Урок розвитку мовлення в 11 класі Підготовка до написання твору роздуму на морально-етичну тему у публіцистичному стилі «Що я можу зробити для рідної мови»
|
|
Скачати 278.81 Kb.
|
|
Урок розвитку мовлення в 11 класі Підготовка до написання твору – роздуму на морально-етичну тему у публіцистичному стилі «Що я можу зробити для рідної мови»  Мета: виробити в одинадцятикласників систему поглядів щодо необхідного мінімуму мовних засобів; підготувати дітей до творчої роботи; розвивати комунікативні навички учнів, уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку, оперувати лінгвістичними поняттями й категоріями, виховувати патріотичні почуття, стійку громадянську позицію, бережливе ставлення до слова.Тип уроку: нетрадиційний, урок-дослідження. Методи: метод випереджального навчання, метод наукового дослідження, метод дискусії, активний метод навчання — робота в малих групах, інтерактивний метод — «Мікрофон». Обладнання: виставка книг про мову, таблиця «Стилі мовлення», словники, «Мовні заповіді свідомого громадянина», Конституція України, записи пісень П. Клименка «Материнська рідна мова», «Україно - ти куточок божий». ХІД УРОКУ І. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності учнів. Тихо лине пісня «Материнська рідна мова» у виконанні П. Клименка . Учитель. Мова – серце нації, а нація – це особистість, яка має своє обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль і честь, своє минуле, теперішнє і майбутнє. У ній тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності. Природно, що у молодій незалежній державі змінилося на краще ставлення до мови як складного суспільного явища. Мова стала предметом політичних і громадянських інтересів, про неї вголос заговорили не лише лінгвісти, письменники, освітяни, а й політики, історики, правознавці, урядовці… Загальновідомо, що лексична система мови динамічна, рухлива. Як стверджують вчені, протягом десятиліття словниковий склад мови змінюється в середньому на 25% відсотків у суспільствах з нестійким політичним і економічним життям. Боюсь, що ситуація, що склалась сьогодні у країні, коли ми змушені боротися з політичними і економічними кризами, зайняті вирішенням проблем безробіття, бездоглядності, злочинності і ін.., що останнім часом з’явилися у нашій державі, не сприяє розвитку рідної мови. Шановні одинадцятикласники! Сьогодні ви не просто учні, а творчі дослідники, наукові кореспонденти, респонденти, які в ході роботи повинні усвідомити, що ви зможете зробити для розквіту рідної мови. На уроці ми будемо формувати вміння складати зв’язний текст у публіцистичному стилі на дану тему, повторимо відомості про стилі і типи мовлення і будемо говорити про мову. Свої думки ви виллєте у творі на морально – етичну тему «Що я можу зробити для рідної мови». А чи можна вважати цю тему морально-етичною? ? Що означають поняття «мораль», «етика»? Звернімося за допомогою до «Довідкового бюро». Словник. Мораль — система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Найважливішою функцією моралі є узгодження вчинків окремих осіб з інтересами інших людей, суспільства загалом. Характерною особливістю моралі є те, що вона ґрунтується не на примусі, а на силі переконання, громадської думки, виховання, традицій, морального авторитету окремих осіб, організацій, установ. Велику роль у моралі відіграє свідомість, як суспільна, так і індивідуальна. Етика — філософська наука, об'єктом вивчення якої є мораль. Досліджує проблеми щодо того, як має поводитися людина (нормативна етика) та власне теоретичні питання про походження і суть моралі. Формулює ідеали, моральні принципи та норми людської поведінки. Вважаю проблемне запитання морально- етичним, бо звернене до свідомості людей, що називають себе українцями, та рідко замислюються, чи вони ними є. ? У якому з відомих вам стилів мовлення найкраще писати твір на морально-етичну тему? ( Відповідь учня З шести стилів, вважаю, публіцистичний стиль підходить найбільше, бо він призначений для мовлення, основна мета якого – розв’язання суспільно - політичних питань, відстоювання та пропаганда певних ідей, спонукання до дії. Думаю, що проблемне запитання, яке стоїть перед нами сьогодні, спонукає до роздумів і, звичайно, дій) ? Які особливості публіцистичного стилю? *Робота з таблицею ( Використовується у суспільному житті, у засобах масової інформації. Мета – впливати на читача і слухача, тобто у чомусь їх переконати, до чогось закликати. Висловлювання актуальні, яскраві, закличні. Для текстів цього стилю характерне поєднання книжних і розмовних засобів ) ? У яких жанрах використовується публ. стиль? (Основними жанрами публ. стилю є замітка, стаття, репортаж, інтерв’ю, коментар, рецензія, нарис, фейлетон і ін..) ? Аби успішно впоратись з завданням, треба згадати,
(Звернімося до «Мовознавців». (Роздум: будова, робота над текстом Роздум — це висловлювання, змістом якого є встановлені людиною зв'язки між предметами та явищами. До роздуму можна поставити загальне питання чому? Текст-роздум складається з трьох основних частин:
Характерною ознакою тексту-роздуму є перебування речень у відношеннях причини й наслідку ( чи пояснення думки, висловленої в іншому реченні). Роздум буває розгорнутий і стягнений. Розгорнутий роздум складається з трьох частин (його схему ми наводили вище). Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказів. Розгорнутий роздум найчастіше вживається в текстах наукового та ділового стилів. Стягнений роздум використовується в художньому, публіцистичному та розмовно-побутовому стилях) Проаналізувавши будову твору – роздуму, ми визначили, що в ньому повинна бути теза. ? Що таке теза? (Звернення до «Довідкового бюро») Теза - ………………….
« Рятуймо найменше слово від мародерства, брехні, Рятуймо вкраїнську мову, коли ми ще гідні її…» Я хочу, щоб ви знали свою рідну мову, розмовляли нею, плекали й цінували її, бо українська мова — це мова державна (про це записано у ст. 10 Конституції України), перспективна, конкурентоспроможна. Відомий український поет В.Сосюра писав:«Я знаю силу слова». А чи знаєте її ви? «Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу і безнадію, одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку й сльозу, відродити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі, але, невдале, негативне, просто кажучи нерозумне слово може образити, приголомшити людину». (В. Сухомлинський). Про мову є книги (виставка оглядово), про мову є пісні. А якими прикметниками можна описати українську мову? Дослідники (члени МАН) опрацювали тексти про мову, написані у різних стилях. Які ж епітети вони відшукали? Ми опрацювали різні тексти художнього , наукового, публіцистичного, офіційно-ділового стилів. Відшукали масу епітетів до слова «мова»: милозвучна, солов'їна, шевченківська, улюблена, мрійлива, оксамитова, прекрасна, материнська, мелодійна, дзвінка, рідна, чорноброва, чудова, весела, високорозвинена, широковживана, лагідна, давня, душевна, ідеальна, досконала, вишукана, славетна, шляхетна, важлива… Завдання 1 Самодиктант (Запишіть ті слова , які на вашу думку, найвлучніше характеризують нашу мову) А які ще епітети до слова «мова» можна підшукати ? Барвінкова, вічна, збережена, жива, батьківська, безсмертна, відроджена, калинова, квітуча, прекрасна, Тарасова, чарівна, трагічна. У художніх творах ви зустрінете у різних авторів різноманітні епітети, але є такі, які використав майже кожний . Серед них, на нашу думку, епітет «солов’їна». Звідки ж така одностайність? Дослідження 1 учениці — Стереотипний образ української мови як милозвучної втілився у кліше і штамп солов'їна мова. Я провела невелике опитування. З ……. респондентів, тобто тих, хто відповідали на запитання, це означення на перше місце поставили …… опитаних, а на друге або третє — ……... Усього слово солов'їна вжили ……… опитуваних. Отже, майже всі респонденти, , продемонстрували чіткий зв'язок українська мова — солов'їна мова. Кожен носій української мови, образно кажучи — соловей, який має можливість з наявних у мові фонетичних варіантів слів творити власний звуковий малюнок фрази. Милозвучність — це не механічне дотримання правил чергування. Та і й не може бути правил, що передбачають усі ситуації спонтанного мовлення. Українець — це продукт мовної суспільної групи, сім'ї. Від матері, її лагідного голосу з пестливою інтонацією до дитини приходить пісня. Отже, мова в першоуявленнях дитини — лагідна, колискова, материнська. Образ солов'їної мови нам знайомий ще з XIX ст. Любо в гаю соловейко виспівує, Слухаю ніжне лящання; Чистую, щирую річ українськую Чую я в тім щебетанні,— читаємо в А. Кримського. Порівняймо із сучасним переосмисленням метафори солов'їна мова, яке наближає нас до розуміння першовитоків цього тропа: Мова твоя, Україно, З мови твоїх солов'їв. (Д. Кремінь) XX століття пройшло під знаком солов'я. П. Тичина, В. Сосюра, А. Малишко, Л. Забашта, Д. Павличко, О.Ющенко, О. Лупій, Д. Кремінь — ось далеко не повний перелік авторів, у віршах яких зазвучав вислів солов'їна мова. Дослідження 2 учениці Шкільна освіта працює над закріпленням кліше «солов'їна мова» у мові учнів. Щоб перевірити це припущення, я провела експеримент. Я запропонувала учням різних класів 5 варіантів позитивно конотованих словосполучень (лебедина мова, солов'їна мова, орлина мова, журавлина мова, жайворонкова мова), з яких потрібно було вибрати один для позначення лінгвоніма українська мова.
Учитель Любов до українського слова відображена і в народній творчості. Здавна люди вважали, що влучні народні прислів’я і приказки виховують людину. Цієї функції вони не втратили і до сьогодні. Пропоную звернутись до народних джерел. Завдання 2 ( Закінчіть подані прислів’я . За необхідності зверніться до довідки. Запишіть три закінчених прислів’я). Слово не горобець,…………… Мудрий не все каже, що знає,……………………. Птицю пізнають по пір'ю, …………… Гостре словечко………………….. Рідна мова — не полова: ……………….. Хто своєї мови цурається, …………….. Слово — не стріла, …………………. Правдиве слово……………… Вода все сполоще, ……………… Довідка … коле сердечко. … а людину — по слову. … а дурний не все знає, що каже. … хай сам себе стидається. … а глибше ранить. … вилетить — не піймаєш. … а злого слова — ні. … її за вітром не розвієш. … і меч не здолає. … випустиш — не спіймаєш . ? Чи можна використати прислів’я і приказки у публіцистичному стилі? Якщо так, то з якою метою? ( Щоб привернути увагу , для підтвердження думки) Учитель: Діти, тільки-но ми зустрілися з вами з такими словами як мудрий – дурний. Пригадаймо, як називаються ці слова? Завдання 3 А тепер вам завдання: доберіть до поданих слів антоніми. Любов - ненависть, байдужість, зневага, презирство, Патріот - зрадник, манкурт, перевертень, відступник, іуда, ренегат Пам’ятати - забувати, Цінувати - нехтувати, ганьбити, топтати, зневажати, ображати, ущемляти, кривдити Слава - забуття, ганьба, зневага, наруга, кривда, презирство
Батьківщина – Вітчизна, рідний край Цінувати – берегти, шанувати, цінити, поважати, обожнювати, почитати Розвивати –шліфувати, відточувати, удосконалювати, покращувати збагачувати Оберігати – плекати, леліяти, пильнувати Учитель: Молодці, упорались із завданням Протягом усього часу існування народу найкращі його представники боролись за чистоту мови. І не лише в Україні. Ще у ХVІІ ст.. природодослідник Френсіс Бекон вивчав вплив слова на людину. Пропоную вам ознайомитись з його висновками. Зверніть увагу на мовне оформлення. Чи немає у вас претензій до нього? Завдання 3 «Редактор» (прочитати, вказати на допущені помилки , пояснити правильне написання) Культура мовлення суспільства - це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина - тривожні симптоми духовного нездоров'я народу. Експериментально доведено, що грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок - порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть. Тому висока культура мовлення - це не інтелігентська забаганка, а життєва необхідність для народу. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Урок з розвитку зв*язного мовлення «Стаття в газету на морально етичну... Урок з розвитку зв*язного мовлення «Стаття в газету на морально – етичну тему «Повага й любов до рідного слова», 11 клас |
Розвиток мовлення Написання твору-опису за жанровою картиною в художньому стилі Катерини Білокур; учити добирати, систематизувати робочий матеріал до твору; розвивати мовлення, уміння логічно і послідовно висловлювати... |
|
Уроку розвитку зв'язного мовлення, урок-дослідження Тема. Письмовий твір-роздум (стаття) публіцистичного стилю на морально-етичну тему „У чому щастя людини? (2 уроки) |
В. Винниченко політик і письменник В. К. Винниченка, біографія якого є надзвичайно цінним матеріалом для розмірковувань на світоглядну та морально-етичну тему |
|
ЗМ Твір – опис процесу праці за власними спостереженнями в художньому стилі (письмово) Обладнання: роздатковий матеріал, словник іншомовних слів, запис музичного твору, відео – ролик, паперові зірки. Тип уроку: урок... |
Автобіографія, стилі її написання Під час написання автобіографії (виклад людиною свого прожитого життя) можна використовувати різні стилі |
|
Урок з розвитку зв’язного мовлення. Твір на тему: «Моє село.» «Текст», вчити розрізняти типи текстів, складати тексти – розповіді за планом та опорними словами на визначену тему; збагачувати... |
Прикметник як частина мови. Написання прикметників ... |
|
Тема уроку Удосконалювати в учнів навички влучно й грамотно висловлюватися на морально-етичну тему, сприймати на слух аудіо-, відеоматеріал,... |
Уроку української мови у 4-му класі на тему: «Повторення і узагальнення вивченого про Займенник» Мета: Повторити і узагальнити знання про займенник як частину мови, сприяти розвитку творчих здібностей учнів та логічного мислення,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua