План: Вступне слово. Мозковий штурм “Головні потреби дитини”. Мозковий штурм “Як виявляти свою любов”. ІП “Що таке насильство”


Скачати 116.83 Kb.
НазваПлан: Вступне слово. Мозковий штурм “Головні потреби дитини”. Мозковий штурм “Як виявляти свою любов”. ІП “Що таке насильство”
Дата03.01.2014
Розмір116.83 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
«Стежинкою батьківської мудрості»

Робота з батьками
Мета: попередження жорстокого ставлення та насильства в сім’ї.

План:

  1. Вступне слово.

  2. Мозковий штурм “Головні потреби дитини”.

  3. Мозковий штурм “Як виявляти свою любов”.

  4. ІП “Що таке насильство”.

  5. Робота в 4-х групах “Види насильства”.

  6. Обговорення.

  7. ІП “Державні механізми попередження насильства та жорстокості в сім’ї”.

  8. ІП “Сім’я – це простір без насильства”.

  9. Робота в 3-х групах – Вправа “Синкан”.

  10. Підсумки роботи.


Обладнання:

    • плакат “Мозковий штурм “Головні потреби дитини”;

    • плакат “ Мозковий штурм “Як виявляти свою любов”;

    • плакат “Насильство – це…”;

    • роздаткові картки “Види насильства”;

    • АКУ, ККУ, Конвенція ООН про права дитини, Конституція України, Сімейний кодекс України;

    • буклети ЦСССДМ “Дитинства без насильства!”, “Любов – найкращий засіб виховання”, “Як запобігати домашньому насильству”, “Людська гідність – найвища цінність”.




  1. Вступне слово.

Усі ми знаємо заповідь Христа про любов до ближнього. І в міру своїх сил намагаємося її виконувати, особливо щодо своїх дітей. Тільки кожен з нас найчастіше вкладає в це поняття свій зміст і своє розуміння. Одні розуміють любов до дитини як суворе ставлення, інші – як слухняність, треті – як вседозволеність і потурання. Але всі ми схожі в одному – ми любимо своїх дітей.

Не секрет, що батьки мають забезпечити дітей одягом, їжею, гідними умовами для життя. Але, крім цього, батьки відповідають за їхній розумовий, а також емоційний розвиток і здоров’я. Для того, щоб забезпечити повноцінний розвиток особистості, необхідно задовольнити низку її потреб.


  1. Мозковий штурм “головні потреби дитини”

Висновок: Усі згадані вище потреби – це законні дитячі потреби. Однак потреба в любові – основна людська потреба. Адже людина створена з любові, з любов’ю і для любові. Якщо дитина вміє віддавати і приймати любов, відчувати її, всі дитячі починання будуть успішними.


  1. Мозковий штурм “Як виявляти свою любов”

Висновок: Кожна складова так само важлива, як і всі інші. Багато батьків обирають 1–2 форми вияву любові. Надають великого значення дисципліні, нехтуючи іншими формами виховання. Буває, що діти добре вимуштрувані, але не відчувають, що їх люблять. У більшості цих випадків батьки плутають дисципліну з покаранням.


  1. Інформаційне повідомлення “Що таке насильство”

Дитина приходить у садочок чи в школу заплакана, в синцях, з поганим настроєм – наслідками “виховання”. “Б’ю, жорстоко караю, бо хочу виростити гарну людину, - можна почути аргументи батьків. – Слів він не розуміє, вона навмисно псує мені нерви…” І як наслідок - ми маємо прояви жорстокості та насильства в сім’ї.

Як часто ми самі стаємо жертвами домашнього насильства! Нас ображають, принижують, ізолюють, штовхають, лають, а буває і б’ють. І завжди в центрі насильства і об’єктом насильства є жінка та дитина.

Насильство в сім’ї в його різних формах набуло таких масштабів і глибини, які загрожують безпеці суспільства і особи.

Зрозуміло, що насильство в сім’ї – явище не специфічно українське, а універсальне, загальне. У різних формах і проявах воно існує в усіх без виключення країнах, незалежно від їх суспільного і державного устрою. Жорстоке поводження з дітьми у сім’ях – не така вже й радість. Часто плутаючи методи виховання із звичайним насильством, батьки намагаються бути “розпорядниками” життя власної дитини. Не знаючи іншого ставлення, малюки не можуть правильно оцінити ситуацію, тому самі, вважаючи себе винними навіть не намагаються захиститись. До того ж в українському суспільстві “не прийнято” говорити про такі речі. На жаль часто ми стикаємось з тим, як один із батьків мовчки спостерігає за знущаннями над своєю дитиною з боку свого чоловіка чи дружини. Більшість із тих вважає, що це їхні родинні справи, і ніхто не повинен втручатися у “процес виховання”.

Хочу зазначити, що не лише побиття або знущання можна назвати жорстоким ставленням. Сюди також можна включити і емоційне насильство, батьківську неувагу, небезпечну для розвитку дитини поведінку батьків. За даними статистики найбільш страждають від домашньої тиранії діти у віці до 10 років.

Психологи зазнають: жорстоке поводження з дітьми – це дуже часто результат того, що самі батьки в дитинстві страждали від насильства в родині. Іноді вони намагаються виправити власні помилки і використовують для того своїх дітей, як мішень. І цей сценарій може повторюватися декілька поколінь. Часто трапляється й таке, що в людині ще не сформувалися відчуття батьківської відповідальності. Від незнання того, як поводитися з дитиною в тій чи іншій ситуації, людина стає агресивною і всі проблеми вирішує одним способом – образами або побиттями. Такі батьки часто не сприймають всерйоз потреби своїх дітей. Вони висміюють їх, не дозволяють їм виражати свої істинні почуття, їм важко поважати своїх дітей як окремих особистостей зі своєю власною свободою. Проектуючи свої проблеми на дітей, вони їх б’ють, ображають, брешуть, погрожують їм, ізолюють, не довіряючи дітям, зневажають, примушують, принижують і втручаються в особистий простір своїх дітей. Такі батьки можуть використовувати своїх дітей як засіб для задоволення власних егоїстичних потреб, часто не усвідомлюючи шкоди, якої завдають дитині. Такі діти страждають від психологічних травм. Часто батьки вірять, що такий стиль спілкування з дитиною для їх же добра. Вони або не хочуть зіпсувати дитину, або виправдовують свою жорстоку поведінку розмовами про дисципліну і суворе виховання. В цьому випадку важливо змінити неправильне сприйняття свого дитинства, щоб не перенести на власних дітей принцип “для твого ж добра”. Деякі батьки відчувають, що поводячись так зі своїми дітьми, вони доводять собі, що їхні батьки дійсно любили їх, їм важко подивитися в обличчя тому факту, що батьки не любили і, можливо, не могли любити так сильно, як вони в тому мали потребу. Майже кожна травмована дитина дає собі таємну клятву в тому, що коли вона виросте, то не буде говорити своїм дітям образливих слів, бити, принижувати їх. На жаль, майже всі, ставши дорослими, в ситуації сімейного конфлікту переконуються, що порушують цю клятву, говорять або роблять своїм дітям саме те, що робили їм, і часто використовують ті самі слова.

Насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’є як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю (Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”, розділ 1, ст.. 1).

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством. Нам навіть важко припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами. Батьки порушують права дитини, якщо:

      • знущаються над дитиною;

      • б’ють її;

      • завдають шкоди здоров’ю дитини;

      • залякують дитину, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, колонію, психіатричну лікарню);

      • порушують її статеву недоторканість;

      • навіюють страх за допомогою тестів, поглядів;

      • перебивають дитину під час розмови;

      • ізолюють дитину;

      • контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків;

      • використовують образливі прізвиська;

      • соромлять дитину;

      • використовують її як передавача інформації між батьками під час конфліктів у сім’ї;

      • контролюють поведінку дитини за допомогою грошей;

      • ігнорують її;

      • не задовольняють її основні потреби;

      • використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучення;

      • погрожують залишити її;

      • погрожують фізичною розправою;

      • поводяться з дитиною, як з прислугою;

      • відмовляються повідомити про важливі рішення, які безпосередньо стосуються її долі.




  1. Робота в 4-х групах “Види насильства”

    • фізичне насильство – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;

    • сексуальне насильство – протиправне посягнення одного члена сім’ї на статеву недоторканність іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї;

    • психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

    • економічне насильство – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести його до смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.




  1. Обговорення.

  2. Інформаційне повідомлення “Державні механізми попередження насильства та жорстокості в сім’ї”

В разі виявлення фактів жорстокого поводження або насильства в сім’ї можна звернутися до:

    • Відділу у справах сім’ї та молоді – координують діяльність служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, органів опіки і піклування у питаннях попередження насильства в сім’ї.

    • Служби у справах неповнолітніх – вживають невідкладних заходів до ліквідації наслідків і загрози неправомірних дій у відношенні до дитини. Порушують питання перед відповідними органами про притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх. Представляють інтереси неповнолітніх у суді.

    • Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – здійснюють приймання інформації про випадки реальної загрози або вчинення будь-яких форм насильства в сім’ї.

    • Органів внутрішніх справ – приймають та розглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї. при отриманні заяви, повідомлення чи іншої інформації про факти вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення, вживають передбачених законом заходів щодо припинення правопорушення. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої допомоги.




  1. Інформаційне повідомлення “Сім’я – це простір без насильства”.

Зневажання людських прав дитини, приниження її гідності сприяють виникненню дитячої психологічної травми, яка деформує особистість, порушує природний психологічний та фізіологічний розвиток дитини.

Основна стратегія запобігання дитячим психічним травмам – це виховання дитини в атмосфері постійної безумовної любові і турботи. Відомий американський психотерапевт Бері Уайндхольд стверджує, що для нормального емоційного дозріванням дітям треба, щоб їх любили, пестили, помічали, приймали всерйоз, стримували, опікали, співали їм пісні і задовольняли всі їх основні потреби. Це необхідно для того, щоб побудувати у дитини здорове самолюбування і здатність любити саму себе. Адже діти, основні потреби яких, пов'язані з любов'ю і турботою, задовольнялися, зростають істинно поступливими і неегоїстичними людьми. Вони здатні виявити турботу і співчуття до інших людей.

Щоб подолати насильство в сім'ї, я хочу запропонувати такі шляхи вирішення проблеми: довіряйте вашій дитині та поважайте її. Визнавайте права дитини на свої власні почуття, право на вибір друзів та діяльності ( Додаток )

Отже, перш ніж карати дитину “за щось”, “для чогось”, треба розуміти: насилля породжує насилля, покарання призводить до покарання.

Батьківська любов має бути безумовною, адже справжня любов умов не ставить. Безумовна любов – це найвища форма любові. Ми любимо дитину просто за те, що вона є, незважаючи ні на що. Ми приймаємо дитину будь-якою. Це не значить, що батьки мають схвалювати погані вчинки своєї дитини. Але їм необхідно пам’ятати: щоб дитина не зробила, вони від неї не відречуться.

Часто дітям доводиться завойовувати батьківську любов різними способами: батьки люблять дитину за умовами – гарно поводитись, потім гарно вчитися і т.ін. звичайно ми маємо навчати і виховувати дітей, але спершу необхідно сповнити їхні серця впевненістю в нашій безумовній любові.

Дитина – це квітка, і ваша любов живить її. Завдяки їй дитина розквітає і дарує світові красу. Чим більше способів виявити свою любов вона від нас навчиться, тим легше їй буде знайти спільну мову з друзями, однолітками, педагогами, а в майбутньому і з дружинами й чоловіками. Одна із якостей зрілої людини – здатність віддавати і приймати любов будь-якою мовою.

Намагаючись навчити дитину володіти всіма цими мовами, ми розуміємо, що самі зростаємо духовно, що змінюється наше уявлення про те, якими мають бути людські взаємини. Якщо ви опануєте всі мови любові, ваша сім’я буде щасливою і дружньою.


  1. Робота в 3-х групах. Вправа “Синкан”.

“Синкан” – це п’ятирядковий вірш, який у французькій поезії складається за певними правилами:

1 рядок – ключове слово

2 рядок – три якості-прикметники, які характеризують ключове слово

3 рядок – дії, які виконує ключове слово – 3 дієслова

4 рядок – речення з чотирьох слів про особисте ставлення до ключового слова

5 рядок – одне слово-асоціація, образ до ключового слова

Пропонується ключова фраза “Любов до дитини”


  1. Підсумки роботи.



      • знущаються над дитиною;

      • б’ють її;

      • завдають шкоди здоров’ю дитини;

      • залякують дитину, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, колонію, психіатричну лікарню);

      • порушують її статеву недоторканість;

      • навіюють страх за допомогою тестів, поглядів;

      • перебивають дитину під час розмови;

      • ізолюють дитину;

      • контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків;

      • використовують образливі прізвиська;

      • соромлять дитину;

      • використовують її як передавача інформації між батьками під час конфліктів у сім’ї;

      • контролюють поведінку дитини за допомогою грошей;

      • ігнорують її;

      • не задовольняють її основні потреби;

      • використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучення;

      • погрожують залишити її;

      • погрожують фізичною розправою;

      • поводяться з дитиною, як з прислугою;

      • відмовляються повідомити про важливі рішення, які безпосередньо стосуються її долі.




  • Визнавайте право дитини на особисте життя.

  • Довіряйте дітям.

  • Поважайте почуття іншого з батьків.

  • Забезпечте емоційний комфорт.

  • Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці і комфорті.

  • Діти повинні мати можливість розповісти вам про те, що вони відчувають.

  • Забезпечте фізичну безпеку.

  • Не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях.

  • Підтримуйте сімейний розклад дитина повинна знати, коли ви повернетесь.

  • Навчайте свою дитину правил особистої гігієни і правильного харчування.

  • Слідкуйте за дисципліною:

  • Будьте послідовним.

  • Створюйте правила поведінки відповідно до вікового розвитку дитини.

  • Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного.

  • Давайте постанови, а не покарання.

  • Приділяйте дитині свій час і увагу.

  • Беріть участь у житті дитині: у шкільних заходах, дитячих іграх, спілкуйтеся з її друзями.

  • Залучайте дітей до своїх заходів.

  • Розповідайте дитині про своє бачення життєвих цінностей.

  • Турбуйтеся про себе:

  • Залишайте для себе час.

  • Турбуйтеся про своє здоров'я.

  • Підтримуйте стосунки зі своїми друзями.

  • Приймайте любов.

  • Якщо дитина Вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи: «Я не люблю, коли діти неохайні», «Мені важко, коли хтось заважає». Не звинувачуйте дитину.

  • Заохочуйте дітей займатися тим, що їм цікаво.

  • Будьте позитивними.

  • Дозволяйте дітям не погоджуватися з вами.

  • Відзначайте їхні успіхи.

  • Навчайте їх необхідних навичок.

Схожі:

План проведення Вступне слово. Оголошення теми, мети, завдань семінару....
«Індивідуальний стиль діяльності педагогічних працівників щодо організації виховного впливу на учнів»
Інтерактивні технології навчання
Мозковий штурм” – це ефективний і добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення, що використовується для стимуляції...
Тема: Виконання слюсарних робіт. Мета уроку
...
Урок 21. Тема: Глобальні проблеми людства
Методичні прийоми: проблемно-пошуковий; робота із географічними картами, схемами; розповідь; «Мозковий штурм», робота в групах, «Роблю...
Урок Тема: Жири як естери. Хімічні властивості жирів. Поняття про гідрування жирів
Форми і методи роботи: груповий, взаємоперевірка, мозковий штурм, фронтальне опитування, рефлексія
Урок засвоєння нових знань. Форми організації пізнавальної діяльності:...
Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення
ПЛАН-КОНСПЕКТ ВІДКРИТОГО УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 6 ий клас
Методи та прийоми: слово учня, вступне слово вчителя, коментоване письмо, «Лінгвістичний футбол», попереджальний диктант, вправа...
X. ВСТУПНЕ СЛОВО ДО ОБШИР. ПРАВИЛ
Боже слово принявши, були як добра земля, принесли повні й обильні плоди праведности, як написано: „А посіяне на добрій землі це...
Урок на тему: Світовий океан та його частини
Мотивація ( вступне слово вчителя, об’ява теми та мети уроку, епіграф, план уроку, проблемне питання – слайди №1,2,3)
ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ?
Любов – це гріх, але такий ніжний, що заради нього варто пожертвувати власним німбом. Любов – благодать, яку потрібно з вдячністю...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка