ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНІЙ ОСВІТІ
Барановська Тетяна Іванівна
Олександрійське професійно-технічне училище № 17
Багаторічна викладацька діяльність і порівняння різних методів навчання уже сьогодні дозволяють впевнено стверджувати, що саме інформаційні технології та інтерактивне навчання дозволяє учням стати іншими – вільними, толерантними, розкріпаченими, оптимістично налаштованими, готовими до подолання труднощів навчання та життя, стійкішими до стресів і фрустрацій тощо.
Нагромаджений в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інформаційні технології та інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчального процесу.
В даний час підвищився інтерес викладачів навчальних закладів до використання у роботі такої інноваційної освітньої технології, як дистанційне навчання (ДН).
Під дистанційним навчанням розуміють цілеспрямований навчальний процес, заснований на інтерактивній взаємодії тих, хто навчає і тих, хто навчається один з одним і з засобами навчання, інваріантний (індиферентний) до їх розташування у просторі і часі, який реалізується у специфічній дидактичній системі.
Технології ДН відрізняються гнучкістю, мобільністю, координацією між різними освітніми потребами. Переваги дистанційної освіти (ДО) полягають в тому, що вона дозволяє тим хто навчається, займатися в зручний для них час, у зручному місці, дає можливість оперативно отримувати необхідну навчальну інформацію.
Дистанційні освітні технології можуть бути використані при будь-якій формі навчання, вдало доповнюючи їх тими можливостями, які несуть сучасні інформаційні технології.
Серед технологічних платформ для реалізації ДО, що забезпечують підтримку навчального процесу російською та українською мовами, слід зазначити віртуальну навчальну середу «Веб-клас ХПІ», розроблену співробітниками Проблемної лабораторії дистанційного навчання Національного Технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
Ця платформа, хоч і не отримала широкого розповсюдження, відповідає практично всім вимогам, що пред'являються до систем для організації ДН [1].
Особливо слід звернути увагу на можливості дистанційного навчання, в ході якого передбачаються різні види самостійної інформаційної діяльності учнів: робота з гіпертекстом World Wide Web, пошук інформації в Інтернет, пошук партнерів по мережі, дискусії на телеконференції, виконання індивідуальних і групових проблемних завдань, робота в бібліотеці.
Основна форма навчально-пізнавальної діяльності учня - самостійна робота з дидактичними матеріалами, які можуть представляти собою: друковані видання (підручники, довідники і т.д.), електронні видання, комп'ютерні навчальні системи у звичайних і мультимедійних варіантах виконання, аудіо-відео навчальні матеріали, комп'ютерні мережі.
З розвитком інформаційно-освітніх технологій (у тому числі і дистанційного навчання) набули поширення, так звані, «методи активного навчання», які сприяють формуванню умінь і здібностей: швидко адаптуватися в групі, зайнятої рішенням спільної для всіх завдання; встановлювати особисті контакти, обмінюватися інформацією і формувати необхідні точки зору, правильно розподіляти і організовувати роботу; долати опір оточуючих, попереджати зіткнення і розбіжності; уміння аналізувати і оцінювати свої дії і інших [2].
Відмінність дистанційного навчання від традиційного в основному полягає в його меті: формуванні особистості творчої і здатною до саморозвитку в процесі діяльності. Тому в його зміст повинні бути закладені необхідні компоненти: інформація, діяльність з її переробки та використання.
Дистанційне навчання, безумовно, як і всяке навчання, являє собою обмін інформацією у спілкуванні, але в основному воно являє собою обмін, здійснюваний безпосередньо через інформацію, тому до організації інформації пред'являються особливі вимоги.
Передача інформації в дистанційному навчанні є взаємодією викладача і учня, їх внутрішнього світу, і чим глибше і частіше це спілкування, тим досконалішим буде цей процес, тим більше повним і ефективним з точки зору діяльності буде відображення інформації у свідомості учня.
Передача інформації може бути більш успішною в формі діалогу з використанням розгорнутої питально-відповідної форми. У діалозі питання повинні виконувати навчальні, розвиваючі, підтримуючі, керуючі та контролюючі функції.
Проте, слід враховувати, що при дистанційному спілкуванні необхідно, щоб поставлене запитання не зникало зі свідомості, а залишалося як інформація - текст, що веде до передачі відповіді так само через текст і забезпечує ефективне спілкування [3].
Але для створення умов активного діалогу при дистанційному навчанні потрібна людина, яка б підтримувала модель ефективного навчання, знала тонкощі проведення діалогів і вміла забезпечувати гармонійне спілкування. Найбільш частою його формою в дистанційному навчанні є діалог-суперечка або ж дискусія.
Таку функцію в дистанційному навчанні виконує спеціально підготовлений викладач - тьютор, який як модератор дискусії виконує три головні функції: педагогічну (використовуючи питання, акцентує увагу дискусії на головних принципах і уміннях); соціально-психологічну (створення приємної атмосфери спілкування); організаційну (тьютором встановлюється програма роботи дискусії: предмет обговорення, час, інструкції та основні положення).
У зв'язку з ідеями індивідуалізованого та розвивального навчання, особливий інтерес представляють психолого-педагогічні функціональні можливості використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні.
На відміну від традиційного навчання, де той хто навчається розглядається як об'єкт освітнього процесу, при дистанційному навчанні, завдяки комп'ютеру, він виступає лише в якості суб'єкта.
Дистанційна форма навчання має на увазі здатність учня працювати у віртуальних навчальних середовищах. Для цих середовищ характерна наявність постійного діалогу між учнем і вчителем, як у синхронному, так і асинхронному режимі.
Тести, як форма діалогу, є невід'ємною частиною віртуальних навчальних середовищ. Для багатьох з них характерний трудомісткий характер підготовки баз питань, нерідко виникають проблеми з використанням кирилиці.
Натиснувши «Тест» та кнопку «Перша спроба» учень приступає до виконання тестування, яке пропонує комп'ютер, вибираючи випадковим чином з бази даних картки-питання. Результати сеансів тестування фіксуються, але після закінчення тестування та натиснення кнопки «Відправити усе та завершити тест» програма повідомить, чи правильно дані відповіді та буде вибраний тест з найвищою оцінкою, яка і буде збережена як найкраща.
Після закінчення поточного сеансу тестування, модуль фіксує результати випробування в пам'яті комп'ютера (при цьому також запам'ятовуються поточні реєстраційні налаштування). Учень має можливість у ході роботи з програмою зробити певну кількість сеансів тестування з певним проміжком часу (ці всі налаштування встановлює розробник тесту). Для перегляду результатів тестування досить натиснути кнопку «Результати».
Дистанційна форма навчання перш за все забезпечує неперевершену швидкість оновлення знань, що вибираються зі світових інформаційних ресурсів. Вона дозволяє без обмежень розширити аудиторію викладача, ігноруючи при цьому географічні й адміністративні кордони. Ця форма дозволяє максимально наблизитися до спеціальних потреб кожного при здобутті освіти.
У зв’язку з тим, що дистанційне навчання є педагогічною технологією, можна впевнено сказати, що в нього з’являються специфічні принципи, а також умови та вимоги до них.
Сьогодні дистанційне навчання стало реальним елементом розвитку освіти. Але, як нова педагогічна технологія, вона все ж підкоряється основним законам педагогіки, хоча трансформує їх відповідно новим умовам навчання та вимагає переобмірковування та доповнення в рамках освітніх закладів.
В зв’язку з цим можна припустити, що традиційні дидактичні принципи освіти є основою для дистанційної форми навчання. Вони трансформовані в дидактичні принципи дистанційної освіти шляхом доповнення новими умовами та критеріями нового учбового середовища.
Необхідно відмітити, що світоглядна спрямованість особистості проявляється в розумінні та оцінюванні дійсності. Навчання повинно сприяти не тільки формуванню системи знань, вмінь та навичок, але й виступати найважливішою умовою формування особистості.
Незважаючи на велику кількість сайтів, присвячених дистанційній освіті, навчальних сайтів для початківців, які б були побудовані на основі методів дистанційного навчання, практично немає [2].
Одним з напрямків використання дистанційних технологій на даному етапі освіти може служити організація позакласної самостійної роботи учнів.
Перенесення теоретичної частини навчального курсу та вхідного контролю на самостійну роботу дозволить більш раціонально використовувати час на аудиторних заняттях, приділяти більше уваги виробленню та вдосконаленню практичних навичок.
Практичні заняття в цьому випадку будуть повністю відповідати своїй назві, а викладач із репетитора з теорії предмета стає консультантом, наставником учнів.
Для самостійної позакласної роботи учнів з інформатики є створення та впровадження у навчальний процес дистанційного курсу (ДК).
Розробка дистанційного курсу (ДК) розпочата у 2010 році з використанням віртуального навчального середовища "Веб-клас ХПІ», розміщеної на порталі Проблемної лабораторії дистанційного навчання Національного Технічного Університету (м. Харків, Україна).
Курс реалізований у вигляді динамічного сайту, який доступний в Інтернеті за адресою http://dl.kharkiv.edu/course/view.php?id=56 і розрахований на учнів, починаючи з 7 по 11 клас.
В даній статті реалізовано дистанційний курс основ інформатики для учнів, орієнтований на отримання, в першу чергу, практичних навичок по створенню найпростіших інформаційних бюлетенів, шкільних міні-газет, розробці власних візиток, запрошень на певні свята чи, скажімо, оголошення про них; створення рекламних матеріалів для інформування про будь-яких події або створення запрошення, програмки для концерту та багато іншого.
Запропоноване дистанційне навчання ознайомить з видавничою системою Publisher, дасть поради щодо створення учнівського бюлетеню, відкриє секрети правильної зміни розмірів текстової рамки, навчить додавати та замінювати зображення, переміщуватися на іншу сторінку, зберігати інформаційний бюлетень, використовувати з`єднування та роз’єднування текстових рамок.
Курс, розміщений у сучасному віртуальному навчальному середовищі Moodle, і розрахований на 5 тижнів навчання. Кожного тижня передбачено виконання практичної роботи, тестування, обговорення конкретних питань та консультування на форумах, он-лайн спілкування у чатах. Кожен учень за час навчання повинен створити учнівський бюлетень, веб-вузол, листівку за зразком із використанням готового шаблону оформлення та з використанням порожнього макету і презентувати їх на сайті курсу за допомогою сучасних інформаційних технологій. Оскільки в курсі можуть навчатися діти з любого куточка України, то буде дуже корисно навчитися грамотно спілкуватися за допомогою мережі Інтернет та мережевого етикету. Перед проведенням конкретних робіт учні будуть складати вступний тест з інформатики.
У ході навчання учні вивчають теоретичний матеріал і виконують практичні завдання з метою закріпити отриманні знання. Завдання підготовлені у вигляді чатів, форумів та анкет, тобто набору запитань, на які викладач розраховує отримати вичерпні відповіді. Заповнені анкети перевіряються викладачем, який у спеціально відведеному полі висловлює свої зауваження. Після перевірки учень має право вносити виправлення та доповнення у свої відповіді з урахуванням зауважень. У цьому випадку попередня оцінка роботи може бути змінена в бік підвищення. Така «робота над помилками» допомагає учням більш чітко формулювати свої думки, а фіксовані терміни «внесення поправок» дисциплінують учня, не дозволяють йому відкладати корекцію помилок на віддалений час.
Для перевірки засвоєння теоретичного матеріалу з теми учні проходять електронне тестування, у якому використовуються завдання, що характеризуються оптимальним рівнем труднощів і диференціюють здібності. Про правильність відповіді учень інформується за допомогою спеціальних повідомлень, що відкриваються в окремому вікні та мають назву: «Оцінки».
Одним із основних принципів дистанційного навчання є інтерактивність - взаємодія будь-яких суб'єктів один з одним: викладача з учнями і учнів між собою. Таке спілкування допомагає учню знайти упевненість у своїх силах, зрозуміти цілі та завдання навчального курсу, підвищити мотивацію навчання. Інструментами спілкування у віртуальному навчальному середовищі є форум і електронна пошта.
Форум - це засіб для організації дискусій в асинхронному режимі. Повідомлення, відправлені на форум, зберігаються протягом тривалого часу.
Оскільки більшість учасників ДК не має досвіду дистанційного (електронного) навчання, при використанні окремих сервісів середовища «Веб-клас ХПІ» спочатку раз у раз виникають складності, учні описують труднощі, з якими їм довелося зіткнутися при виконанні завдань курсу, тьютор у свою чергу на другому тижні повинен спланувати обговорення цих проблем та шляхи їх подолання. Це може бути проведено у вигляді чату, який проводиться в режимі реального часу. Якщо проблема не була вирішена, то за допомогою тьютора і більш досвідчених учасників здійснюється пошук її реалізації. Ця гілка форуму функціонує протягом усього періоду роботи курсу.
Висновок. Організація навчання через інтерактивний сайт дозволяє кожному учню «рухатися» за курсом з різною швидкістю. Найактивніші учні можуть завершити курс достроково, тим самим, переформатувавши свої зусилля для вивчення інших курсів.
Структура курсу та можливості інтерактивного середовища дозволяють дуже просто змінювати окремі фрагменти курсу, залучати учнів до поліпшення і розвитку курсу. Формат курсу - гостра зброя, спрямована проти недбайливих учнів, тобто осіб нездатних ефективно працювати з урахуванням реалій сучасного світу.
Проведений курс показав існування великих проблем у цьому питанні. Цей момент вимагає всебічного осмислення і прийняття, дієвих заходів з подолання цих недоліків у навчальному процесі.
ЛІТЕРАТУРА:
[1] Ершиков С.М., Савченко Н.В. Самостоятельная внеаудиторная работа студентов в виртуальной учебной среде. // Инновационные педагогические технологии в медицинском образовании. Вузовская педагогика: материалы конференции / гл. ред. С.Ю.Никулина. - Красноярск: Версо, 2010. - С.205 - 207.
[2] Кухаренко В.Н., Олейник Т.А., Рыбалко Е.В., Савченко А.А. О некоторых аспектах развития информационно-образовательных технологий. В сб.: Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье. Сборник трудов ХГПУ. Вып. 7, часть 4, Харьков. 1999. - с.383-387.
[3] Сиротенко Н.Г., Рыбалко Е.В. Дидактическая роль и управляющие функции общения в дистанционном обучении. Наука и социальные проблемы общества: человек, техника, технология, окружающая среда. Материалы международной научно-практической конференции MicroCAD2001. 14-16 мая, Харьков, НТУ "ХПИ" c.174-177.
|