|
|
Скачати 1.4 Mb.
|
|
1.2 Таксономія цілей навчання Основною для технології навчання є проблема постановки цілей і цільової орієнтації навчання. « Серед основних способів постановки цілей, які мають місце в практиці навчання, можна назвати такі: 1. Визначення цілей через аналіз основних компонентів змісту навчального матеріалу (напр., вивчити зміст параграфу…). Цей спосіб вказує на частину змісту, що вивчатиметься на уроці, але не на ступінь досягнення цілей. 2. Визначення цілей через діяльність вчителя (напр., ознайомити учнів з …, продемонструвати прийоми …). Такий спосіб “відштовхується” від 13 власної діяльності вчителя, але не дає можливості співставляти свої дії з реальними результатами навчання. 3. Постановка цілей через внутрішні процеси особистісного, інтелектуального, емоційного розвитку учнів (напр., формувати пізнавальний інтерес, розвивати пізнавальну самостійність, уміння аналізувати). У формулюваннях такого типу узагальнено освітні цілі на рівні навчального предмету чи циклу предметів, але не на рівні конкретного уроку. Неможливо бути переконаним в досягненні таких цілей за результатами одного уроку. 4. Постановка цілей через навчальну діяльність учнів (напр., дослідити кліткову структуру рослини, застосувати поняття і принципи в нових ситуаціях, здійснити розмежування між фактами і наслідками). Такі формулювання також не відображають очікуваний результат навчання, його наслідки»[45 ;33]. Названі способи постановки і конкретизації цілей навчання не забезпечують чіткого уявлення про передбачувані результати навчання, тому залишаються аспекти невизначеності, неконкретності, неінструментальності. Цілі навчання необхідно формулювати через результати, виражені в діях учнів, які вчитель може надійно розпізнати. Навчальна ціль повинна бути описана так, щоб про її досягнення можна було говорити однозначно. При цьому необхідно пам’ятати: ціль передбачає зрушення у внутрішньому стані учня, в його інтелектуальному розвитку, ціннісних орієнтаціях тощо. Але говорити про результати навчання, тобто про досягнення цілей, можна лише за зовнішніми проявами (діями учня, продуктами учіння). Біхевіоризм запропонував технологію повного переходу навчальних цілей на мову зовнішньо виражених дій, за якими можна спостерігати. Однак, складні пізнавальні й емоційні процеси (напр., формування досвіду творчої діяльності), які неможливо “розкласти” на окремі дії, знаходяться поза сферою біхевіористичного підходу. Його можна застосовувати в процесі репродуктивного навчання (дії за взірцем, стереотипні дії). На нашу думку, проблему переводу результатів навчальної діяльності на мову зовнішніх дій необхідно розв’язувати гнучко. В одному випадку результат навчання можна поділити на складові та описати їх (виконання конкретних операцій, вправ, формування простих навичок тощо). В іншому – результат неможливо однозначно описати, і його конкретизація утруднена. Щоб перевести результати навчання на мову конкретних дій необхідно: 1) побудувати систему цілей (таксономію), виділити її категорії і рівні; 2) створити чітку, конкретну мову для опису цілей навчання. Перехід від загального уявлення про результати навчання до більш конкретного передбачає чіткий опис того, що учень може досягти в результаті навчання. Загальний прийом конкретизації цілей – використання дієслів, які вказують на конкретну дію: аналізувати, синтезувати, 14 інтерпретувати, оцінювати, розуміти, перетворювати, застосовувати, висловлювати, створювати тощо. «Для вчителя-практика важливо використовувати впорядковану ієрархічну класифікацію цілей тому, що вона: 1) забезпечує концентрацію зусиль на головному в діяльності, визначенні першочергових завдань і перспектив подальшої роботи; 2) створює можливості для роз’яснення учням орієнтирів навчальної роботи, спільної зацікавленої роботи педагога й учнів; 3) створює еталони оцінки результатів навчання, які можна розробляти й уточнювати разом з учнями (чіткі формулювання цілей, які відображені в результатах діяльності, забезпечують надійність і об’єктивність оцінки)»[42 ;23]. Найбільш відомою є класифікація цілей пізнавальної діяльності запропонована американським ученим Б. Блумом, яку використовують при плануванні навчання і оцінці його результатів. Вона є надійним інструментом дослідної перевірки нових курсів. Наведемо приклад таксономії цілей навчання, які охоплюють пізнавальну (когнітивну) сферу. Таблиця 1. Категорії навчальних цілей в когнітивній сфері
Існують системи опису навчальних результатів через характеристику рівнів засвоєння знань. Так, « І. Лернер пропонує розрізняти три рівні засвоєння знань: 1) первинне засвоєння, впізнавання- 16 відтворення2) застосування в знайомій ситуації (за взірцем); 3) застосування в новій ситуації» [30; 32]. Загальновизнаною є класифікація рівнів засвоєння, яку запропонував В. Безпалько: «1) впізнавання об’єктів, властивостей, процесів під час повторного сприймання інформації про них чи дій з ними (знання-знайомство); 2) відтворення, репродуктивна дія – самостійне відтворення і застосування інформації для виконання даної дії (знання-копії); 3) застосування, продуктивна дія – пошук і використання суб’єктивно нової інформації для самостійного виконання нової дії (знання, уміння і навички); 4) творчість, творча дія – самостійне конструювання способу діяльності, пошук нової інформації (знання-трансформації)» [31 ;26]. 1.3 Основні компоненти технології навчання Розглянемо структуру технології навчання та охарактеризуємо її основні компоненти. «1. Попередня діагностика рівня засвоєння навчального матеріалу (тестування) і формування класів з приблизно однаковим рівнем підготовки учнів. 2. Організація діяльності учнів із засвоєння і закріплення навчального матеріалу (основними є традиційна методика, методики Л. Занкова і Д. Ельконіна – В. Давидова). 3. Контроль якості засвоєння матеріалу. В технології процеси організації навчальної діяльності і контролю рівнозначні, взаємопов’язані. Виділення контролю в самостійний компонент дозволяє більш ґрунтовно розробити його систему: можливі рівні засвоєння матеріалу учнями, необхідні прийоми і методи подальшої роботи стосовно кожного рівня, всі наступні дії вчителя. 4. Вибір прийомів і методів додаткової роботи з групою чи окремими учнями у тому випадку, коли вони не засвоїли навчальний матеріал. 5. Діагностика причин відставання у навчанні (використання тестів, діагностичних програм, завдань) у тому випадку, коли більшість учнів класу не засвоїли навчальний матеріал. 6. Вибір методики, яка забезпечує подолання прогалин в знаннях і досвіді учнів всього класу»[3 ;192]. Таким чином, технологія особливу увагу приділяє питанням контролю якості засвоєння і діагностики причин відставання учнів у навчанні. До основних методів контролю за рівнем засвоєння знань належать: усні методи, письмові контрольні роботи, оцінювання, тести. Саме тести можуть забезпечити об’єктивну оцінку результатів навчальної діяльності учнів. Тест складається із завдань та еталону їх виконання. При порівнянні відповіді учня з еталоном необхідно співвіднести число правильно виконаних операцій тесту із загальною кількістю операцій в тесті. Це дасть 17 можливість визначити коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу. Значення коефіцієнту коливається від 0 до 1. Матеріал може вважатися засвоєним у тому випадку, коли коефіцієнт засвоєння (К) дорівнює чи більше 0,7. Процес навчання при К≥0,7 можна вважати завершеним, бо, не зважаючи на те, що учень робить багато помилок (до 30%), він має об’єктивну можливість їх долати і самостійно знаходити правильні варіанти рішення. Отже, основними характеристиками технологічного підходу у навчанні є: «1) постановка діагностичної мети (із визначенням рівня засвоєння); 2) здійснення об’єктивного контролю ефективності навчання і визначення рівня досягнення поставленої мети; 3) досягнення кінцевого результату з точністю не менше 70%.»[3 ;56]. 1.4 Основні технології навчання Майбутньому педагогу необхідно орієнтуватися в широкому спектрі сучасних технологій навчання, їх цілях, концептуальних положеннях, особливостях методики. Таблиця 2. «Основні технології навчання»[36 ;540]
22 У цілому, у кожній концепції, системі, технології є позитивні і негативні сторони. Якщо та чи інша система буде зручною для вивчення точних предметів, вона може бути неефективною для засвоєння гуманітарних предметів. На нашу думку, право на існування має кожна система. Необхідно лише навчитися брати все позитивне і, спираючись на народну педагогіку, створювати свою методику. Фахівці її називають "сплав ідей". Але яку б нову технологію вчитель не вибрав, він повинен працювати творчо. У зв'язку з цим ведуться пошуки нових ефективних прийомів, які активізували б думку школярів, стимулювали їх до самостійного оволодіння знаннями . Однією з таких технологій є блокова педагогічна технологія(укрупнення дидактичних одиниць-УДО, яка сприяє виробленню в учнів самостійної роботи, активізує їх розумову діяльність, логічне мислення, вчить робити узагальнення, висновки). При блоковому вивченні у педагога більше можливостей для організації індивідуальної роботи з учнями,така технологія привчає учнів до чіткості і систематичності, мобільності і зосередженості. |
| Вступ Основна мета специфікацій – забезпечення мультиплатформовості та масштабування прикладних програм. Технології Java EE підтримуються... |
Урок засвоєння нових знань за технологією «Збільшення дидактичних одиниць» Застосування технології «Збільшення дидактичних одиниць» на уроках української мови |
| ВСТУП РОЗДІЛ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ І МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ВЧИТЕЛЕМ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА |
Тема (теоретична частина) Розробити план офісної локальної мережі для офісу страхової компанії, яка розміщена у 5-ти поверховому будинку та має 100 точок підключень... |
| ВСТУП РОЗДІЛ Стабільність основна умова ефективної діяльності комерційних банків |
Конспект уроку англійської мови у 8 класі Тема: Англійські традиції та свята Основна частина уроку Check-up Актуалізація опорних знань учнів з вивченої теми |
| ПЛАН 2 Вступ 3 1 Теоретичні основи підвищення використання виробничих... Чинники підвищення ефективності використання виробничих та трудових ресурсів підприємства 13 |
План І. Вступ. ІІ. Варіативний модуль «Технологія виготовлення вітальної... Та чи задумувалися ми, що цей простий клаптик картону має свою історію та традиції? Приміром, у Японії найперші листівки були подвійними,... |
| О. О. Селіванова ПРЕЦЕДЕНТНА МОТИВАЦІЯ НОМІНАТИВНИХ ОДИНИЦЬ Розглянуто типи прецедентних феноменів на трьох рівнях: референційному, когнітивному й мовному, − а також різновиди прецедентно мотивованих... |
План-конспект лекцій (Частина 1) Операційна система ОС — головна частина системного програмного забезпечення. Операційна система управляється командами |