|
|
Скачати 366.33 Kb.
|
|
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО Інститут математики, фізики і технологічної освіти Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті «Допустити до захисту» Завідувач кафедри _______________ доц. Кадемія М. Ю «__» січня 2010 р. курсова робота студента групи А освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» Бєрзіна Олексія Олексійовича «Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних засобів у формуванні вмінь і навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання у СЗШ ІІІ-го ступеня»
Вінниця 2010 ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………. 3 РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА…………………………………………………………………….…… 6
вмінь і навичок дослідницької діяльності …………………………………………. 6
діяльності на уроках трудового навчання………………………………..…..……. 11 РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У ФОРМУВАННІ ВМІНЬ І НАВИЧОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ТН…………... 15 2.1. Використання проектної технології як засобу формування вмінь навичок дослідницької діяльності…………………………………………... 15 2.2. Використання портфоліо вчителя з метою формування в учнів умінь і навичок дослідницької діяльності…………………………………………… 27 ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 31 ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 33 ДОДАТОК А…………………………………………………………………. 33 ДОДАТОК Б………………………………………………………………. ….36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..…………… 37 ВСТУП Найбільш приоритетними завданнями сучасної загальноосвітньої школи України є формування особистості учня, подальший розвиток інтелектуального потенціалу учнівської молоді, залучення учнів до пізнання світу через індивідуально-пошукові форми, а саме: порівняльний аналіз методологічних концепцій різних навчальних дисциплін, визначення перспектив наукових досліджень та їх подальше прогнозування; формування творчої особистості, поглиблена підготовка обдарованих дітей до подальшого навчання у Вищих навчальних закладах. В усі часи суспільство ставило перед школою завдання, глибина і масштабність яких залежали від рівня розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери держави. Одні дидактичні системи, що перестають відповідати соціальним вимогам, руйнуються, на зміну їм приходять нові. Однак дослідження педагогів та психологів минулих століть свідчать про те, що дослідницькі вміння учнів ефективно розвиваються за такої організації навчання, коли учні залучаються до активної пошукової діяльності, мають можливість самостійно провести дослідження, використовуючи при цьому структурні елементи методології наукового пізнання. Проведення досліджень за таких умов є основою розвитку їхніх здібностей, уваги, пам’яті, уяви, мислення. Актуальність теми. Серед стратегічних завдань розвитку освіти України у ХХІ столітті, провідними є сталий розвиток суспільства, нарощення духовного, інтелектуального, економічного потенціалу держави через забезпечення функціонування системи освіти на гуманістичних, інноваційних, андрагогічних засадах. Пріоритетного значення набуває розвиток наукового світогляду особистості, її методологічної культури, творчих можливостей, що й актуалізує необхідність створення цілісної системи самостійно-дослідницької діяльності майбутніх фахівців. Особливої уваги ця проблема набуває у зв'язку з підготовкою учнів у середній загальноосвітній школі (СЗШ). Отже, домінантою сучасної парадигми освіти є орієнтація на підготовку учнів до самостійно-дослідницької діяльності, що забезпечує безперервність і систематичність їхнього професійного саморозвитку. Водночас зауважимо, що проведені дослідження, які націлені на оптимізацію технологічної підготовки учня, лише торкаються окремих аспектів формування самостійно-дослідницької діяльності, не розглядаючи її як цілісну інтегративну систему, що врегульовує майбутню метадіяльність, сприяє не тільки її оптимальній результативності, але й самореалізації і самотворення учнем у ній свого духовно-творчого потенціалу. Ця проблема концентрує навколо себе низку принципово важливих ключових питань, як-от: висвітлення структури і функцій самостійно-дослідницької діяльності; виявлення закономірностей формування означеної діяльності в системі ступеневої підготовки; діагностика готовності учня до самостійно-дослідницької діяльності; розробка експериментальної педагогічної технології формування самостійно-дослідницької діяльності та перевірка її ефективності. З огляду на все вище сказане тема нашого дослідження «Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних засобів у формуванні вмінь і навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання у СЗШ ІІІ-го ступеня» є показовую. Об’єктом дослідження є процес формування вмінь і навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання у СЗШ ІІІ-го ступеня. Предметом дослідження є використання комп’ютерно-орієнтованих технологій і програмних засобів у формуванні вмінь і навичок дослідницької діяльності на уроках ТН. Методи дослідження: системний теоретичний аналіз та узагальнення результатів психологічних, дидактичних, методичних, аналіз результатів діяльності учнів, досліджень отриманих результатів попередних дослідників, синтез отриманих результатів, абстрагування, узагальнення. Мета дослідження: розглянути шляхи використання комп’ютерно-орієнтованих технологій і програмних засобів з метою формування вмінь і навичок дослідницької діяльності на уроках трудового навчання у СЗШ ІІІ - го ступеня. Завдання дослідження:
РОЗДІЛ 1 ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
вмінь і навичок дослідницької діяльності Одним із перших сутність дослідницьких умінь сформулював В.Успенський. Дослідницьке вміння він трактує як здатність вести самостійні спостереження, досліди, що набувається у процесі розв’язання дослідницьких задач. На думку вченого, навички дослідника передбачають уміння здійснювати порівняння, аналіз, синтез, виділяти істотні ознаки, робити узагальнення та висновки [1, с. 31] А. Іодко дотримується точки зору, що дослідницькі уміння – це система інтелектуальних та практичних умінь навчальної праці, необхідних для самостійного виконання дослідження або його частини [2, с. 183] Х. Мулюков та З. Хайретдинова дотримуються думки, що дослідницькі вміння – це вміння використовувати той чи інший метод дослідження для розв’язання певної проблеми або дослідницького завдання. [3, с. 121] Класифікація дослідницьких умінь, представлених в інтерпретаціях різних авторів, аналіз досліджень цієї проблеми свідчить про те, що їх опис здійснюється досить довільно, переважно з урахуванням особистих наукових досягнень дослідників. Не приділяється належна увага встановленню моделі-основи, адекватної даного виду умінь. Використання лише експертних методів оцінювання є, на наш погляд, недостатнім, оскільки у різних авторів використання цього методу призвело до різних за обсягом та змістом переліків умінь. У деяких дослідженнях не дотримано субординації вмінь: в одному списку змішуються загальне, особливе, окреме. Наприклад, у М. Бойцова вміння аналізувати, моделювати є дуже загальними, а за ними у списку вмінь стоїть досить елементарне вміння – читати текст. Однак, не зважаючи на різницю в інтерпретації різними авторами суті дослідницьких умінь, їх аналіз дає змогу зробити висновок про те, що всі вони пов’язані з логікою наукового дослідження. Кожне з цих умінь пов’язане з тим чи іншим етапом дослідження (висування гіпотези, виділення істотних ознак досліджуваного явища, вибір методів дослідження тощо). За основу для нашої кваліфікації дослідницьких умінь ми вирішили взяти логіку навчального дослідження. Проблема формування в учнів дослідницьких умінь, нажаль не завжди знаходить відображення у чинних програмах [19, c. 64] . Це призводить до того, що учні не достатньо залучаються до виконання науково-дослідницької діяльності як необхідної умови правильного вирішення не тільки проблеми вмінь, а й змісту освіти в цілому. Наведемо послідовность етапів навчально-дослідницької діяльності учнів: І. Організаційний етап. 1. Визначеня, кола наукових інтересів учнів. 2. Розробка плану дій для знайомства зі станом вивчення окресленої проблеми. 3. Окреслення проблем, що заслуговують особливої уваги. 4. Остаточне визначення, з темою дослідження. При цьому необхідно задовільняти таким вимогам: - актуальність як з практичної, так і теоретичної точок зору; - посильність для виконання; - перспективність для подальшого продовження роботи; - достатня забезпеченість відповідним первинним матеріалом; - досягнення реального практичного результату; 5. Розробка плану та етапів основних заходів подальшої роботи над темою. ІІ. Пошуково-дослідницький етап. 1. Організація пошукової діяльністі учнів (додаткова література, джерела інтернет, екскурсії, експедиції, бесіди, зустрічі тощо). 2. Збір інформації з врахуванням: - обґрунтування теми, вибору об’єкту і визначення мети дослідження; - добір і аналіз наукової літератури з обраної теми, розробка гіпотези і завдань; 3. Укладення плану та розробка структури роботи, програми і методики дослідження. 4. Створення власної картотеки, проведення науково-дослідницького експерименту в лабораторіях, пошукових експедиціях тощо 5. Аналіз, систематизація, класифікація, порівняння матеріалу з теми дослідження. 6. Узагальнення результатів дослідження, напрацювання висновків й прогнозів на майбутнє. ІІІ. Практичний етап. 1. Створення власного електронного продукту і за потреби його апробація. Якщо робота учня містить ряд експериментів, то результати їх проведення можуть подаватись у вигляді графіків, таблиць, формул. 2. Організація консультацій з керівником роботи. 3. Оформлення результатів пошуково-дослідницької діяльності. 4. Структура дослідникької роботи може містити такі компоненти: вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури. Можливі також список умовних скорочень, список використаних електроних джерел і додатків. IV. Підсумковий етап. 1. Рецензування роботи. Робота оцінюється науковим керівником (відгук), зовнішнє оцінювання здіснює спеціаліст певної галузі. 2. Захист одержаних результатів. 3. Рефлекція й обговорення роботи [5, с 32] Спираючись на перераховані етапи навчально-дослідницької діяльності, можна виділити такі типи дослідницьких умінь учнів:
Неабияке значення в оволодінні учнями науково-дослідницькою діяльністю відіграють пошуково-інформаційні вміння, до яких належить уміння працювати з літературою, джерельною базою. Розвиток уміння користуватися довідковою літературою, виділяти в інформації головне, істотне, збирати й узагальнювати одержану інформацію передбачено переважно програмами з предметів гуманітарного циклу. Це проведення підсумкових читацьких конференцій, написання відгуків про самостійно прочитані твори з власною оцінкою героїв і подій, створення усних і письмових оригінальних творів, вираження авторської позиції в творі тощо. Особливий акцент, на нашу думку, повинен робитися на оволодінні учнями навичками робот з літературою – словниками, довідниками, енциклопедіями, науковою літературою. Складанням планів, тез, конспектів усних виступів та письмових робіт. Це необхідні передумови для формування дослідницьких умінь учнів. Як переконує аналіз літератури й педагогічного досвіду, учні не вміють працювати з джерельною базою та іншою науковою літературою, приділяють увагу лише пошуку та виписуванню необхідної інформації. Як свідчить аналіз дослідницьких проектів учнів, школярі не мають чіткого уявлення про такі операції, як порівняння, зіставлення, аналіз, синтез. Вони слабко володіють навичками реферування наукової літератури, не приділяють достатньої уваги виявленню суті спостережень як методів наукового пізнання, інтерпретації здобутих результатів. Усе це свідчить про відсутність цілісної методики формування в учнів науково-дослідницьких вмінь епізодичність ознайомлення з ними учнів у реальній освітній практиці дослідницьких умінь . Це призводить до формалізму у знаннях учнів, що виявляється у невмінні описати суть та зміст дослідження, у нерозумінні мети виконуваних досліджень, у відсутності розуміння зв’язку досліджуваних явищ з відомими теоріями, невмінні користуватися теоретичними положеннями з метою пояснення досліджуваних процесів та явищ тощо. У таблиці 1.1 наведемо якісну характеристику сформованості умінь учнів відповідно до різних етапів. Таблиця 1.1 Рівні сформованості дослідницьких умінь
Таким чином, проблема формування вмінь і навичок дослідницької діяльності учнів, зокрема з трудового навчання є актуальною і до кінця не розробленою.
діяльності на уроках ТН Дослідницькі технологія – сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання [6, c. 32] Дослідження – процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю, відтворюваність. Має два рівні – емпіричний і теоретичний [6, c. 31] Мета застосування дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності, об’єднанння розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формуванням активної, компетентної, творчої особистості [10, с. 42] Для досягнення цієї мети, на нашу думку, потрібно сформувати стійкий інтерес учнів до пізнання світу і дослідницької діяльності, забезпечити високий рівень їх дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень в удосконаленні знань людства. Застосовуючи дослідницькі технології, можна вирішити низку спеціальних педагогічних завдань:
Більшість предметів шкільного курсу спираються на знання, здобуті у процесі дослідження у тій чи іншій науковій галузі. Наука продовжує розвиватися на основі нових досліджень, учасниками яких за умов відповідної підготовленості можуть стати і сьогоднішні школярі [15, c. 110]. Елементарну дослідницьку підготовку учнів покликала здійснювати школа, тому що саме в період учнівства набуття людиною знань і пізнавальних умінь, у тому числі і дослідницьких, відбувається систематизовано, у тісній єдності, в умовах природного взаємостимулювання, у гармонії з розвитком творчих здібностей, на основі інтенсивного формування психологічних функцій особистості. Розвиток дослідницького, творчого потенціалу учнів необхідно передбачити в самій моделі освіти. [11, c. 71]. Використання технології навчання як дослідження припускає можливість: визначати мету і зміст навчальних досліджень з конкретних предметів навчальної програми; добирати завдання і визначати характер дослідницької практики залежно від періоду навчання. Учителю слід орієнтуватися на розвиток дослідницької мотивації учнів, визначити зміст і рівень сформованості дослідницьких умінь і навичок учнів. Йому необхідно врахувати паралельність (відповідно до змісту навчальних предметів) і послідовність (відповідно до періоду навчання і характеру засвоєння навчальної програми) формування дослідницьких орієнтирів, умінь і навичок. Важливим є визначення ролі і значення дослідницької діяльності учнів в освоєнні конкретного навчального предмета відповідно до галузі наукових знань. Наведемо варіанти алгоритмів здійснення навчальної дослідницької діяльності. |
|
«ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СЗШ ІІІ-ГО СТУПЕНЯ» |
М.І. Базелюк ОСОБЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Тому сучасне суспільство ставить перед системою освіти низку нових завдань, пов’язаних з оновленням змісту освіти, розробкою та впровадженням... |
|
О. А. Мільченко ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ... Ьтурної і наукової організації. Нині перед середніми загальноосвітніми школами (СЗШ) постали завдання виховання вільної, творчої,... |
Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів... Розділ Комп’ютерно-орієнтовані технологіїта використання їх в підготовцімайбутнього вчителя технологій |
|
Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів... Розділ Комп’ютерно-орієнтовані технологіїта використання їх в підготовцімайбутнього вчителя технологій |
«Впровадження проектних технологій у викладанні трудового навчання в школі.» Учителю надається роль організатора процесу навчання консультанта й фасилитатора. Ефективними є уроки із застосуванням комп'ютерних... |
|
ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК ТА ПРОБЛЕМА СИСТЕМАТИКИ КОМП'ЮТЕРНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ Резюме. У роботі запропоновано аналіз поняття “електронний підручник”. Розглянуто структурний аспект підручника, що передбачає виявлення... |
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням... |
|
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням... |
Комп‘ютер на уроках англійської мови Використання комп‘ютерів в навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку... |