|
|
Скачати 95.36 Kb.
|
УДК 621.38:37.026 О.М. Перепеченко, методист в/к відділу соціально-середовищної реабілітації інвалідів Київського міського Центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів, методист МВСШ для сліпих та слабозорих, громадський діяч ГО користувачів комп’ютерних технологій для інвалідів “Вікно в світ”; Г.С. Луцюк, методист МВСШ для сліпих та слабозорих СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ГЛИБОКИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ Анотація. У статті висвітлюються: проблема самореалізації людей з порушеннями зорув умовах сучасного соціуму, адаптація умов соціального середовища до специфічних потреб даної категорії осіб; комп’ютер, як засіб соціальної та трудової реабілітації осіб з порушеннями зору; використання сучасних технічних пристроїв у розвитку особистості і просторовій орієнтації та мобільності. Ключові слова: інформаційні технології, реабілітація, соціалізація, соціальна реабілітація, трудова реабілітація, інвалід по зору. Аннотация. В статье освещают: проблема самореализации людей с нарушениями зорув условиях современного социума, адаптация условий социальной среды к специфическим потребностям данной категории лиц; компьютер, как средство социальной и трудовой реабилитации лиц с нарушениями зрения; использование современных технических устройств в развитии личности и пространственной ориентации и мобильности. Ключевые слова: информационные технологии, реабилитация, социализация, социальная реабилитация, трудовая реабилитация, инвалид, по зрению. Зір відіграє провідну роль у житті людини, впливаючи головним чином на процес орієнтування у просторі, розвиток пізнавальної та трудової діяльності. Зрячому навіть тяжко зрозуміти, як можна без зору орієнтуватися у навколишньому середовищі, самостійно ходити, готувати, виконувати різні побутові справи, брати участь у суспільно-трудовій діяльності. Проблема інвалідності традиційно розглядається як, насамперед, медична, а потім вже - економічна, тобто проблема задоволення матеріальних потреб інваліда. Але проблема інвалідності не обмежується цими важливими аспектами. Соціально-психологічний фактор, самовідчуття інваліда в суспільстві - ось ще один значний психологічно-моральний бар’єр. Людина з інвалідністю має проблеми не просто внаслідок хвороби, каліцтва чи природжених обмежень, а й через непристосованість соціального оточення до її специфічних потреб [3]. Візьмемо, наприклад студентів з проблемами зору, які вступили і навчаються у вищих навчальних закладах. Сліпим і слабозорим треба самостійно вирішувати проблеми що виникають, яких у їх зрячих колег просто не буває (неможливість прочитати розклад занять, відшукати самостійно відповідну аудиторію, прочитати інформацію на дошці і т. і.).Завдяки цьому для студентів з порушенням зору процес адаптації має більш складні форми, ніж для інших студентів. Люди з глибокими порушеннями зору відносяться до категорії членів суспільства, які потребують особливого ставлення, їх соціалізація є предметом постійної уваги. У наш час залучення осіб з вадами зору до активної трудової діяльності стає все важливішим суспільним завданням [4].. Безумовно, що саме трудова діяльність допомагає людині з вадами зору активно включитися в діяльність всього суспільства загалом, розкрити свої творчі можливості, досягти поставлених цілей та вести повноціний спосіб життя на рівні зі зрячими. Суспільство має максимально адаптувати свої стандарти до особливих потреб людей, що мають інвалідність, з тим, щоб вони могли жити незалежним життям. Тобто шлях вирішення проблеми не у підтягуванні інваліда до рівня здорової людини, а у створенні специфічних умов суспільного життя, де розумові чи фізичні обмеження не формуватимуть залежності інваліда від здорових людей, або, принаймні, ця залежність буде мінімізованою [3]. Кожна людина має право на проявлення своєї індивідуальності, але інвалідам зору зробити це значно важче, тому саме держава має допомогтии кожній людині стати незалежною та дати можливість відчувати себе необхідним для суспільства, відчувати свою значимість, робити істотний внесок у розвиток держави. Не можна ігнорувати проблеми людей з інвалідністю необхідно зробити все аби дана категорія людей займала активну позицію у творенні держави та брала активну участь у суспільно корисній праці, яка буде приносити користь державі та задоволення потреб людини з інвалідністю. Кожен громадянин нашої держави має певні права та обов’язки, виконуючи які інваліди зору стикаються з низкою значних проблем. Спираючись на вище викладене можна сказати, що однією з основних проблем інвалідів по зору є інтеграція їх у суспільство та реалізація особистості, як професіонала у трудовій діяльності. За сучасних умов розвитку суспільства слід звернути увагу на зростання вимог саме до соціалізації, соціальної та соціально-трудової реабілітації й адаптації інвалідів, які включають в себе як матеріальну, так і духовну психолого-педагогічну допомогу. Реабілітація в міжнародній практиці - це відновлення втрачених внаслідок хвороби чи травми функцій, відновлення фізичного стану та працездатності . Соціалізація – процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють їй функціонувати як повноправний член суспільства; включає як цілеспрямований вплив на особистість (виховання), так і стихійні спонтанні процеси, що впливають на її формування, Соціальна реабілітація – комплекс державних та суспільних заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для соціальної інтеграції інваліда в суспільство, відновлення його соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом орієнтації у соціальному середовищі, соціально-побутової адаптації, різноманітних видів патронажу і соціального обслуговування. Трудова реабілітація – система заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками, забезпечення трудової діяльності та адаптацію у виробничих умовах, у тому числі шляхом створення спеціальних чи спеціально пристосованих робочих місць. Сучасні дослідження процесу адаптації та подальшого залучення людей із сліпотою до активного суспільного життя показують [2], що набуття досвіду роботи з комп’ютером є необхідним для молоді з проблемами зору та для спеціалістів різних професій, які втратили зір. Це дозволяє широко залучати людей з вадами зору до суспільної діяльності та значно полегшити їм підвищувати рівень виконання своїх професійних обов’язків, допомагає користуватись спеціальною літературою, яку вони використовують у своїй професійній діяльності. Інформаційні комп’ютерні технології відкривають значні перспективи, що дозволять ширше залучати до суспільного життя осіб з глибокими порушеннями зору і все більше відіграють важливу роль у процесі подальшого створення передумов соціального розвитку країни. «Сліпота, як психічний фактор, взагалі не є нещастям, вона стає такою лише як соціальний фактор. Тому, якщо інвалід по зору при відповідних умовах отримає необхідну підготовку, він цілком може реалізувати себе професійно», стверджував Л.С. Виготський. Світовий досвід соціальної адаптації інвалідів зору розкриває можливості широкого застосування нових інформаційних технологій для професійної орієнтації. Комп’ютеризація всіх напрямів діяльності людства дозволяє з впевненістю казати, що сучасні професії, такі як оператор комп’ютерного набору, диспетчер, працівник коул центру та інші, де широко застосовується комп’ютерна техніка, можуть бути доступними для інвалідів зору [4]. Отже, одним з головних засобів соціальної і трудової реабілітації, для осіб з вадами зору, є комп’ютер, який має спеціальне програмне забеспечення. Оволодіти знаннями роботи на комп’ютері не створює труднощів для людей з глибокими порушеннями зору, але скільки нових перспектив відкривають ці знання. На сьогоднішній день те, що інваліди по зору можуть працювати і вже досить давно працюють на комп’ютері, мабуть нікого не повинно дивувати. За сучасних інформаційних технологій це не фантастика, а реальність. Для осіб з порушеннями зору, компютер, як засіб соціально-трудової реабілітації, має широкий спектр застосування. Це один з перших помічників у навчальному процесі(писат, читати, редагувати, форматувати іт.д.) та багато інших можливостей роботи з текстами, що можливо зробити без допомоги зору. Використання його для пошуку та збереження інформації .В наш час найбільшим джерелом звідки кожна людина черпає будь-яку інформацію стала всесвітня глобальна мережа Інтернет та дуже актуальною є можливість роботи інвалідів по зору у цій мережі, можливість без стороньої допомоги знайти необхідну інформацію. Дуже важливою функцією для людей є можливість передавати та отримувати різну інформацію в процесі спілкування, - це можливо робити за допомогою скайпу або електронної пошти. Читати книжки, маючи вдома свою бібліотеку в електронному варіанті, слухати музику та створювати диски різних стандартів запису і т. Д. Безпосередньо комп’ютер не є реабілітаційним засобом він стає таким при оснащені спеціальними озвученими програмами (JAWS for Windows, NVDA.vocale eyes, virgo) без яких комп’ютер як засіб реабілітації для людей з вадами зору втрачає потребу взагалі. Кожного року програмний продукт продовжує удосконалюватись, що дозволяє коректно працювати з усіма новими офісними програмами. Серед комп’ютерних користувачів з вадами зору або тих хто змушений проводити довгий час перед монітором комп’ютера, користується популярністю інший програмний продукт MAGic. Ця програма дозволяє збільшувати зображення на моніторі компютера від 1 до 16 раз порівняно з початковим розміром. MAGic може читати набраний текст або озвучувати мізце розташування курсору миші. Крім спеціалізованих програм різні фірми пропонують цілий ряд спеціальних технічних засобів: брайлівські дисплеї, відео-збільшувачі, озвучені засоби сканування і читання та інше обладнання для побутового використання людьми з вадами зору. Велику увагу привернула серія програмних продуктів іспанскої фірми Code Factory. Це перш за все програма Mobile Speak, призначена для встановлення на смартфони, кишннькові комп’ютери (КПК) і комунікатори. Читач екрану Mobile Speak перетворює візуальну інформацію в голосову.Працює з мобільними телефонами влаштованими на платформі Symbian, озвучує всю інформацію відображену на телефоні, таким чином всі функції, що існують в мобільному телефоні стали доступними людям з вадами зору: Отримувати та робити дзвінки . Доступ до журналу викликів. Доступ до контактів. Писати, відправляти, отримувати SMS, MMS і листи mail. Користуватись Интернет. Самостійно змінювати налаштування. Озвученнявиповнюється на різних мовах в тому числі і на російській використовуючи синтезатори Sakrament Ірина і Nokia Ольга. Програма Mobile Speak Pocket фірми Code Factory – повноцінна програма читання екрану для різних комунікаторів іКПК, працюючих під управлінням операційних систем Windows Mobile 5.0 і Windows Mobile 6. Зацікавленість використовувати в просторовій орієнтації для незрячих викликала можливість застосовувати GPS для цілей навігації. Читач екрану Mobile Speak забезпечує повноцінну роботу зі спеціально адаптованою до потреб незрячих користувачів навігаційною програмою WayFinder Access. Сьогодні , можливості використання цієї програми в умовах України є досить реальними та регулярно застосовуються на практиці людьми з глибокими порушеннями зору. Таким чином, в наш час можна стверджувати, що існує повний набір локалізованих програмних і апаратних засобів призначених для соціальної і трудової реабілітації незрячих і слабозорих. На перший погляд здається, що в Україні для соціальної, професійної та трудової реабілітації є все, програми, технічні пристрої, побутові засоби і т.д., але невсе так гарно, як здається. Люди з інвалідністю, які потребують ціх приладів та програм самостійно нее мають можливості забеспечити себе всіми необхідними речами для процесу повноцінної реабілітації. В нашій країні інваліди – це матеріально незабеспечені люди які в більшості живуть лише на пенсію по інвалідності, або на соціальну допомогу. Забеспечення інваліда необхідними засобами реабілітації має взяти на себе держава для дотримання рівних прав та обов’язків. Нажаль ще однією великою проблемою в Україні на сьогодні є відсутність українського синтезатора мови для роботи з українськими текстами та для читання українських літературних творів. Також не можна сказати, що робота в інтернеті є досить простою. Недоступність сайтів їх оформлення більшість графічної інформації, озвучені програми неможуть точно сприйняти і правильно відтворити. Сайти повинні оформлюватись відповідним чином за певними правилами. Таким чином виявляється, що в Україні з реабілітацією осіб з вадами зору не так все добре, як хотілось би, але це означає, що є над чим працювати і до чого прагнути. В порівнянні з минулим сьогодні уже значно розширились можливості отримання інвалідами по зору освіти, набуття професії, здійснення особистісного самоствердження, хоча й діапазон сфери зайнятості інвалідів зору досить обмежений. Комп’ютерні та інші сучасні технології значно допомагають незрячим та особам із порушеннями зору здійснювати професійне навчання, створюють додаткові шляхи доступу до інформації та загалом допомагають їм інтегруватися до світу працюючих і бути повноцінним членом суспільства. Список літератури: 1. Дефектологічний словник. Навчальний посібник (рек МОН України) // Бондар В.І., Синьов В.М., Колесник І.П., Руденко Л.М. та ін. / За ред. Бондаря В.І., Синьова В.М.- К. МП Леся, 2011.-528с. 2. Майданник О.О. Проблеми навчання інвалідів по зору користуванню комп’ютерною технікою за допомогою спеціалізованих озвучених програм // Матеріали міжнародного семінару “Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів”. - Київ: ВО УФЦ-БФ “Візаві”, 2001. - с.105-108. 3. Поляк О.В. Проблеми соціальної реабілітації осіб з обмеженою дієздатністю – „духовна реабілітація” Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с. 4. Тулашвілі Ю.Й. Методи формування мотивації до професійного становлення людей з вадами зору. УДК 376.32? 2006 |
|
Сценарій зустрічі з художником-земляком Г.Є. Бабійчуком Виступ Кириленко... Виступ Кириленко Л. П. методист з бібліотечних фондів відділу освіти Бородянської райдержадміністрації |
10-й (11-й) клас ЕТИКА ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ Г. Р. Уперенко, методист методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області; С.... |
|
ІНСТРУКЦІЯ Жовтневого районного відділу ГУ МНС України в Миколаївській області та Жовтневого районного відділу УМВС України в Миколаївській... |
«Науково-методичний супровід зростання професійної компетентності... ... |
|
Основні функції відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації Реалізація державної політики в галузі освіти з урахуванням особливостей соціально-культурного середовища району |
Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист |
|
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ВІДДІЛУ ОСВІТИ РОЖНЯТІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ... Уся робота з вчителями будувалась на основі попереднього аналізу різноманітних даних, результатів діагностичних досліджувань, опитувань... |
Відділ освіти Шосткинської районної державної адміністрації Районний... Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти організації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку... |
|
Виступ в о. начальника відділу нотаріату Кухарика Євгена Івановича... Організація роботи установ нотаріату, перевірка їх діяльності і вжиття заходів до її поліпшення, здійснення контролю за виконанням... |
«спеціаліст вищої категорії», «вчитель методист» НВК «Вашківецька гімназія» Центром української науки стала Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН), в якій було три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний... |