ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008


НазваТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008
Сторінка3/10
Дата14.05.2013
Розмір1.37 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Література

  1. Кисликов В.Ф., Лущик. В.В. Будова й експлуатація автомобіля: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 400 с.



УДК377.112.4:620 Ірина Максименко

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

УЧНІВ ПТНЗ НА УРОКАХ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА
Динамічні соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, швидкі темпи техніко-технологічного оновлення сучасного виробництва актуалізують підвищення вимог до професійної кваліфікації робітників, які б були здатні до особистого прийняття рішень, відповідальності в межах власної професійної діяльності, ефективної адаптації до умов ринкової економіки.

Тому актуальним є питання про створення в навчальному процесі ПТНЗ умов, в яких найбільш успішно розвиватиметься самодіяльна особистість, здатна до активної і творчої самореалізації у всіх видах діяльності на основі самоорганізації і саморозвитку.

У зв’язку з цим посилюється необхідність використання педагогами в навчальному процесі новітніх технологій навчання, які, як стверджує І.Д. Бех, ґрунтуються не на механізмі зовнішнього підкріплення (заохочення, покарання), а на рефлексивно-вольових механізмах співпереживання і позитивного емоційно-творчого ставлення людини до суспільних норм і цінностей. Такі технології кваліфікуються науковцем, як „виховні технології особистісної орієнтації”.

У психолого-педагогічній літературі розуміння особистісно орієнтованого навчання ґрунтується на теорії діяльності, у відповідності до якої засвоєння змісту і способів діяльності здійснюється у процесі власної активності індивіда, в результаті чого діяльність виступає одночасно як процес формування здібностей і як процес формування функцій особистості.

Розробляючи технологію особистісно орієнтованого навчання при вивченні дисципліни „Матеріалознавство” ми виходили з того, що реалізація навчальної програми повинна базуватися не на пізнавальній парадигмі освіти у відповідності до якої основним завданням навчання є навчити учня предметного знання, а з парадигми розвивальної освіти, основну мету якої становить розвиток кожного учня за допомогою знань, як засобу розвитку. Звідси і зміна пріоритетів: від формування знань, умінь і навичок, що забезпечують соціальну компетентність майбутнього фахівця, до створення умов для розкриття суб’єктивного досвіду учня, його природної психічної активності, як особистості.

Організація особистісно орієнтованого заняття передбачає декілька основних етапів: мотиваційно-цільового, організації, реалізації, контрольно-оціночного. Реалізація кожного етапу забезпечує розв’язання певних завдань і потребує відповідної методики.

Важливою складовою (етапом) заняття будь-якої форми є мотиваційно- цільова яка передбачає позитивну установку учнів на роботу, формулювання важливості теми заняття в контексті навчальної дисципліни та майбутнього життя, залучення учнів до планування навчальної діяльності, визначення особистісно значних її цілей та обговорення наступної роботи. У разі виникнення позитивної мотивації учень швидко захоплюється навчальною діяльністю і, як правило, досягає успіху. Для цього необхідно використовувати цікаві аспекти теми, постановку неординарних питань, створювати ситуації, які не мають однозначного вирішення.

На етапі організації виконання плану викладач повинен надати учням можливість варіативності у виборі завдань та способів пізнавальної діяльності (усно чи письмово, індивідуально чи в групі, виклад опорних знань чи розгорнута відповідь, написання конспекту чи підготовка питань, відповіді на які розкривають зміст тем) тощо.

На етапі реалізації наміченого плану викладач добирає такі форми і методи навчання, які б забезпечували пізнавальну активність учнів (навчально-пізнавальна гра, створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань, „мозковий штурм”) тощо. Технологія особистісно орієнтованого навчання дозволяє ефективно чергувати індивідуальні форми навчальної роботи з груповими і фронтальними, ефективно застосовуючи стратегію взаємодіючого навчання.

При цьому необхідно розкривати суб’єктивний досвід учнів, створювати атмосферу зацікавленості кожного в результатах власної роботи та роботи всієї групи. У процесі викладання нового матеріалу організацію засвоєння треба організувати таким чином, щоб учень був змушений постійно тренувати не стільки пам’ять, скільки здатність вирішувати творчі завдання. Тому викладання нового матеріалу підпорядковано не стільки повідомленню інформації, скільки виявленню досвіду учня, погодженню того, що він знає із запропонованої теми і „окультурювання” цього досвіду. За таких умов учні не просто слухають інформацію викладача, а постійно співпрацюють з ним у режимі діалогу: висловлюють свої думки, діляться власним розумінням змісту, обговорюють те, що пропонують одногрупники і за допомогою викладача здійснюють відбір змісту. За таких умов, знання, якими оволодівають учні, стають особистісно значущими.

На контрольно-оціночному етапі викладач створює умови для залучення учнів до контролю (самоконтролю) за ходом навчальної діяльності шляхом організації парної і групової форм контролю, їх участі у виправленні зроблених помилок, осмисленні їх причин і встановленні шляхів усунення, надання допомоги в порівнянні отриманих результатів з запланованими критеріями. Оцінювання учнями висловлювань і результатів діяльності одногрупників, формує почуття відповідальності за результати роботи інших.

Включення учнів в структуру особистісно орієнтованого навчання шляхом залучення до визначення мети, планування діяльності, реалізації плану на основі варіативності завдань і способів дії, самостійного або колективного оцінювання результатів пізнавальної діяльності, сприяє їх самовизначенню, самоорганізації та самореалізації в процесі навчання.

УДК377.02:[377.112.4:629.3.083.5] Наталія Домантович

ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕНЯ ПРЕДМЕТА “СПЕЦІАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ” З ПРОФЕСІЇ ”СЛЮСАР З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ”
Інтенсивний розвиток автомобільної техніки, технологічних процесів і підвищення вимог до кваліфікованих працівників зумовлюють необхідність змін у змісті професійної підготовки робітників, пошуку нових підходів до розвитку професійно-технічної освіти.

Лише широко освічена людина може бути соціально захищеною, тому що вона здатна швидко й гнучко змінити напрям і зміст своєї діяльності у контексті змін технологій або вимог ринку. Вузькопрофесійна підготовка у будь-якій конкретній галузі повинна поступово витіснятися із системи освіти, переходячи у виробництво або професійну діяльність.

Від рівня розвитку професійно-технічної освіти, її змісту та інноваційності технологій навчання залежить успішне розв’язання навчально-виховних завдань. Підвищення розвитку професійно-технічної освіти постійно потребує оновлення стандартів, навчальних планів, програм,підручників, навчальних посібників, матеріально-технічної бази. Тому зміст професійної освіти можна розглядати як систему знань, умінь та навичок, світоглядних якостей особистості, які зумовлені вимогами суспільства до робітників відповідної кваліфікації та профілю. Головною функцією профтехосвіти виступає формування особистості підлітка, адаптування його до життя в суспільстві, що здійснюється шляхом його навчання. Метою професійно-технічної освіти є надання громадянам професії з урахуванням їх покликання, інтересів.

Організація навчання в професійно-технічних навчальних закладах спрямована на підготовку робітників за сучасними спеціальностями та спеціалізаціями. У нашому випадку ми розглянемо таку професію, як ”Слюсар з ремонту автомобілів”. Державний стандарт професійно-технічної освіти робітників з професії ”Слюсар з ремонту автомобілів” 1-6 розрядів розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1135 та ст. 32 Закону України ”Про професійно-технічну освіту” (103/98-вр) і є обов’язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності [1].

На професію ”Слюсар з ремонту автомобілів ” ми звертаємо увагу саме тому, що сучасний стан та подальші перспективи розвитку автомобільної галузі у світі та в Україні дає підстави говорити про важливість цієї складової у загальному розвитку суспільства. Подальші перспективи науково-технічного прогресу в автомобільній галузі потребують відповідних фахівців, рівень кваліфікації яких є однією з найважливіших складових безпеки роботи автомобільного транспорту.

Сучасна підготовка майбутнього слюсаря з ремонту автомобілів має передбачати всі аспекти, пов’язані з автомобільною галуззю, мати більш ґрунтовне змістовне наповнення, сприяти здатності під час подальшої професійної діяльності готувати учнів до висококваліфікованої праці, формувати у них інтерес до вивчення даного профілю та проводити профорієнтаційну роботу [2].

Програмою навчального предмету передбачено вивчення історії виникнення автомобіля, загальної будови автомобіля, організації технічного обслуговування автомобілів, системи, види та методи ремонту автомобілів, організації поточного ремонту, зношення та дефекти деталей, поняття про способи ремонту деталей, приймання автомобілів з ремонту та їх розбирання, комплектування деталей, стандарти з ремонту машин і обладнання, оцінку рівня якості ремонту автомобілів, організацію технічного контролю на підприємстві [1].

У процесі навчання важливу роль відіграє не лише педагог, а й учень, його самостійна навчально-пізнавальна діяльність. Для забезпечення нормального дидактичного процесу дії педагога та дії учнів повинні гармонійно поєднуватися в процес передачі та отримання інформації. Тому навчальна діяльність полягає у виконанні учнем визначеної системи дій, направленої на засвоєння методів використання вивчаємого об’єкту.

Роль педагога в навчальному процесі полягає у тому, щоб допомогти учням якісно і без помилок виконувати навчальну діяльність. У тому випадку, коли учень з якоїсь причини відступає від заданої мети, послідовності, повноти або швидкості виконання дій, виникає необхідність корекції засвоєння, тобто управління виконуваних дій. Учитель у даному випадку керує навчальною діяльністю учня, слідкує за його діями, контролює та корегує їх.

Важливим у проектуванні змісту освіти в професійно-технічних навчальних закладах є визначення співвідношення між змістом освіти та змістом навчання. Зміст освіти зумовлюється цілями й потребами суспільства. Основними складовими у структурі цілей професійно технічної освіти є: підприємство, держава, світове співробітництво. Зміст навчання - це структура, зміст і обсяг пропонованої навчальної інформації з урахуванням особливостей її вивчення й засвоєння. Зміст освіти відображається в професійно-кваліфікаційних характеристиках майбутніх робітників, а зміст навчання - у навчальних планах, програмах, підручниках та в різних дидактичних

матеріалах [3].

Відповідно до потреб ринку праці, задоволення потреб людини у навчанні й розвитку її соціальної ініціативи і відповідальності, формуються основні положення концепції організації навчання в професійно-технічних навчальних закладах.
Література

1. Державний стандарт професійно-технічної освіти: ДСПТО 7231.2. 160058-2006 – Слюсар з ремонту автомобілів (1, 2, 3, 4, 5, 6 розряди).– К., 2006. - 226 с.

2. Гаврилюк О.О. Сучасні технології навчання-оновлення освітнього процесу в профтехучилищі // Рідна школа. - 2000. - №12. - С. 32-35.

3. Педорич А.В. Застосування новітніх технологій при вивченні навчальних предметів з профілю “Автосправа” // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Випуск 29. Серія: Педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2005. - №29. - С. 72-76.


УДК377.02:[377.112.4631] Оксана Дубініна

ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ „ПЛОДООВОЧІВНИКІВ” В УМОВАХ ПТНЗ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ
Для досягнення цілей підготовки майбутніх фахівців необхідно не тільки залучати учнів до оптимальних способів пізнавальної діяльності, а й враховувати їх особистісні якості, кількісний склад групи, тривалість викладу навчального матеріалу тощо. Зазначене можливо реалізувати через застосування таких форм організації навчання, як лабораторне та практичне заняття, семінар, індивідуальне заняття, консультація, тощо.

Підготовка сучасних фахівців аграрного сектору повинна орієнтуватися на формування кваліфікованих ефективних господарів землі, які мають необхідний запас фахових знань, володіють сучасною технікою та технологією сільськогосподарського виробництва. У зв’язку з цим одним із головних завдань, що постає перед ПТО в сучасних умовах, є забезпечення якості практичної підготовки фахівців-аграрників.

Без глибокого аналізу теоретичних основ практичної підготовки і результатів досліджень психологів неможливо розробити, організувати та здійснити ефективну практичну підготовку учнів. Все це обумовлює необхідність удосконалення, існуючих форм і методів навчання, розробку спеціальної методики практичної підготовки.

Сучасний фахівець із спеціальності “Плодоовочівництво” повинен не тільки володіти професійними знаннями, уміннями і навичками, а й бути готовим до творчого застосування свого досвіду у змінних умовах аграрного виробництва, до постійної самоосвіти і саморозвитку.

Професійна діяльності вимагає від плодоовочівника ґрунтовної теоретичної і практичної підготовки в умовах ПТНЗ, оскільки всі сучасні технологічні операції виконуються з використанням сільськогосподарської техніки сучасному фахівцю з плодоовочівництва необхідно: забезпечити ефективне використання сільськогосподарської техніки.

Уміння, які мають бути сформовані у майбутніх фахівців аграріїв для вирішення професійних і соціально-виробничих задач діяльності є професійними уміннями, оскільки призначені для вирішення конкретних завдань у визначеному напрямку діяльності.

У зв’язку з введенням державного стандарту з професії плодооовочівник у 2007-2008 навчальному році, методика викладання дещо змінилася вона повинна бути підпорядкована основному документу, який регламентує викладання програмного матеріалу поетапно.

Методику формування професійних умінь і навичок у майбутніх фахівців аграрників можна побудувати на основі змісту: створити загальні схеми вивчення плодових, ягідних та овочевих культур у вигляді таблиць, розробити лабораторно-практичні заняття з кожної теми, тестові завдання для перевірки умінь, знань та навиків учнів.

Структура практичної підготовки майбутніх фахівців - аграрників в умовах ПТНЗ, має такий зміст: перший етап – лабораторні заняття; другий - етап навчальна практика.

Лабораторно-практичні заняття необхідні для закріплення та повторення вивченого матеріалу практичним шляхом, який вивчався на уроках з теоретичного навчання. Виконувати лабораторно-практичні заняття можна після вивчення кожної теоретично теми або в кінці навчального року як своєрідний практикум, при якому всі або більшість лабораторно-практичних занять проводяться єдиним блоком, в результаті чого учні закріплюють і повторють давно пройдений матеріал. Переваги та недоліки шляхів виконання лабораторно-практичних занять висвітлено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Переваги та недоліки шляхів виконання лабораторно-практичних занять

Переваги

Недоліки

Виконання лабораторно-практичних робіт після опрацювання теоретичного матеріалу

Учні закріплюють матеріал з вивченої теми і покращують вміння та навички

Учні через певний проміжок часу забувають частину вивченого матеріалу

Виконання лабораторно-практичних робіт на прикінці навчального року

Учні готуючись до екзаменів, отримують додаткові своєрідні консультації фактично по всьому навчальному матеріалу з предмету

Мобілізує учнів у кінці навчального року

Практично не закріплюються знання упродовж навчального року
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Міністерства освіти і науки України з питань професійно-технічної освіти та Всеукраїнської виставки «Професійно-технічна освіта України...
НАКАЗ
З метою забезпечення виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України “Сучасні тенденції розвитку професійно-технічної...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
України від 29 серпня 2008 року №790 «Про організацію Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних...
Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави:...
Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності...
ІНСТРУКЦІЯ
Міністрів України від 9 квітня 2008 року №338 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, розпорядження голови...
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року №578 та згідно з районною Програмою зайнятості населення на 2008 рік, затвердженої...
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції...
Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:...
НАКАЗ
Міністерстві юстиції України 14. 12. 2007 р. №1374/14641, з 15. 06. 2008 до 01. 12. 2008 року проведено заключний ІІ етап Всеукраїнського...
Про проходження виробничої практики
В період з 10 березня 2008 року по 7 квітня 2008 року я проходив виробничу практику на кафедрі алгебри та математичної логіки механіко-математичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка