Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс (гімназія-інтернат школа мистецтв) “Погоджено” Начальник управління освіти і науки Кіровоградської обласної

IV. Структура комплексу………………………………………………….15

V. Організація навчально-виховного процесу…………………………...18

1. 
   Загальна стратегія закладу
   

• 
  демократизація (у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийняті управлінських рішень; скорочення дій розпорядчих документів; розвиток неурядових, суспільних освітянських спілок, об’єднань);
  
• 
  гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально-виховного процесу; утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов не лише для реалізації цілей освітньої організації, але й для професійного росту працівника, його самовираження, особистісного вдосконалення);
  
• 
  особистісно-зорієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самоактуалізації, створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньо особистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні);
  
• 
  модернізація (інтенсивне використання в розвитку теорії та практики управління соціально-педагогічними системами інформаційно-комунікативних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет; модернізація структур управління, функцій і методів управлінської діяльності, перехід до нових управлінських технологій);
  
• 
  диференціація і мобільність (створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність керівника з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору й адекватна реакція на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів);
  
• 
  забезпечення практичної спрямованості освіти орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти; інтегрування в європейський освітній простір; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, уміння займатися одночасно кількома справами, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення);
  
• 
  варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних програм, диференціація та індивідуалізація навчально- виховного процесу;
  
• 
  науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;
  
• 
  наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;
  
• 
  полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;
  
• 
  інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання гімназистів враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базових шкільних предметів: історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо;
  
• 
  перспективність (забезпечення випередження в змісті навчання у відповідності з сучасними потребами суспільної практики).
  

• 
  загальні наукові, навчальні, методичні надбання;
  
• 
  досвід роботи педколективу в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;
  
• 
  високий фаховий, моральний та культурний потенціал педагогів;
  
• 
  творчу атмосферу в колективі;
  
• 
  високий рейтинг в області та країні;
  
• 
  сучасну матеріально-технічну базу.
  

1. 
   Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми “Освіта”, Закону України “Про загальну середню освіту”, для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності й залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у комплексі.
   
2. 
   Продовжити роботу педагогічного колективу гімназії над науково-методичною проблемою:
   

3. 
   Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів гімназії, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови гімназистами особистих індивідуальних освітніх траєкторій.
   
4. 
   В умовах реалізації профільного навчання забезпечити:
   

• 
  поглиблене вивчення учнями 10-11 класів гімназії окремих дисциплин програми повної загальної освіти;
  
• 
  підготовку до здобуття вищої професійної освіти;
  
• 
  успішну соціалізацію учнів.
  

5. 
   Вважати основними шляхами поліпшення якості змісту освіти:
   

• 
  гуманізацію та гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;
  
• 
  фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;
  
• 
  пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;
  
• 
  профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;
  
• 
  забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної й репродуктивної навчальної діяльності учнів;
  
• 
  забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).
  

6. 
   Виховання в учнів потреби в знаннях. Вчителям, вихователям спрямувати свою роботу на формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвивати вміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати працю.
   
7. 
   Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.
   
8. 
   Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими морально-духовними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання її до особистісно-розвивальної творчості.
   
9. 
   Виховну роботу колективу спрямувати на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної й самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує громадянська, художньо-естетична освіта та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості. Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:
   

• 
  створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;
  
• 
  формування в учнів здорового способу життя та підготовка до майбутнього сімейного життя, запобігання проявів негативної поведінки серед молоді.
  

10. 
    У процесі практичної художньо-творчої діяльності формування в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати емоційну сферу та естетичну свідомість, виховувати загальнокультурну й художню компетентність, здатність до самореалізації, потреби в самовдосконаленні.
    
11. 
    Послідовне впровадження у практику роботи педагогічного колективу досягнення психолого-педагогічної науки і досвід роботи педагогів-новаторів.
    
12. 
    Залучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).
    
13. 
    Співпраця педагогічного колективу комплексу із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками та іншими членами родини, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання.
    
14. 
    Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організацію та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів гімназії, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.
    
15. 
    Сприяння участі викладачів, вихователів, учнів в науковій, дослідницькій, пошукової роботі на базі навчального комплексу.
    
16. 
    Продовження створення сучасної технічної бази комплексу та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень комплексу в цілому.
    
17. 
    Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу й управління комплексом.
    
18. 
    Вдосконалення управлінської діяльності в комплексі, розширення спектру технічних можливостей комплексу з урахуванням сучасних тенденцій.
    
19. 
    Створення єдиного інформаційного простору облкомплексу.
    

1. 
   Загальні положення