Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів технологій

Скачати 0.67 Mb.

Назва	Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів технологій
Сторінка	2/5
Дата	20.03.2013
Розмір	0.67 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5

1.2.Аналіз наявних педагогічних програмних засобів і їхнє застосування в підготовці майбутнього вчителя технологій

З'ясуємо спочатку загальні вимоги до ППЗ нового покоління, серед яких за матеріалами аналізу літературних джерел можна виділити такі:ПП3 мають бути компліментарними з підручниками СЗШ і посібниками для ВНЗ, сумісними з традиційними формами навчання, що застосовуються у СЗШ і ВНЗ. Водночас, у них має бути врахована специфіка змісту навчального матеріалу, що підлягає вивченню та перевірці за допомогою комп'ютера, а методичні рекомендації повинні вказувати на ті розділи або теми навчальних предметів, вивчення яких на основі інформаційних технологій є більш ефективним ніж за допомогою традиційних засобів навчання.

2.Навчальний матеріал ППЗ має бути викладений відповідно до трьох рівнів складності (репродуктивного, реконструктивного та творчого), що дає змогу диференціювати й індивідуалізувати процес навчання і надає студентам (учням) можливість самостійно виходити на якісно новий рівень пізнавальної діяльності (реалізація принципу адаптивності).

3.ППЗ повинні включати елементи самостійного дослідження, моделювання, інтелектуальної гри у вигляді розумового експерименту, що дає змогу реалізувати активний і творчий підхід до процесу розвитку пізнавальної самостійності (застосування принципу активності).

4.У змісті ППЗ мають бути представлені відповідним чином структуровані аналітико-логічна,візуальна,практичнайалгоритмічнаформинавчальногоматеріалу.

5.У ПЗНП повинні бути передбачені певні пропорції між словесно-мовною, візуальною та чуттєво-сенсорною модальністю під час засвоєння навчального матеріалу, що вимагає відповідного структурування, різноманітності засобів спілкування студента (учня) з комп'ютером і дружелюбного інтерфейсу.

6.Оскільки ПП3 орієнтовані на досягнення навчальних цілей, поставлених викладачем, вони повинні розроблятися відповідно до певної системи вимог (програмно-технічних, психолого-педагогічних, естетичних, ергономічних та ін.).На основі дисертаційного дослідження ми побудували модель загальних вимог до ППЗ, суть якої розкрита на рисунку 1.1.

Загальнівимоги

Рис. 1.1. Модель загальних вимог до педагогічних програмних засобів навчального призначення.

Дидактичні вимоги передбачають забезпечення науковості й доступності змісту ППЗ адаптивності, систематичності та послідовності навчання на основі його використання, комп'ютерної візуалізації навчальної інформації, свідомості навчання, активності й самостійності діяльності студентів (учнів), міцності засвоєння результатів навчання, розвитку інтелектуального потенціалу, а також наявності сугестивного зворотного зв'язку під час роботи з ПП3.Методичні вимоги обумовлюють необхідність врахування особливостей певного навчального предмета, специфіки відповідної галузі знань, її понятійного апарату, особливостей методів дослідження закономірностей певної науки, реалізації сучасних методів обробки інформації тощо.

Обґрунтування вибору розділів чи тем програми, у яких передбачається застосування ІТН загальноосвітніх і технічних предметів, здійснюється на основі педагогічної доцільності й ефективності застосування комп'ютерних засобів у навчальному процесі та відповідно до методичних цілей, досягнення яких неможливе без використання інформаційних технологій.

Технічні критерії обумовлюють зручність роботи користувача у діалоговому інтерфейсі, меню-орієнтованість, якість екранного дизайну, ефективність комп'ютерної підтримки, єдині правила роботи з усіма меню, загальну організацію програми, відповідність функціонування експлуатаційній документації, захищеність від несанкціонованих дій користувача (наприклад, входів у базу даних контролю знань), забезпечення стійкості до помилкових або некоректних дій студента (учня) тощо.

Ергономічні вимоги - сукупність вимог до змісту й оформлення ПП3, які зобов'язують враховувати вікові та індивідуальні особливості студентів (учнів) надають рекомендації щодо зображення інформації (кольорова гама, чіткість зображення, розбірливість, розміщення на екрані) та режиму роботи з ПЗНП, обумовлюють необхідність підвищення рівня мотивації навчання, створення позитивних стимулів під час роботи користувача з програмою.

Естетичні вимоги передбачають відповідність кольорової гами призначеннюППЗ і ергономічним вимогам, виразність, цілісність, упорядкованість текстових, графічних та інших елементів, відповідність естетичного оформлення функціональному призначенню програмного продукту.

Слід відзначити, що більшість сучасних гіпермедійних ППЗ мають таку традиційну побудову: подання навчального матеріалу, практика і тестування. Така конструкція забезпечує ефективне навчання студентів (учнів) у режимі самонавчання і в режимі, у якому викладач (учитель) від звичайного „інструктування" переходить до консультування студентів (учнів).

Аналіз деяких якісних сучасних ПЗНП, дає змогу стверджувати, що найчастіше гіпермедійні ППЗ будуються за принципом ієрархічної розгалуженої навчаючої програми. Така структура відображає підпорядкованість понять, які є змістоутворюючою основою певної дисципліни. Як правило, перший - нижчий рівень містить основні поняття, визначення предмету та їхні ілюстрації. Цей рівень дає закінчену цілісну картину предмету. Інший - основний рівень - містить вичерпне пояснення усіх питань програми курсу, а третій включає поглиблене викладення окремих питань для тих студентів (учнів), які бажають розширити свої знання із даної теми. Як було з'ясовано у процесі нашого дослідження, існування трьох різних рівнів складності подання матеріалу призводить до таких особливостей структури гіпермедійного ППЗ:

1.Матеріал ППЗ має бути викладений „переривчасто". Текстова частина повинна бути добре структурована, мати спеціалізований словник термінів із даної галузі та супроводжуватися перехресними посиланнями, що дають змогу скоротити час пошуку необхідної інформації і вільно переходити на інший рівень засвоєння навчального матеріалу. Кожний змістовий фрагмент курсу повинен закінчуватися практичними заняттями, а також контрольними питаннями, за допомогою яких реалізується зворотний зв'язок під час навчання.

2.Необхідно використовувати проблемне викладення навчального матеріалу, вивчаючи який студент (учень) має можливість самостійно обират:--напрям розв'язання навчальної проблеми з числа запропонованих.

3 інформації, яка подається, повинні бути виділені різні за важливістю частини навчального матеріалу, тобто, визначення, висновки, схеми, таблиці, малюнки та ін., що легко реалізувати в режимі гіпертексту.

4.Інформація в аудіо- або відеовигляді має дублюватися текстом, відеосюжети або анімація - супроводжувати розділи, які є важкозрозумілими у звичайному викладенні. З їхньою допомогою можна в динамічному режимі проілюструвати навчальний матеріал конкретними прикладами.

5.ППЗ повинні надавати можливість копіювання обраної інформації, її редагування у блокноті й друкування, не виходячи з педагогічного програмного засобу.

6.ПЗНП мають бути сумісними із традиційними навчальними технологіями, доповнювати звичайні підручники, а не замінювати їх.

Отже, заходи, спрямовані на формування комп'ютерної грамотності майбутніх учителів трудового навчання, вимагають особливої уваги. В цьому напрямі важливо, зокрема, інтенсифікувати введення лекційних, практичних курсів із фахових дисциплін із застосуванням інформаційних технологій. Практикувати введення спеціальних курсів щодо вивчення методики застосування комп'ютера під час вивчення фахових дисциплін.

1.3.Застосуванняклмп’ютерно-орієнтованихтехнологійу формуваннізнань та умінь студентів

Інформаційні технології відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають можливість для творчості, набуття та закріплення професійних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми та методи навчання. Запровадження інформаційних технологій навчання в педагогічний процес якісно змінює освіту в цілому, розв'язуючи низку нових дидактичних завдань зокрема, достатньо широкого використання набули навчальне моделювання, гіпертекст, мультимедіа, телекомунікації, доступ до професійних баз даних і т.п. Інтеграція традиційних і нових технологій навчання дозволяє створити сучасне освітнє інформаційне середовище.

Впровадження інформаційних технологій в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Зокрема, в „Національній доповіді про розвиток освіти в Україні" зазначається, що: „Головною метою в контексті створення інформаційного суспільства й освітньо-інформаційногопростору є забезпечення доступу до інформації широкого спектру споживання; належне інформаційне забезпечення всіх гілок влади; розвиток та впровадження сучасних комп'ютерних технологій у системі освіти, державного управління, науці та інших сферах; створення в найкоротші строки необхідних умов для забезпечення широкого доступу навчальнихзакладів,науковихтаіншихустановдомережіINTERNET;розширенняй удосконалення подання у мережі INTERNETоб'єктивної політичної, економічної, правової, екологічної, науково-технічної, культурної та іншої інформаціїУкраїну; розвиток освітніхі навчальних програм на базіінформаційнихтехнологій.Інформаційні технології, насамперед, породжують новий зміст і нові форми навчання. Ця глобальна проблема буде вирішуватися за допомогою педагогічних та інформаційних технологій. Перш за все, необхідно усвідомити, що у час інформаційних технологій, у постіндустріальний період розвитку багатьох країн світу людина стикається із лавинним потоком інформації. Інформація буквально поглинає її через публікації: електронні засоби, у першу чергу INTERNET, компакт-диски.

Щоб бути кваліфікованим фахівцем людині сучасній достатньо добре виконувати свою роботу, а людині майбутнього недостатньо буде навіть закінчити ВНЗ. Проблема безперервної освіти, а звідси і наступності різних систем і ступенів освіти переходить із площини теоретичного осмислення у чисто практичну площину: як людині впродовж життя за певний проміжок часу, одержати вільний доступ до освіти, здобути професію, змінити професію, підвищити свою кваліфікацію та ін. Таким чином, проблему практичного, тобто уже технологічного опрацювання системи безперервної освіти можна вважати другою значною проблемою у стратегічному і тактичному аспектах.

Йдеться про необхідність гармонійного розвитку особистості з середнього студента. Отже, пріоритет має бути за особистісно орієнтованою педагогікою, особистісно орієнтованими педагогічними технологіями. Такий погляд на систему освіти передбачає зміну парадигми освіти. Раніше в системі освіти України здійснювалася парадигма „викладач- підручник - студент", у якій головним було викладання. Це не відповідає сучасності, спрямованості на особистісно орієнтований підхід до освіти, який розробляється у межах гуманістичного напряму в філософії, психології та педагогіці. На зміну їй приходить нова парадигма освіти: „студент- підручник - викладач", у якійпріоритетною має стати самостійна пізнавальна діяльність студента. Проте роль викладача через це не стає менш значимою.

Використання інформаційних технологій дає можливість значно підвищити ефективність інформації, що циркулює в навчально-виховному процесі, за рахунок її своєчасності, корисності, доцільного дозування, доступності, адаптації темпу навчальної інформації до швидкого засвоєння, урахування індивідуальних особливостей студентів, ефективного поєднання індивідуальної та колективної діяльності, методів і засобів навчання, організаційних форм навчального процесу.Розв'язання розглядуваних проблем, як засвідчують наші дослідження, вимагає розробки нових навчальних дисциплін, курсів, нових методик викладання -нового змісту навчання, нових засобів, організаційних форм і методів навчання, підготовки, супроводу, аналізу, коригування та управління навчальним процесом, розрахованих на значний ухил у самостійну навчальну діяльність дослідницького, творчого характеру та на формування професійних знань студентів і викладачів на основі широкого використання інформаційних технологій.

Актуальність застосування комп'ютерних засобів навчання у ВНЗ визначається такими чинниками: необхідністю впровадження інформаційних технологій, які б забезпечували всебічну оцінку рівня успішності студентів, об'єктивність контролю та можливість організації самоконтролю і самокорекції навчальних досягнень майбутніх учителів трудового навчання; потребою використання комп'ютерних засобів навчання, які б дали змогу реалізовувати індивідуалізацію та диференціацію навчання студентів, забезпечували формування у майбутніх фахівців професійної компетентності та дали змогу звільнити викладача від рутинної роботи. В процесі цього використання комп'ютерних засобів навчання не повинно бути самоціллю в навчально-пізнавальному процесі ВНЗ, а слугувати ефективному розв'язанню розвивальної, виховної та освітньої цілей системи навчання майбутніх фахівців.

Сучасна педагогічна наука виділяє багато позитивних моментів у використанні інформаційних технологій унавчальному прцесі. ключовими з яких є:

-індивідуальність навчання: кожний працює в режимі, який його задовольняє;

-полегшення доступу до інформації, можливість оперативно одержувати необхідні дані в достатньому обсязі.

Проте, поряд із позитивними моментами є й негативні, серед яких найбільше виділяють:

-робота з комп'ютером швидко втомлює, може погано впливати на зір чи навіть призводити до розладів нервової системи;

-оскільки діалог із машиною синтаксично збіднений, то нерідко студент почуває себе ущемленим, що з часом може викликати стійкий негативізм до машини;

-навчання з використанням інформаційних технологій не розвиває здатності у студентів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливість усного мовлення, не забезпечуючи емоційної сфери мислення;

-не всі достатньо добре сприймають текст із монітора;

-наявність неякісної, а часто і шкідливої інформації в глобальній мережі INTERNET.

Окремо хотілося б зупинитися на питанні використання відеозаписів у навчальному процесі як одного із складників інформаційних технологій. Як показує наша практика, використання відео в навчанні значно інтенсифікує процес оволодіння знаннями і вміннями. З теорії навчання відомо, що якщо під час навчанняіз використанням текстової інформації інтенсивність його складає біля 25%, а під час супроводу текстів звуковим рядом вона збільшується до 50%, то в процесі спільного використання текстової, звукової і відеоінформації вона дорівнює приблизно 75%. Поширеність технічних засобів запису, збереження та передачі відеоінформації, швидкий прогрес технологій роботи з відео на комп'ютері та передачі відеоінформації комп'ютерною мережею дали поштовх новим можливостям використання відео технологій у навчанні. Завдяки появі простого у використанні і відносно доступного за вартістю знімального і монтажного відеообладнання, з'явилася можливість створення відеопрограм, що несуть конкретну навчальну мету. Ці відеопрограми можуть носити характер:

-основного змісту навчального матеріалу з навчальної дисципліни;

-додаткового навчального матеріалу для СРС;

-ілюстративного навчального матеріалу для групових занять, або гіпертекстових комп'ютерних підручників;

-тестових завдань для систем автоматизованого тестування. Застосуванняметодівтелекомунікаційнихтехнологійунавчальномупроцесі ми означуємо як телеосвіту.Системателеосвіти полягає у використанні інформаційних і телекомунікаційних технологій для забезпечення доступу студентів-педагогів чи дипломованих фахівців до будь-яких джерел інформації, розміщених на відстані.В основі технологій одержання інформації, які використовуються в телеосвіті, лежать обчислювальні мережі.

Забезпечення інформаційних потреб людства не мислиться без застосування інформаційних технологій. Процес інформатизації найтіснішим чином пов'язаний із системою освіти. Інформатизація освіти здійснюється за такими напрямами:

-удосконалення базової підготовки студентів з інформатики;

-удосконалення системи підготовки і перепідготовки викладацького складу в галузі інформаційних технологій;

-інформатизація процесу навчання і виховання;

-забезпечення системи освіти технічними засобами інформатизації;

-створення сучасного національного інформаційного середовища та інтеграція у нього закладів освіти.

Серед основних цілей, які досягаються у процесі інформатизації, можна виділити наступні: покращення якості навчання за рахунок більш повного використання доступної інформації; підвищення ефективності навчального процесу на основі його індивідуалізації та інтенсифікації; реалізація перспективних форм, методів навчання із орієнтацією на розвивальну та випереджаючу освіту; досягнення продуктивного рівня професійної підготовки в процесі навчання дисциплінам; інтеграція всіх видів навчальної діяльності під час вивчення дисциплін у межах єдиної методології, що базується на застосуванні інформаційних технологій; підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства.Активна політика з боку виробників комп'ютерної техніки і програмного забезпечення призвела до того, що людина сучасного інформаційного суспільства не може обійтися без комп'ютера. Проте на запитання, як нові технології ефективно застосувати в системі освіти навіть фахівці розвинутихкраїн відповісти не зможуть. Основні проблеми, що виникають під час цього:

- переробка навчального курсу для його комп'ютеризації;

- побудова навчального процесу із застосуванням комп'ютера;

-визначення частки навчального матеріалу, який слід реалізувати із застосуванням комп'ютера;

- визначення засобів, якими слід здійснювати контроль знань;

-які саме інформаційні технології застосовувати для реалізації поставлених педагогічних і дидактичних завдань].

Комп'ютер допомагає швидко розв'язувати різноманітні практичні навчальні завдання, але він не враховує вимог і мотивів особистісної діяльності, моральних цінностей, існуючих методів пізнання, якщо вони не формалізовані з програмі. В навчальному процесі, використовуючи оперування інформацією, допомагаючи контролювати знання студентів, в розрахунках та проведенні наукового пошуку, комп'ютерна техніка не може враховувати: виховну функцію контролю, проблеми розвитку технічної мови у студентів, вміння письмово викладати думки і таке інше. Цей факт слід враховувати, застосовуючи комп'ютер у процесі навчання студентів.

У курсах загальнотехнічних дисциплін є широкі можливості для використання комп'ютерів, оскільки вже в процесі виконання розрахунково-графічних завдань і розв'язування задач студенти набувають навичок у схематизації механічних явищ, у наданні конкретним технічним задачам абстрактної математичної форми. Послідовність дій у процесі розв'язання технічних задач дозволяє набути досвіду і навичок у складанні алгоритмів, що значно полегшує перехід до використання комп'ютера в навчанні. Однак, під час застосування інформаційних технологій у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін існують проблеми, що пов'язані не стільки з наявністю в достатній кількості комп'ютерів, скільки відсутністю добре відпрацьованих методик їхнього використання. Адже під час збільшення кількості завдань, які виконуються на комп'ютері, у майбутніх учителів трудового навчання зменшується якість розуміння технічних процесів, які відбуваються у механічній системі. Результати аналізу досвіду роботи в навчальному закладі дозволяють/і стверджувати, що комп'ютерну техніку доцільно використовувати для виконання трудомістких розрахунків, які не потребують спеціальних знань і в той самий час зменшують витрати часу на знаходження необхідних параметрів; для ілюстрації одержаних результатів (у вигляді графіків, таблиць, діаграм); хтя контролю те самоконтролю знань майбутніх учителів трудового навчання у процесі застосуванню автоматизованих навчально-контролюючих програм.

Діалогова підсистема є підсистемою імітаційної системи. Студент ма€ можливість у режимі діалогу взаємодіяти з програмою, відповідаючи на запитання комп'ютера. Відповіді майбутніх учителів трудового навчання € основою для створення моделі стану їхніх знань, на базі чого добирається відповідна стратегія навчання та адаптується до студента.

Із охарактеризованого вище можна дійти висновку: система автоматизованого проведення лабораторних робіт із використанням методів імітаційного моделювання має переваги порівняно з традиційними методами. Така система є новою технологією навчання з використанням комп'ютерів.

Аналіз теоретичних і практичних напрацювань у межах означеної проблеми дозволяє виділити основні принципи реалізації цілісної системи впровадження інформаційних технологій в навчальний процес:

-принцип новизни завдань, який полягає в тому, щоб за допомогою комп'ютера розв'язувати ті навчальні завдання, які через об'єктивні причини (великий обсяг інформації, значні витрати часу) на даний момент не розв'язуються або розв'язуються не в повному обсязі;

-принцип системного підходу, на основі якого впровадження комп'ютерної техніки має базуватися на системному аналізі процесу навчання;

-принцип керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, сутність якого полягає в тому, що ефективність застосування інформаційних технологій буде досягатися за умови, якщо програмне забезпечення та його впровадження у навчально-виховний процес буде здійснюватись під безпосереднім контролем керівника;

-принцип неперервного розвитку, що знаходить відображення в тому, що створена інформаційна база підвищення пізнавальної активності майбутніх учителів трудового навчання зазнає певного перекомпонування в міру розвитку педагогіки, окремих методик, вимог освітньої політики, що постійно змінюються;

-принцип єдиної навчальної інформаційної бази, згідно з яким на комп'ютерних носіях нагромаджується і постійно оновлюється інформація, необхідна для розв'язання усіх навчальних завдань з активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів трудового навчання.

Інформаційні технології відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають можливість для творчості, набуття і закріплення професійних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Запровадження ІТН в педагогічний процес якісно змінює освіту в цілому, розв'язуючи низку нових дидактичних завдань зокрема, достатньо широкого використання набули навчальне моделювання, гіпертекст, мультимедіа, телекомунікації, доступ до професійних баз даних і т.п. Інтеграція традиційних і нових технологій навчання дозволяє створити сучасне освітнє інформаційне середовище.

ПЗНП поділяють на:

-проблемно орієнтовані (розв'язання певної навчальної проблеми, що вимагає її вивчення або вирішення);

- об'єктно зорієнтовані (здійснення деякої діяльності, пов'язаної наприклад, з підготовкою текстів, інформаційно-пошуковою системою, базою даних);

-наочно орієнтовані (представлення на екрані в різній формі навчальної інформації);

-інтерактивні (активізація пізнавальної діяльності студентів (учнів), формування і розвиток певних видів мислення тощо).

Назвемо найзначущіші, з позиції дидактичних принципів, методичні заходи, які найбільш ефективно реалізується із використанням ППЗ:

-індивідуалізаціяідиференціаціяпроцесунавчання(можливість поетапного просування до мети по лініях різного ступеня складності);

-здійснення самоконтролю і самокорекції;

-здійснення тренування у процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки;

-вивільнення навчального часу за рахунок виконання на комп'ютері трудомістких обчислювальних робіт і діяльності, пов'язаної з числовим аналізом;

-комп'ютерна візуалізація навчальної інформації, представлення графічної інтерпретації досліджуваної закономірності процесу;

-моделювання і імітація об'єктів, процесів або явищ, що вивчаються або досліджуються;

-створення і використання інформаційних баз даних, необхідних для навчальної діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;

- посилення мотивації навчання;

-озброєння навчальною стратегією засвоєння навчального матеріалу; розвиток певного виду мислення;

- формування вміння ухвалювати оптимальне рішення у складній ситуації;

-формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури студента (учня) за рахунок використання системи відповідних текстів, електронних таблиць, баз даних або інтегрованих пакетів.

Інформаційні технології відкривають студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, „підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення професійних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання". У студентів з'являється стійкий інтерес до навчання і пізнавальні мотиви, формуються потреби в самонавчанні, саморозвитку, а також уміння самовизначатися у навчальній діяльності з усвідомленням особистісної відповідальності в ній.

Спектр освітніх технологій, що застосовуються у світовій практиці досить широкий: телебачення, мультимедійні комп'ютерні засоби і, звичайно, INTERNET, що є невичерпним джерелом інформації і знань, засобом одержання текстових, аудіо і відеоматеріалів, які дозволяють проводити аудіо і відеоконференції.Отже, сучасні засоби інформаційних технологій дозволяють реалізувати всі передові педагогічні ідеї, підходи, концепції, які орієнтуються на формування творчої особистості, розвиток особистісних механізмів адаптації до соціальних умов, готовності та здатності вдосконалювати свою професійну діяльність. Це зумовлено тим, що з'явилася реальна можливість побудувати навчальний процес у системі студент - посередник - викладач, де в якості посередника виступають сучасні засоби інформаційних технологій, які дозволяють індивідуалізувати навчання і забезпечити безперервний зворотний зв'язок.

1 2 3 4 5

Схожі:

Розділ Комплексневикористанняпедагогічнихпрограмних ікомп’ютерно-орієнтованихзасобівупідготовцімайбутніхучителів... Розділ Комп’ютерно-орієнтовані технологіїта використання їх в підготовцімайбутнього вчителя технологій	«Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних...
«Використання інтерактивних технологій у викладанні історії» Розділ Науково-теоретичний аналіз проблеми розвитку сучасних технологій навчання у викладанні історії	ІІ Розділ. Практикум з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій Розділ. Практикум з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій
М.І. Базелюк ОСОБЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Тому сучасне суспільство ставить перед системою освіти низку нових завдань, пов’язаних з оновленням змісту освіти, розробкою та впровадженням...	«Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі» РОЗДІЛ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Розділ І. Теоретичні основи застосування інноваційних технологій в процесі вивчення історії Враховуючи всі переваги новітніх технологій, у мене виникло бажання застосувати їх на своїх уроках історії для того, щоб створити...	Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх... Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх навчальних закладах України // Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні...
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства... Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного...	«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для... В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання