|
|
Скачати 387.14 Kb.
|
|
«Затверджую» Директор ВПУ №21 ________________ І.М. Сироватський «_____» ____________________ 2010р. «ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ » Склад комплексу навчально-методичних документів навчальної дисципліни : До складу комплексу навчально-методичних документів навчальної дисципліни входить :
10.Пакети контрольних питань (завдань) для заміру поточних та залишкових знань студентів з дисципліни. 11. Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін. 12.Методичні рекомендації щодо використанні технічних засобів при викладанні та вивченні дисципліни. 13.Перелік підручників, навчальних посібників, що є в бібліотеці навчального закладу і може бути використана при викладанні та вивченні дисципліни. 14.Пакети чинних законодавчих та нормативних документів, які повинні використовуватись при викладанні та вивченні дисципліни. 15.Методичні вказівки щодо проведення практики студентів (якщо по даній дисципліні проводиться практика студентів). Всі проекти методичних матеріалів повинні пройти рецензування, обговорення і схвалення на засіданнях циклової (предметної) комісії та відповідне затвердження. 1. Методичні рекомендації до розробки навчальної програми дисципліни. І.Вступ. 1.1. Згідно із Законом України "Про вищу освіту" навчальна програма навчальної дисципліни є складовою стандарту вищої освіти (галузевого і вищого навчального закладу) і розробляється відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) спеціальності певного освітньо-кваліфікаційного рівня (молодший спеціаліст).
2.Структура навчальної програми та вимоги до її складових. 2.1. Навчальна програма повинна містити такі складові:
І.Титульна і друга сторінки програми оформлюється за формою, зразок якої наведено в дод. 1. 2. Пояснювальна записка розкриває призначення дисципліни, її місце у системі підготовки фахівця; цілі навчальної дисципліни - освітянські, виховні; обґрунтування структури навчальної дисципліни (логічна послідовність вивчення навчального матеріалу); рекомендації щодо застосування різних форм організації навчання (лекцій, семінарів, екскурсій, лабораторних і практичних занять, курсового проектування, обов'язкових контрольних робіт, контрольних розрахункових робіт, написання рефератів, різних форм самостійної роботи студентів, застосування нових інформаційних технологій тощо); рекомендації щодо використання методів навчання з урахуванням специфіки змісту навчального матеріалу (евристичні бесіди, навчальні дискусії, рішення виробничих ситуаційних завдань, аналіз виробничих ситуацій, ділові ігри тощо); вказівки, що розкривають специфіку викладання дисципліни для різних спеціальностей (якщо вона є у навчальних планах різних спеціальностей, за якими здійснюється підготовка у даному навчальному закладі). У розділі «Предмет і мета дисципліни, її місце і роль у навчальному процесі» вказується : предмет і мета дисципліни; зв'язок з іншими дисциплінами (на яких дисциплінах вона базується і які забезпечує); Роль у підготовці майбутніх фахівців; Предмет навчальної дисципліни охоплює основні об'єкти, на які повинна бути спрямована пізнавальна діяльність студентів у процесі вивчення цієї дисципліни. Предметом навчальної дисципліни можуть бути : закони, теорії, процеси, машини, апарати, технології, технічна, фінансова та інші документації тощо. Мета навчальної дисципліни в загальному виді відображає те, до чого прагнуть, що потрібно здійснити для досягнення кінцевих результатів навчання студентів. 3. Зміст програми навчальної дисципліни подається у вигляді частково упорядкованого набору знань, які зазначені в освітньо-професійній програмі, систематизованого за характерними для даної дисципліни об'єктами та процесами, з якими необхідно вміти діяти, а також знати про методи та засоби вирішення задач діяльності фахівця. При цьому відбір знань здійснюється через аналіз системи вмінь, закладених у освітньо-кваліфікаційній характеристиці підготовки фахівця. Далі з врахуванням основних дидактичних принципів необхідно здійснити структурування набору знань з дисципліни, сформувати формально-логічну систему змістовних блоків та модулів ( розділи, теми, питання тощо), кількість годин та послідовність. Кінцевими результатом структурування змісту навчальної дисципліни має бути навчальна програма дисципліни, яка побудована за модульним принципом. Кожний модуль програми має бути співвіднесеним з освітньо-професійною програмою (галузевою та вищого навчального закладу). Навчальна програма подається традиційно у вигляді розділів, блоків (логічно завершених, достатньо великих розділів курсу), модулів (невеликих груп споріднених тем чи окремих тем), питань. 4. Список основної і допоміжної літератури. Розглянемо етапи розробки навчальної програми. Перший етап розробки - визначення призначення навчальної дисципліни у підготовці фахівця, цілей її вивчення. Для цього проводиться аналіз кваліфікаційної характеристики і встановлюються вимоги, які її можуть забезпечити за рахунок вивчення даної дисципліни (01Ш: дисципліна - блоки модулів (табл.Г); блоки модулів - змістові модулі (табл.В); ОКХ: вміння-модулі (табл.А)). Призначення навчальної дисципліни включає об'єкт вивчення і значення цього об'єкту для професійної діяльності фахівця. Об'єктом вивчення дисципліни може бути предмет праці (матеріали, сировина, об'єкти, на які спрямована праця, тощо) засоби праці (машини, механізми), зміст і засоби діяльності (технологія, конструювання, нормування, виховання, організація праці, планування виробництва тощо), кінцевий результат праці. На прикладі програми дисципліни "Фізична і колоїдна хімія" (спеціальність "Технологія харчування") проаналізуємо призначення і цілі дисципліни у підготовці фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Програма передбачає вивчення зв'язків між фізичними процесами і супроводжуючими їх явищами, між структурою і властивостями дисперсних систем, між будовою і властивостями органічних речовин, які складають основу продуктів харчування. Все це необхідно майбутньому техніку -технологу для розуміння процесів, що здійснюються у продуктах при приготуванні їжі, для управління цими процесами. Таким чином сформульовані об'єкт вивчення дисципліни і її необхідність для професійної діяльності. Виходячи із основної функції, формуються освітянські цілі - вимоги до знань і вмінь з дисципліни. Вимоги до знань передбачають, що студент повинен вміти пояснювати сутність явищ і процесів та може довести положення, вільно оперуючи поняттями. Вимоги до вмінь відображають здатність студента застосовувати отримані знання на практиці при розв'язанні професійних завдань та ступінь оволодіння професійними навичками. Другий етап формування програми навчальної дисципліни - визначення її структури. Головним системоутворюючим елементом при визначенні структури дисципліни є об'єкт вивчення і його відношення до професійної діяльності Фахівця. Якщо навчальна дисципліна характеризує деякі об'єкти (матеріали, механізми, машини), основу її структури складає класифікація об'єктів, яка відповідає професіональній діяльності; якщо вона дає уявлення про майбутню діяльність, структурування здійснюється відповідно основним етапам професійної діяльності фахівця; якщо навчальна дисципліна має декілька об'єктів вивчення, це необхідно враховувати при її структуру ванні. Наприклад, основна функція дисципліни "Фізична і колоїдна хімія" викликає необхідність включення до структури дисципліни не тільки розділів з основ фізичної і колоїдної хімії, а й розділу про важливі органічні речовини (змістовні модулі), які використовуються у технології приготування їжі. Далі з'ясуємо міждисциплінарні зв'язки (характеристика місця дисципліни у навчальному плані, вказується, що передує вивченню даної дисципліни і які навчальні курси опановуються з урахуванням знань даної дисципліни). Структурно-логічну схему дисципліни можна представити як графічне зображення послідовності вивчення тем дисципліни і їх зв'язків з темами інших дисциплін та виробничої практики. Міждисциплінарні зв'язки можуть бути відображені текстуально, в цьому випадку вони включаються до розділу "Зміст дисципліни" як складові кожної теми (змістовного модуля). Важливо не тільки виявити міждисциплінарні зв'язки, але й зафіксувати їх документально. В цьому випадку вони будуть орієнтувати викладача на застосування всіх опорних знань і вмінь з різних дисциплін при вивченні кожного модуля. Третій етап роботи - визначення вимог до знань і умінь з кожної теми, які у подальшому конкретизують освітянські цілі навчальної дисципліни. Вони повинні бути сформульовані таким чином, щоб після вивчення теми можна було перевірити засвоєння студентами відповідних знань та оволодіння ними необхідними вміннями. Що стосується вимог до знань і умінь з кожної теми нормативної дисципліни, що зазначена у ОПП, - складової галузевого стандарту - вони зазначені у ОКХ галузевого стандарту. Система шифрів дає можливість швидко визначити вимоги до знань і умінь з кожної теми. Вимоги до знань і умінь до вибіркових дисциплін визначаються у варіативних ОКХ і ОПП - складових стандарту вищого навчального закладу. Четвертий етап - планування лабораторних і практичних робіт. Розробники програм навчальних дисциплін повинні знати особливості цих форм організації навчання, їх дидактичні цілі і зміст, місце у підготовці фахівця. При розробці змісту лабораторних і практичних занять слід мати на увазі, що в сукупності вони повинні забезпечити формування вмінь з навчальної дисципліни, які зазначені у ОКХ. На даному етапі розробники навчальної програми дисципліни використовують систему шифрів умінь, зазначену в ОКХ: кожному конкретному вмінню надається шифр, в якому вказується його вид та рівень сформованості. Шифри видів умінь сформовані таким чином: ІГЛ - предметно-практичні, ПР - предметно-розумові, ЗП -знаково-практичні, ЗР - знаково-розумові, шифри рівня сформованості уміння - О - уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації, Р - уміння виконувати дію, спираючись на розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації, Н - уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички. Приклад: Фрагмент додатку Б ОПП спеціальності 5.080405 "Програмування для ЕОМ і автоматизованих систем".
Практичні уміння та навички (ПП,ЗП) використовуються, головним чином, при вирішенні задач, які орієнтовані на регламентовані алгоритми діяльності. П'ятий етап - визначення об'єму і змісту самостійної роботи студентів. Обсяг часу на самостійну роботу передбачено навчальним планом. Зміст самостійної роботи визначається в робочій програмі дисципліни, методичних матеріалах, завданнях або вказівках викладача. Студенти окрім опрацювання викладеного на лекціях матеріалу, виконання домашніх завдань, підготовки до семінарських занять можуть самостійно вивчити низку підтем дисципліни, окремі питання, що висвітлюються в літературних джерелах та які не розглядаються на лекціях. Студентам можуть бути рекомендовані: розв'язання задач, виконання вправ і розрахунково-графічних робіт, аналіз виробничих ситуацій, ділові ігри, робота на тренажерах, комп'ютерах, підготовка рефератів, доповідей, вивчення нормативних документів, робота з навчальною і довідниковою літературою, постановка експерименту, дослідницька навчальна діяльність. Шостий етап - керуючись вимогами кваліфікаційної характеристики і загальними вимогами до знань і вмінь з навчальної дисципліни, слід визначити зміст курсового проекту (роботи) та терміни його виконання. На заключному етапі розробники програм на основі досвіду і досягнень педагогічної науки, нових технологій навчання розробляють рекомендації щодо раціонального вибору форм організації навчання. Ці рекомендації надаються у пояснювальній записці до навчальної програми дисципліни. 1. Зміст тем (змістовних модулів) дисципліни. 2. Самостійна робота студентів. 3. Рекомендована література, засоби наочності, технічні засоби навчання, тощо. Самостійна робота може бути вказана до кожної теми занять або по приведеній нижче формі.
II. Робоча навчальна програма. Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого навчального закладу і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю. Вона має такі розділи : 2.1. Тематичний план дисципліни (Розподіл навчальних годин та форми їх проведення)
2.2. Зміст курсу (подаються назви розділів і тем (змістовних модулів), їх стислий зміст); зміст і види занять та самостійної роботи студентів; форми контролю знань студентів.
Приклад Дисципліна: вища математика Спеціальність: 5.050104 «Фінанси»
Рекомендована література (посилання на номери із списку літературних джерел, що приводяться в кінці робочої програми. Самостійна робота (індивідуальне завдання по опануванню змістом теми, реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи), вправи тощо. Тема 2 (назва теми). 1. Питання для висвітлення) 2.Питання для висвітлення). Рекомендована література Самостійна робота. Далі послідовно подаються всі теми навчальні дисципліни, що зазначені в навчальній програмі. III. Порядок розроблення, затвердження та перегляду навчальних програм. 2.1 Підготовлена викладачем (викладачами) програма розглядається на засіданні циклової (предметної) комісії, узгоджується із зав. відділеннями, для студентів яких дисципліна призначена. Після узгодження навчальна програма подається заступником директора із навчальної роботи для затвердження. 2.2.По одному примірнику затверджено програми зберігається у викладача, в предметній (цикловій) комісії та у методичному кабінеті. 2.3. Електронні версії затверджених навчальних програм вносяться до бази нормативних документів навчального закладу. 2.4.Зміни до навчальної програми, пов'язані з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки у відповідній галузі чи сфері знань, оперативно вносяться викладачем до лекційного курсу навчальної дисципліни. Надалі при черговому переоформленні програми вони враховуються в розділі «Зміст навчальної дисципліни». Зміни обсягу окремих видів аудиторних занять з дисципліни, кількості або виду індивідуальних завдань, форм поточного та підсумкового контролю згідно з робочим навчальним планом спеціальності вносяться до робочої навчальної програми. 2.5. Терміни подачі навчальних (робочих) програм дисциплін на затвердження визначаються навчальним закладом. ІУ. Розробки для візуального супроводження викладання та вивчення навчальної дисципліни. До цих розробок відносяться різноманітні графічні зображення та художні матеріали, зафіксовані на спеціальних носіях (папері, плівках, дискетах), що дає змогу використовувати їх в навчальному процесі при допомозі відповідних технічних засобів. Розробки візуального супроводження - це наочні посібники, які використовуються під час читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять. Такі розробки повинні зберігатися в спе5ціальних пакетах або картотеках. При цьому повинні бути відомості про ті технічні засоби, з допомогою яких окремі візуальні розробки можуть використовуватись на заняттях. У. Методичне забезпечення контролю знань студентів. Поточний та підсумковий контроль. В організації навчального процесу вищих навчальних закладів застосовуються такі види контролю; вхідний, поточний та підсумковий семестровий контроль, контроль залишкових знань. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, семінарських, лабораторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, а також до виконання конкретних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і самостійної роботи студентів визначається предметною (цикловою) комісією. Якщо на викладання і вивчення навчальної дисципліни потрібен значний період часу, виникає необхідність періодичного контролю отримання студентами знань. Для цього визначається кількість контрольних замірів і здійснюється розподіл навчального матеріалу на частини. В кожній частині складається перелік контрольних питань (тестів, практичних завдань), з відповідей на які можна судити про рівень отримання студентами знань. До методичного забезпечення дисципліни відносяться складові частини текстів, так і самі тексти. Складовими частинами тесту є тестові запитання і ключ тесту, тобто система оцінок результатів тестування. Приклад тесового запитання (навчальна дисципліна «Основи менеджменту»): З якої функції розпочинається управління:
(тут тільки одна правильна відповідь). Характер і кількість тестових запитань, які включаються в тест, визначаються метою тестування. Наприклад, потрібно оцінити, як студенти засвоїли матеріал певної теми дисципліни. В даному випадку до тесту включаються тільки ті тестові запитання, які відображають зміст даної теми. По кожній дисципліні перш за все повинні бути розроблені тесові запитання, які повинні відображати основну сутність тієї чи іншої дисципліни. В залежності від того, який контроль знань потрібно здійснити (поточний чи підсумковий), до тесту включається певна кількість відповідних тестових питань. На семінарських і практичних заняттях можуть використовуватись окремі тестові запитання без складання тестів. Відповіді на ці тестові запитання стають предметом обговорення чи роз’яснення. Склад цього виду забезпечення залежить від виду контролю:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Навчальну дисципліну «Гідравлічні машини» включено до навчального... Навчальну дисципліну «Гідравлічні машини» включено до навчального плану підготовки молодших спеціалістів із спеціальності 06010113... |
Апробація Програмно-методичного комплексу навчального призначення «Загальна біологія, 10 клас» Смілянський навчально-виховний комплекс «ЗОШ I ступеня – гімназія імені В. Т. Сенатора» Смілянської міської ради (вчитель – Цвященко... |
|
Методичні рекомендації та зразки оформлення розділів комплексу навчально... Характеристика і склад розділів комплексу навчально – методичного забезпечення дисципліни |
Міністерство освіти і науки України Студенти починаючи навчальний процес за спеціальністю „Менеджмент організацій”, вивчаючи дисциплін фахового спрямування об’єктивно... |
|
ПЛАН РОБОТИ районного методичного об’єднання вихователів та музичних... України «Про охорону життя і здоров’я дітей», Положенням про дошкільний навчальний заклад та Положенням про навчально-виховний комплекс,... |
Процедури контролю якості навчального процесс Організація контролю за якістю навчально-виховного процесу проводиться згідно річного плану роботи ліцею на основі плану, графіків... |
|
Тема роботи Проектом; проаналізувати Шаблон плану навчального проекту; розпочати роботу над розробкою Плану власного навчального проекту; ознайомитися... |
Комплекс фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін Для студентів, які навчаються за напрямом підготовки «Соціальна робота», викладається комплекс фундаментальних та професійно орієнтованих... |
|
Професійне спрямування «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»... Н. О. Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності авіаційного підприємства: Комплекс навчально-методичного забезпечення частина... |
Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів... Перелік нормативних документів щодо планування навчально-методичного забезпечення предмету |