|
|
Скачати 0.63 Mb.
|
|
1.3. Проблеми підвищення пізнавальної активності учнів в процесі використання сучасних комп’ютерних технологій навчання на уроках трудового навчання Швидкий розвиток в останні роки технічних і програмних можливостей персональних комп'ютерів, а також розповсюдження нового виду інформаційних технологій створюють реальні можливості для їх використання у системі освіти з метою розвитку творчих здібностей людини в процесі навчання. Серед основних видів креактивних технологій можна виділити такі: комп'ютерна графіка; гіпертекст; геоінформаційні системи (ПС-технології); мультимедіа-технології; віртуальна реальність [7, с.30]. Педагогічна практика роботи в різних типах навчальних закладів свідчить про те, що використання інформаційних можливостей перелічених вище найсучасніших технологій, а також їх різноманітних поєднань у навчальному процесі створює дійсно технологічний прорив у методології, організації та практичній реалізації навчального процесу під час вивчення різних дисциплін на всіх рівнях системи освіти, у тому числі й у професійно-технічній освіті. Скажімо, використання комп’ютерної графіки відкриває нові можливості для розвитку такої важливої якості людини, як просторове мислення. Це особливо наочно проявляється при вивченні курсів геометрії, креслення, а також трудового навчання. З аналізу досвіду викладання цих дисциплін у школах, ПТУ, вищих закладах освіти не тільки І—II, а й III— IV рівнів акредитації наочно демонструє, що багато учнів і студентів мають труднощі під час вивчення цих дисциплін за традиційною технологією й розглядають їх як свої нелюбимі предмети. Деякі педагоги досить обґрунтовано доводять, що традиційний поділ шкільного курсу; на площинну та просторову геометрію методологічно не виправданий і навіть не корисний, оскільки не дає змоги ефективно використовувати здібності учнів до сприймання просторових форм оточуючого їх світу. Таким чином, традиційні система вивчення предметів за допомогою комп’ютерних технологій в старших класах вже не відповідає сучасним вимогам до освіти та потребує розробки нових, ефективніших методів. Інструментальною основою методів мають стати такі нові інформаційні технології, як когнітивна комп'ютерна графіка. Процес перегляду змісту курсу трудового навчання, що почався ще в середині ХХ сторіччя, змусив по-новому підійти до вирішення проблеми співвідношення в ньому теорії і фактів. Посилення ролі теоретичного знання бачилося в ті роки в переміщенні його на більш ранні терміни навчання. Однак цей процес істотно зменшив у змісті курсу обсяг тих фактів, що служили колись його обґрунтуванням, і, як наслідок, поліпшували в цілому ефективність вивчення трудового навчання у школі. Вихід з положення, що склалося, у даний час може бути знайдений при використанні в процесі трудового навчання інформаційних технологій. Це дозволяє формувати методично обґрунтований потік інформації, що включає, зокрема, фактологічний матеріал, який надалі може стати базою для систематизації та пояснення теоретичних знань. Зрозуміло, що управління інформаційними потоками неможливе без використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вони відкривають для учнів можливість краще усвідомити характер самого об’єкта, активно включитися в процес його пізнання, самостійно змінюючи як його параметри, так і умови функціонування. У зв’язку з цим, інформаційно-комунікаційних технологій не тільки можуть вплинути на розуміння школярами будови і сутності функціонування об’єкта, але, що більш важливо, і на їхній розумовий розвиток. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє оперативно й об’єктивно виявляти рівень освоєння матеріалу учнями, що є дуже істотним для організації зворотного зв’язку в процесі трудового навчання. Варто зауважити, що ще недостатньо обґрунтовані роль і місце інформаційно-комунікаційних технологій у процесі трудового навчання, поєднання комп’ютера з традиційними підходами до навчання учнів, відсутня єдина класифікація електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема, педагогічних програмних засобів, електронних підручників, не розроблені критерії оцінки комп’ютерних програм з трудового навчання і практичні методики їхнього застосування у навчальному процесі тощо. У результаті виникла невідповідність між потребами середньої загальноосвітньої школи у використанні інформаційних технологій навчання та обмеженнями, зумовленими недостатнім методичним забезпеченням окремих важливих її складових у шкільній практиці. До речі, вважаємо за доцільне зупинитися на питанні визначення окремих понять, що використовуються спеціалістами з комп’ютерних технологій навчання і зміст яких остаточно не сформований. Зокрема, мова йде про «електронні засоби навчального призначення» і їхній окремий підвид «педагогічні програмні засоби». Як один із можливих варіантів підходу до класифікації і визначення відповідних понять пропонуємо так званий «діяльністний підхід», тобто віднесення тих чи інших засобів до певного виду за формою використання в навчальному процесі. Електронні засоби навчального призначення – це ті засоби інформаційно-комунікаційних технологій, якими той, хто навчається, може користуватися як під керівництвом вчителя, так і самостійно. До таких засобів слід віднести різноманітні інформаційно-пошукові системи, тренінгові програми, електронні довідники, електронні підручники тощо. Педагогічні програмні засоби – , використання яких здійснюється вчителем з метою досягнення певних дидактичних цілей. Застосування таких засобів відбувається під керівництвом і контролем учителя в трудового навчання. До таких засобів, зокрема, можна віднести і програми навчально-контролюючого характеру. Навчальні програмні засоби з трудового навчання передбачають наявність двох складових: демонстраційної, що виводить на екран інформацію згідно заздалегідь розробленого сценарію, та імітаційної моделі, що дозволяє користувачу керувати динамікою досліджуваного процесу. Демонстраційна частина будується так, що всі числові дані і варіанти відповідей, а також художні образи і графіки, наперед закладаються розробниками в комп’ютерну програму. Працюючи з цією частиною програми, користувач (учитель, учень) у процесі демонстрації не має можливості включатися в технологічний процес і керувати ним. З методичної точки зору найбільший інтерес становить імітаційно-моделююча складова частина програми, що дозволяє учню як би «зануритися» у досліджуваний процес, змінюючи ті чи інші його параметри, керувати цим процесом і досягати бажаних результатів. Тут найбільш яскраво виявляється властива винятково ІКТ творча функція програми. Оскільки електронні засоби навчального призначення орієнтовані на досягнення поставлених викладачем навчальних цілей, вони мають розроблятися з врахуванням пропонованих до них психолого-педагогічних, ергономічних, естетичних і конструктивно-технологічних вимог. Аналіз методичної літератури і педагогічного досвіду дозволили виокремити також і певні проблеми комп’ютерного навчання. Проблема співвідношення обсягу (потоку) інформації, що може надати комп’ютер учню, й обсягу понять, що учень може, по-перше, охопити думкою, по-друге - осмислити, а по-третє – засвоїти. Традиційний шлях навчального пізнання полягає у переході від явища до сутності, від часткового до загального, від простого до складного і т.д. Такі підходи дозволяють учню перейти від простого опису конкретних явищ, кількість яких може бути дуже обмеженою, до формування понять, узагальнень, систематизації, класифікації, а потім і до виявлення сутності різних явищ. Новий шлях пізнання відрізняється значним інформаційним потоком, насиченістю конкретикою (тобто фактами), дозволяє швидше проходити етапи систематизації і класифікації, підводити фактологію під поняття і переходити до виявлення різних сутностей. Однак швидкість таких переходів і осмислення фактів, їхня систематизація і класифікація обмежені природними можливостями людини, що доволі слабко вивчені. У зв’язку з цим, співвідношення традиційного й комп’ютерного потоків навчальної інформації не може бути точно визначеним. Сюди ж відноситься і проблема орієнтації учнів у потоці інформації, отриманої за допомогою комп’ютера. Часто ці проблеми напряму пов’язані з тим, що учня не привчили орієнтуватися в потужному потоці навчальної інформації, він не може розділяти її на головне і другорядне, виділяти спрямованість цієї інформації, переробляти її для кращого засвоєння, виявляти закономірності і т.п. По суті, інформація (відомості про навколишній світ і процеси, що протікають у ньому), може розглядатися як деяка багатофакторна система, деталі якої сховані від учнів, а тому і весь цей інформаційний потік у цілому (його основи, спрямованість, зв’язки між елементами, причинно-наслідкові залежності і т.п.) виявляються важко доступними для сприйняття. У процесі використання електронних засобів навчального призначення відбувається індивідуалізація процесу навчання. Кожний учень засвоює матеріал за своїм планом, тобто у відповідності зі своїми індивідуальними здібностями. У результаті такого навчання вже через 1-2 заняття учні будуть знаходитися на різних стадіях (рівнях) вивчення нового матеріалу. Це призведе до того, що вчитель не зможе продовжувати навчання школярів за традиційною класно-урочною системою. Основне завдання такого роду навчання полягає в тому, щоб учні знаходилися на одній стадії перед вивченням нового матеріалу і в процесі цього весь відведений для роботи час використовувався з повним завантаженням учнів однаковими видами діяльності. Очевидно, це може бути досягнуте під час поєднання різних технологій навчання, а навчальні програмні засоби повинні містити кілька рівнів складності. При цьому учень, який швидко засвоює пропоновану йому навчальну інформацію, може переглянути більш складні розділи даної теми, попрацювати над закріпленням матеріалу, що вивчається. Інший учень до цього моменту засвоїть той мінімальний обсяг інформації, що необхідний для вивчення наступного матеріалу. За такого підходу до розв’язання проблеми у викладача з’являється можливість реалізувати диференційоване, а також різнорівневе навчання в умовах традиційного шкільного викладання. Отже, за допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання - кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів. РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ З ВИКОНАННЯМ СУЧАСНИК КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 2.1. Сучасний стан використання комп’ютера на уроках трудового навчання. Поява комп'ютерів викликала небувалу зацікавленість до їхнього застосування в сфері навчання. Зараз важко назвати галузь - чи то виробництво, наука, техніка, культура, сільське господарство, побут, розваги, де б застосування комп'ютерів не приносило суттєвих результатів. По-друге, спостерігається стрімке зростання застосування комп'ютерів в усіх регіонах планети. Всі розвинені країни широко розробляють комп'ютерні технології навчання. Це викликано тим, що комп'ютер став засобом підвищення продуктивності праці у всіх сферах діяльності людини. Різко зріс обсяг необхідних знань, і за допомогою традиційних засобів і методик викладання вже неможливо підготувати необхідну кількість високопрофесійних спеціалістів. Слід зазначити, що комп'ютер як педагогічний засіб поки що використовується у школі епізодично. Це пояснюється тим, що й досі не розроблено методику поєднання традиційної та інформаційної технологій. У курсі трудового навчання застосування комп'ютера вважається доцільним лише при вивченні окремих програм, де існує очевидна можливість варіативності. Для систематичного використання інформаційної технології у процесі навчання необхідно модернізувати весь шкільний курс трудового навчання [20, с.12]. Вміле використання обчислювальної техніки набуло в наші дні загальнодержавного значення, і одне з найважливіших завдань школи - озброювати учнів знаннями і навичками використання сучасної обчислювальної техніки. З комп'ютеризацією навчання в усьому світі пов'язані намагання підвищити ефективність навчального процесу, зменшити розрив між вимогами, які суспільство пред'являє підростаючому поколінню, і тим, що дійсно дає школа. Функції комп'ютера в системі освіти дуже різноманітні. Якщо ж говорити про основні функції комп'ютера в навчальному процесі, то він виступає як об'єкт вивчення і засіб навчання. Кожній із цих функцій відповідає свій напрямок комп'ютеризації навчання. Перша з них припускає засвоєння знань умінь і навичок, що дозволяють успішно використовувати комп'ютер при вирішенні різноманітних завдань. Інший напрямок бачить у комп'ютері потужний засіб навчання, що здатний значно підвищити його ефективність. Зазначені два напрямки і складають основу комп'ютеризації навчання. Вчитель трудового навчання не може не використовувати такий необхідний засіб удосконалення навчального процесу. Ми проаналізували можливості використання комп'ютерного навчання на уроках трудового навчання у старших класах. 1. Інтерактивні заняття. Цей вид роботи застосовується здебільшого для вивчення нового матеріалу. Ефективність цього виду роботи значно залежить від складеної навчальної програми. Низькоякісні програми, як правило, надають можливість лише поступово перегортати сторінки, відводить учневі лише пасивну роль у навчанні й нічим не відрізняються від звичайного підручника. Високоякісні програми, навпаки, активно втягують учня у взаємодію з ПК у режимі «запитання - відповідь», що відбувається протягом усієї презентації нового матеріалу. Кожне запитання, яке ПК виводить перед учнем на дисплей, контролює розуміння матеріалу, а відповідь учня знову ж таки викликає адекватну реакцію комп'ютера. В міру того як учень навчається на занятті, комп'ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття. Так проявляється один із найважливіших критеріїв навчальної програми: інтерактивність, що й повинно якісно відрізняти її від книжки. Водночас досвід переконує в тому, що найбільший ефект досягається тоді, коли комп'ютерний курс підтримується відповідним підручником. 2. Наступний вид застосування комп'ютера на уроках - це різноманітні комп'ютерні вправи. Цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та засвоєння відповідних умінь і навичок на основі попередньо вивченого теоретичного матеріалу. Дуже корисним є те, що вчитель або учень (залежно від навчальної ситуації) можуть вільно розширювати комплекс вправ, доповнювати його. Практично це означає, що під час вивчення, наприклад, теми „Елементи машинознавства”, а саме будови швейної машини, учні спочатку вивчають внутрішню будову за допомогою комп'ютера, маючи можливість побачити її ніби "зсередини", а потім можуть відповісти на питання про типи з'єднань, які використовуються у швейній машині, знайти несправності у роботі і навіть запропонувати методи ліквідації цих несправностей. 3. Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу. З'явившись спочатку як техногенне об'єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео- та ін.), що й породило сучасну назву, поняття «мультимедіа» поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються в різноманітних галузях завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори з різних предметів, навчальні, демонстраційні програми тощо. Вже існують десятки тисяч компакт-дисків з мультимедійними навчальними програмами із різних предметів - загальноосвітніх, загально технічних і спеціальних. За належного програмного й технічного забезпечення використання мультимедійних програм на уроках приведе до поліпшення знань учнів, розширить їх світогляд, надасть можливість спостерігати явища та процеси, які на звичайному уроці продемонструвати неможливо. Значно можуть полегшити роботу вчителя і, що досить суттєво, виявити реальний рівень знань учнів тестові програми. Вони корисні ще й тому, що кожний учень може самостійно перевірити свої знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал. Участь школярів у трудовій діяльності створює можливість ознайомити їх із сучасною (у тому числі й комп'ютерною) технікою та шляхами її використання в конкретному виробництві. Хоча в трудовій діяльності учнів ПК поки що практично не використовуються, оскільки відсутня належна навчально-матеріальна база в майстернях і немає спеціальних методичних розробок, все ж таки ця проблема, особливо її теоретико-методична розробка в трудовому навчанні, є особливо актуальною. Використання ПК у трудовому навчанні пов'язане з вирішенням дидактичних завдань, спрямованих на підвищення рівня навчання на уроках з цієї дисципліни. Отже, на заняттях вивчення елементів машинознавства доцільно використовувати в режимі навчання, тренажера та контролю. Природно, що режим роботи ПК визначає й тип програми: навчальна, тренувальна та контролююча. Дамо їх коротку характеристику. У режимі навчання ПК повинна вести учнів від незнання до знань. Навчальні програми можуть бути записані на компакт-дисках, дискетах і презентувати учням нові знання, скажімо, про використання комп'ютерів на виробництві, у сільському господарстві, зв'язку, медицині, космосі тощо. У режимі тренажера за допомогою комп'ютера відпрацьовується один елемент, наприклад, уміння розрізняти за певними ознаками серед багатьох зображень одне конкретне. Під час розробки програми треба обов'язково передбачити реакцію комп'ютера на помилку та пояснення до неї. Пояснення може бути обов'язковим або викликатися на дисплей за бажанням учня. У програмі має бути чітко вказаний шлях слідування після того, як пояснення вивчене: повернутися до першого завдання та виконати його знову або рухатися далі. У режимі контролю ПК підраховує помилки, допущені учнями, і оцінює правильність відповідей. Тут слід чітко визначити шлях від одного завдання до іншого або допустити можливість повернення до попереднього завдання, проте не повідомляти додаткову інформацію. Зважаючи на те, що всі учні повинні мати рівні і належні умови навчання, комп’ютеризація шкіл повинна відбуватися під контролем держави і фінансуватися централізовано. Це дасть можливість:
І ще один факт для підтвердження економічності ПК: на етапі, що передує появі ПК, досить значні засоби вкладалися в забезпечення навчального процесу так званими ТЗН – технічними засобами навчання. Причому кожний з цих засобів відповідав тільки одному якому-небудь завданню, і для гарного забезпечення занять потрібно було мати цілий набір таких засобів, кожний з яких розв’язував тільки одне своє, специфічне завдання. З розвитком технології для навчання з використанням технічних засобів стало достатнім наявність тільки комп’ютера. Функції, що раніш виконували: телевізор, відеомагнітофон, аудіомагнітофон, кінопроектор, діапроектор й ін., з успіхом узяв на себе комп’ютер. Причому якість передачі, збереження, відображення інформації значно підвищилася. У цьому ключі необхідно розглядати завдання переведення всієї інформації в цифрові стандарти як пріоритетну. |
| Список Друкованих наукових та навчально- методичних праць Федорук Галини Миколаївни Методичні аспекти реалізації змісту економічної освіти учнів у трудовому навчанні / Сучасні інформаційні технології таіноваційні... |
Методист в/к відділу соціально-середовищної СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ГЛИБОКИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ |
| З досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської... Розділ Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів |
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці |
| АВТОРСЬКА ДОВІДКА Просимо опублікувати у збірнику наукових праць «Інформаційні технології в освіті» статтю |
Технологія сушіння, охолодження та заморожування Розвивальна : сприяти розвитку творчих здібностей та активізації пізнавальної діяльності учнів; розвивати увагу, вміння зосередитись,... |
| Додаток 2 до наказу МОН від 10 жовтня 2008 року №921 Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 роки |
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНІЙ ОСВІТІ Нагромаджений в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інформаційні технології та інтерактивні методи сприяють інтенсифікації... |
| Розвиток спрямованості школяра на навчально- пізнавальну діяльність У доповіді розкриті педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності на уроках |
Мультимедійні технології у навчанні англійській мові Удосконалюються способи передачі та отримання інформації. Сучасні комп‘ютерні мережі (наприклад, Internet) дозволяють отримати доступ... |