|
|
Скачати 90.72 Kb.
|
|
Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх навчальних закладах України // Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні технології: Зб. тез міжнародної науково-практичної конференції. - Косів, 2003. Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх навчальних закладах України Н.П.Дементієвська, Інститут засобів навчання Академії педагогічних наук України Розвиток стає ключовим поняттям педагогічного процесу в більшості освітніх світових систем. Постіндустріальному суспільству необхідні люди, які вміють самостійно мислити, здатні до самореалізації. “Технології та ідеологія потрясають основи капіталізму двадцять першого сторіччя. Технологія робить кваліфікацію і знання єдиним джерелом стійкої стратегічної переваги”, зазначає американський економіст Лестер Туроу [1]. Сучасний роботодавець інформаційного суспільства зацікавлений у працівникові, який: уміє думати самостійно і вирішувати різноманітні проблеми (тобто застосовувати отримані знання для їх вирішення); може критично і творчо мислити; володіє значним словниковим запасом, який базується на глибокому розумінні гуманітарних знань. Суспільству потрібні люди, які вміють вчитися самостійно, здатні ставити перед собою цілі і досягати їх, шукати і знаходити необхідну інформацію для вирішення тих чи інших проблем, використовуючи для цього різноманітні джерела. Зрозуміло, що вирішення таких освітніх завдань вимагає від вчителів школи більших зусиль, ніж при звичайному передаванні учневі певної суми різноманітних знань. Таким чином, життя ставить перед сучасною освітою завдання виховання та навчання учня, який: може гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, що динамічно змінюються, самостійно здобувати необхідні знання, уміло використовувати їх для вирішення різноманітних проблем на практиці, щоб протягом всього життя мати можливість знайти в ньому відповідне місце; самостійно і критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином знання, які вони здобули, можуть використовуватися в оточуючому світі; бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, вміти спільно працювати в різних галузях, не уникаючи конфліктних ситуацій, а вирішуючи їх, самостійно працювати над розвитком своєї духовності, інтелекту, культурного рівня. Отже, головний стратегічний напрямок розвитку системи шкільної освіти має базуватися на вирішенні проблеми особистісно-орієнтованої освіти, в якій в центрі уваги знаходиться особистість учня, а не вчителя, та основною стає діяльність учня, а не процес викладання основ наук. Провідним чинником у вирішенні цих завдань постають саме освітні технології. Найбільш адекватними поставленим освітнім цілям вважаються такі сучасні освітні технології як: навчання в співробітництві; метод проектів; різнорівневе навчання[3]. Особливості використання цих методів недостатньо вивчені та висвітлені в вітчизняній літературі. Розглянемо застосування методу телекомунікаційних проектів, який вважається гуманістичною технологією, що дозволяє учням не лише успішно засвоювати матеріал, а й розвиватися інтелектуально, формує навички китичного мислення, виховує самостійність, комунікативні навички, толерантність та сприяє здійсненню міжпредметних зв'язків. Суперництво, авторитарність, грубість, що часто породжуються традиційними методами, просто несумісні з особистісно-орієнтовними технологіями, яскравим прикладом яких є метод проектів. Ефективним у навчальному процесі, як свідчить світовий досвід, є використання саме комунікаційних можливостей всесвітньої мережі, тобто спеціально організованої навчальної діяльності, в якій учасники з різних регіонів міста, країни, різних країн світу разом співпрацюють над цікавою для всіх проблемою, навчальним завданням, обмінюючись за допомогою швидкодіючої мережі не тільки результатами своєї діяльності, а й методами дослідження, обговорюючи проміжні результати, спілкуючись з опонентами і однодумцями. Найбільш цікавим для освіти виявилася організація спільних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, міст і країн. Вже з успіхом працюють декілька освітніх європейських та світових мереж, які залучають дітей та вчителів до навчання комп’ютерним мережам і в комп'ютерних мережах [2]. Ідея використання методу телекомунікаційних проектів виникла в системі освіти багатьох країн світу не від бажання залучення новітніх, престижних педагогічних технологій, а з усвідомлення прогресивними педагогами світу необхідності і значущості міжнаціональних регіональних зв’язків молоді та педагогів з тим, щоб надбання різних освітніх систем, методичних і педагогічних концепцій, а також загальнолюдські цінності, зрозумілі та прийнятні в різних куточках світу, знайшли своє реальне втілення та стали приоритетними в системах шкільної освіти цих країн і народів, для визнання необхідності розуміння різних культур, що може стати основою їх порозуміння та виживання людства. Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів–партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення спільного результату діяльності. [2] Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення комп'ютерних телекомунікацій. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, як би цікаві і практично значущі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів. В Україні вже існує досвід участі учнів та вчителів в національних та міжнародних телекомунікаційних проектах. “Навчаймо й навчаймося з радістю і натхненням!" – цей девіз українських учителів та учнів, учасників програми I*EARN (International Еducation end Resource Network – Міжнародна ресурсна та освітня мережа), яка впроваджується в Україні громадською організацією, Ресурсно-методичним центром “АЙОРН”. На основі набутого в мережі досвіду та наукових досліджень в рамках проведення науково-методичного експерименту всеукраїнського рівня „Пілотні школи” співробітниками Інституту засобів навчання АПН України ведеться експериментальне дослідження особливостей застосування методу телекомунікаційних проектів в навчальний процес та експериментальна апробація організаційних форм запровадження методу проектів та організації проектної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у комп’ютерних мережах. Міжнародна телекомунікаційна освітня мережа зараз об’єднує учнів та вчителів з 98 країн світу, які разом співпрацюють у громадянських, екологічних, наукових та художніх проектах. З основними ідеями та описами телекомунікаційних проектів можна познайомитися на Веб-сторінках http://www.iearn.org та www.kar.net/~iearn/. Національна мережа I*EARN-Україна об'єднує зараз близько сотні шкіл з різних регіонів України. За п’ять років українські вчителі і учні, учасники програми I*EARN-Україна брали участь в 37 міжнародних проектах, розробили та запровадили 56 національних проекти українською мовою. Наведемо кілька прикладів таких проектів, що яскраво демонструють суть проектної діяльності з використанням Інтернету. “Круги навчання” – це міжнародний проект, в якому на початку роботи учні та вчителі розбиваються на інтернаціональні команди. Кожен Круг навчання включає групу із 8 -10 класів, які спільно працюють на протязі всієї сесії. Кожен клас пропонує свою тему для обговорення і бере на себе зобов'язання внести свій вклад в проекти, які пропонуються іншими класами. Наприкінці роботи кожна школа-учасниця відбирає з усіх матеріалів, надісланих до проекту, тільки ті, які стосуються нею запропонованої теми і редагує свою частину спільної публікації. Таким чином, кожен учасник вносить свій вклад в спільну роботу, отримуючи, в свою чергу, матеріали з усього світу з цікавої для нього теми. Українські вчителі іноземної мови, які беруть участь в міжнародних проектах типу Кругів навчання, обирають для свого класу ті проекти, які відповідають темам, що вивчаються на уроках за програмою. Читаючи листи та повідомлення інших дітей світу, творчо виконуючи завдання, редагуючи роботи інших і створюючи свою частину електронних часописів та публікацій, учні краще засвоюють лексику з обраної теми, навчаються в діяльності та рольовій грі, отримуючи позитивний зворотній зв’язок від учасників проекту з різних куточків світу [4]. Захоплюючою є участь учнів молодших класів у міжнародному проекті “Плюшеве ведмежа” http://www.iearn.org.au/tbear, у якому беруть участь учні шкіл с.Сухополова Прилуцького району Чернігівської області, Першої міської гімназії м.Черкаси, Ліцею міжнародних відносин №76 м. Львова., Гімназії №30 „ЕкоНад”, м. Києва. Метою проекту є сприяння взаєморозумінню між учнями різних країн та розумінню інших культур. Це приклад парного проекту, в ході якого кожен клас отримує відповідного за віком партнера. Команди надсилають один одному ведмежат, які беруть участь у всіх справах класу. Учні пишуть електронні листи за ведмедика, розповідаючи про найцікавіші події та пригоди, які з ним трапляються. Проект сприяє підвищенню мотивації вивчення іноземної мови у молодших школярів, краєзнавчій роботі, вивченню як країни-партнера, так і особливостей і цікавих місць та культурні традиції рідного краю. Український навчальний проект з обслуговуючої праці та народознавства „Україно моя вишивана” (координатори Шевчук Л.П., ЗОШ № 168, м. Київ, Пономаренко В.В., Коровякіна Л.С., ЗОШ №9, м. Фастів) об’єднав учнів і вчителів з 24 шкіл України, які, вивчаючи приклади регіональних вишивок, їх кольори та візерунки, застосування вишивок і пов’язані з ними традиції, вишивають не просто зразки, а “шматочки” карти України притаманними для свого регіону кольорами та узорами. Потім вони, домовившись по Інтернету про розміри робіт, терміни, стилі оформлення та техніки виконання, надсилають вишиті роботи кожному класу-учаснику проекту, який з’єднує у себе розрізнені вишивки в єдину вишиту карту України. Учні та вчителі досліджують інформаційні ресурси Інтернету, пов’язані з національною вишивкою, співпрацюють разом на спеціально розробленому інтерактивному веб-сайті www.vyshyvana.kiev.ua. Цікавим прикладом дискусійного проекту з неявною координацією можна вважати телекомунікаційний проект „Живемо ми в школі, чи виживаємо?” (координатор Сахацька В.О., ліцей №208, м. Київ), де учні і вчителі разом обговорюють шкільні проблеми, пов’язані з міжособистісними стосунками учасників педагогічного процесу. Така дискусія потребує певних правил, пов’язаних з особливим, відстроченим спілкуванням. В цьому навчальному році в освітній українській мережі „АЙОРН” здійснюється ще один дискусійний проект „Мистецтво виховання дітей” (координатор Забарна А.П., Смілянський природничо-математичний ліцей), в якому вперше беруть участь не тільки учні і вчителі, а й батьки. Суттєвою рисою телекомунікаційних проектів є можливість участі у цікавій роботі всіх учнів класу, а не лише більш здібних. Підвищена відповідальність за результати своєї діяльності, з якою ознайомляться учні інших міст та країн, швидкість обміну інформацією, творчість та можливість самовираження створюють потрібну мотивацію до використання Інтернету в навчальному процесі для вчителів і учнів. Після створення відповідної мотивації до роботи у проектах з різних навчальних предметів постає проблема набуття вчителями навичок роботи за комп’ютером та в Інтернеті. Ця цікава і важлива справа виявляється складною для вчителів нашої країни тому, що нових навичок і знань з Інтернету та телекомунікаційних проектів вони здобувають поки що, здебільшого, самостійно, оскільки існуюча система курсової (раз на 5 років) підготовки і перепідготовки освітянських кадрів не сприяє швидкій переорієнтації програм, як того потребують швидкозмінні знання з телекомунікацій. Освітянами-науковцями та вчителями-практиками, які співпрацюють в українській мережі телекомунікаційних проектів, на основі міжнародного досвіду впровадження телекомунікацій в навчальний процес розроблена і апробована серія семінарів-тренінгів для вчителів інформатики, вчителів-предметників, адміністраторів шкіл, викладачів інститутів післядипломної освіти. На цих семінарах особлива увага приділяється створенню у педагогів позитивної мотивації для використання освітніх можливостей Інтернету, для забезпечення постійного спілкування учасників мережі, що створює умови для здійснення неперервної і постійної самоосвіти вчителів. В 1999 році вперше в Україні Н.В. Морзе в межах програми був розроблений дистанційний курс “Глобальна мережа Інтернет” українською мовою для підвищення кваліфікації вчителів інформатики та проведене навчання вчителів. Курс розміщений на за адресою: http//:www.vle.computerland.com.ua. В рамках експерименту всеукраїнського рівня „Пілотні школи” розробляється дистанційний курс для вчителів-предметників з запровадження в навчальний процес загальноосвітніх шкіл методу телекомунікаційних проектів. Інтернет все активніше використовується в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл України. Майже одночасно відбувається практичне використання освітніх можливостей всесвітньої мережі активними та допитливими вчителями-практиками та наукові дослідження і теоретичне обґрунтування дидактичних властивостей, функцій і можливостей телекомунікаційних мереж. Мережа Інтернет у порівнянні з іншими телекомунікаціями та мережами є найбільш поширеною і перспективною в освіті не тільки завдяки її доступності, порівняно невисокій вартості та широкому використанню в різних галузях науки, техніки і життя, а найбільше - завдяки її унікальним дидактичним можливостям. Важливо об'єднати зусилля з боку всіх зацікавлених в цій новій і корисній справі впровадження телекомунікаційних проектів організацій та установ, освітніх та бізнесових структур, які б підтримали ініціативу, ентузіазм та творчість вчителів та учнів, що спілкуються та навчаються у мережевому навчальному середовищі. Література
|
|
Тип очікуваних навчальних матеріалів Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу обдарованих учнів до повних знань, розвиток дитини через розв’язання проблем... |
23 жовтня 2012 р Розвиток навчального комп’ютерно орієнтованого середовища у неперервній педагогічній освіті Швеції“ для здобуття наукового ступеня... |
|
11 вересня 2012 р «Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп’ютерно орієнтованого середовища»... |
VI Міжнародна науково-практична конференція «Інформатизація освіти... Саме тому, конференцію присвячено в тому числі пошуку й побудові потенційної моделі інтеграції бізнесу та університетів; задоволення... |
|
Н А К А З України від 06. 05. 01 р. №436 “Про затвердження Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських... |
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
|
Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах... |
Додаток 2 до наказу МОН від 10 жовтня 2008 року №921 Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 роки |
|
Інформаційні технології в професійній підготовці студентів Постановка проблеми Т навчання визначив Ю. Машбіц; використання ІТ в навчальному процесі запропонували і обґрунтували М. Жалдак та О. Пєхота [2; 6];... |
У Всеукраїнській науково-практичній конференції взяли участь представники... Чних дисциплін загальноосвітньої школи, розробки та впровадження комп’ютерно орієнтованих засобів навчання в навчальний процес загальноосвітніх... |