Формування мотивації на здоровий спосіб життя як складова соціальної компетентності
Суттєве місце варто відводити формуванню соціальної компетентності, зокрема її складовій: формуванню мотивації на здоровий спосіб життя. Саме на фонологічному рівні вчителю відкривається широке поле діяльності, пов’язане з вивченням впливу звуків на людину, а саме: чому деякі звуки викликають у людини стан трансу, гіпнозу, збудження, сонливості...Ця проблема не нова. У стародавніх індійських трактатах стверджується, що за допомогою звуків можна лікувати хворих людей. А якщо вимовляти голосні, сильно натягуючи м’язи обличчя, то ця процедура навіть може замінити лікування. Звукові вібрації діють позитивно на наш організм. Коли людина здорова і має прекрасне самопочуття, їй хочеться співати і вона співає.
На уроках української мови під час фізкультпаузи (хвилинки-здоровинки) учителеві варто пропонувати повторювати колективом певні звуки для профілактики захворювань (звукотерапія). Логічним під час цього є використання музичного супровіду
( в основному класичну музику).
Поради щодо використання звукотерапії на уроках
для профілактики хвороб, пов’язаних з нирками, треба тягнути „і-і-і” рівно на одній висоті, зупинятись на секунду раніше перед тим, як видихнути повітря із легень
для стимулювання внутрішніх залоз корисно тягнути „о-о-о„
для масажу гортані – „е-е-е”
для кращої роботи серця рекомендується спів звучання „о-і”
Усі ці звуки потрібно повторювати хором 4 рази
Для того, щоб повторити відомості про другорядні члени речення і водночас зняти втомлюваність, а також посприяти активізації роботи м’язів, учителю варто проводить вправу „ Повтори і покажи”, під час якої вчитель (учень) називає головний чи другорядний член речення, а інші учні демонструють, як він позначається на письмі. Аналогічно можна проводити „хвилинки – здоровинки” під час вивчення будови слова, де учні демонструють позначення морфем. На уроках практикувати відповіді „хвилькою”, „ланцюжком”, „доріжкою”, під час яких учні встають, рухаються. Обов’язково використовувати здоров’яформуючі та здоров’япропагуючі тексти для письмових та усних завдань, диктантів, творчих робіт (додаток ).
Психічному здоров’ю школярів сприяють уроки української літератури. Під час аналізу художнього твору, характеристики образів учні мають змогу не тільки дати психологічну оцінку поведінки героїв, здійснити глибокий аналіз мотивації вчинків, що є проявами внутрішнього світу образу, а використати опрацьований матеріал у власному житті, уникнути можливих помилок, підготуватись, хоча б психологічно, до труднощів. Наприклад, під час аналізу повісті І.Франка „Перехресні стежки” ( урок-роздум «Чи потрібен Рафалович Україні?») разом з учнями вчитель складає психологічний портрет головного героя , учні створюють модель духовно і морально здорової особистості, порівнюють з героєм, сперечаються чи доводять актуальність такого політика сьогодні.
Аналогічну роботу можна проводити за романом Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні”, «Людина» О.Кобилянської і т.п.
Саме на основі цих та подібних творів є можливість виховувати соціально, полікультурно та комунікативно компетентного учня.
Як стимулювати творчу та самостійну діяльність учнів
Не знання самі по собі, а творче ставлення до них формують культуру учня
З метою формування компетентностей саморозвитку та самоосвіти, здатності до творчості учителю слід використовувати на уроках найрізноманітніші інтерактивні форми та прийоми роботи, які стимулюють творчу та самостійну діяльність учнівської молоді. Зокрема, для формування уміння відстоювати свою думку, позицію - інтерактивні вправи «Займи позицію», «Гаряче крісло», «Коло думок», доцільно здійснювати це як на уроках мови, так і на уроках літератури, наприклад:
Літературні бувальщини
Безкорисливий. Ю.Федькович був людиною надзвичайно безкорисливою. Свій рідний дім та господарство в Путилові подарував своєму слузі; гроші, здобуті від продажу батьківського дому, роззичив без віддачі і сам мусив пробувати в бідності на околиці Чернівців. Коли поета поховали, якась удова із плачем пригорнулася до сирої землі і розказувала всім, що Федькович врятував її з дітьми.
Сила прочуття. Г.Сковорода мав дар прочуття. В 1770 році він прибув у Київ. Його родич Іустин був начальником Китаївської пустині, і філософ поселився у нього, проживши тут три місяці. Несподівано йому захотілося покинути Київ, і, хоч Іустин просив його залишитися, поет настояв на своєму. Пішовши на Поділ, він відчув раптом сильний трупний сморід. Наступного дня покинув Київ.
Через два тижні, вже в Охтирці, Сковорода одержав звістку, що в Києві з"явилася морова пошесть і місто зачинено.
Чорні руки - не ганьба. Якось актори російської оперети, які жили на тому ж подвір"ї що й засланець І.Тобілевич, побачили, як письменник ніс вугілля, і почали сміятися з нього, бо руки в нього в сажі. - Краще мати чорні руки, - спокійно відповів кепкувальникам Іван Карпович, - а не чорну душу.
Актори засоромились і пішли з балкона.
Смерть у дорозі. Останні місяці перед смертю М.Кропивницькому довелося багато працювати. Витупив він у Єлисаветграді, тоді у Саратові ~ сім разів за вісім днів. Потім одвідав Київ, де читав на роковинах шевченківські вірші, далі знову поїхав до Єлисаветграда. На початку квітня 1910 року грав у Одесі й Аккермані. 7 квітня, прийшовши до театру, не зміг уже грати і попросив публіку вибачити йому. Наступного дня виїздив із Одеси і навіть відпустив з дороги сина й небожа, що супроводжували його. А ще наступного дня контролер, котрий підійшов спитати в Марка Лукича квитка, побачив, що він мертвий. Покликали лікаря, який констатував смерть від крововиливу в мозок.
Система аутотренінгів, якими учні та вчитель можуть користуватись на початку уроку, створюють атмосферу емоційної готовності до навчальної та пізнавальної діяльності, допомагають стати впевненішими в собі.
Пам"ятка - аутотренінг
(для створення на уроці доброзичливих і ділових відносин)
Я в усіх деталях продумую хід уроку.
Я постійно домагаюсь виконання учнями завдань, поставлених перед ними.
Я оцінюю навчальні досягнення учнів зрозуміло, справедливо і об"єктивно.
Я звертаюсь до учнів спокійно і доброзичливо.
Я вислуховую їхні думки, питання і пропозиції.
Я завжди допомагаю слабшим учням у подоланні труднощів.
Мова моя бездоганно чиста, чітка, зрозуміла.
Питання дисципліни вирішую спокійно, без усілякої гарячковості, не втрачаючи почуття гідності.
У класі ідеальний порядок.
Мої дисциплінарні вимоги точні і впевнені.
Ніякого постійного моралізування!
Моя усмішка - іноді кращий стимул для зняття напруження в учнів.
Пам"ятка - аутотренінг
(активізація учнів класу)
Я звертаюсь до всіх учнів класу.
Я спочатку ставлю питання, а потім уже запитую учня.
Я даю можливість учням завжди бути співучасниками бесіди.
Я ставлю питання і завдання так, щоб вони спонукали до дії.
Я уникаю потреби обов"язкової відповіді учня.
Я даю завдання зрозуміло.
Я ніколи не починаю урок із питання: "Що ми робили на попередньому уроці?".
Я передбачаю різний темп роботи учнів. У мене завжди заготовлені завдання для учнів із більш високим темпом роботи.
Я вибираю творчі завдання для самостійної роботи.
Використання систем пізнавальних завдань забезпечують креативну спрямованість діяльності учнів, поглиблюють прагнення до самовдосконалення та самопізнання.
Пізнавальні завдання до теми
"Загальні відомості про мову і мовлення"
( формування комунікативної компетентності)
У змісті висловлювання може бути постійна частина (значення) і змінна (смисл). Значення висловлювання - це той зміст, що однаковий для всіх людей. А смисл - це той особистий зміст, який вкладає у висловлювання мовець, або який сприймає у висловлюванні слухач.
1. Прочитайте і визначте смисл висловлювання службовця зоопарку і смисл того ж висловлювання, сприйнятий хлопцем.
У зоопарку
Службовець зоопарку:
- Хлопче, відійди від тигра! Хлопець:
- Та я йому нічого не зроблю.
• Який висновок можна зробити на основі даного факту? Чи
часто трапляються подібні факти в житті? Які наслідки вони можуть мати?
2. Чи однаково сприйняли зміст висловлювання тьоті Дусі діти і їх мати? Відповідаючи, користуйтесь термінами значення і смисл?
Гостинність
- Мамо, ми були у тьоті Дусі і дивились телевізор. -А як вона вас зустріла?
- Добре! Ми прийшли якраз вчасно. Тільки ми відчинили двері, а вона й каже: "Тільки вас тут не вистачало!"
• Чи можуть смисл і значення речення ставати
протилежними? Яке правило спілкування можна вивести на основі даного факту?
3. Чому одне і те ж висловлювання (один і той же зміст) Пилипко і його батько сприйняли по - різному? Від чого це залежить?
Пилипкова мати виглянула зранку у вікно і вигукнула: "Сніг випав! Та як багато!"
- Ура! - зрадів Пилипко. - На лижах покатаюсь, у сніжки пограю,
А Пилипків батько, який працював двірником, зітхнув: "Доведеться попотіти сьогодні".
Пізнавальні завдання до теми
«Фонетика і графіка.
Орфоепія і орфографія"
(формування діяльнісної компетентності
1. Для чого люди винайшли письмо? Висловте припущення, чому в давнину деякі народи спочатку використовували малюнкове письмо, але потім від нього відмовились і перейшли до ієрогліфічного, де кожен знак передає ціле слово або його частину.
Щоб правильно відповісти на питання поміркуйте:
а) чи легко писати малюнковим письмом;
б) чи можна за допомогою малюнків передати таку, наприклад, думку: "Бережіть честь змолоду!"
2. Завдяки чому вдається швидко знаходити потрібні слова у словниках, які містять десятки і сотні тисяч слів?
3. У яких словах звуків удвічі більше, ніж букв?
4. Які звуки не мають "власних" букв для позначення на письмі і "позичають" їх в інших звуків?
5. Який звук може позначатися аж п"ятьма буквами?
6. Які пари звуків можуть "ховатися" під однією буквою?
7. Знайдіть у парах слів однакові звуки. Запишіть їх. Щур - чаша, сарай - явір, дзьоб - здоба, джаз -завжди,
8. Прочитайте слова. Який звук стоїть на початку слова - голосний чи приголосний?
Яблуко, яма, їжачок, єнот, Юлія.
9. Чи завжди м"які приголосні позначаються за допомогою ь? Дайте відповідь, проаналізувавши слова. Рать, рік; сіть, тяжко; сіль, рілля; біль, ллє.
10. Яку роль відіграє апостроф у писемному мовленні? Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над такими питаннями: 1) Як би вимовлялись слова з апострофом, якби цей знак був пропущений?
2) Коли ставиться апостроф? 3) Чи була б потреба в апострофі, якби літери я, ю, є не мали подвійного значення, а лише одне значення, наприклад: позначали сполучення [йа], [йу], [йе].
Формувати інформаційну компетентність учителю можна через залучення школярів до самостійної пошукової діяльності: ознайомлення з новинками преси, літератури через Інтернет, зустрічі з відомими людьми, проведення родинних обговорень певних літературних та мовних тем ( створити «Скриньку фразеологізмів», що використовуються у твоїй родині; підібрати ряд ситуацій із періодичної літератури, які можна спів ставити та проаналізувати разом із твором Т.Шевченка «Наймичка»; створити комп’ютерну презентацію творчості певного письменника). Звичайно, для використання інформаційних технологій варто мати необхідну кількість комп’ютерної техніки, мультимедійну дошку, що значно полегшило б можливість спілкуватись з однолітками через Інтернет з питань мови і літератури, створення під час уроку веб-сторінок тощо. Труднощі у вирішенні проблемного завдання формування життєвої компетентності школярів можуть виникати також через відсутність єдності у вимогах зі сторони педагога та батьків. Тому вчитель-словесник бере участь у педагогізації батьків з питань єдиного підходу до формування компетентностей учнів. Це відбувається через запрошення батьків до безпосередньої участі в мовно-літературній навчально - виховній діяльності.
Акценти формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури
Залучаючи учнів до спільної діяльності, спонукаючи бути їх не лише спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, які лягли в основу викладання предмета, учитель готує школярів до життя в суспільстві, виховує в них здатність до пізнання світу й самого себе, до творчої праці, до взаємодії з іншими людьми.
Принципово важливим є те, що всі ключові компетентності багатофункціональні, надпредметні, передбачають значний інтелектуальний розвиток, спираються на різні пізнавальні процеси.
Зіставляючи різні підходи до формування ключових умінь ми доходимо висновку, що педагогічно доцільно виділити як об’єкт спеціального формування ключову компетентність “уміння учнів самостійно вчитися”. Цей термін означає універсальне поняття, мета – уміння (мета – зверх, над), бо в розвиненому вигляді воно інтегрує психолого особистісні характеристики учня зі змістовою та процесуальною основою учіння. Учитель у такому разі виступає умілим «диригентом», режисером, консультантом.
Наявність вміння самостійно вчитися програмує індивідуальний досвід успішної праці учня, запобігає перевантаженню, сприяє пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу та засобів учіння. Не менш важливо, що людина, яка звикла самостійно вчитися, не губиться в новій пізнавальній і життєвій ситуаціях, не зупиняється, якщо немає готових рішень, не чекає підказки, а самостійно шукає джерела інформації, шляхи розв’язання, бо вміння вчитися змінює стиль мислення та життя особистості.
Через те що діяльність пов'язана зі знаннями, вчитель має усвідомлювати, що учні можуть успішно оволодіти знаннями тільки за умови адекватної організації їх діяльності, не тільки діяльності репродуктивного рівня, але й конструктивного і творчого. Серед провідних сучасних функцій учителя нині відзначають управлінську та організаторську функції, що чітко віддзеркалює пріоритети — організувати навчальну діяльність учнів та вміло управляти нею. Дуже важливим фактором успішного оволодіння знаннями виступає також опора на власний досвід учнів, залучення вже набутих ними знань та відомих їм способів діяльності. Не можна вивчити «невідоме в термінах невідомого». У процесі оволодіння новими знаннями людина обов'язково використовує те, що їй вже відомо, ґрунтується на власному досвіді. Чим активніше вчитель буде залучати досвід своїх учнів, тим краще вони засвоюють предметний матеріал, тим міцнішими і життєвішими будуть їх знання.
Учитель має бути зараз не транслятором інформації, а організатором спрямованої на розв'язання навчальних завдань діяльності учнів. «Як би активно не прагнув учитель викладати свій предмет, якщо при цьому він не забезпечив активну діяльність учнів, її мотивацію й організацію, процес навчання фактично не функціонує в зв'язку з відсутністю дидактичної взаємодії між носієм інформації (учителем) та її споживачем (учнем)» [5; 65]. Отже, закономірною є зміна акцентів і в учнівській діяльності — вона має бути активною, передбачати самостійну та самоосвітню роботу. «Чим різноманітнішою є навчальна діяльність, тим більшою розвивальною функцією наповнюється учіння» [6; 66]. Тільки за таких умов можна досягти компетентності учнів як інтегрованого результату навчання.
Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу має бути формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися в процесі навчання і містить знання, уміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.
Отже, компетентнісний підхід у навчанні вчителів-словесників, так як ій інших учителів-предметників – це сукупність компетентностей, якими повинен оперувати вчитель-предметник, спрямовуючи свою діяльність на розвиток особистості учня.
Розбудова системи національної освіти в напрямку входження до європейського та світового освітнього просторів передбачає формування соціально активної, високо інтелектуальної та національно свідомої особистості, саме це , як бачимо із вищесказаного, в основі викладання уроків української мови та літератури. На основі пізнавальних текстів, літературних творів та іншого матеріалу учитель-словесник має можливість формувати ключові компетентності.
сприятиме підвищенню рівня її якості та відповіднішому підготовки молоді до
життя в сучасному суспільстві.
В основі компетентнісного підходу до навчання української мови та літератури дитиноцентрована освітня модель, що базується на компетентнісно орієнтованому змісті шкільної освіти. Це сприяє успішному входженню української молоді в сучасне суспільне життя, що висуває вимоги особистості мати такі характеристики, як мобільність, адаптивність, спроможність навчатися упродовж життя, толерантність, критичне мислення та опанування інформаційно комунікаційними технологіями.
У цьому контексті учителю-словеснику також слід активно досліджувати проблему моніторингу набуття індивідуумом ключових компетентностей, що сприятиме корегуванню організації навчально-виховної діяльності на уроках та забезпечить максимальну їх ефективність у формуванні компетентностей. До концептуальних характеристик такої моніторингової моделі мають входити такі положення:
моніторинг особистісних компетентностей має бути комплексним, не обмежуватись лише рівнем мовно-літературної освіти;
надзвичайно важливою є проблема віднайдення відповідних засобів для вимірювання рівня наявних у молоді компетентностей. Як свідчать зарубіжні дослідження, використання лише окремих видів тестів без додаткових соціологічних досліджень не можуть об’єктивно оцінити весь спектр учнівських компетентностей.Тобто активна співпраця із психологічною службою та методичною службою школи.
Умови, які забезпечують ефективність компетентнісного підходу до навчання української мови та літератури
1. Велика праця в підготовці до уроку. Знаючий, думаючий, досвідчений педагог не засиджується довго, готуючись до завтрашнього уроку. Він не пише довгих поурочних планів. Учитель готується до хорошого уроку все життя. Його духовне життя — це постійне збагачення інтелекту.
2.Нестандартне вирішення будь-якої проблеми. Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба ввібрати море світла, ні на хвильку не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості.
3.Повна свобода вибору форм і методів. У самій своїй основі педагогічна праця—творча діяльність, близька до наукового дослідження. Учитель — це вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і душ людських.
4.Демократизація навчання. Щоб мати доступ у дивний палац, ім'я якому — Дитинство, ми повинні перевтілюватися, ставати якоюсь мірою дитиною. Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючися з нею, забуває, що він учитель, убачає у своєму учневі друга, однодумця. Чуйний педагог ніколи не забуває, що він сам був дитиною.
5.Розвиток природної обдарованості в дітей. Учителеві треба мати надзвичайно чутливе й відкрите серце, щоб бачити, розуміти, відчувати тисячі найніжніших доторкань до маленьких людей, щоб ці дотики творили людську красу, розвивали інтелектуальні задатки й здібності.
6.Стимул, стимул і ще раз стимул. Чудодійна сила слова виникає з любові педагога, з його глибокої віри в людину. Хай звучить у нашій школі лагідне слово. Торкаймося ласкою дитячого серця.
Сьогодні важливо, щоб школа не просто допомагала формуванню здатності особистості до вирішення життєвих проблем , — необхідно зв'язати дитину з життям, показати їй простір життєвих завдань, щоб кожен школяр набував навичок самостійності. Оволодіння здатністю до життєтворчості, життєвого проектування допоможе вибрати ті завдання, які визначатимуть життєву траєкторію особистості. Тому вчителю української мови та літератури важливо створювати належні умови для повноцінного духовного, фізичного, психологічного розвитку кожної дитини. У центрі уваги — індивідуальні потреби й нахили дитини, які необхідно розвивати, так як вони є основою виховання життєздатної людини.
Діти – це щастя, створене працею
Література
1.Авдеева Н. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования // Педагогика. –2003. – №5. – С.34-39
2.Єрмаков І.Г. Компетентнісний потенціал проектної діяльності.-Школа.-№5.-2006.-ст.5-11
3.Єрмаков І.Г.Феномен компетентнісного спрямування освіти.-Школа.-2006.-№12.-ст.5-20.
4.Єрмаков І.Г., пузіков Д.О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи: Практико зорієнтований посібник.-Запоріжжя:Центріон,2005.
5.Життєва компетентність особистості // Науково-методичний посібник / За ред. Л.В.Сохань, І.Г.Єрмакова та ін. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.
6.Корінько Л.М.роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій.-Х.:Вид.група «Основа»,2010.-95 [1]ст..78
7.Корнієнко І.О. Професійні орієнтації в системі життєвих стратегій старшокласника // Практична психологія і соціальна робота. - 2000. - №5. - С. 35-38.
8.Корнієнко О.М. Національні цінності особистості: сутність та особливості.: Автореф. дис.канд. філос. наук. -К., 1998. - 18с.
9.Корнійчук О.Е. Життя - джерело мистецтва. - К., 1985. - 294с. с. с.
10.Пометун О.І.Теорія та практика послідовної реалізації компетентісного підходув досвіді зарубіжних країн.-Х.: Вид.група «Основа», 2007.-56 с.
11.Савченко О. Зміст шкільної освіти на рубежі століть // Шлях освіти. – 2000. –
№ 3. – С. 26.
12.Тенденції розвитку змісту базової освіти у країнах Заходу / Г.С.Єгоров та ін. – К.,2003. – 186 с.
13. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования // Народное образование.-2003.- № 2. - С. 58-64.
14. Хуторской А. Деятельность как содержание образования // Народное образование.- 2003.- № 8.- С. 107-114.
|