Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс (гімназія-інтернат школа мистецтв) “Погоджено” Начальник управління освіти і науки Кіровоградської обласної


НазваКіровоградський обласний навчально-виховний комплекс (гімназія-інтернат школа мистецтв) “Погоджено” Начальник управління освіти і науки Кіровоградської обласної
Сторінка1/14
Дата08.07.2013
Розмір1.38 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


Міністерство освіти і науки, спорту та молоді України

Управління освіти і науки

Кіровоградської обласної державної адміністрації

Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс

(гімназія-інтернат-школа мистецтв)

“Погоджено”

Начальник управління освіти і науки

Кіровоградської обласної

державної адміністрації

___________ Е.В.Лещенко

“____”_____________ 2012 р.





“Затверджую”

Голова ради комплексу

___________ Л.А.Савченко

“____”_____________ 2012 р.


“Затверджую”

Директор комплексу

___________ А.Є. Коротков

“____”_____________ 2012 р.



ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ

(перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу

(гімназія-інтернатшкола мистецтв)

на 2013-2018 роки)

Кіровоград - 2012


ВСТУП………………………………………………………………….….3

1. Концепція розвитку закладу………………………………….………3

І. Вступ……………………………………………………………………...3

ІІ. Загальні положення……………………………………………………..3

ІІІ. Концепція художньо-естетичного виховання учнів Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв)……………………………………………………..10

IV. Структура комплексу………………………………………………….15

V. Організація навчально-виховного процесу…………………………...18


VІ. Модель випускника гімназії………………………………………….19

VIІ. Фінансово-господарська діяльність………………………………...21

VІІІ. Умови реалізації концепції…………………………………………22

2. Нормативна база для створення перспективної програми розвитку закладу……………………………………………………………….22

1. Перелік нормативних документів, на підставі яких складено програму……………………………………………………………………….…22

2. Основні документи, які регламентують діяльність Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв)…………………………………………………………………….…...24

3. Аналітичне обґрунтування перспективної програми розвитку закладу…………………………………………………………………………...26
ПЕРСПЕКТИВНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КІРОВОГРАДСЬКОГО ОБЛАСНОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ (ГІМНАЗІЯ-ІНТЕРНАТШКОЛА МИСТЕЦТВ) НА 2013-2018 РОКИ…………………………………………………………….…..29
1. Аналіз роботи комплексу за період із 2007 по 2012 роки…….…..29

2. Прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу комплексу на 2013-2018 роки ………………………………………………………………………….…..59

2.1. Основні напрямки та перспективи виховної роботи………………59

2.2. Основні напрямки та перспективи розвитку школи мистецтв……61

2.3. Основні напрямки та перспективи науково-методичної роботи.…62

2.4. Програма інформатизації навчального закладу……………………64

2.5. Основні напрямки розвитку комплексу на 2013-2018 роки………77

2.6. Перспективний план атестації педагогічних працівників………...84

2.7. Перспективний план вивчення стану викладання предметів державного компонента…………………………………………….…………..87
ДОДАТКИ………………………………………………………………..90
ВСТУП
1. Концепція розвитку закладу
І. Вступ
ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави вимагають оновлення системи освіти.

Входження України до світового освітнього простору зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідність із нормами світового товариства.

Дана концепція розвитку облкомплексу на 5 років як сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів, що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу, визначає основні положення щодо організації навчального процесу в період реформування освіти та інтеграції у світовій простір.
ІІ. Загальні положення


  1. Загальна стратегія закладу

Концепція діяльності закладу спрямована на реалізацію Закону України „Про загальну середню освіту” й складена з урахуванням ситуації оновлення політичних та економічних процесів у державі та сучасних завдань перебудови змісту національної освіти й виховання, сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства. Розвиваючи кращі традиції української школи, гімназія має реалізовувати ідею неперервності освіти і виховання через подолання розриву між культурою, наукою й освітою, даючи особистості нові виміри життя, що ґрунтуються на глибокому знанні минулого і сучасного України, світової культури, заохочує до опанування новітнього життєвого досвіду.
В основі концепції:

- орієнтація на загальнолюдські цінності та соціально-економічні особливості регіону;

- спрямованість на гуманізацію освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб;

- забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонійних стосунків людини й навколишнього середовища;

- гуманітаризація освіти, яка покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особливості і планетарне мислення;

- нероздільність навчання й виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання й виховання, формуванні цілісної та розвиненої особистості.

У концепції розкриваються основні поняття, що визначають характер діяльності облкомплексу, розроблені послідовні педагогічні завдання щодо формування відповідних якостей особистості.

Концепція розроблена на основі Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.
2. Мета, головні завдання і принципи діяльності облкомплексу
Провідний напрямок навчально-виховної діяльності в облкомплексі – на­вчання і виховання творчої молоді, здатної самостійно діяти і прий­мати відповідальні рішення у надзвичайно динамічних політичних та соціально-економічних ситуаціях.

Головним завданням освітньої політики облкомплексу є створення такого навчально-виховного середовища, яке:

а) соціально, ментально і культурно відтворює потреби сус­пільства й держави;

б) одночасно органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти, відоб­ражаючи їх загальнолюдські потреби та інтереси;

в) формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість, яка володіє вміннями й навичками, необхідними людині ХХІ століття.

Навчально-виховне середовище гімназії максимально обмежує вплив негативних рис суспільства на випускника та формує з учнів гімназії майбутню українську еліту.

Перша складова креативного освітнього середовища облкомплексу – соціальне життя навчального закладу, яке втілюється у різноманітних формах (уроки художньо-естетичного циклу, позаурочні заходи – постановки, конкурси, відвідування театрів, філармоній, естрадних концертів, насичене мистецькими враженнями дозвілля школярів. Виховна дія заходів і, як результат, – вплив мистецтва на особистість – значно посилюється, якщо всі учасники мистецького життя активно спілкуються з приводу нього: аналізують власну творчість, дискутують, діляться враженнями з тими, хто досі не був причетний до конкретної мистецької діяльності тощо. Спілкування стає результатом усвідомлення школярем власної спроможності творити простір, коли він вступає в рівноправний діалог із іншими його членами – митцями, вчителями, батьками, школярами з інших навчальних закладів – у процесі спільної підготовки, дискусій, створенні спільних проектів, "зворотному" зв'язку з діячами культури. У такий спосіб виховується потреба і здатність вивчати та самому впливати на простір – творити його.

Друга складова – художньо-предметне оточення як поле, в якому реалізується спілкування (інтер'єр, різноманітні виставкові та інформативні стенди, шкільна преса, організація музейної справи, оформлення будь-яких шкільних подій. При цьому предметне оточення не є фоновим чинником зовнішньої естетизації середовища. Його дієвість «включається» лише тоді, коли воно виступає як відображення мистецької діяльності, ініціюється та створюється безпосередньо суб'єктами художнього простору – школярами. У такий спосіб предметне оточення починає відігравати роль передавача різноманітної інформації та стимулятора її естетичного осмислення та подальшого наукового пізнання.

Третя складова креативного освітнього середовища гімназії – насичена, цілеспрямована інтелектуальна творча діяльність усіх суб’єктів навчально-виховного процесу

Отже, інноваційне освітнє середовище облкомплексу включає у себе взаємопов'язані складові: умови для ідентифікації типу обдарованості через занурення дитини в науково-дослідницьку діяльність як цілісність, умови для спостереження за змінами у співвідношенні проявів різних типів обдарованості, умови для застосування достатнього й необхідного для фіксації динаміки індивідуального розвитку дитини діагностичного інструментарію, умови для розвитку профільної обдарованості майбутнього випускника як визначальної складової професійного становлення, зрештою умови для удосконалення «технічного апарату», необхідного для втілення задуму при створенні творчого продукту.

Сучасна освіта разом із засвоєнням базових знань має навчити того, хто вчиться, самостійно оволодівати новими знаннями та спо­нукати особистість до навчання впродовж усього життя. В цьому контексті сформувався й підхід до виховної роботи в облкомплексі, яка будується на основі шанобливого ставлення до особистості, на визнанні й реальному дотриманні прав людини у всіх сферах її діяльності і, насамперед, у процесі навчання.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

У зв’язку з цим, актуальним завданням педагогічного колективу є формування в учнів гімназії окрім фахової, професійної підготовки, ще й інших компетенцій:

• бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне сус­пільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життє­вих проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відпові­дати за них;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

• уміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах сус­пільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних дже­рел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдоскона­лення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як най­вищої цінності;

• бути здатним до власного вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Поетапне введення учнівської молоді до різно­манітних сфер життєдіяльності та спілкування, ово­лодіння нею компетенціями у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою часу.

Таким чином, пріоритетний напрям розвитку осо­бистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, лежить у площині вирішення проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Компетентнісний підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром діяльності Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв). Тому вся діяльність нашого комплексу вибудовується з метою сприяння становлення особистості як творця і проектувальника власного життя.
Пріоритетними принципами діяльності педагогічного колективу закладу є:

  • демократизація (у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийняті управлінських рішень; скорочення дій розпорядчих документів; розвиток неурядових, суспільних освітянських спілок, об’єднань);

  • гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально-виховного процесу; утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов не лише для реалізації цілей освітньої організації, але й для професійного росту працівника, його самовираження, особистісного вдосконалення);

  • особистісно-зорієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самоактуалізації, створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньо особистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні);

  • модернізація (інтенсивне використання в розвитку теорії та практики управління соціально-педагогічними системами інформаційно-комунікативних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет; модернізація структур управління, функцій і методів управлінської діяльності, перехід до нових управлінських технологій);

  • диференціація і мобільність (створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність керівника з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору й адекватна реакція на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів);

  • забезпечення практичної спрямованості освіти орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти; інтегрування в європейський освітній простір; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, уміння займатися одночасно кількома справами, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення);

  • варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних програм, диференціація та індивідуалізація навчально- виховного процесу;

  • науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;

  • наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;

  • полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;

  • інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання гімназистів враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базових шкільних предметів: історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо;

  • перспективність (забезпечення випередження в змісті навчання у відповідності з сучасними потребами суспільної практики).


Для реалізації завдань облкомплекс має всі належні умови:

  • загальні наукові, навчальні, методичні надбання;

  • досвід роботи педколективу в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;

  • високий фаховий, моральний та культурний потенціал педагогів;

  • творчу атмосферу в колективі;

  • високий рейтинг в області та країні;

  • сучасну матеріально-технічну базу.


3. Тактичні завдання діяльності облкомплексу

  1. Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми “Освіта”, Закону України “Про загальну середню освіту”, для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності й залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у комплексі.

  2. Продовжити роботу педагогічного колективу гімназії над науково-методичною проблемою:

освітній простір в навчальному закладі як чинник інтегративного впливу на процес розвитку та самореалізації компетентної особистості.

  1. Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів гімназії, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови гімназистами особистих індивідуальних освітніх траєкторій.

  2. В умовах реалізації профільного навчання забезпечити:

  • поглиблене вивчення учнями 10-11 класів гімназії окремих дисциплин програми повної загальної освіти;

  • підготовку до здобуття вищої професійної освіти;

  • успішну соціалізацію учнів.

  1. Вважати основними шляхами поліпшення якості змісту освіти:

  • гуманізацію та гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

  • фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;

  • пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

  • профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

  • забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної й репродуктивної навчальної діяльності учнів;

  • забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).

  1. Виховання в учнів потреби в знаннях. Вчителям, вихователям спрямувати свою роботу на формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвивати вміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати працю.

  2. Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.

  3. Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими морально-духовними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання її до особистісно-розвивальної творчості.

  4. Виховну роботу колективу спрямувати на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної й самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує громадянська, художньо-естетична освіта та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості. Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:

  • створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;

  • формування в учнів здорового способу життя та підготовка до майбутнього сімейного життя, запобігання проявів негативної поведінки серед молоді.

  1. У процесі практичної художньо-творчої діяльності формування в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати емоційну сферу та естетичну свідомість, виховувати загальнокультурну й художню компетентність, здатність до самореалізації, потреби в самовдосконаленні.

  2. Послідовне впровадження у практику роботи педагогічного колективу досягнення психолого-педагогічної науки і досвід роботи педагогів-новаторів.

  3. Залучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).

  4. Співпраця педагогічного колективу комплексу із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками та іншими членами родини, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання.

  5. Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організацію та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів гімназії, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.

  6. Сприяння участі викладачів, вихователів, учнів в науковій, дослідницькій, пошукової роботі на базі навчального комплексу.

  7. Продовження створення сучасної технічної бази комплексу та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень комплексу в цілому.

  8. Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу й управління комплексом.

  9. Вдосконалення управлінської діяльності в комплексі, розширення спектру технічних можливостей комплексу з урахуванням сучасних тенденцій.

  10. Створення єдиного інформаційного простору облкомплексу.


ІІІ. Концепція художньо-естетичного виховання учнів Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв)


  1. Загальні положення
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та Львівський обласний дитячий еколого-натуралістичний...
“Погоджено” “Погоджено” “Погоджено” “Затверджую”
Начальник управління Федерація профспілок Волинська обласна Начальник територіального
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор...
Установіть відповідність між дієприкметником у реченні та відмінком, у якому його вжито
Драбівський навчально-виховний комплекс „ загальноосвітня школа І...
Тема. Вплив філософії насолоди і краси на духовний світ людини (суд над героєм роману О. Вайльда „Портрет Доріана Грея”)
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор...
У якому рядку в усіх словах у орудному відмінку відбувається подовження (ким? чим?)
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор...
Вкажіть, у якому рядку в орудному відмінку всі слова пишуться з подвоєними приголосними
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор...
Човен пройшов 8 км за течією річки і 6 км проти течії, витративши на весь шлях 1 год. 12 хв
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної комісії...
Коротке, переважно віршове алегоричне оповідання, у якому закладено дидактичний зміст; один з різновидів ліро-епічних жанрів
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Обласна загальноосвітня санаторна школа – інтернат №7 Миколаївської обласної ради
Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 у складі: «Загальноосвітня...
Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 у складі: «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» Хмельницької області
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка