З досвіду роботи майстра виробничого навчання ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» О. Г. Ющенка

З досвіду роботи майстра виробничого навчання ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» О.Г.Ющенка «MODERN METHODS OF DIAGNOSIS AND MAINTENANCE» «СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ» На озброєнні сучасних сервісів знаходяться багато потужних інструментів для діагностики автомобілів: Мотортестери, мультітестери, діагностичні лінії, стенди для ремонту паливної апаратури, розвал-сходження і балансування коліс і т.д. Цей список можна продовжувати, але головне, набуваючи складне устаткування фірми, не приділяють належної уваги в навчанні персоналу, який на ньому працює, і його обслуговує. А найголовніше багато хто навіть і не здогадуються про всі можливості, які їм розкриває дана діагностика. Щороку в світі випускається більше 300 нових моделей автомобілів, які уособлюють технічний прогрес людства в області автомобілебудування. Покупець прагне встигнути придбати новий автомобіль, який відповідає найостаннішим вимогам і можливостям сучасної науки. Відчути потужність двигуна, плавність роботи підвіски, динаміку розгону і керування автомобіля, комфорт і безпеку свого нового друга. Але до сучасного автомобілю необхідно приділяти і більш сучасні вимоги в області технічного обслуговування. Сьогодні існує багато способів діагностики двигуна, починаючи від виміру компресії і закінчуючи показаннями газоаналізатора і багато засобів діагностики починаючи з показань комрессометра і закінчуючи потужними МотортестериBosсh. Мал.1Сканери; Мотортестери; Газоаналізатори. Мал. 2 Мотор-тестер Bosch FSA 500 Показання компресометра не завжди повністю розкривають реальний стан поршневої групи двигуна тим більше що замір компресії двигуна виробляється не правильно. Вимірювання компресії двигуна виробляється як на холодному двигуні так і на гарячому, як з додаванням масла в циліндри так і без масла. На холодному двигуні необхідно викрутити всі свічки, якщо це дизельний двигун то викрутити всі форсунки. Провести замір компресометром обертаючи колінвал стартером двигуна при повному натисненні на педаль акселератора. Стрілка комрессометра буде показувати компресію даного циліндра при сухому стані двигуна і це дуже важливе показання коли стінки циліндрів не в маслі. Після цього потрібно провести повторний замір компресії але з додаванням олії в кількості 5-10 мл. Цей показник дозволить з'ясувати стан прилягання клапанів у сідла, тим самим ми визначаємо стан робочої частини головки блоку циліндрів. Якщо між показаннями велика різниця то можна з упевненістю говорити про хороше приляганні клапанів до сідел, якщо різниця не значна то вам необхідно провести профілактичний ремонт головки блоку. Нормальні свідчення компресії при вимірі на "сухому" двигуні для бензинового від 10 до 12 бар, дизельного від 28 до 32 бар. При цьому показання повинні бути з найменшим розкидом по різних циліндрах. Якщо показання нижче 10 бар - підвищений знос поршневої групи, якщо вище 12 бар - закоксованность поршневої групи. Компресія може піднятися при "мокрому" замірі на 4-6 бар для бензинових двигунів і на 18-24 бар на дизельному. При "гарячому" замірі компресії необхідно осушити внутрішні порожнини циліндрів не великою кількістю технічного гасу: додати в свічкові отвори по 10-15 мл і справити провітрювання в стартерному режимі а після цього проводити завмер компресії. Цей метод діагностики назвемо "статичним виміром компресії" тому вимірювання проводяться на не працюючому двигуні при 300-400 об / хв. Мотортестери - складне діагностичне обладнання на базі персонального комп'ютера, яке дозволяє проводити контроль за двигуном у динамічному стан на різних оборотах двигуна від 850 до 3000 об / хв з контролем високовольтної частини системи запалювання з аналізом вихлопних газів (4-х компонентний газоаналізатор). Загальне число "знятих" параметрів двигуна може досягати 30. Методика дозволяє суворо контролювати стан поршневої групи на різних оборотах, стан масла в двигуні і розмежувати роботу двигуна і роботу турбіни. Діагностику можна проводити як на бензиновому двигуні, так і на дизельному і не залежно від обсягу даного двигуна. Методика діагностування: 1. Від'єднати патрубок відводу картерних газів від масловіддільника. 2. Провести запуск двигуна, дати можливість прогрітися двигуну до температури 70 С. 3.Підеднайте індикатор стану газів картерів до патрубка відводу картерних газів і зробити вимір. 4.На холостих обертах тиск не повинен перевищувати 60 мм рт.ст. 5.При підвищенні оборотів необхідно стежити за станом індикатора, його свідчення не повинні підвищуватися, а ідеально відбувається незначне вакуумування, тобто показання індикатора знижуються на 10 мм рт.ст. 6. Якщо показання при підвищенні оборотів підвищуються, значить існує прорив картерних газів в поршневий групі. При різких скачках стрілки можна говорити про прорив газів в одному або декількох циліндрах. Необхідно проводити замір прориву газів картерів на різних оборотах від 850 до 4500 об / хв для реальної картини роботи поршневої групи. Методика діагностування турбокомпресора на двигуні: 1.Необхідно під'єднається в систему впускного колектора за допомогою трійника, так як система повинна бути герметична. 2.Провести запуск двигуна, дати можливість прогрітися двигуну до температури 70 С. 3.Статична перевірка турбонаддува: а. На інжекторних автомобілях показання приладу при холостих обертах повинні бути в секторі вакуумування (зелена зона). На дизельних автомобілях показання приладу коливаються близько 0. б. Для дизельних автомобілів показання приладу можуть бути в межах 0.5-0.8 бар при 2500-3500 об / хв. в. На інжекторних автомобілях при плавному натисканні на педаль акселератора на оборотах двигуна 2000 об / хв показання приладу досягає 0-0.2 бар. При різкому натисненні на педаль акселератора показання приладу досягають 0.5-0.7 бар і відбувається скидання тиску тому двигун не навантажений. Тому інжекторний автомобіль необхідно діагностувати у русі. 4.Дінаміческая перевірка турбонаддува: а. Необхідно вивести прилад в салон автомобіля. б. Провести вимірювання на 2-ій передачі з максимальним прискоренням, при цьому показання приладу на інжекторних автомобілях досягають 0.8-1.0 бар, а на дизельних 0.6-0.8 бар. 5. Після вимірювань турбонаддува необхідно всі з'єднання повернути в початковий стан. Увага! Якщо тиск турбонаддуву для дизеля нижче 0.5 бар то необхідно приділити серйозну увагу паливній апаратурі. Якщо нижче 0.3 бар при справному двигуні, то турбокомпресор вимагає ремонту. Увага! Якщо тиск турбонаддуву перевищує максимально допустимі параметри то існує велика ймовірність виходу з ладу циліндропоршневої групи (прогар поршня). Методика вимірювання радіального і подовжнього люфту турбокомпресора. Без розбірки агрегатів! 1. Необхідно демонтувати турбокомпресор з двигуна автомобіля. 2. Встановити прилад (RIPL) для заміру люфту на алюмінієвій частині турбокомпресора. 3. Встановити вимірювальний вусик приладу в протихід подовжньому ходу ротора турбокомпресора і рухаючи ротор з протилежного боку турбокомпресора по осі зняти показання з індикатора. 4. Встановити вимірювальний вусик приладу в протихід радіальному ходу ротора турбокомпресора і рухаючи ротор з протилежного боку турбокомпресора по радіусу обертання зняти показання індикатора. 5. Встановити вимірювальний вусик приладу на контрольну поверхню ротора турбокомпресора провертаючи ротор турбокомпресора зняти показання з індикатора. Увага! Поздовжній люфт допускається не більше 0,1 мм .. Радіальний люфт турбокомпресора допускається 0,4 - 0,8 мм. Турбокомпресори з великими числовими значеннями що перевищують допуску підлягають ремонту на спеціалізованих підприємствах. Висока насиченість легковими автомобілями це факт сьогодення якійзумововивстворення широкої мережі автосервісу. Організація розгалуженої і добре налагодженої мережі підприємств по обслуговуванню і ремонту є одним з найважливіших шляхів освоєння нових ринків збуту. Один з сучасних принципів організації обслуговування автомобілів полягає в тому, що «хто виробляє, той і обслуговує автомобілі», хоча при цьому можуть залучатися й інші підприємства і фірми. Однак відповідальність за організацію обслуговування протягом усього гарантійного періоду експлуатації автомобілів несе, як правило, фірма-виробник автомобілів. Фірмові станції технічного обслуговування фінансово та адміністративно підпорядковані фірмам-виробникам автомобілів. Найбільша автомобільна фірма «Рено» (Франція), наприклад, має широку фірмову мережу по обслуговуванню автомобілів, що налічує у всьому світі 12 000 станцій, у тому числі 5000 у Франції. До складу фірми входить управління по обслуговуванню автомобілів, яке займається питаннями технічної експлуатації по всій мережі підприємств, розробляє єдину технологію і організацію виробництва, надає технічну допомогу при проектуванні та реконструкції підприємств і т.д. Управлінню підпорядковані головні станції обслуговування, розташовані по всій території Франції в 12 так званих «комерційних зонах». Це потужні, добре оснащені підприємства, що визначають технічну політику фірми. Головним підприємствам підкоряються середні станції концесіонерів, яким, у свою чергу, підпорядковані невеликі станції дилерів (незалежні підприємці, що працюють з фірмою на договірних засадах). Інші великі фірми, що виробляють автомобілі, мають принципово ту ж схему мережі, тобто управління - головні, фірмові станції - станції концесіонерів - дилери. Основні завдання всіх ланок мережі зводяться до збільшення продажу автомобілів на базі вдосконалення обслуговування автомобілів. Переважно обслуговування та ремонт автомобілів здійснюють так звані незалежні станції обслуговування, не пов'язані в фінансовому відношенні з автомобільними фірмами. Основною діяльністю цих станцій є ТО, ремонт, виробництво гаражного обладнання та інші роботи, тісно пов'язані з обслуговуванням автомобілів. Крім того, виникають мережі станцій обслуговування, що належить страховим компаніям, які ремонтують в основному після аварій застраховані автомобілі. Список використаної літератури: 1. Г.М. Напольский. «Технологічне проектування АТП» 2. Г.В. Крамаренко «Технічне обслуговування автомобілів» 3. Короткий автомобільний довідник НИИАТ 1984. 4. Панарін В'ячеслав Олегович. Персональний сайт. slava.uma.ru › How-To › Ремонтавто. 5. Ресурс інтернету.

Схожі: