До основних компонентів виховного аспекту уроку ми відносимо: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, економічне, екологічне виховання та формування навичок здорового способу життя.
Національне виховання учнів у процесі навчання
Українська національна ідея виховання молоді тріумфально проходить у всіх працях останнього десятиріччя - уроки незалежності та суверенітету України. На основі вивчення й аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з питань національного виховання учнів школи, передового досвіду шкіл України В. Гнатюк у процесі дослідження проблеми управління системою національного виховання розробив теоретичну модель її змісту, виражену тріадою «громадянин - патріот - гуманіст». Автором розроблено характерні ознаки кожної складової:
громадянин (громадянська відповідальність, обов'язок, свідомість, єдність);
патріот (розуміння та сприйняття української ідеї, сприяння розбудові незалежної України, готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної пам'яті українського народу);
гуманіст (доброта, толерантність, справедливість, взаємоповага, принциповість, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства).
Отже, національне виховання учнів на уроці засобами змісту навчального предмета та методами його викладання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути об'єктом переважного спостереження. Мета спостереження та аналізу - вивчення й оцінка стану національного виховання учнів на уроці та його результативності.
З метою підвищення ефективності спостереження та об'єктивності оцінки стану національного виховання учнів на уроці розроблена й апробована така система оцінних параметрів:
- знання вчителями та учнями суті поняття «українська ідея», уміння її трансформувати в навчально-виховному процесі на уроці;
- знання філософських основ українського національного виховання молоді й уміння їх визначати та реалізувати у процесі викладання навчального предмета;
- уміння вчителів гармонійно поєднувати у процесі навчання освітні та виховні цілі уроку;
- реалізація провідних принципів національного виховання учнів у процесі навчання - гуманізації, демократизації, народності;
- виховання у процесі навчання на уроці громадянина, патріота, гуманіста на основі знань змісту їх характерних ознак.
Моральне виховання учнів у процесі навчання
Одним із важливих завдань, що стоять перед сучасними загальноосвітніми навчальними закладами, є моральне виховання, відродження духовності молодого покоління. Мораль - особлива форма громадянської свідомості, вид соціальних відносин, що виражаються в поняттях добра і зла, справедливості, честі, гідності та ін.
Зміст морального виховання охоплює широку гаму відношень між людьми та людей до оточуючого світу, зокрема:
- ставлення до ідеології політики нашої держави;
- розуміння історії та перспективи розвиту світової цивілізації;
- правильна оцінка внутрішніх подій на міжнародній арені;
- пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими;
- непримиренність до ворогів народу;
- любов до Батьківщини, рідного краю, усіх народів, які її населяють;
- непримиренність до національної та расової ворожнечі;
- ставлення до праці - сумлінна праця на благо людини, на благо суспільства; - прагнення принести більше користі Батьківщині; боротьба з порушниками дисципліни;
- ставлення до громадського надбання та матеріальних цінностей;
- бережливе ставлення до природи;
- ставлення людини до інших людей - колективізм і товариська взаємодопомога;
- гуманне ставлення та взаємна повага між людьми; взаємна повага в сім'ї, турбота про виховання дітей;
- ставлення до себе;
- високе усвідомлення громадянського обов'язку, нетерпимість до порушень громадського порядку;
- чесність і правдивість, моральна чистота, простота та скромність у громадському й особистому житті;
- нетерпимість до несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар'єризму, користолюбства.
Одним із важливих шляхів морального виховання учнів є моральна освіченість, яка виконує декілька виховних функцій:
- дає широку уяву про моральні цінності людського життя та культури;
- впливає на формування моральних уявлень, понять, поглядів, суджень, оцінок і на цій основі - на формування моральних переконань;
- сприяє осмисленню особистого морального досвіду школяра;
- коригує знання в галузі моралі, одержані з різних джерел;
- сприяє моральному самовихованню особистості.
Крім цього, для ефективного здійснення морального виховання учнів необхідно:
- створити умови для вибору того чи іншого способу дії дитини;
- розуміти характер протиріч у розвитку моральних потреб школяра, сприяти їх найбільш ефективному розв'язку;
- впливати на людей, які становлять середовище найближчого оточення дитини (батьків, товаришів, друзів).
Моральне виховання учнів у процесі навчання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.
Розумове виховання учнів у процесі навчання
Розумове виховання - один з основних компонентів виховного аспекту уроку. Навчання - це та сфера діяльності учнів, у якій найбільш повною мірою здійснюється розумовий розвиток дитини.
Мета розумового виховання - розвиток творчих здібностей учнів і формування світогляду.
Основні завдання розумового виховання:
- розвиток мислення, уміння пояснювати сутність явищ і використовувати їх у практичній діяльності;
- забезпечення гармонійної єдності розвитку мислення, почуттів, волі та діяльності;
- розвиток і формування дослідницьких умінь (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення, проектування, прогнозування, моделювання тощо);
- розвиток допитливості, жадоби до знань;
- формування в учнів уміння активно сприймати світ, керуватись у практичній діяльності власними переконаннями.
Розумове виховання спрямоване, як говорилося раніше, на розвиток розумових здібностей учнів, зокрема таких рис особистості:
- спостережливості (за словами К. Ушинського, «уміння бачити розумними очима нашими предмет у центрі всіх відношень);
- допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань;
- дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму;
- набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності;
- способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).
Отже, розумове виховання учнів як компонент виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.
Трудове виховання та професійна орієнтація учнів у процесі навчання
У формуванні особистості учня трудове виховання посідає важливе місце. Воно забезпечує підготовку молодого покоління до активної участі у сфері виробництва матеріальних і духовних благ суспільства; формує свідомість, спрямовану на визнання високої соціальної значущості плідної праці людини.
Мета й завдання трудового виховання учнів:
- формування в учнів органічної потреби у праці як джерела існування;
- забезпечення позитивного впливу праці на інтелектуальний і фізичний розвиток дитини внаслідок їх інтеграції;
- формування в учнів трудових умінь і навичок в організації як навчально-пізнавальної діяльності, так і продуктивної фізичної праці;
- виховання культури праці, сумлінного ставлення до матеріальних і духовних цінностей.
У процесі вивчення основ наук першочергове завдання вчителя полягає в тому, щоб раціонально використовувати виховний потенціал кожного навчального предмета, зокрема таких, як економічна географія, уроки праці, історії, математики, біології. На уроках літератури вчитель може розкривати суспільну роль трудової діяльності людини (на прикладі героя твору), такі її якості, як ставлення до природи й надбань суспільства, гордість за свою вітчизну та співвітчизників.
Естетичне виховання учнів у процесі навчання
У більш широкому плані сутність естетичного виховання полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва.
Зміст естетичного виховання учнів на уроці та шляхи його реалізації полягають у:
- вивченні програмних навчальних предметів (літератури, музики та співу, образотворчого мистецтва), залученні учнів до різних видів мистецтва в якості його творців;
- впливі естетичного виховання на розвиток особистості учня (формуванні естетичних потреб у галузі мистецтва, прагненні до опанування художніх цінностей суспільства);
- розвитку в учнів у процесі естетичного виховання художнього сприйняття, уміння бачити прекрасне не тільки в літературі, образотворчому мистецтві, у музиці, а й у природі та житті;
- формуванні в учнів високих художніх смаків, пов'язаних зі сприйняттям і переживанням прекрасного; навчанні учнів умінню відчувати красу та гармонію мистецького твору, виявляти естетичну вимогливість до культури поведінки оточуючих і власної;
- залученні учнів до художньої творчості, розвитку їх здібностей і таланту до музики, літератури, образотворчого мистецтва;
- спрямуванні естетичного виховання на розкриття ідейної сторони мистецтва, формуванні в них ідейної переконаності та моралі.
Фізичне виховання учнів у процесі навчання
Складовою змісту фізичного виховання є формування в учнів санітарно-гігієнічних навичок організації праці та розумного відпочинку, правильного чергування розумових занять із фізичними вправами та різноманітною фізичною діяльністю. Зміст фізичного виховання учнів передбачає обов'язковий розвиток у них рухових умінь і навичок, фізичних здібностей до окремих видів фізкультури та спорту.
Економічне виховання учнів у процесі навчання
В умовах державотворення незалежної України, переходу на ринковий шлях розвитку економіки особливої ваги набувають зміст і засоби економічної освіти та виховання молоді. В організації роботи зі здійснення економічної освіти та виховання учнів важливу роль відіграє рівень економічної компетентності керівників і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Мета формування економічної свідомості - перетворення суспільно-громадських інтересів і потреб в особистісно значущі мотиви діяльності та поведінки кожної людини.
Екологічне виховання учнів у процесі навчання
Мета екологічної освіти та виховання - формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємодії людини з природою. При цьому основними її складовими є:
- усебічні глибокі знання учнів про навколишнє середовище;
- наявність в учнів світоглядних цінностей орієнтації по відношенню до природи;
- екологічний стиль мислення й відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я;
- набуття умінь і досвіду вирішення екологічних проблем місцевого та локального рівнів;
- безпосередня участь учнів у природоохоронній діяльності;
- сформованість передбачення можливих негативних наслідків природоперетворюючої діяльності людини.
Формування навичок здорового способу життя у процесі навчання на уроці
Здоров'я людини залежить, в основному, від чотирьох факторів: 20 % - від стану навколишнього середовища, 10 % - від системи охорони здоров'я, 20 % - від генетичних впливів і 50 % - від способу життя.
Організація навчання щодо формування та виховання ЗСЖ повинна базуватись на таких засадах:
- систематичне поновлення основних знань з питань формування, збереження, зміцнення здоров'я;
- повсякденне формування ЗСЖ (у школі, сім'ї, оздоровчому таборі), створення умов, що сприяють застосуванню на практиці набутих знань і вмінь;
- залучення дітей та молоді до участі в заходах, спрямованих на забезпечення та зміцнення здоров'я;
- дотримання здорового способу життя вчителями, медичними працівниками, батьками, учнями;
- просвітницька робота з батьками щодо пропагування ЗСЖ;
- створення необхідних санітарних умов для формування навичок ЗСЖ в учнів.
Аналіз виховного аспекту уроку як його органічної складової передбачає більш глибоке вивчення й оцінку на «фоні» загального аналізу уроку, його виховного потенціалу та шляхів реалізації, тобто: змісту, принципів, форм, методів і засобів виховного впливу на особистість учня відповідно до поставлених виховної мети й завдань. У цьому випадку виховний аспект уроку виступає як об'єкт переважного спостереження й аналізу, а оцінка його ефективності - як синтез оцінок його основних компонентів.
Педагогічна доцільність постановки виховної мети уроку передбачає:
- мотивацію постановки виховних цілей та завдань (соціальна, психологічна, педагогічна, професійно-орієнтована, етична, естетична та ін.);
- урахування вікових та індивідуальних особливостей учня, рівня їх вихованості при постановці та реалізації виховних цілей і завдань;
- визначення виховної мети - домінанти, шляхів її досягнення на уроці;
- корекцію виховних цілей і завдань у ході уроку.
Інтеграція основних компонентів системи виховання особистості передбачає:
- знання соціально-педагогічної значущості основних складових системи виховання особистості та їх сутності;
- визначення педагогічно доцільного комплексу основних компонентів системи виховання особистості на основі виявлення в них спільних елементів;
- вибір окремого компонента-домінанти на основі співвіднесення його з виховною метою та завданнями уроку, рівня вихованості учнів;
- забезпечення інтеграції цілей і завдань навчання, виховання й розвитку особистості.
Вибір принципів виховання учнів на уроці та шляхів їх реалізації передбачає:
- урахування при виборі принципів виховання учнів змісту навчального матеріалу, поставлених цілей і завдань виховання, рівня вихованості учнів;
- виокремлення педагогічно доцільного комплексу принципів виховання учнів на даному уроці, у тому числі принципу-домінанти, вибір раціональних шляхів їх реалізації;
- корекція реалізації принципів виховання учнів у процесі навчання залежно від психолого-педагогічної ситуації, що створилась на уроці.
Вибір і реалізація методів, форм і засобів виховання учнів у процесі навчання передбачає:
- доцільність вибору та реалізації форм, методів і засобів виховання учнів відповідно до змісту навчального матеріалу, виховної мети та завдань;
- використання диференційованого підходу до вибору методів і засобів виховного впливу на учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей;
- раціональне поєднання фронтальних форм виховної роботи з учнями на уроці;
- озброєння учнів методами та прийомами самовиховання;
- корекцію (у разі необхідності) в ході уроку використання форм, методів і засобів виховання.
Основні орієнтири виховання
учнів 1-11 класів
Доповідач керівник МО класних керівників Квасова О.А..
Ознайомлення з наказом МОН МС України
№ 1243 від 31.10.2011
Про Основні орієнтири виховання
учнів 1-11 класів загальноосвітніх
навчальних закладів України
Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, на виконання підпункту “і” пункту 2 статті 3 Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 926 “Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні” та пункту 9 доручення Прем’єр-міністра України М. Азарова від 20 липня 2011 року № 34184/2/1-11 до підпункту 10 пункту 2 частини першої Протокольного рішення за результатами засідання Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України В.Ф. Януковича від 30 червня 2011 року щодо поліпшення рівня виховного процесу у навчальних закладах
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (далі - Основні орієнтири виховання), що додаються.
2. Міністру освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. розробити заходи щодо практичного впровадження Основних орієнтирів виховання;
2.2. здійснити інші дії, передбачені законодавством України, необхідні для поліпшення виховного процесу у навчальних закладах, підвищення відповідальності педагогічних працівників у справі виховання молодого покоління.
3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) спільно з Національною академією педагогічних наук України забезпечити науково - методичний супровід впровадження Основних орієнтирів виховання.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б.М.
Міністр Д.В.Табачник
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ МОНМС України
31.10.2011 №1243
|