|
|
Скачати 1.26 Mb.
|
|
неправильно па моїм сей захід у кожнім которий день пос піль був відсутній які ійсь час у чиїм свойого зобов'яза ння воно сталося випадково невідь-скільки чси :усі продукти цеї ночі, казна-який: звіт, абичим завершили, котрогось із присутніх, тая нарада, тії розро6ки. правильно на моєму цей захід у кожному котрий день поспіль був відсутній деякий час у чийому свого зобов'язання це випадково невідомо ці продукти цієї мочі невідомо який звіт невідомо чим завершили декого із присутніх та нарада тієї розробки 4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку. неправиль но правильно мною запроваджено я запровадив нами запропоновано ми запропонували шши при&езено вони привезли вами доведено ви довели 5. Уїшкагхї двозначності, що може виникнути; а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічно пов'язаний: неправильно правильно Значна кількість учених У багатьох секційних взяла акті сену участь засіданнях взяла участь у секцїйниж засіданнях. значна кількість учених, їх виявилооя багато. Пенсіонерка мешкає Аварійна квартира, у якій є аварійнії І квартирі, мешкає пенсіонерка,, її треба в іїд ремонту вати. потребує ремонту. б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаков о граматично вираженим: неправильно правильно Лаборант Горобець В. О. Голова зборів внесла пропозицію. Головуючий відхилив пропозицію з нею не погодився. лаборанта Горобець В. О. в) якщо замість особового займенника вжито присвійний: неправил ьно правильно Моїм отриманим, завданням Я отримав завдання... було... Завдання, що я отримав.,. г) якщо зворотно-прсліниковий займенник свій: неправильно правильно Він своїми руками підре- Він власноруч відремонтував монту&ае сеою маг мину. особисту машину. Директор попросисі присутніх Директор запропонував прокоментувати с вої присутнім прокоментувати пропозиції. їх пропозиції. д) якщо вжито зв« )ротний займенник із неконкретним співвіднесенням: неправильно правильно Комісія запропонувала Комісія запропонувала адміністрації в: тти надати послуги адміністрації па себе функції щодо в розслідуванні НЛ, розслідування 1 іП. є) якщо неправильно узгоджено займенник зі збіоиим іменником: неправильно правильно Цими гіллями закри. ги канаву. Цим гіллям закрили канаву. ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка: неправильно правильно Усією групою пій їли Група в повному складі пішла па заняття. па заняття. Виконано за одниію моєю Виконано за умови або умовою. Виконано лише за умови, 6. Не слід викорі істовувати займенники 3-ї особи в присутності тих,, про кого й. деться. Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації", установи, закла, цу— Нагадуємо..., Надсилаємо,.., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідом ллє...,-Ректорат просить,.., Об'єднання інформує...). Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієс. товом у 1-й особі однини (Доручаю..., Пропоную..., Наказую... ). Наповни стази» і^иматж. 'замта\\ авчорсьтшто я і\а ми, залучаючи читача (слуха ча) до участі в міркуваннях. Нормативи им є шанобливе використання щодо осіб категорії: Ви, колего, за < гекайте, будь ласка. Матії падгслали листа. Ban, пане професоре, зателефонують з Одеси. лтяттаб V Пам'ятайте: використання чн невикористання займенників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати і або пом'якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо. У в ага І Запам'ятайте Уїравйлмїу форму зай,ме.шїіїків у таких словосполученнях: неправильно правильно Дякую Вас. Дякую Вам. Пробачте ме.че. Пробачте мені. На котру годину призначили... О котрій годині призначали... Скільки годні і? Котра година? Властивий длія нього. Властивий йому. Характерніш йому. Характерний для нього. Телефонував до нього. Телефонував йому. Вибачити його. Вибачити йому. Окремі учасники. Деякі учасники. Правильні їй наголос у займенниках — це не тільки культура мовлення, ;а й засіб уникнення двозначності. У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на к інцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, до того, із цього, не без того, ие від того. 7. Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додерж уватися Р. чи 3. відмінків їх ніж присвійного займенника гжній. неправильно правильно їхнє обладнання їх обладнання Надійшли їхні пропозиції Надійшли їх пропозиції Реалізовано г'хню продукцію Реалізовано їх продукцію Оглянуто їхній об'єкт Оглянуто їх об'єкт ІМЕННИК Іменником називається частина мови, яка має значення предметності, вираженої в категоріях роду, числа, відмінка. Значення предметності служить тим семантичним засобом, за допомогою якого з назви одиничної речі виникає узагальнене позначення цілого класу однорідних речей або вираження абстрактне:: поняття1. Лексичне значення іменників досить різноманітне. Це назви конкретних предметів — істот, речей (брат, людина, кінь, стіл), явищ природи (сніг, вітер); назви абстрактних понять — якостей, власт :- дій, станів (жовтизна, хоробрість, ходіння, натхнення), сприймаються нашою свідомістю як позначення опредмечених «костей, дій тощо. зв'язку з цим іменники, як зазначає В. В. Виноградов , вира-чи предметність, будучи засобом опредмечування різноманітних ять і уявлень, перебувають у складних взаємодіях з усіма іншими ми слів. Так, наприклад, якості і властивості позначаються тільки прикметниками (свіже повітря, хоробрий розвідник), іменниками (свіжість повітря, хоробрість розвідника); дії, я ::л позначаються не тільки дієсловами (читає газету, збудив ігу), ай іменниками (читання газети, збудження уваги), яле різниця у вираженні якостей і властивостей іменниками свіжість, 'брість і прикметниками свіжий, хоробрий полягає в тому, що кмеїники виражають ознаки предметів, а іменники— опредмечені наки, тобто ознаки, що сприймаються як предмети. Різниця у вираженні дії. і стану іменниками читання, збудд/сен-дієсловами читає, збудив полягає в тому, що іменники виража-[ЖУГЬ абстраговану від діяча і притому опредмечену дію, що відбу-Е :ься без вказівки на її час, а дієслова читає, збудив виражають дію, пов'язану з часом і з якимсь діячем. '" 1. Іменник має форму числа. Однина означає один предмет, відмежований від__ряду однорідних, наприклад: прапор, книжка, 'світло, мі зжина виражає неозначену кількість однорідних предметів, наприклад: дерева, коні; коли іменник вживається тільки у формі мно-ни, тоді він може мати значення одного або багатьох предметів, Іеприклзд: Велика двоповерхова школа була розташована біля голов-воріт парку (значення однини). Ворота, як на те ж, кругом усі заперті (Гл.) (значення множини).
.: ти в тому чи іншому відмінку (батько, батька, батькові, батьки, істьків і т. д.; факультетське бюро, факультетського бюро, фа-'петському бюро, . .. факультетські бюро і т. д.). Відмінки разом йменниками (і без них) є показниками синтаксичних відношень иенннків до інших слів словосполучення і речення, наприклад: Ірацяу нас — справа честі, доблесті й геройства. Кожнийу нас право на працю. Ту чи іншу відмінкову форму іменник має залежно від своєї гаксичної функції. Т;к, коли іменник виступає в реченні у ролі та, він має форму називного відмінка. Якщо іменник виступає ;ченні іменною частиною присудка, він може мати форму назив-: чи орудного відмінків або знахідного з прийменником. Якщо В. В. Виноградов. Русский язык. М.—Л., Учпедгиз, 1947, с. 48 іннк виступає в реченні означенням-прикладкою, він може мати ; будь-якого відмінка. У функції другорядних членів (додатка, неузгодженого означення і обставини) іменник має форму непрямого відмінка. Наприклад: Тракторист оре. Іван — тракторист. Іван був за тракториста. Іван став трактористом. Іван, тракторист, оре. Лікаря Гаврилюка нагороджено орденом. Ми їдемо на село. У формі непрямого відмінка (родового або орудного) іменник може виступати і частиною складеного підмета, наприклад: Багато громів упадало з небес (Мал.). Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні (Рік Лексико-граматичні категорії іменника Граматичні категорії іменника, в яких виявляються також різні особливості лексичних значень слів, називаються лексико-граматичними. До них належать категорія власних і загальних іменників, к&тегорія збірності і одиничності, істот і неістот (неживих предметів), особи, речовинності, конкретності і абстрактності. Власні і заггльні шзви предметів — неоднакові засвоїм обсягом групи іменників. Кількісно більшою групою є назви загальні, що являють собою узагальнені найменування тих чи інших однорідних предметів (людей, тварин, речей, явищ, подій тощо), наприклад письменник, олень, лампа, річка, райдуга, свято. Меншу частину становлять власні назви — імена окремих осіб та одиничних предметів, що виділяються з того чи іншого ряду однорідних предметів. Ці назви-імена даються окремим особам, предметам тощо для того, щоб виділити їх із ряду однорідних з ними осіб, предметів До власних назв належать: 1. Прізвища, імена, по батькові, а також псевдоніми і прізвиська, які замінюють їх: Павло Григорович Тичина, Максим Тадейое:.-. Рильський; Лариса Косач —Леся Українка, Ярослав Мудрий, Ом сандр Невський, Петро Перший. Індивідуальні географічні, територіально-адміністративні, топо-графічні, астрономічні назви: Радянський Союз, Прага, Волгоград, У рим, Біле море, Цюрупинський район, Марс, Велика Ведмедиця. Назви центральних установ і організацій: Верховна Рада, Рада Міністрів, Центральний Комітет Комуністичної партії України. Назви окремих вищих посад: Голова Президії Верховної Ради СРСР Голова Ради Міністрів СРСР. Назви визначних подій, історичних дат, революційних свят: Перше травня. Паризька комуна, Велика Жовтнева соціалістична революція. 7. Почесні звання: Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці; вищі військові звання: Маршал Радянського Союзу. 7. Назви книг, журналів, газет, пароплавів і т. д.: роман «Циклон-» 0. Гончара, журнал «Вітчизна», газета «Радянська Україна», пароплав «Схід», фабрика «Прогрес», радгосп «Діброва» та ін. Власні назви відрізняються від загальних не тільки семантикою, а й граматичними ознаками. Так, наприклад, власні назви окремих осіб та одиничних предметів, як правило, не вживаються у формах множини (виняток становлять географічні назви-іменники типу Суми, Карпати, Альпи, Новопетрівці). У множині власні іменники можуть вживатись тільки тоді: а)коли треба позначити осіб однієї сім'ї чи одного роду: брати Тобілевичі, рід Коцюбинських, родина Рубанюків, сестри Ларіни, династія Романових; б)коли треба позначити ссіб або предмети, що мають однакові назви: На нашому курсі п'ять Коваленків, три Максими, два Бориси. В СРСР два Буги, дві Самари; в)коли вони вживаються з переносним значенням як узагальнені назви для ряду осіб: Справжнє мистецтво володіє правом перебільшувати... Геркулеси, Прометеї, Дон-Кіхоти, Фаусти —не «плоди фантазії», а цілком закономірне і необхідне перебільшення реальних фактів (Горьк.). Людина десятки тисяч років ходила на четвереньках до пори, поки не взяла посох знання. Але, ставши на задні ноги, вона неймовірно швидко — порісняно з її доісторичним минулим — створилаГомерів, Шекспірів, Бальзаків, Ломоно- сових, Постерів, Менделєєвих, Леніних (Горьк.). Між окремими підгрупами власних і загальних назв нема постійної межі: власні назви можуть переходити в загальні і навпаки. Власні назви переходять у загальні, коли прізвищем або іменем людини названо її відкриття, винахід, виріб або коли назви предметів чи явищ чим-небудь зв'язані з носіями власних назв, наприклад: ом, ампер, вольт — назви фізичних одиниць по імені учених; дизель — від прізвища німецького інженера Дизеля, винахідника цього двигуна; кольт, маузер, браунінг, вінчестер — моделі і типи зброї, названі за прізвищами їх винахідників; галіфе — від прізвища французького кавалерійського генерала Галіфе, відомого своєю жорстокістю по відношенню до паризьких комунарів; френч — від прізвища генерала френча, головнокомандуючого англійською армією в 1914—1915 рр.; ловелас — від прізвища героя роману Річардсона «Клариса Гарло»; каолін (біла глина)—від назви гори Кдо-Лін в Китаї; шевйот — від назви міста Шевйот у Шотландії; бостон — від назви міста Бостон в Англії. Власні назви переходять у загальні, коли вони вживаються із зневажливим значенням, наприклад: фріц (у значенні «фашист»), хам. Загальні назви, дані предметам як одиничні імена, переходять у власні назви: Шахти, Орел, Суми, Токмак — назви населених пунктів; Уж, Чайка. Десна — назви річок; Жовтень — Велика Жовтнева соціалістична революція. Деякі з наведених іменників вживаються то як загальні назви, то як власні імена. Це є причиною виникнення омонімів: шахти — місця, де добувають корисні копалини, і Шахти — місто; орел — птах і Орел — місто; уж — плазун і Уж — річка; чайка — птах і Чайка— річка; жовтень — місяць і Жовтень — Велика Жовтнева соціалістична революція. До групи іменників, що охоплюють загальні назви, входять збірні іменники. Збірні іменники означають сукупність однорідних предметів (істот або речей) як кількісно неозначене і неподільне ціле: студентство, генералітет, старостат, куркульня. Збірні іменники співвідносні з формами множини тих спільнокореневих слів, які означають одиничних осіб або одиничні предмети: студентство — студенти, генералітет — генерали, старостат — старости, куркульня — куркулі. Збірні іменники, які означають сукупність людей (молодь, пролетаріат, селянство), відповідають на питання хто? кого? кому? і т. д. Збірні іменники, які означають сукупність тварин і неживих предметів, речей (мушва, вороння, ганчір'я), відповідають на питання що? чого? чому? і т. д.' Граматичними ознаками збірних іменників є форми словозміни і словотворення, а саме: > 1. Означаючи сукупність предметів як єдине ціле, збірні іменники вживаються тільки в однині (не можуть вживатись у множині), отже, не можуть сполучатися з кількісними числівниками, бо означають предмети, які не піддаються лічбі. Тому до збірних не належать такі іменники, як група, комісія, ряд, зграя, полк, табун тощо; маючи лексичне значення сукупності чогось (когось), наведені вище іменники не мають формальних ознак, властивих збірним іменникам, — означають предмети, які піддаються лічбі, наприклад: дві групи, дві купи, три комісії, три ряди, чотири зграї, чотири полки, п'ять табунів. Примітка. Збірні іменники якщо і сполучаються, то тільки з неозначено-кількісним числівником багато та дробовими числівниками, наприклад: багато дітвори, дві третини всієї професури. 2, За словотвірними ознаками збірні іменники поділяються на дві групи: а) іменники безсуфіксного творення, наприклад: люд, лом, хлам; б) іменники, що творяться за допомогою суфіксів: -от(а) (кіннота, піхота, голота), -н(я) (куркульня, собачня), - ин(а) (городина, садовина), -инн(я) (бобовиння, картоплиння), -як (сливняк, березняк), -ник (терник, горішник), -сте(о), -цтв(о) (селянство, студентство, козацтво), -в(а) (ботва, мишва), -ар (ін-кнтар), -ур(а) (апаратура), -am (пролетаріат, старостат) та. ін. |
| Семестрова різнорівнева контрольна робота для учнів 11 класу, що навчаються за профілем «Мова, індивід, суспільство», «Лінгвістична риторика», «З історії риторики й ораторського мистецтва», «Система функціональних стилів... |
Реферат Побутове Тема. Риторика. Виражальні засоби риторики: епітет, порівняння, метафора, протиставлення, парадокс |
| Закони термохімії Хімічна термодинаміка вивчає переходи хімічної енергії в інші форми – теплову, електричну і т п., встановлює кількісні закони для... |
Плани семінарських занять навчальної дисципліни Яка роль і місце «Повчання» Володимира Мономаха у розвитку давньоруської риторики? (впр. 556) |
| Причини низької успішності учнів з фізики. Шляхи підвищення мотивації навчання фізики Фізика стала грати роль теоретичної бази сучасної техніки, багато галузей якої (електротехніка, радіотехніка, електроніка, ядерна... |
Тема уроку: Газові закони. Комп ’ ютерні презентації. Мета уроку:... Закон Бойля- Маріотта. Добуток тиску даної маси газу об’єм, що його займає газ за сталої температури, є величиною сталою |
| Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного... Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний... |
Для учнів 5 класу Пригоди на сторінках сучасної книги «Пригоди на сторінках сучасної книги (за повістю-казкою Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка»)» |
| В. О. Сухомлинський Зростаюча увага до питань мовної комунікації,... Загальної проблематики на сучасному етапі особливої актуальності набуває вивчення мовленнєвого етикету, правил мовленнєвої поведінки.... |
Тема уроку: Фотоефект. Закони фотоефекту. Мета уроку Навчальна: активізувати знання про методи наукового пізнання природи; сформувати в учнів уявлення про фотоефект і вивчити його закони;... |