Формування високих естетичних вподобань
на інтегрованих уроках з української мови та літератури
Холоша Інна Валеріївна
українська мова і література
ЗОШ №80
Загальновідомо, що важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання – складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Методологічною засадою естетичного виховання є етика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною.
Працюючи над проблемою формування естетичних смаків в учнів на уроках української мови та літератури, зрозуміла, що у процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти і сприймати красу. Адже спостерігаючи прекрасне, людина не може залишитися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне. Під час естетичного сприймання виникають певні емоції, і завдання вчителя – створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери учнів, яка свідчить про духовне багатство людини.
У своїй практиці зіткнулась з тим, що проблема формування сприймання мистецтва є складною: щоб сприймати художній чи музичний твір, треба мати елементарну теоретичну підготовку, тому що краще сприймається те, що зрозуміле, про що є певні знання. Взагалі в естетичному вихованні школярів використовують різні джерела:
а) твори образотворчого мистецтва, адже під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія;
б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку;
в) художню літературу, головним виразником естетики якої є слово. Словесний образ сприймається насамперед розумом, тому література – важливий засіб розвитку інтелектів учнів;
г) театр, кіно, телебачення, цирк, цінність яких полягає у тому, що вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, танцю, образотворчого мистецтва);
ѓ) природу та її красу в розмаїтості і гармонії барв, звуків, форм;
д) факти, події суспільного життя, оскільки героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство повинні бути предметом обговорення з учнями;
е) оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі).
Впроваджуючи ідею формування в учнів високих естетичних вподобань на уроках української мови та літератури, найчастіше використовую у своїй практиці інтегровані уроки. Зазначу, що намагаюся у своїй роботі приділяти якомога більшу увагу міжпредметним зв’язкам, тому що вони відіграють важливу роль у навчально-виховному процесі. Так, наприклад, під час вивчення літератури учні одержують не лише літературознавчі, а й історичні, філософські, правові, мистецтвознавчі та інші знання; формуються практичні навички, розвиваються творчі здібності.
Загальновідомо, що одним із напрямів методичного забезпечення уроків є проведення їх на основі інтеграції, змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаних навколо однієї теми. Інтеграція – це процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного. Це, точніше сказати, творення нового цілого на основі виявлених однотипних елементів і частин у кількох раніше розрізнених одиницях, а потім пристосування цих елементів та частин і об’єднання їх в єдине ціле. Принцип інтеграції відповідає психічній та фізіологічній природі дитини. Через інтеграцію успішно здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання, оскільки учень сам у змозі обирати опорні знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, набутий під впливом як попереднього навчання, так і широкої взаємодії з довкіллям. Відомо, що інтеграція може успішно здійснюватись за умов дотримання певного ряду педагогічних вимог, найголовнішою з яких є така, коли робота вчителя та колег-асистентів спрямовується на комплексне вирішення питань освітньо-виховної роботи. Прийшла до висновку, що навчально-виховна ефективність інтеграції буде належною в тому випадку, якщо зв’язки встановлюватимуться за всіма напрямками роботи, тобто міжсистемні зв’язки мають бути обов’язково на кожному уроці на всіх його етапах. Серед форм інтеграції навчального матеріалу використовую наступні: інтерактивні уроки, завдання, екскурсії, позакласні заходи. Але найулюбленішою формою як для мене, так і для учнів є саме інтегровані уроки, тому що вони є одним із кращих способів отримання знань, одержаних учнями на уроках суміжних предметів.
Зі своєї практики можу сказати, що уроки, на яких інтегруються знання з різних дисциплін, завжди цікаві, нестандартні та кращі для засвоєння. Часто проводжу уроки, пов’язані з музикою, живописом, історією, етикою. Також можна поєднувати знання з української літератури та математики, біології, географії та навіть інформатики. Але найбільш цікавими для мене і учнів є уроки, на яких присутні живопис і музика. Так, наприклад нещодавно провела урок у шостому класі з української літератури «Море у творчості відомих», на якому море, його краса і сила та надзвичайний вплив на людину були у центрі нашої уваги (Додаток №1). Зображення природи у творах українських поетів – це завжди цікава тема для вивчення, адже такі твори, де всебічно показана краса природи, легше сприймаються дітьми, впливають на їхні почуття та уяву. На цьому уроці ми аналізували поезію Лесі Українки «Тиша морська» (Додаток№2), познайомилися за допомогою фільмів-презентацій з найвідомішими художниками-мариністами І.К.Айвазовським та У.Тьорнером та їхніми картинами; створювали власний морський пейзаж під спокійну музику, що передавала шум хвиль. Зазначу, що цей урок дуже сподобався дітям; після нього вони по-своєму «розкрилися», на деяких учнів навіть стала дивитися під іншим кутом зору. Це свідчить, що магія мистецтва вплинула на дітей, торкнулася струн їхньої душі, навіть дуже потаємних.
Одним з останніх відбувся урок розвитку мовлення у п’ятому класі з української мови за темою: «Квіти – це життя, надія, радість і натхнення». Під час такого уроку ми ознайомились з фрагментами життєвого і творчого шляху видатної української художниці з народу Катерини Білокур, яка у своїх картинах показала дивовижну красу українських квітів; пробували малювати під «Вальс квітів» П.Чайковського власні «шедеври» - улюблені квіти. Дітям дуже сподобався такий урок, вони всі були зацікавлені, оскільки відчули себе маленькими «творцями».
Готуючи інтегровані уроки, використовую таку структуру:
1. Актуалізація опорних знань.
Опора на особистісний досвід школярів (перевірка домашнього завдання, фронтальне опитування, навчальний діалог, асоціативна павутинка тощо).
2. Мотивація навчальної діяльності школярів.
3. Повідомлення теми, мети уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
5. Проектування усвідомленого змісту смислових блоків учителями-предметниками (виклад нового матеріалу з використанням методу підсиленої лекції, ігрових форм навчання тощо).
6. Закріплення.
7. Контрольно-оцінювальна діяльність.
8. Залучення учнів до проектування наступного уроку.
Естетичний смак – це здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного. Сформовані естетичні смаки та естетичний ідеал і розвинена здатність оцінювати прекрасне дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного. Адже сприймаючи його, аналізуючи побачене, порівнюючи з відомим і баченим раніше, людина дає йому певну оцінку. Поряд із розвитком естетичного сприймання, прищепленням найкращих смаків у процесі естетичного виховання в учнів формую естетичне ставлення до навколишньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися красою природи чи пам’ятками культури, а й берегти і захищати їх Сподіваюсь, що такі уроки, на яких формуються найкращі естетичні вподобання та смаки, допоможуть учням правильно обрати свій життєвий шлях, допоможуть не розгубитися в цьому світі, такому багатому на неправильні та підступні спокуси.
|