Середня група (4-5 років)
Вікові особливості дітей 4-5 років
Анатомо-фізіологічні особливості
Темп фізичного розвитку дитини з 4-го по 6-й рік життя приблизно однаковий: середнє збільшення в рості за рік становить 5-7 см, в масі тіла - 1,5-2 кг. Зріст чотирьохрічних хлопчиків - 100,3 см. До п'яти років він збільшується приблизно на 7,0 см. Середній зріст дівчаток чотирьох років - 99,7 см, п'яти років - 106,1 см. Маса тіла в групах хлопчиків і дівчаток дорівнює відповідно в 4 роки 15,9 і 15,4 кг , а в 5 років - 17,8 і 17,5 кг.
Особливості опорно-рухового апарату. До п'яти років співвідношення розмірів різних відділів хребта у дитини стає таке, як у дорослого, але зростання хребта триває аж до зрілого віку. Скелет дитини-дошкільника відрізняється гнучкістю, так як процес окостеніння ще не закінчений. У зв'язку з цим дітям 4-5 років не можна на фізкультурних заняттях давати силові вправи, необхідно постійно стежити за правильністю їх пози.
Тривале збереження однієї пози може викликати перенапруження мускулатури і в кінцевому підсумку порушення постави. Тому на заняттях, пов'язаних із збереженням статичної пози, використовуються різноманітні форми фізкультурних пауз.
М'язи розвиваються в певній послідовності: спочатку великі м'язові групи, потім дрібні. Тому потрібно строго дозувати навантаження, зокрема, для дрібних м’язових груп. Для малюнків олівцем дитині не дають великих аркушів паперу, так як її стомлює необхідність замальовувати велику поверхню. Для зображення окремих предметів в середній групі рекомендується використовувати папір розміром на половину аркуша, для сюжетних малюнків – 28 х 20 см.
Органи дихання. Потреба організму дитини в кисні зростає за період від 3 до 5 років на 40%. Відбувається перебудова функції зовнішнього дихання. черевний тип дихання у дітей 2- 3 років, який переважає, до 5 років починає замінюватися грудним. До цього ж віку дещо збільшується життєва ємність легень (в середньому до 900-1060 см3), причому у хлочиків вона більша, ніж у дівчаток.
Серцево-судинна система. Абсолютна вага серця в цьому віці дорівнює 83,7 г, частота пульсу - 99 ударів на хвилину, а середній рівень кров'яного тиску 98/60 мм ртутного стовпчика. Взагалі, спостерігаються великі індивідуальні коливання показників серцевої діяльності та дихання. Так, в 4 роки частота серцевих скорочень (пульсу) в хвилину коливається від 87 до 112, а частота дихання - від 19 до 29.
У віці 4-5 років ритм скорочень серця легко порушується, тому при фізичному навантаженні серцевий м'яз швидко стомлюється. Ознаки стомлення виражаються в почервонінні або блідості шкіри обличчя, прискореному диханні, задишки, некоординованості рухів. Важливо недопускати стомлення дітей, вчасно змінювати навантаження і характер діяльності. При переході на більш спокійну діяльність ритм серцевих скорочень швидко нормалізується, і працездатність серцевого м'язу відновлюється.
Розвиток органів чуття. Перші п'ять років життя - «золота пора» розвитку сенсорних здібностей дітей.
Кришталик ока дошкільника має більш плоску, ніж у дорослого, форму. Звідси і деяка далекозорість. Однак легко може розвинутися і короткозорість. Так, при розгляданні ілюстрацій, та ще й за погано освітленим столом, при роботі з олівцем, з різними дрібними предметами дитина напружує зір, сильно нахиляється. М'язи очей при цьому для кращого заломлення світлових променів змінюють форму кришталика, внутрішньоочний тиск також змінюється, очне яблуко збільшується. Часто повторюючись, ці зміни можуть закріпитися. Отже, необхідно виробляти у дітей правильну робочу позу і здійснювати постійний контроль за нею як на заняттях, так і в їх самостійній діяльності.
У дитини 4-5 років триває процес розвитку органу слуху. Барабанна перетинка ніжна і легкоранима, окостеніння слухового каналу і скроневої кістки не закінчилося, тому в порожнині вуха легко може виникнути запальний процес.
З ранимістю органу слуху і незавершеністю формування центральної нервової системи пов'язана велика чутливість дошкільнят до шуму. Якщо життя дітей в групі постійно протікає на тлі шуму близько 45-50 децибелів, настає стійке зниження слуху і стомлення. Між тим падаючі кубики і стільці, гучна розмова створюють шум приблизно в 70-75 децибелів. Ось чому в дошкільних дитячих установах повинна проводитися активна боротьба з шумом: необхідно привчати дітей правильно користуватися іграшками, обережно переносити стільці, говорити неголосно.
Розвиток вищої нервової діяльності. Центральна нервова система є основним регуляторним механізмом фізіологічних і психічних процесів.
Нервові процеси – збудження і гальмування – у дитини, як і у дорослого, характеризуються трьома основними властивостями: силою, врівноваженістю і рухливістю. До 4-5 років у дитини зростає сила нервових процесів, підвищується їх рухливість. Але особливо характерне для дітей цього віку вдосконалення міжаналізаторних зв'язків і механізму взаємодії сигнальних систем.
Поступово вдосконалюється можливість супроводжувати промовою свою гру, діти легко сприймають вказівки дорослого в процесі різної діяльності. Це дозволяє урізноманітнити прийоми навчання. У середній групі, наприклад, покращувати вимову звуків мови можна в процесі спеціально призначених для цього рухливих ігор.
У дітей чотирьох років механізм зіставлення слова з реальною дійсністю розвинений ще недостатньо. Сприймаючи навколишнє, вони орієнтуються в основному на слова дорослого. Інакше кажучи, їх поведінка характеризується сугестивністю. На п'ятому році життя, особливо до кінця року, механізм співставлення слів з відповідними подразниками першої сигнальної системи удосконалюється, зростає самостійність дій, умовиводів.
Однак нервові процеси у дитини середнього дошкільного віку ще далекі від досконалості. Переважає процес збудження. При порушенні звичних умов життя, при втомі це проявляється в бурхливих емоційних реакціях, недотриманні правил поведінки. Бурхливі емоції, метушливість, велика кількість рухів у дитини свідчать про те, що процес збудження у неї переважає і, зберігаючи тенденцію до поширення, може перейти в підвищену нервову збудливість.
Водночас саме до п'яти років посилюється ефективність педагогічних впливів, спрямованих на концентрацію нервових процесів у дітей. Тому на заняттях і в побуті потрібно удосконалювати реакції дитини на сигнал: включати у фізкультурні заняття ходьбу і біг зі зміною ведучого; широко використовувати дидактичні ігри та ігри з правилами.
Умовно-рефлекторні зв'язки утворюються у дітей швидко: після 2-4 поєднань умовного сигналу з підкріпленням. Але стійкість вони набувають не відразу (лише після 15-70 поєднань) і не завжди відрізняються міцністю. Це відноситься і до тих умовних рефлексів, які утворені на словесні сигнали, і до складних систем зв'язків.
Порівняно важко формуються різні види умовного гальмування. Тому, щоб навчити дітей 4-5 років дотримуватися правил поведінки, їм мало пояснити, що можна, що не можна і що потрібно робити, необхідно постійно тренувати їх у відповідних вчинках. Важливо, щоб складні системи зв'язків, з яких складаються навички, вміння, зміцнювалися поступово, на повторюваному з ускладненнями матеріалі.
|