|
|
Скачати 1.88 Mb.
|
3.2 Функції та модель інформаційного бізнесуПід функцією бізнесу розуміють діяльність з виробництва та обмінних операцій між підприємством та іншими елементами господарського середовища. Можна виділити загальні функції, що не залежать від виду підприємницької діяльності та галузі, і специфічні, притаманні певній галузі чи виду економічної діяльності. До загальних функцій відносять: управління фінансами (ведення фінансів і обліку). Ця функція полягає у мобілізації капіталу за рахунок коштів інвесторів і/або кредиторів, накопиченні доходів від продажу, управління використанням капіталу і доходів у межах бізнесу і поза ним; управління трудовими ресурсами (кадрова функція). Відбір і найм на роботу відповідно до потреб бізнесу. Вирішення всіх питань щодо використання працівників; матеріально-технічне забезпечення. Закупівля сировини, машин, обладнання, інші поставки, необхідні для господарської діяльності; виробництво (функція виробництва). Це основа основ будь-якого бізнесу, у тому числі інформаційного. Суть виробництва полягає у процесі конверсії (перетворенні), послідовній низці подій, під час яких ресурси перетворюються у готову продукцію. маркетинг. Визначення потреб споживачів, ціноутворення, просування і реалізація продукції та послуг шляхом обміну, управління процесом обміну між підприємством та його контрагентами (споживачами). До зазначених основних функцій можна додати й такі:
До специфічних функцій інформаційного бізнесу відносять: консультаційне обслуговування (зокрема, консультації з питань використання технічних і програмних засобів); організація служби iнформацiйної безпеки; сервісне обслуговування; лізингові операції; інші функції, що виникатимуть з появою нових видів діяльності, пов’язаної з інформатизацією. Одним із перспективних напрямів консультаційного обслуговування є створення консалтингових баз даних та надання доступу до них використовуючи канали зв’язку. Ще одна тенденція, характерна для становлення інформаційного бізнесу і ринкових відносин в інформаційній сфері, - поширення лізингу (оренди). Мова йде про лізинг не тільки обчислювальної техніки, а й програмних продуктів. З появою ПЕОМ і швидким зниженням їх вартості вигіднішою стала купівля комп’ютера, ніж використання окремих програм під індивідуальне вирішення задач. У зв’язку з цим оренда обчислювальних потужностей стала непопулярною. Але останнім часом процеси орендування поновилися. Вони отримали назву “лізинг”. Відповідно, з’являються й нові організаційні форми інформаційного бізнесу, які спеціалізуються на лізингу. Лізинг – складна фінансово-торгівельна операція, за якої кінцевий користувач (лізингоотримувач) на основі угоди отримує право використання з періодичною оплатою вибране на визначений термін обладнання, яке є власністю лізингової фірми (лізингодавача). За закінченням терміну угоди лізингоотримувач (користувач) може:
Як показує світова практика, перспективним напрямом в інформаційному бізнесі є також страхування. Страхування як система має гарантувати покриття збитків від різних стихійних лих, не передбачуваних подій, невдач у комерційній діяльності. Тому страхування – додатковий засіб забезпечення захисту і збереження обчислювальної техніки, комунікаційного обладнання, програмних засобів і даних, зосереджених у комп’ютерній системі. Раніше майнові інтереси проявлялися насамперед у необхідності запобігання пошкодженням технічних засобів і збереження працездатності ЕОМ. Безпека комп’ютерних систем розглядалася лише стосовно впливу зовнішніх факторів: землетрус, повінь, вибух, зловмисне використання тощо. Для виключення або мінімізації їх впливу розроблялися заходи щодо створення контурів безпеки організації пропускного режиму доступу, встановлення сигналізації. Перетворення інформації на товар спонукало до розроблення концепції інформаційної безпеки одно-та багатокористувацьких систем. Усе це змусило спрямувати зусилля на розроблення систем інформаційної безпеки, отже, з’явились фірми, які над цим працюють. Існує дуже тісний і складний взаємозв’язок між усіма функціями бізнесу. Завдання – забезпечення ефективного управління цими зв’язками. Операції залежать від інженерної функції, яка забезпечує проектування нових видів інформаційних продуктів і послуг (ІПП), виробничих процесів та потужностей. Інженерна функція повинна отримувати від виробництва інформацію з проблем, пов’язаних з удосконаленням технологічного процесу оброблення інформації і про можливі вдосконалення операційної (виробничої) системи. Маркетинг повинен забезпечити надійний прогноз попиту та реальні замовлення клієнтів на ІПП, т.б. на виходи операційної (виробничої системи) дати необхідну інформацію про зміну потреб в ІПП і вимог споживачів до їх якості і термінів надання. З іншого боку, маркетинг залежить від виробництва в частині надання інформації про наявність ІПП і можливості своєчасного їх виготовлення для задоволення попиту споживачів. Виробнича функція залежить від фінансової в частині капіталів, необхідних для розширення потужностей і підтримки поточної роботи. У свою чергу, щоб надати капітали в потрібний час і в потрібних обсягах, фінансовій службі треба отримати від виробничих підрозділів інформацію про плани виробництва розвитку. Функція управління трудовими ресурсами несе відповідальність за вербування, відбір, а іноді й навчання кадрів для роботи в операційній системі. У свою чергу, операційні підрозділи повинні інформувати кадрову службу про потреби в робочій силі як за кількістю, так і а кваліфікацією. Така залежність між операціями та іншими функціями часто призводить до виникнення конфліктів. Наприклад, служба маркетингу може бути невдоволена, що виробництво недостатньо гнучко реагує на зміни в інформаційних потребах користувачів. У свою чергу, виробничники можуть дорікати службі маркетингу за те, що вона обіцяє клієнтам все що їм заманеться, без перевірки можливостей виробництва. Основні причини конфліктів: відмінності цілей та сприйняття цінностей; спільне користування ресурсами; взаємозв’язок завдань; несумісність характерів; погана комунікабельність. Для досягнення успіху необхідно керуючому виробництвом віртуозно вирішувати проблеми врегулювання конфліктів. Стосовно моделі інформаційного бізнесу, то вона не відрізняється від моделі, загальноприйнятої для бізнесу як такого. Модель бізнесу, запропонована А. Хоскингом, яка містить два рівні: макрорівень – охоплює економічні, політичні, соціально-культурні, технологічні, фізичні (географічні) умови діяльності; мікрорівень – охоплює безпосередньо середовище діяльності підприємства з інституціональною системою. У загальній моделі бізнесу за А. Хоскингом з п’яти основних функцій бізнесу чотири (фінанси, маркетинг, кадри і матеріально-технічне забезпечення) передбачають взаємодію із зовнішніми блоками. Дії з вивчення ринку в межах макросередовища полягають у вивченні економічної, політичної, юридичної, соціально-культурної, технологічної та фізичної (географічної) областей. 3.3 Особливості ведення інформаційного бізнесу Однією з основних особливостей інформаційного бізнесу є те, що він стосовно інших видів підприємницької діяльності є складовою виробничої інфраструктури і забезпечує інформаційні потреби суб’єктів господарювання та фізичних осіб. А звідси і завдання інформаційної фірми – пошук груп споживачів з однаковими інформаційними потребами. Для його вирішення використовують прямі загальні та цільові методи маркетингу. Такі групи споживачів утворюють ринкову нішу або сегмент ринку для інформаційної фірми. Специфіка інформації як товару також надає інформаційному бізнесу характерних рис. Інформаційний ринок є практично безмежним, оскільки кількість споживачів постійно зростає і задовольнити один раз і назавжди потреби в інформації будь-якого споживача неможливо, що робить інформаційний бізнес особливо привабливим для підприємництва. Суттєвий вплив на інформаційний бізнес чинять такі інформаційні тенденції: ускладнення інформаційних продуктів, здатність до взаємодії, ліквідація проміжних ланок, глобалізація, конвергенція. Саме їх вплив і визначає більшість його особливостей. Інформаційний бізнес є надзвичайно високо - інтелектуальним видом діяльності. Він постійно потребує підвищення рівня знань не тільки фахівців з інформаційних наук, а й кінцевого користувача. Звідси слідує, що для залучення все більшої кількості споживачів інформаційна фірма повинна не тільки організувати навчання користувачів ефективному використанню ІПП, а й працювати над проблемою конкурентоспроможності власних ІПП у напрямі поліпшення інтерфейсу з користувачем і зменшення вимог до рівня його комп’ютерної компетенції. Це не стосується його інформаційної компетентності, яка вимагає підвищення рівня обізнаності про те, яка інформація необхідна для прийняття рішення, де її можна взяти і як використати. Особливість інформаційного бізнесу полягає і в тому, що споживача цікавлять лише ті ІПП, які безпосередньо стосуються його діяльності. Немає жодного споживача, якому необхідно було б знати про всі бази даних (знань). Найбільшу цінність має не загальна інформація з якоїсь проблеми, а вузькоспеціалізовані відомості, необхідні для прийняття конкретного рішення. Найціннішою буде інформація, на основі якої можна дійти висновку “так” чи “ні” з будь-якого питання. Отже, задача інформаційного бізнесу полягає у наданні споживачеві саме такої інформації. А для цього інформаційна фірма повинна більш докладно знати інформаційні потреби споживачів і забезпечувати необхідну якість наданих ІПП. Крім того, фірма має подбати про джерела отримання інформації, необхідної для створення відповідних ІПП, які можуть задовольнити потреби конкретного споживача. Завдання – пошук надійних постачальників необхідних вихідних даних і придбання тільки таких, які можуть задовольнити специфічні запити споживачів. Для інформаційного бізнесу характерною є переважно контрактна форма підприємництва і підтримка близьких до неформальних стосунків із своїми споживачами. Це сприяє добрим діловим зв’язкам, наближує виробника до споживача і дає змогу швидко реагувати на його нові запити та можливості. 4 Дослідження ринку інформаційних ресурсів і послуг. Дослідження ринку інтерактивних послуг |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «Маркетинг інформаційних продуктів та послуг» Зростання інформаційних потреб суспільства, спрямованих на отримання повної, достовірної та своєчасної інформації, створює передумови... |
МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІЗНЕС: СТРУКТУРА, ІЄРАРХІЯ РИНКІВ, КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ У статті розглядаються проблеми мінародногo інформаційного бізнесу, функціонування світового та регіональних інформаційних ринків,... |
|
М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник... ДІКС; особливості пошуку інформації в інтернеті; діяльність документно-інформаційних інститутів з надання інформаційних продуктів... |
1. ЕМС. Види зовнішніх завад Амплітудна модуляція гармонічним коливанням. Основні характеристики АМС. Спектр сигналу |
|
Урок №6. Тема: Комп’ютерні мережі Мета: мати уявлення про призначення й основні характеристики комп’ютерних мереж; типи доступу до інформаційних ресурсів |
Зі спеціальності 13. 00. 10 – «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» Види інформаційних процесів. Принципи одержання, зберігання, опрацювання і використання даних |
|
Прайс-лист на інформаційні бюлетені, продукти та послуги ТОВ УНІАН* Для Інтернет-видань та для інформаційних агентств вартість бюлетенів та інформаційних продуктів збільшується у півтора рази |
ТЕМА 6 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Економічні ресурси – це те, що необхідне для виробництва благ – товарів і послуг. Від того, в якому кількісному і якісному відношенні... |
|
ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ Для гармонійного поєднання останніх досягнень інформаційних технологій та шкільного курсу вивчення фізики постає проблема створення... |
10. Питання для контрольних робіт студентів заочної форми навчання Основні виробничі фонди підприємства: поняття, класифікація, види оцінки та показники ефективності використання |