1. 3 Основні характеристики, види та використання інформаційних продуктів та послуг

1.3 Основні характеристики, види та використання інформаційних продуктів та послуг

Бібліографічні БД містять вторинну інформацію про документи, включаючи реферати та анотації.

• 
  випуск інформаційних видань;
  
• 
  ретроспективний пошук інформації (пошук за замовленням споживача, результат – інформація на носії);
  
• 
  традиційні послуги науково-технічної інформації (перегляди, огляди);
  
• 
  дистанційний доступ до віддалених баз даних і пошук у них необхідної інформації;
  
• 
  підготовка і надання інформаційних послуг;
  
• 
  послуги зв’язку;
  
• 
  надання першоджерела.
  

• 
  системи оброблення даних (обчислювальнi системи);
  
• 
  багатокористувацькi системи;
  
• 
  великі системи;
  
• 
  cepедні системи;
  
• 
  малі системи;
  
• 
  робочi станцiї;
  
• 
  персональнi комп’ютери (ПК);
  
• 
  портативнi ПК;
  
• 
  настiльнi ПК;
  
• 
  принтери для ПК;
  
• 
  офiсне обладнання;
  
• 
  апаратуру передавання даних;
  
• 
  мережеве обладнання.
  

• 
  системне програмне забезпечення;
  
• 
  допоміжні програми-утиліти;
  
• 
  прикладні програмні засоби;
  
• 
  прикладні програмні рішення.
  

• 
  бiржову та фiнансову iнформацiю - iнформацiю про коти­рування цiнних паперiв, валютнi курси, облiковi ставки, ринок товapiв i капiталу, iнвестицiї, цiни;
  
• 
  економічну та статистичну інформацію – числову економічну, демографічну, соціальну інформацію у вигляді часових рядів, прогнозних моделей, оцінок тощо, яка надається державними службами, а також комерційними дослідницькими та консалтинговими фірмами. Серед приватних інфорційних служб у сфері статистичної інформації можна виокремити DRI (Data Resourse Inc.), створену в 1969 році. Пошук статистичної інформації – в основному прямий, адресний – здійснюється за формальними ознаками об’єкта (країна, показник тощо);
  
• 
  комерцiйну iнформацiю про пiдприємства, фiрми, корпора­цiї, напрями їх роботи та продукцiю, цiни, фiнансовий стан, зв’язки, угоди, керiвникiв тощо. Комерційна інформація необхідна підприємцеві передусім для добору партнерів, пошуку клієнтів, налагодження контактів з ними. Крім того, обізнаність щодо діяльності партнера або клієнта дає підприємцеві впевненість у повній інформованості про нього. Доступ до комерційної інформації уможливлює також вивчення діяльності конкурентів та їх продукції, відстежування дій регулювальних організацій щодо даної сфери бізнесу.
  

• 
  інформацію про комерційні пропозиції – про купівлю/продаж за певними товарними групами. Доступ до такої інформації дає змогу підприємцеві здійснити закупівлю за оптимальними цінами, вивчити ринок пропонованого товару з середини цього ринку, першим відповідати новим запитам споживачів і тим самим вигравати ринок, залишатися на лідируючих позиціях в умовах жорсткої конкуренції. Цей вид інформації має найбільший попит. Її постачальниками є всі мережі загального доступу. Здебільшого вона створюється стихійно за рахунок інтеграції повідомлень про купівлю/продаж, вміщуваних самими користувачами мережі в спеціалізовані конференції або в системи дошок оголошень;
  
• 
  ділові новини у сфері економіки і бізнесу – надаються спеціальними інформаційними службами.
  

• 
  професійну інформацію – спеціальні дані та інформацію для фахівців різних спеціальностей (з медицини, педагогіки, астрономії, астрології тощо). Даний розділ інформації поки що недостатньо представлений на українському ринку електронної інформації, де переважає інформація для підприємців і фахівців технічного спрямування;
  
• 
  науково-технічну інформацію – документовану, бібліографічну та реферативну, довідкову інформацію і дані у сфері фундаментальних, прикладних, природничих, технічних ісуспільних наук, галузей виробництва та інших сфер людської діяльності. Науково-технічна інформація розглядається окремо від професійної, оскільки цей вид інформації становить значну частину загального обсягу електронної інформації. Доступ до науково-технічної інформації – найстаріший вид інформаційних послуг. Він існує, напевно, з часу появи обчислювальної техніки. Сьогодні доступ до такої інформації надають великі бібліотеки, зокрема Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ), де експлуатується програмне забезпечення, розроблене і рекомендоване ЮНЕСКО (наприклад, бібліотечна програма “ІРБІС”, яка базується на системах управління базами даних (СУБД ISIS), розробленій спеціально для зберігання бібліографічної інформації). Науково-технічна інформація ДНТБ міститься в базах даних, доступ до яких надається через глобальну мережу Internet з допомогою спеціально розроблених броузерів;
  
• 
  доступ до першоджерел – доступ до бібліографічної та реферативної інформації, а також до повнотекстових електронних баз даних. Однією з найбільших спеціалізованих фірм на Заході є фірма “University Microfilm”. В Україні послуги з доступу до електронних даних першоджерел на цей час не надаються (якщо не зважати на мережу електронних дошок оголошень (BBS) FIDO, де на вузлах можна знайти чимало художніх та інших текстів).
  

• 
  системами замовлення квитків на залізничний та авіатранспорт (наприклад, система замовлення квитків на залізничний транспорт “Сирена-3”);
  
• 
  системами електронних банківських операцій (наприклад, система SWIFT, яка використовується в багатьох комерційних банках, а також за здійснення банківських операцій між Національним банком України та його підрозділами тощо).
  

• 
  споживчий сегмент – передавання інформації та розваг і їх споживання приватними особами;
  
• 
  сегмент взаємодії – взаємодія фірм-розробників інформаційних продуктів (створення та експлуатація мереж для поширення своєї продукції, розроблення стандартів тощо);
  
• 
  сегмент забезпечення бізнесу – споживання інформаційної продукції та послуг, інформаційних технологій під час реалізації різних видів діяльності: закупівлі, виробництва, обслуговування, маркетингу, поширення продукції. Використання інформаційних технологій має характер, що повторюється. Інтенсивне впровадження базується на кількісному аналізі “вартість-ефективність”. Тернмін життя систем –8-12 років;
  
• 
  інтелектуальна робота – передавання і споживання інформації менеджерами та іншими фахівцями. Життєвий цикл виробів на цьому сегменті є коротким.
  

• 
  підприємства з виробництва обчислювальної техніки, засобів передаваннята оброблення інформації;
  
• 
  організації, зайняті розробленням програмного забезпечення;
  
• 
  центри-генератори баз даних (ЦГБД), які створюють бази даних, є їх власниками та здійснюють їх експлуатацію;
  
• 
  центри оброблення інформації на основі баз даних (ЦОБД);
  
• 
  служби телекомунікації, передавання та електронного оброблення даних;
  
• 
  державні органи та інформаційні служби при державних органах (структури, що забезпечують інтереси держави та охорону закону, а також генерують або надають офіційну державну інформацію);
  
• 
  науково-дослідні, аналітичні, консалтингові, інформаційні, інформаційно-аналітичні та інші подібні організації, що надають послуги кінцевому споживачеві не тільки у вигляді інформації, а й вигляді готової продукції – проектів, рекомендацій, методик, інформаційні служби при наукових товариствах тощо;
  
• 
  банки, біржі та інші об’єкти загальної ринкової інфраструктури;
  
• 
  комерційні фірми, що спеціалізуються на виробництві та розповсюдженні програмних засобів та інформаційних систем різних типів;
  
• 
  бібліотеки, навчальні заклади, видавництва, рекламні агенства та інші подібні структури, що зберігають у відкритому доступі і нецілеспрямовано розповсюджують інформацію та результати її оброблення.