|
|
Скачати 0.67 Mb.
|
Висновки до першого розділу Ефективне застостосуання інформаційних технологій у процесі формування професійних знань і умінь майбутніх учителів можливе лише в тому випадку, якщо будуть реалізовані такі умови: індивідуальний режим роботи на комп'ютері; відповідність комп'ютерної техніки, як ТЗН, вимогам, що висуваються у сфері освіти; розроблене якісне програмне забезпечення, яке дозволяє використовувати комп'ютер як технічний засіб навчання і як знаряддя діяльності студентів; забезпечена відповідна підготовка викладачів і студентів до проведення занять з використанням інформаційних технологій; розроблена і експериментально перевірена методика використання інформаційних технологій у процесі формування професійних знань і умінь майбутніх учителів трудового навчання.ПВНЗ мають забезпечити підготовку майбутніх учителів трудового навчання, які могли б реалізувати нові методи навчання і нові освітні технології, забезпечити лідерство в підтримці сучасних принципів навчання. Проте для цього викладачі ПВНЗ мають не тільки розробляти нові теоретичні моделі, а й використовувати їх у власній практиці. Треба готувати нового вчителя предметника, тобто, навчаючи його самого, його професії з використанням інформаційних технологій. У процесі цього не потрібно навчати його розробляти ПП3, це не його проблеми, завдання майбутнього вчителя трудового навчання - добре навчати своєму предмету, використовуючи сучасні технології навчання, у тому числі інформаційні, дистанційні тощо. Розділ 2.Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних іклмп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніх учителів технологій 2.1. Умови готовності викладачів педагогічних ВНЗ до застосування інформаційних технологій у процесі формування професійних знань і умінь майбутніх учителів трудового навчання Питання теоретичної і методичної підготовки викладачів до використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі дотепер залишаються нерозв'язаними. Низька комп'ютерна грамотність учасників навчального процесу є істотною перешкодою на шляху застосування інформаційних технологій в освіті. Ефективність впровадження і використання інформаційних технологій унавчальному процесі ВНЗ вимагає значних зусиль щодо методичної і програмної підтримки викладачів. Проте, як показали дослідження, більшість викладачів зіштовхується з певними труднощами в процесі підготовки до застосування інформаційних технологій у навчанні, що негативно впливає на якість створюваних ПП3 і ефективність застосування нових освітніх технологій: -істотне розходження в обсязі підготовки викладачів до застосування інформаційних технологій у навчанні; -відсутність у більшості з них практичного досвіду роботи з комп'ютерною технікою й обмежена кількість навчальних закладів, де викладачі могли б підвищити свою кваліфікацію в сфері інформаційних технологій; -пряме перенесення нагромадженого традиційного педагогічного досвіду в методику викладання дисциплін із застосуванням інформаційних технологій як правило, не дає позитивних результатів. Інформатизація навчання потребує від викладачів і студентів комп'ютерної грамотності, що передбачає: - знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки; - знання сучасних операційних систем та їхніх основних команд; - уміння, працювати хоча б в одному текстовому редакторі; - опанування алгоритмами, мовами, пакетами програмування; - використання прикладних програм утилітарного призначення. Отже, інтенсивне навчання у ВНЗ із використанням технічних засобів інформаційних технологій дає можливість викладачеві по-новому організувати НР. Включення інформаційних технологій у навчальний процес потребує нової форми організації навчальної діяльності. Формування комп'ютерної грамотності й інформаційної культури викладача ВНЗ необхідно розглядати як елементи професійної педагогічної майстерності. Маючи відповідну дидактичну і методичну підготовку, практичний досвід роботи з інформаційнимитехнологіями,експертноїоцінкиПЗНП,викладачможеметодично виправдано і дидактично доцільно застосовувати інформаційні технології в навчально-виховному процесі. Зазначимо також, що удосконалення системи підготовки викладачів до використання інформаційних технологій у їхній професійній діяльності вимагає систематичного коригування в зв'язку з швидким прогресом у сфері інформатизації суспільства й освіти. Педагогічна майстерність викладача заснована на єдинстві ЗУН, що відповідають сучасному розвитку науки, техніки й їхнього продукту - інформаційних технологій. В основі інформаційної культури викладача лежить інформаційно-комп'ютерна грамотність, під якою розуміємо система комп'ютерних ЗУН, що забезпечує необхідний рівень одержання, переробки, передачі, зберігання і представлення (презентації) професійно значущої інформації. Визначальним чинником ефективного використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є знання викладача в галузі інформаційних технологій і навички їхнього застосування. Викладач має навчитися не лише педагогічно грамотно використовувати готові апробовані ПЗНП та інформаційні системи в навчальному процесі, а й уміти адаптувати, вдосконалювати їх. У такій ситуації найважливішою умовою ефективної професійної діяльності педагогічного колективу ВНЗ є формування стандартних вимог до рівня підготовки викладача у сфері інформаційних технологій.Формуваннявисокорозвинутої системи освіти можливе лише за умови використання інформаційних технологій, комп'ютерів і комп'ютерних систем у навчальному процесі й у підготовці сучасного вчителя трудового навчання зокрема.Концептуальною основою трудового навчання має стати формування особистості, що живе і працює у світі техніки і складних технологій, а не лише носія певної суми знань: -розвиток змісту й організація процесу навчання повинні здійснюватися на основі діяльнісного підходу і гуманітаризації процесу навчання; -уметодиці„повиненбутиздійсненийкардинальнийпідхіддодіяльнісного підходу, спрямованого не лише на засвоєння знань, а й на способи цього засвоєння, на зразки і способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів і студентів".В умовах інформатизації навчального процесу педагоги ВНЗ одержують нові можливості управління пізнавальною діяльністю студентів, які різняться від тих, що використовуються за традиційних методик навчання. Під час цього виникає необхідність розв'язання питань про обсяг, якість, кількість та способи одержання і подання (представлення) навчальної інформації студентам. Нова роль комп'ютерів у педагогічній діяльності, як банку професійно-структурованої інформації, порівняна простота доступу до неї, змінюють цільові установки навчання від запам'ятовування значного обсягу навчального матеріалу на уміння здійснювати його пошук і осмислення, на предмет визначення, яка саме інформація необхідна для розв'язання навчальних і прикладних завдань. Це вимагає формування у студентів інформаційно-аналітичних умінь і навичок. Тому використання ІТН у ВНЗ має бути зорієнтовано на досягнення стратегічної мети - підготовки фахівця, який здатен до творчого мислення, постійного удосконалення і саморозвитку. Слід підкреслити, що впровадження і ефективне використання засобів інформаційних технологій наштовхується на технічні проблеми. З кожним днем наука в галузі комп'ютерного забезпечення просувається уперед, певні досягнення вчорашнього дня нині вже є застарілими, а для оснащення комп'ютерною технікою ВНЗ потребують нової матеріально-технічної бази. Інша проблема суто психологічного характеру, певна кількість викладачів, переважно старшого віку відчувають страх до роботи з комп'ютером. Проте, набувши згодом досвіду роботи з ним, знаходять у цьому багато переваг. Оперуючи поняттями гіпертекст, мультимедіа (аудіо-ряд, відео-ряд, текстова інформація), комп'ютерна мережа зв'язку, викладач може створювати, обробляти і зберігати тексти, використовувати різноманітні комп'ютерні програми, електронні підручники, мультимедійні презентації, INTERNETтощо. Отже, інформаційні технології є універсальним засобом пізнавально-дослідницької діяльності, знаковим знаряддямобмінуінформацією,томукомп'ютернатехнікаєпотужнимзнаряддям педагогічного впливу внаслідок унікальних властивостей комп'ютера.Щоб успішно розв'язувати завдання виховання й розвитку особистості, працівники освіти, зокрема викладачі, мають бути готовими до розв'язування як теоретичних, так і практичних проблем, пов'язаних із комп'ютеризацією навчання.Звичайно, рівень такої готовності може бути різним. Згідно з концепцією трьохрівневого формування комп'ютерної грамотності педагогічних працівників, рівні підготовки визначаються залежно від місця, яке займає комп'ютер у професійній діяльності педагога. Перший рівень підготовки передбачає знання основ комп'ютерної грамотності; другий - оволодіння ЗУН, потрібними для побудови и практичної реалізації педагогічно виправданої технології комп'ютерного навчання (набуття насамперед знань психолого-педагогічних аспектів застосування комп'ютерів); третій рівень - це готовність до участі в створенні комп'ютерних систем навчання, їхнього навчального забезпечення (вимагає спеціальних знань із теорії і технології проектування комп'ютерних навчальних програм, методів їхньої апробації, критеріїв ефективності тощо). Реалізувати програму, окреслену трьома вказаними рівнями, досить непросто. Принаймні шляхи формуваання третього рівня комп'ютерної грамотності ще не апробовано, хоча про залучення педагогічних працівників до розробки ПП3 сказано чимало. Нині є типовою ситуація, коли викладач пропонує студентам скласти навчальні програми, хоча сам не зовсім уявляє кінцевий результат. Комп'ютеризація освіти передбачає створення нової методології і технології навчання, широкого застосування в освіті принципів психології і управління. На практиці питання взаємодії майбутнього користувача як правило розв'язується стихійно, в кращому випадку на основі досвіду авторів системотехнічного забезпечення, а найчастіше виходячи із випадкових тактичних міркувань. Більш того проект діяльності користувача не входить у пакет документів на автоматизовану систему і не є закінченим психологічним дослідженням різних концепційінформатизації освіти.Івсе-такизаналізу літературиприсвяченоїпсихолого-педагогічнимосновамосвітизвикористаннямінформаційних технологій, випливає що є основні проектно-системотехнічні і ергономічні вимоги: - системно-психологічна характеристика студента-користувача; - логіко-психологічний опис класу завдань, які розв'язуються із допомогою комп'ютера; - перелік програмних стандартних підтримок основних процедур розв'язування указаних завдань; - опис структури комп'ютеризованої діяльності студента. Які включають цілі, дії, процедури, засоби реалізації і стратегію втілення інформаційних технологій. Темпи і справжня дієвість науково-технічного прогресу (широке застосування комп'ютера - один із найбільш яскравих його проявів), головним чином, залежать від підготовки кадрів на рівні сучасних вимог. Більшість професій вимагають не тільки ознайомлення із основами інформатики та обчислювальної техніки, а й практичних навичок роботи з комп'ютером.Соціальні наслідки комп'ютеризації навчання значною мірою залежатимуть від того, як розв'язуватимуться складні і багатопланові завдання підготовки і перепідготовки викладачів (вчителів). їхній зміст та організаційні форми потребують особливої уваги з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей -загальних інтересів, безпосередньої зацікавленості у використанні комп'ютерів, математичної підготовки тощо - різних категорій працівників освіти. Не викликає сумніву, наприклад, доцільність розрізнення завдань спеціальної і загальної підготовки викладачів (вчителів) (відповідно до розрізнення понять „масова комп'ютерна грамотність" і „професійне вивчення основ інформатики та обчислювальної техніки". Слід зауважити, що завдання спеціальної підготовки розв'язуються досить успішно; організовано численні курси користувачів комп'ютерів, запроваджено відповідну спеціальність у педагогічних ВНЗ, розроблено чимало навчальних і методичних посібників, розгорнуте широке виробництво і продаж навчальних компакт дисків. Щодо загальної підготовки викладачів (вчителів), то її завдання, зміст таорганізаційні форми поки що визначені не зовсім чітко. Важлива роль тут відводиться лекціям для викладачів (вчителів) популярним статтям та брошурам відповідної тематики, методичним посібникам, орієнтованим на широке коло читачів. Зрозуміло, що тут є своя специфіка. В процесі спеціальної підготовки, наприклад, значна увага приділяється передусім прикладним аспектам комп'ютеризації. Це, зокрема, питання змісту та методики викладання курсу „Основи інформатики та обчислювальної техніки", характеристики і параметри різноманітних комп'ютерів, мови програмування, а також організаційні проблеми створення й обладнання кабінетів комп'ютерної техніки та ін. Мета загальної підготовки - дати викладачам (вчителям) наперед уявлення про місце й роль комп'ютерів в освіті, розкрити психолого-педагогічні особливості їхнього використання для розв'язання різноманітних дидактичних і виховних завдань. У процесі цієї підготовки педагоги знайомляться із новою галуззю науки -„педагогічною інформатикою". Остання суміжна з психолого-педагогічними дисциплінами, інформатикою і обчислювальною технікою (психологія розкриває закони розумового розвитку людини, педагогіка розробляє на її основі принципи і методи навчально-виховного процесу як провідного чинника розумового розвитку студента (учня), інформатика формулює ці закони, принципи, методи у вигляді ПП3, що реалізуються в навчальному процесі. Саме від рівня дієвості загальної комп'ютерної підготовки викладачів (вчителів) багато в чому залежать і „ставлення" їх до комп'ютера, варіативність його застосування у ВНЗ (школі), прагнення викладачів (вчителів) оволодіти прийомами роботи з комп'ютером, а також ефективність комп'ютеризації навчально-виховного процесу загалом. Нагадаємо, що запровадження курсу „Основи інформатики та обчислювальної техніки" в шкільні й університетські програми - це лише перший крок на шляху комп'ютеризації. У перспективі - і подекуди це вже сьогодення -комп'ютер поповнить базу технічних засобів навчання, що застосовуються викладачами і вчителями. Комп'ютер допомагатиме складати календарні плани роботи і розклад занять, обліковувати успішність студентів (учнів), допомагативикладачам (вчителям) читати лекції і проводити практичні и лабораторні заняття, а також „навчиться" допомагати аспірантам, магістрантам, студентам і учням у самостійному оволодінні навчальним матеріалом. Наведемо кілька прикладів, що свідчать про виняткове значення загальної комп'ютерної підготовки викладачів (вчителів). Досить поширеною була точка зору, згідно з якою успішне спілкування із комп'ютером неможливе без високої компетентності в галузі обчислювальної техніки і програмування. З появою зручних і відносно нескладних у керуванні комп'ютерів іноді висловлюють протилежну, проте також хибну точку зору: комп'ютер - універсальний засіб навчання, наявність його в навчальному закладі - запорука подолання усіх проблем; або - викладач (вчитель) і навіть ВНЗ (школа) як соціальний інститут поступово замінюватимуться дистанційними формами навчання за допомогою комп'ютерів.Зрозуміло, така позиція неправильна. Може йти мова лише про перегляд ролі й функцій викладача (вчителя), про вибір найефективніших форм організації навчального процесу, специфіку педагогічного спілкування і комунікації між студентами (учнями) в умовах комп'ютеризації навчального процесу. Проте викладач (учитель), керівник і організатор навчально-виховного процесу, й надалі, як засвідчують дослідження, лишається невід'ємним атрибутом навчання у школі і ВНЗ.Можна навести чимало й інших прикладів хибного уявлення про дійові можливості та перспективи використання комп'ютера в навчальних закладах, яке є наслідком „комп'ютерної неграмотності" частини вчителів і викладачів. Одні науковці розглядують комп'ютер як „клавішну", бездумну і надзвичайної складну, недосяжну для інтелектуального рівня студентів машину: як результат такого бачення - перспективи місцезнаходження комп'ютера в класній кімнаті у кутку, поруч із таким же безпорадним телевізором. Інші, навпаки, вважають, що комп'ютер - необхідний технічний засіб здійснення усієї навчальної роботи: це й розглядання комп'ютера як іграшки, ідеального друкуючого пристрою, виконавця лабораторних робіт чи, навпаки, як каталізатора творчості студентів і т. ін.Не викликає сумніву, що зміст комп'ютерної грамотності викладачів(вчителів) має вміщувати ті знання, які можуть дати їм адекватні уявлення пре місце й роль комп'ютера у навчально-виховному процесі.Під час формування комп'ютерної грамотності викладачів (вчителів) доцільне розкрити роль комп'ютера в справі розв'язання завдань виховання та розвитку особистості студентів (учнів). Цей аспект загальної підготовки викладачів (вчителів) має виняткове значення, оскільки багато з них і досі вважають комп'ютерну техніку у ВНЗ (школі) тільки засобом розв'язання математичних задач та проведення різноманітних обчислень. |
|
Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів... Розділ Комп’ютерно-орієнтовані технологіїта використання їх в підготовцімайбутнього вчителя технологій |
«Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних... |
|
«Використання інтерактивних технологій у викладанні історії» Розділ Науково-теоретичний аналіз проблеми розвитку сучасних технологій навчання у викладанні історії |
ІІ Розділ. Практикум з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій Розділ. Практикум з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій |
|
М.І. Базелюк ОСОБЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Тому сучасне суспільство ставить перед системою освіти низку нових завдань, пов’язаних з оновленням змісту освіти, розробкою та впровадженням... |
«Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі» РОЗДІЛ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ |
|
Розділ І. Теоретичні основи застосування інноваційних технологій в процесі вивчення історії Враховуючи всі переваги новітніх технологій, у мене виникло бажання застосувати їх на своїх уроках історії для того, щоб створити... |
Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх... Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх навчальних закладах України // Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні... |
|
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства... Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного... |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для... В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд... |