Скачати 1.38 Mb.
|
Концепція художньо-естетичного виховання учнів Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) розроблена на основі Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (наказ МОН України та АПН України №151/11 від 25.02.2004 р.) на виконання Законів України “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002 та визначає стратегію розвитку освіти в Україні, пріоритетні напрямки та шляхи створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання учнів для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.Художньо-естетичне виховання – ефективний шлях гуманізації, надання їй “людського обличчя” в умовах економічної нестабільності, ідеологічної невизначеності та світоглядного плюралізму. Естетичне виховання – невід’ємна частина національного виховання і в сучасних умовах є тією складовою виховного процесу, увага до якої щоденно зростає. Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичний досвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадянської позиції. Цінності мистецтва важливі також з огляду на сучасне існування дітей та молоді в полікультурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови вони передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу особистості вступати в невербальний діалог з різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином свій власний духовний світ, його унікальність і самобутність. Кіровоградський комплекс (гімназія-інтернат – школа мистецтв) має на меті дати своїм вихованцям основи етичної культури, сформувати в них потребу і готовність відчувати і творити красу у житті, звичку оцінювати факти та явища з позицій естетики, її основних категорій, а також сформувати стійкий інтерес до мистецтва, розуміння його ролі у суспільстві, духовному збагаченні людини; дати глибокі знання й чіткі уявлення про художні цінності, створені світовою та національною культурами; виховати стійкі оціночні критерії та емоційно-естетичне ставлення до творів мистецтва, явищ життя, розвинути здатність активної перетворюючої діяльності із внесенням елементів краси у всі сфери життя людини, мистецтва, побут. Отже, комплекс має стати осередком виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості, виховання людини, що характеризується високою емоційно-естетичною культурою.
На сучасному етапі розвитку освіти, вдосконаленні навчально-виховного процесу загальна мета діяльності педагогічного колективу Кіровоградського обласного комплексу гуманітарно-естетичного профілю конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, розвиваючі та виховні аспекти гуманітарно-естетичної освіти:
Специфіка гуманітарно-естетичної освіти дає можливість виділити провідні функції:
Остання функція тісно пов’язана із світоглядно-виховною функцією і потребує посиленої уваги в сучасному процесі гуманітарно-естетичної освіти. Методологічні засади гуманітарно-естетичного виховання обумовлені положеннями основних державних законодавчих документів України про освіту і ґрунтуються на наступних принципах:
Система художньо-естетичної освіти Кіровоградського обласного комплексу гуманітарно-естетичного профілю включає структурні компоненти: 1. Базовий освітньо-виховний компонент. Він передбачає навчання, виховання і розвиток учнів під час вивчення предметів та курсів освітньої галузі і складається з двох частин: а) інваріантної частини, представленої предметами і курсами базового навчального плану державного освітнього стандарту, які мають опановуватися всіма учнями, незалежно від типу навчального закладу і профілю навчання (предмети “Хореографія”, “Музика“, “Образотворче мистецтво”, курс “Художня культура”); б) варіативної частини, що складається з елективних предметів і курсів, які вводяться до робочих навчальних планів комплексу з урахуванням профільності навчання (“Хореографія”, “Теорія музики”, “Образотворче мистецтво”). 2. Факультативні, групові та індивідуальні заняття: “Музичний інструмент” (за вибором), “Образотворче мистецтво” (за вибором), вокально-хорова діяльність. Зміст предметів “Хореографія”, “Музика”, “Образотворче мистецтво” включає такі основні блоки: – сприймання, інтерпретація, оцінювання творів мистецтва – практична художня творча діяльність учнів – естетико-мистецтвознавча діяльність Під час традиційного викладання таких навчальних дисциплін, як “Хореографія”, “Музика”, “Образотворче мистецтво”, актуалізується потенціал внутрішньо-предметної інтеграції елементів змісту, а також міжпредметних зв’язків. Хореографія Хореографічне виховання має велике значення в естетичному розвитку людини, засобами танцювального мистецтва воно прищеплює любов до красивого, витонченого і тому повинно починатися у ранньому віці. У сучасних умовах шкільної освіти, спрямованої на розвиток особистості дитини, хореографія розглядається з позицій культурологічного підходу, що дозволяє накреслити напрями роботи у цій галузі. По-перше, враховуючи синтетичність хореографічного мистецтва, мають місце зони перетину хореографії з іншими предметами, зокрема художньо-естетичного циклу, що дозволяє хореографії, як одному із засобів виховання, органічно входити до загальної системи виховання учня. Такий напрям зовнішньої інтеграції дозволяє через хореографічне мистецтво долучатися до різних галузей знань: художньо-естетичних, гуманітарних, технічних. І, навпаки, у процесі вивчення цих предметів краще усвідомлюється особливість хореографічного мистецтва. По-друге, специфічність та розмаїття видів і жанрів хореографії дає можливість учням здійснювати внутрішню інтеграцію через діалог танцювальних мов різних народів, жанрів хореографічного мистецтва. Таким чином, виховні можливості хореографічного мистецтва визначають його вплив на основні сфери розвитку особистості – світоглядну, морально-етичну, інтелектуальну, емоційно-почуттєву, комунікативну. Художня культура Курс “Художня культура” викладається в 10-11 класах (художньо-естетичний профіль). Мета вивчення цього курсу полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини. У 10-му класі викладається курс української художньої культури, а в 11-му – курс зарубіжної художньої культури. По закінченні курсу “Художня культура” в 10-11 класах діє практикум з краєзнавства, складовою частиною якого є науково-дослідна робота учнів. Результат цих досліджень – написання учнями наукових робіт та реферативних повідомлень. Образотворче мистецтво Предмет “Образотворче мистецтво” має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури й творчої уяви, знання основних виражальних засобів живопису, скульптури, архітектури, дизайну, їх стильових і жанрових особливостей. До основних виховних завдань предмета належить:
Предмети мистецтва в комплексі гуманітарно-естетичного профілю утворюють єдиний наскрізний цикл, спрямований на всебічне опанування учнями художніми цінностями.
Однією з умов впровадження цілісної системи художньо-естетичної освіти та виховання учнів комплексу є створення естетичного соціально-педагогічного середовища, відкритого до взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем. Заклад має добре налагоджені зв’язки з культурно-освітніми закладами області (філармонією, музеями, театрами, бібліотеками, тощо), професійними та самодіяльними мистецькими колективами і відомими митцями. Система художньо-естетичної освіти та виховання комплексу має відкритий характер, широкий простір для вдосконалення, відродження кращих національних культурних традицій і впровадження найсучасніших інноваційних ідей та технологій |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та Львівський обласний дитячий еколого-натуралістичний... | “Погоджено” “Погоджено” “Погоджено” “Затверджую” Начальник управління Федерація профспілок Волинська обласна Начальник територіального |
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор... Установіть відповідність між дієприкметником у реченні та відмінком, у якому його вжито | Драбівський навчально-виховний комплекс „ загальноосвітня школа І... Тема. Вплив філософії насолоди і краси на духовний світ людини (суд над героєм роману О. Вайльда „Портрет Доріана Грея”) |
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор... У якому рядку в усіх словах у орудному відмінку відбувається подовження (ким? чим?) | ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор... Вкажіть, у якому рядку в орудному відмінку всі слова пишуться з подвоєними приголосними |
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор... Човен пройшов 8 км за течією річки і 6 км проти течії, витративши на весь шлях 1 год. 12 хв | ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної комісії... Коротке, переважно віршове алегоричне оповідання, у якому закладено дидактичний зміст; один з різновидів ліро-епічних жанрів |
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Обласна загальноосвітня санаторна школа – інтернат №7 Миколаївської обласної ради | Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 у складі: «Загальноосвітня... Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 у складі: «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» Хмельницької області |