиці”, це обмін забавними посланнями, анекдотами, це просто прогулянки Інтернетом. Оскільки попит на такі послуги існує, він має бути задоволений, а отже, необхідні засоби його задоволення. Нещодавно з’явилася нова послуга на Internet-ринку в Україні - це можливість, не укладаючи окремого традиційного договору з провайдером, підключити до ноутбука чи настільного персонального комп’ютера мобільний телефон, набрати спеціальний номер і скористатися будь-якою необхідною послугою в мережі Internet - від електронної пошти до швидкісної альтернативної передачі даних WАР. Це більш зручний і більш дешевий доступ до Internet. У Києві таку послугу пропонують поки два оператори мереж стільникового зв’язку – “Київстар Дж.Ес.Ем” і Golden Теlесоm GSM. 5.2 Використання мережі Interпet-послуг у рекламній діяльності фірми Крім звичайних засобів реклами (телебачення, радіо, спеціалізовані періодичні видання) останнім часом набуває поширення і значущості реклама в мережі Internet на Web-сторінках. Згідно з результатами досліджень, мережеве товариство лояльно ставиться до розміщення на сторінках Web рекламних вирізок. Навіть невеликі вкладення в електронну рекламу можуть бути ефективними за продуманого планування. Перш ніж розпочати рекламну кампанію, треба знайти власну нішу в мережі, визначити концепцію свого сайта, переконатися в тому, що він працює без помилок, зустріти перших безкоштовних відвідувачів. Після цього готується і впроваджується в життя медіа-план. Кампанія з просування Web-сайта спирається на такі рекламоносії: традиційні – ім’я сайта включається в усі види традиційної рекламної продукції: листівки, брошури, друковані оголошення, теле- й радіоролики. Це не дуже витратний і досить ефективний спосіб ініціювати трафік; мережевий “direct mail” - періодичне розсилання повідомлень електронною поштою зацікавленим особам, наприклад, з допомогою провайдерів Internet. Така реклама потребує особливо обережного і ретельно продуманого підходу, оскільки багато хто з користувачів мережі бажають платити за доступ/трафік/кілобайти, а не за отримання некорисних повідомлень; мережеві особисті контакти - участь у тематичних телеконференціях, організація власної телеконференції чи “гарячої лінії”. Цей вид реклами потребує багато часу і праці, як і всі засоби встановлення особистих контактів; використання автоматичних довідково-навігаційних засобів Web - реєстрація сервера в пошукових машинах, Web-каталогах, “жовтих сторінках” і на тематичних інформаційних серверах; використання мережевого широкомовлення (PointCast і рush-технології) - передбачає більші витрати на регулярне оновлення змісту і добре продуману маркетингову концепцію сайта; інтерактивна реклама - розміщення оплачуваних посилань на серверах, що добре відвідуються. Можливі також бартерні форми, обмін посиланнями з партнерами, публікація на інших серверах цікавих матеріалів із зазначенням адреси джерела (“плата змістом”); банери (banners) - графічні врізки-гіперпосилання з усіх типів рекламних Web-оголошень на найбільш помітних сайтах-розміщувачах. Обмеженість рекламного простору екрану змушує сайти-розміщувачі не тільки жорстко задавати розміри, але й використовувати так звану “прокрутку”, коли на одному місці розташовується декілька банерів, послідовно завантажуваних кожним новим відвідувачем (плата призначається виходячи з кількості “показів”); реклама вставкою, чи рекламний інлайнер (advertorials) - графічна чи текстова врізка, логічно впроваджена в оcновний текст сторінки, що містить деяку інформацію про пропозицію рекламодавця чи супроводжується гіперпосиланням на проміжну сторінку з додатковими відомостями, демо-версіями продуктів і набором засобів взаємодії з відвідувачами. Економить відвідувачу час переходу із сайта на сайт і надає широкий спектр можливостей для взаємодії з рекламодавцем. Генерує звичайно значно більше відгуків, ніж банер; оплачені лістинги - компанії одноразово чи щорічно вносять певну плату за розміщення своєї назви, WWW-адреси (URL) і короткого опису діяльності в список на спеціальну сторінку гіпертекстових посилань. Часто такі рекламодавці не мають власного Web-сайта і вказують тільки e-mail й номер телефону; спонсорство - формально всі рекламодавці спонсо-рують сервери, які розміщують їх рекламу, але фактично у сервера можуть бути постійні спонсори, які цілеспрямовано вкладають кошти в сайт з надією на те, що він матиме успіх. Спонсорам, звичайно, присвячений спеціальний розділ, доступний з головної сторінки; рекламні оголошення типу “classified” - невелика текстова інформація, яку часто безкоштовно розміщують у спеціальних розділах великих універсальних сайтів. Інколи сервери призначають номінальну ціну за такого роду послуги, якщо, наприклад, розмір повідомлень перевищує встано-влений ліміт. Як правило, використовується приватними особами; програми співпраці (bounty programs) - преміальні програми, які дають змогу публікаціям третіх осіб (партнерів/учасників/союзників) посилатися на електронний магазин чи платне видання і заробляти комісійні проценти з продажу (наприклад, програма Amazon.com). Можуть використовувати всі перелічені види оформлення гіпертекстових посилань. За характером інформаційних ресурсів у Web можна виділити такі категорії рекламних каналів: сервери новин; сервісні (сервери провайдерів, виробників супутнього ПЗ); пошукові (машини, каталоги, “jump station”); спеціалізовані галузеві “журнали”; розважальні; мережі власних сторінок і рекламні мережі. Продавці рекламного простору Web можуть запропонувати досить точні характеристики для визначення кількості рекламних контактів. Якщо в традиційних ЗМІ їх кількість розраховується складно і дорого (виходячи з реального і гарантованого тиражу видання, кількості вторинних читачів тощо), то аналіз lоg-файлів і використання спеціальних вбудованих засобів дає змогу безпосередньо вимірювати кількість контактів (показів) і відслідковувати реакцію відвідувачів (кількість відгуків, переходів за посиланням, час перегляду реклами тощо). Варто зазначити, що для проведення рекламних кампаній у Web та Internet, як і для традиційних рекламних заходів, потрібні висококваліфіковані спеціалісти - маркетологи, автори, дизайнери, “генератори” ідей і обов’язково техніки, які глибоко розуміються на механізмах функціонування Web і мережі в цілому. |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «Маркетинг інформаційних продуктів та послуг» Зростання інформаційних потреб суспільства, спрямованих на отримання повної, достовірної та своєчасної інформації, створює передумови... |
МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІЗНЕС: СТРУКТУРА, ІЄРАРХІЯ РИНКІВ, КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ У статті розглядаються проблеми мінародногo інформаційного бізнесу, функціонування світового та регіональних інформаційних ринків,... |
|
М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник... ДІКС; особливості пошуку інформації в інтернеті; діяльність документно-інформаційних інститутів з надання інформаційних продуктів... |
1. ЕМС. Види зовнішніх завад Амплітудна модуляція гармонічним коливанням. Основні характеристики АМС. Спектр сигналу |
|
Урок №6. Тема: Комп’ютерні мережі Мета: мати уявлення про призначення й основні характеристики комп’ютерних мереж; типи доступу до інформаційних ресурсів |
Зі спеціальності 13. 00. 10 – «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» Види інформаційних процесів. Принципи одержання, зберігання, опрацювання і використання даних |
|
Прайс-лист на інформаційні бюлетені, продукти та послуги ТОВ УНІАН* Для Інтернет-видань та для інформаційних агентств вартість бюлетенів та інформаційних продуктів збільшується у півтора рази |
ТЕМА 6 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Економічні ресурси – це те, що необхідне для виробництва благ – товарів і послуг. Від того, в якому кількісному і якісному відношенні... |
|
ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ Для гармонійного поєднання останніх досягнень інформаційних технологій та шкільного курсу вивчення фізики постає проблема створення... |
10. Питання для контрольних робіт студентів заочної форми навчання Основні виробничі фонди підприємства: поняття, класифікація, види оцінки та показники ефективності використання |