ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008


НазваТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008
Сторінка7/10
Дата14.05.2013
Розмір1.37 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Надходження та прибуток від позабюджетної діяльності

Роменського вищого професійного училища

за 2001-2007 рр.


2007


2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007




надходження (грн.)

прибуток (грн.)
УДК377.1:[377.112.4:629.3.083.5] Олександр Сорочинський

Особливості змісту професійного навчання

з професії ”Слюсар з ремонту автомобілІВ”
Сутністю освіти є процес постійної передачі попередніми поколіннями соціально-значимого досвіду з метою формування особистісних рис підростаючого покоління. Цей процес характеризується трьома складовими: навчанням, вихованням, та розвитком. У професійній освіті триєдність складових відображається її структурними елементами:

- пізнавальному, який забезпечує засвоєння досвіду особистістю;

- виховному, який формує типологічні якості особистості;

- розумовому розвитку.

Професійне навчання з професії „Слюсар з ремонту автомобілів” відбувається поетапно і починається з підготовки робітника найменшого кваліфікаційного рівня. Після успішного оволодіння кваліфікацією, навчання продовжується на наступному кваліфікаційному рівні.

У ПТНЗ другого атестаційного рівня первинна підготовка починається з набуття учнями кваліфікації робітника 2-го розряду. Після завершення навчання учні складають кваліфікаційні іспити і продовжують навчання за кваліфікаційними вимогами робітника 3-го розряду. З набуттям необхідного стажу роботи на виробництві, робітник складає кваліфікаційні іспити для отримання наступного рівня кваліфікації.

Навчання відбувається відповідно вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника і складається з загальнопрофесійної, професійно-теоретичної і професійно-практичної підготовки.

Загальнопрофесійна підготовка у змісті професійної освіти виконує пізнавальну і розвивальну функції. Знайомство з основами знань, які безпосередньо не формують професійні якості, сприяє розширенню технічного кругозору майбутнього фахівця, створюють підґрунтя для подальшої самоосвіти, забезпечують комунікативні складові поведінки особистості у суспільстві. Ця думка підтверджується змістом таблиці 1.

Таблиця 1

Типовий навчальний план. Загально-професійна підготовка




Навчальні предмети

Всього годин

З них на лабораторно-практичні роботи







1-2

розряд

3
розряд


1-2 розряд

3
розряд





Загальнопрофесійна підготовка

59

18







11.

Основи правових знань

17

6







12.

Основи галузевої економіки і підприємництва

17

6







13.

Інформаційні технології

17

6

2

1

14.

Правила дорожнього руху

8










Професійно-теоретична підготовка передбачає вивчення спеціальних та загальнотехнічних предметів, які є основним джерелом навчальної інформації для оволодіння професією „Слюсар з ремонту автомобілів”.

Основними структурними елементами теоретичного навчання виступають навчальні дисципліни. Зміст освіти включає такі складові:

- професійно-пізнавальної підготовки;

- професійного розвитку (розвиток професійної пам’яті, технічного мислення; розвиток механізму сприйняття інформації);

- професійного виховання (виховання поваги до професії, формування професійно-трудових якостей, виховання професійно-комунікативних якостей);

- загального виховання та розвитку особистості.

Цілісність процесу забезпечують навчальні предмети, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Типовий навчальний план.




Навчальні предмети

Всього годин

З них на лабораторно-практичні роботи







1-2

розряд

3 розряд

1-2 розряд

3

розряд




Професійно-теоретична підготовка

244

156

40

44

1.

Спеціальна технологія

128

103

22

27

2.

Допуски і технічні виміри

16

9

5

3

23.

Технічне креслення. / Читання креслення (3-й р.)

27

12




5

24.

Матеріалознавство

16

12

3

4

25.

Електротехніка. Електротехніка. з основами промислової електроніки

(3-й р.)

25

10

4

3

26.

Охорона праці

32

10

6

1


Професійно-практична підготовка. Сутність практичної підготовки прямо пов’язана з формуванням умінь, які разом з теоретичними знаннями складають єдине ціле професійної підготовки. Під умінням розуміють здатність учня стабільно виконувати виробничі завдання, пов’язані з його професією. За ієрархічною структурою виробничу діяльність можна представити окремими компонентами: операції, прийоми, дії, рухи. Належне виконання завдання робітником можливе тільки за умови оволодіння всіма цими складовими.

Крім формування професійних навичок, практична підготовка впливає на виховання та розвиток особистості учня. Набуті практичні знання стають основою утвердження життєвого досвіду, власної самооцінки, та прогнозують подальший професійний розвиток фахівця.

Професійно-практична підготовка включає: навчання у майстернях навчального закладу; виробничу практику в майстернях і на виробництві.

Ця важлива складова забезпечується такими видами діяльності учнів ПТНЗ (див. табл.3)

Таблиця 3

Типовий навчальний план.




Навчальні предмети

Всього годин

З них на лабораторно-практичні роботи







1-2 розряд

3
розряд


1-2 розряд

3
розряд





Професійно-практична підготовка

460

302







31.

Виробниче навчання

228

120





32.

Виробнича практика в майстернях і на підприємстві

232

182






Література

  1. Державний стандарт професійно-технічної освіти: ДСПТО 7231.2. І60058 – 2006 – Слюсар з ремонту автомобілів (1, 2, 3, 4, 5, 6 розряди). – К., 2006. – 226 с

  2. Леднев В.С. Содержание образования. – М.: Высш.шк., 1989. – 354 с.

  3. Методичні рекомендації щодо розробки державних стандартів професійно-технічної освіти України. – К., 2005. – 40 с.


УДК 371.315.025: [377.112.4:631.3] Наталія Самойленко

ДИДАКТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА „ТРАКТОРИ” У ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНКІВ З ПРОФЕСІЇ „ТРАКТОРИСТ-МАШИНІСТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА КАТЕГОРІЇ „А””
Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року, передбачає забезпечення високої якості та професійної мобільності випускників професійно-технічних навчальних закладів на ринку праці шляхом інтеграції професійно-технічних навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання.

Процеси глобалізації, перехід від індустріальних технологій до науково-інформаційного виробництва, пов’язані з цими світовими тенденціями сучасні соціально-економічні завдання зумовили необхідність інтеграції освіти, науки і виробництва, особливо у системі професійно-технічної освіти.

Зміст навчання – найважливіший компонент професійної підготовки робітника. Які б ефективні форми та методи навчання не застосовувались, проте якщо неправильно визначено його зміст, то неможливо забезпечити підготовку висококваліфікованого фахівця. Враховуючи те, що зміст реалізується в процесі навчання та шляхом самостійної роботи учня, надзвичайно важливо правильно встановити склад, зміст та обсяг навчальної інформації, яку потрібно засвоїти учню, комплекс завдань, які необхідно виконати для того, щоб оволодіти відповідними вміннями та навичками.

Як показав аналіз навчальних планів та програм, відбір інформації в межах тієї чи іншої навчальної дисципліни або вибір тематики лабораторних робіт, практичних завдань не завжди відповідає професійному спрямуванню. В процесі формування змісту професійної підготовки виникає суперечність між предметним характером навчання та інтегрованим характером професійної діяльності майбутнього фахівця. Врахування цих суперечностей – обов’язкова умова розроблення підходів до формування змісту навчання в процесі професійної підготовки робітників.

Оскільки мета професійно-технічного навчального закладу – підготовка учнів до виконання конкретних виробничих обов’язків, то в процесі розроблення змісту навчання слід враховувати інтегративний характер професійної діяльності учнів. Зважаючи на це, необхідно розробити систему застосування найоптимальніших форм і методів навчання, в тому числі інформаційно-комунікативних, які б давали можливість формувати компетенції майбутніх фахівців для агропромислового сектору економіки з ключових спеціальних предметів, зокрема „Трактори”.

Реалізація оновлення змісту спеціального предмету „Трактори” можлива за умови створення інтегрованого підручника, в основу якого покладена система змістовних модулів на основі навчально-виробничих задач, а також створення інтегрованого педагогічного програмного середовища для даного предмету професійно-теоретичної підготовки.

В основу інтегрованого підручника покладено навчальний модуль, який розглядається як професійно спрямований блок навчальної інформації стосовно завершеного виконання певних видів робіт. Вивчення модуля здійснюється шляхом розв’язання навчально-виробничих задач від простих до складних і до пошуково-дослідницьких. Завершальною формою навчальної роботи щодо засвоєння певного модуля має бути виконання індивідуальних професійних завдань у формі робочого зошита учня, можливо ділових ігор, моделюючих ситуацій, що відтворюють виробничі умови певної сільськогосподарської галузі.

Інтегроване педагогічне програмне середовище також складається із змістовних модулів, які мають не лише навчальну інформацію, а й дієвий конструктор навчальних занять, який дозволить віртуально переміститись в умови реального виробництва.

Професійне навчання на основі таких підходів, за спеціально розробленими методиками із урахуванням процесів інтеграції навчання і виробництва, сприяє забезпеченню професійної компетентності робітників, формуванню їх готовності до самостійного застосування комплексу знань у розв’язанні типових і нетипових виробничих ситуацій.
УДК371.214.112:338.48 Надія Фоменко

ЗАСТОСУВАННЯ СТАНДАРТІВ У ПРОФЕСІЙНОМУ НАВЧАННІ ФАХІВЦЯ ТУРИЗМУ
Питання систематизації підходів до формування освітнього стандарту як соціально-педагогічного явища стало в останні роки предметом активного наукового пошуку вітчизняних і зарубіжних вчених. Основі концептуальні положення дослідження визначено філософією і методологією сучасного наукового знання про взаємозв’язок та взаємозумовленості змісту і форми, дискретності, наступності, неперервності, еволюційності розвитку, специфіки прояву загального, особливого і одиничного, переходу кількісних змін у якісні. Загальнонаукова методологія дослідження ґрунтується на системному, діяльнісному, особистісно орієнтованому підходах. У межах системного підходу в дослідженні порушеної проблеми розроблювалися концептуальні основи формування стандартів туристської освіти, структура навчально-програмованого забезпечення, визначалися взаємозв’язки між формами і методами представлення змісту стандартизованої професійної підготовки. На основі діяльнісного підходу обґрунтовувалася проблема і здійснювався вибір теми дослідження, розроблялась методика формування стандартів туристської освіти, конкретизовувалися рівні реалізації складових стандартів. Особистісно орієнтований підхід покладено в основу узагальнення й конкретизації розуміння змісту професійної освіти, представлення його форм.

Незважаючи на результативність і значущість проведених досліджень у них відображено розв’язання протиріччя між необхідністю модернізації системи туристської освіти в умовах сучасних вимог вітчизняного та світового ринку праці в галузі та відсутністю концептуальних підходів до формування і впровадження стандартів туристської освіти як теоретико-методичної основи процесу модернізації [1, 2].

Зазначене вище загальне протиріччя включає сукупність часткових протиріч між: мінливими вимогами сучасного ринку послуг у туризмі та змістом здобутої в навчальних закладах професійної освіти; необхідністю підвищення рівня фундаментальності професійної освіти та недосконалістю професійно-кваліфікаційної структури підготовки персоналу для туризму; сучасними вимогами до підвищення міри технологічності, діагностичності навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців та невідповідністю діючої документації цим вимогам; потребою в реалізації теоретичного і практичного компонентів підготовки фахівців різного ОКР та можливостями навчально-програмної документації; потребою у сучасних формах і методах педагогічної інтерпретації вимог соціального замовлення та використанням недостатньо адаптованих форм і методів до сучасного змісту підготовки фахівців для туризму.

Ці протиріччя визначають проблему дослідження: які теоретичні та методичні підходи до формування стандартів туристської освіти як науково-методичної бази розвитку галузевої освіти, що забезпечує можливості якісного професійного становлення і розвитку особистої, гарантує соціальну захищеність, задовольняє потреби суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях для галузі в умовах формування нових вимог ринку туристських послуг в Україні.

В основу розробки стандарту туристської освіти в Україні покладено такі концептуальні положення: основою розробки стандарту є діяльнісний підхід, проектування складових стандарту здійснено з врахуванням реальних змін у змісті й характері праці в туризмі, впливу сучасного рівня і перспектив соціального, науково-технічного прогресу, розвитку культури, інтересів особистості, потреб суспільства і держави в кадрах для туризму; при створенні стандарту враховано модель фахівця, яка відповідає сучасним вимогам ринку праці в туризмі; у концептуальних підходах до формування стандартів туристської освіти оптимально поєднуються історично сформовані національні традиції та інноваційний досвід розв’язання цього завдання в країнах близького та далекого зарубіжжя; структура та зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом 0504 „Туризм” зі спеціальності „Готельне господарство” має системність, розглядається як базові елементи педагогічної системи, що зумовлюють можливість реалізації різноманітних освітніх програм і моделей навчання.

Отже, вищезазначене дозволяє сформувати висновок про те, що у стандартах має бути забезпечено достатній рівень відкритості, гнучкості, варіативності, універсальності водночас технологічності, діагностичності, що надає ефективну оцінку якості результатів професійної підготовки фахівців; про реалізацію умов впровадження стандартів: а) науково-методичний супровід реалізації складових стандартів туристської освіти; б) використання сучасних форм і методів навчання в процесі реалізації галузевих стандартів; в) своєчасне внесення коректив у процес використання складових галузевих стандартів, використання нового покоління навчально-програмної документації.
Література

  1. Байденко В.И. Стандарты в непрерывном образовании: концептуальные теоретические и методологические проблемы / Исследовательский центр пробел качества подготовки специалистов. – М., 1999. – 294 с.

  2. Зорин И.В. Теоретические основы формирования содержания профессионального туристского образования: Автореф. … д-ра пед. н. – М., 2001. – 34 с.



УДК377.02:[377.1:620] Лариса Петренко

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВІДБОРУ І

СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА
Зростання вимог виробництва до якості професійного навчання робітничих кадрів потребує систематичного оновлення його змісту та методики навчання, який повинен враховувати не лише стан машинобудівництва сьогодні, а й перспективи його розвитку в майбутньому. Цим і зумовлено оновлення цілої низки загальних і загальнодидактичних принципів відбору і структурування змісту навчання з матеріалознавства.

Відтак, можна стверджувати, що викладач сучасного ПТНЗ має володіти не тільки знаннями з навчальної дисципліни, що викладає. Він має опанувати певну суму психолого-педагогічних знань і знань про те, як їх використовувати у власній практичній діяльності. Дане питання сьогодні перебуває у центрі уваги вітчизняних зарубіжних вчених, досвідчених керівників професійно-технічних навчальних закладів. Так, російські дослідники теорії навчання у професійній школі В. Попков та А. Коржуєв вивчають дидактичні категорії, положення й закономірності структурування змісту навчання з фундаментальних наук. Дидактичні принципи відбору і структурування змісту дисциплін екологічного блоку у процесі підготовки майбутнього інженера вивчає Т. Ніколаєва. Вивченню дидактичних засад розробки навчально-методичного комплексу з курсу хімії основної школи присвятила кандидатську дисертацію М.-В. Савчин. На основі суперпозиції (накладання) інтересів суспільства та інтересів особистості визначає зміст освіти І.В. Малафіїк. Вивченню дидактичних принципів відбору та структурування змісту навчання з різних навчальних дисциплін у системі професійної освіти присвятили свої наукові праці Н.В. Апатова, О.Н. Гончарова, Л.Я. Зорина, Н.С. Пуришева, С.А. Солдатова та інші вчені сучасності.

Зазначимо, що на організації навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах “відбиваються” сучасні тенденції модернізації системи національної освіти. Тому все частіше до розробки інтерактивних форм навчальної діяльності, спеціальних форм організації пізнавальної діяльності учнів, які б сприяли закріпленню і міцному засвоєнню знань, систем підтримки слабовстигаючих, тренінгів звертаються не тільки вчителі, а й інженери і майстри виробничого навчання. Передусім зазначимо, що і викладач, і майстер повинні здійснювати підготовку спеціалістів у “випереджальному режимі”. Така вимога часу – навчання в системі професійної освіти як за своїм змістом, так і процесуально має випереджати розвиток виробництва.

В.А. Попков та А.В. Коржуєв для визначення специфіки реалізації загальнодидактичних принципів у професійній освіті пропонують систему положень, які виконують роль принципів, вимог і критеріїв. Їх урахування дозволить певним чином структурувати й відбирати навчальний матеріал. Ця система складається із компонентів: джерела (соціальний досвід – предметні наукові знання, додаткові знання, способи діяльності; знання про процес навчання; знання про закономірності засвоєння); фактори (цілі навчання, пізнавальні можливості учнів, здібності інтереси); принципи (загальні принципи формування змісту освіти, дидактичні та частковометодичні принципи); загальнодидактичні та частковометодичні критерії.

Таким чином, у систему відбору змісту освіти, окрім дидактичних принципів, російські вчені включають джерела, фактори та критерії.

З огляду на предмет нашого дослідження ми вважали за доцільне більш детально розглянути той компонент даної системи, який включає загальні принципи формування змісту освіти, яким науковці дають спеціальне пояснення. Так, принцип відповідності змісту освіти потребам суспільного розвитку полягає в тому, що в зміст освіти необхідно включати не тільки знання, але й фрагменти, які забезпечують відображення досвіду творчої діяльності людства та досвіду особистісного ставлення до системи вироблених людством цінностей. Принцип єдності змістової і процесуальної сторін навчання заклечається в тому, що предметний зміст має бути поєднаним із способами засвоєння цього змісту. Принципу структурної єдності змісту освіти треба дотримуватися на різних його рівнях [1, 32-33].

Використання загальних принципів формування змісту освіти дає можливість надати навчально-виховному процесу особистісно орієнтованого характеру, головною ознакою якого є діяльність. Діяльність у психолого-педагогічному розумінні є складним поняттям, яке включає мотивацію, оцінку й інші параметри навчання. Вони відображають його суб’єктивно-особистісний характер і змінюють структуру особистості як основного продукту навчальної діяльності.

Реалізація принципу єдності змістової й процесуальної сторін навчання при вивченні матеріалознавства має також продуктивну спрямованість. Вивчаючи реальну дійсність, різні матеріали і технології їх виробництва, застосування у машинобудівництві, учень виконує також репродуктивну діяльність, наприклад: розучує конкретні способи пізнання, знайомиться з культурними, науковими досягненнями в цій галузі.

Таким чином, у процесі особистісно орієнтованого навчання відбувається засвоєння не тільки освітньої галузі або навчальної дисципліни, але здійснюється засвоєння реальної дійсності, знань про неї. Відбувається засвоєння знань, умінь і навичок починаючи від соціального досвіду до надбання особистісного через різні рівні діяльності.
Література

1. Попков В.А., Коржуев А.В. Дидактика высшей школы: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр “Академия”, 2001. – 136 с.


УДК377.1:745.51 Лариса Гриценко

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ З КУРСУ „ХУДОЖНЄ РОЗМАЛЮВАННЯ ПО ДЕРЕВУ”
Перебудова системи суспільного виробництва, що відображається на ринку праці, перехід до нових форм економічного життя, духовне відродження нації на чільне місце висунули проблеми освіти. Провідною ідеєю розбудови державності України стало відродження національної культури, одним із напрямів якого є дієве залучення підростаючого покоління до сфери духовних та матеріальних надбань українців минулого.

Національне культурне відродження України передбачає зростання ролі народних ремесел у змісті навчання учнів. У цьому контексті особливого значення набуває відродження та збереження автентичних українських художніх ремесел, що забезпечить розвиток творчого потенціалу особистості.

Проблемі відродження автентичних художніх ремесел, зокрема художнього розпису, присвячені праці мистецтвознавців і педагогів Є. Антоновича, В. Баковій, А. Бакушинського, І. Глінської, О. Данченка, О. Найдена, Н. Нарбута, Б. Йєменського, Т. Печенюк, О. Соломченка, М. Станкевича, Н. Сумцова, В. Щербаківського, Б. Юсова та ін.

Мистецтво розпису є особливим типом художньої творчості, що інтегрує у собі різні види народного мистецтва, поєднує матеріальні й духовні здобутки української культури, утверджує художньо-естетичну спрямованість світогляду нашого народу. Яскравою сторінкою увійшов художній розпис в історію культури українського народу. Початок свого розвитку цей вид народного мистецтва бере з настінного малювання, поширеного з давніх часів у селах України, особливо на Дніпропетровщині, Поділлі, Буковині.

У наш час попит на декоративно-ужиткові вироби, оздоблені розписом, повсякчас зростає, тому є необхідність підготовки висококваліфікованих спеціалістів з цього виду декоративно-ужиткового мистецтва. Підготовка таких спеціалістів має здійснюватися за спеціально розробленою методикою, яка враховувала б специфіку діяльності учнів та викладачів на основі загальнопедагогічних принципів навчання та виховання.

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес з художніх ремесел на прикладі курсу „Художнє розмалювання по дереву”. Мета нашого дослідження – науково обґрунтувати зміст і методику навчання художнього розпису по деревині; розробити програму курсу, зміст лекційних занять та практично-лабораторних робіт, а також їх дидактичне забезпечення.

Підготовка кваліфікованих робітників за спеціальністю „художник розмалювання по дереву” (кваліфікація – 3 розряд) забезпечить збереження національно-культурних традицій художніх розписів України як одного із видів автентичних ремесел, їх популяризацію та поширення у суспільстві, що є однією з необхідних умов культурного та духовного відродження українського народу.

Мета такого навчання – сформувати кваліфікованого спеціаліста з чіткими знаннями основних видів традиційних народних художніх розписів, технології їх виконання, можливостей застосування у побуті, а також майстерними вміннями практичного виконання різних видів розписів.

Зміст навчання включає лекційні, лабораторно-практичні заняття та самостійну роботу учнів, які передбачають активне сприйняття, засвоєння і опрацювання теоретичного матеріалу та виконання практичних завдань. У процесі навчання учні усвідомлюють, що кожна людина може й повинна працювати за законами краси, створювати декоративно-вжиткові речі, мальовничі високохудожні вироби. Звичка до творчості, вироблена на заняттях з художнього розмалювання по дереву, буде позитивно впливати на всю їхню подальшу професійну та творчу діяльність.

Крім формування теоретичних знань, практичних умінь та навичок, заняття з художнього розмалювання по дереву сприяють вихованню в учнів почуття патріотизму на основі національної свідомості, потреби до творчої діяльності, ініціативності, свідомого естетичного ставлення до навколишнього світу, культури сприйняття художніх виробів, розвитку творчих здібностей та їх загального естетичного потенціалу, поваги до народного мистецтва та розуміння його цінностей.

Вивчення курсу передбачає формування в учнів знань про мистецтво та його види; малюнок як вид мистецтва, види малюнка, матеріали для його виконання, основні засоби малювання; малювання акварельними, гуашовими та темперними фарбами, види фарб та їх властивості; технологію підготовки дерев’яної поверхні під розпис; історію і розвиток декоративних розписів по деревині; основні техніки розмалювання по дереву, їх елементи та способи виконання; закони композиційного вирішення у традиційних українських розписах; правила безпечної праці, виробничої санітарії та гігієни.

За останні роки в Україні проведено значну роботу в системі освіти з метою розширення та вдосконалення форм і методів роботи професійного навчання щодо відродження автентичних художніх ремесел. Заохочення молодого покоління до кращих надбань народного мистецтва сприятиме формуванню в них світосприймання, розкриватиме красу навколишнього світу, відкриє перед ним шляхи художнього розуміння дійсності.

Відродження професії „Художник розмалювання по дереву” на професійному рівні сприятиме глибокому національному самоствердженню, підвищенню рівня загальної та художньої культури української молоді.


УДК377.8:74 Лариса Ейвас
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Міністерства освіти і науки України з питань професійно-технічної освіти та Всеукраїнської виставки «Професійно-технічна освіта України...
НАКАЗ
З метою забезпечення виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України “Сучасні тенденції розвитку професійно-технічної...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
України від 29 серпня 2008 року №790 «Про організацію Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних...
Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави:...
Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності...
ІНСТРУКЦІЯ
Міністрів України від 9 квітня 2008 року №338 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, розпорядження голови...
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року №578 та згідно з районною Програмою зайнятості населення на 2008 рік, затвердженої...
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції...
Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:...
НАКАЗ
Міністерстві юстиції України 14. 12. 2007 р. №1374/14641, з 15. 06. 2008 до 01. 12. 2008 року проведено заключний ІІ етап Всеукраїнського...
Про проходження виробничої практики
В період з 10 березня 2008 року по 7 квітня 2008 року я проходив виробничу практику на кафедрі алгебри та математичної логіки механіко-математичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка