ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008


НазваТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008
Сторінка6/10
Дата14.05.2013
Розмір1.37 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТУРИЗМУ
Основною проблемою сучасного ринку готельних послуг є вивчення чинників якості послуг відповідно до вимог європейських та світових стандартів.

В умовах ринкових перетворень особливої актуальності набуває проблема удосконалення професійної підготовки фахівця готельних послуг щодо підприємницьких умінь, спрямованих на забезпечення конкурентноздатності продукту праці.

Якість обслуговування у туризмі тісно пов’язана з виробництвом двох видів благ (товарів і послуг) та з двома видами відносин (матеріальних і нематеріальних). Тому чітке визначення критерію показників якості туристичного обслуговування є завданням, вирішення якого більш важке, ніж вр інших галузях комплексного громадського обслуговування (наприклад, торгівля, громадське харчування та ін.).

Критерій якості туристичного обслуговування може бути однозначним і багатозначним. Для активного міжнародного туризму в Україні критерієм якості може бути рівень туристичного обслуговування, що досягнуто у найбільш передових у цьому відношенні державах. Підтвердженням такої точки зору є, з одного боку, безперервне загострення конкуренції на туристичних ринках капіталістичних держав і, як наслідок, швидке підвищення рівня туристичного обслуговування, а з іншого, успішне виконання державної політики щодо пріоритетності туристичної сфери діяльності - оскільки це важливе джерело надходження валюти в Україну [2].

У сучасних умовах праці, на нашу думку, таким інтегруючим чинником, що забезпечує відповідність якості послуг ринковим вимогам є рівень підприємницької підготовки фахівця, що формується через відповідну систему показників, а саме: Показник якості - кількісні або якісні встановлені конкретні вимоги до характеристик (властивостей) об'єкту, що дають можливість до їх реалізації і перевірки. Теж саме, на нашу думку, можна зазначити таким чином - характеристика однієї або кількох характеристик туристичної послуги, які складають її якість і розглядаються стосовно певних умов її надання і споживання [1].

За властивостями розрізняють такі види показників якості:

  • одиничний показник якості послуги - це показник, що стосується тільки однієї з її властивостей;

  • комплексний показник якості послуг - це показник, що стосується декількох її властивостей;

  • інтегральний показник якості послуг - це комплексний показник, що відображає відношення сумарного корисного ефекту від реалізації послуги до сумарних витрат на її надання.

До важливих показників послуги, що забезпечують її здатність задовольняти певні потреби, відносять: надійність; передбачуваність; доступність; довіра; уважне ставлення.

Показники призначення визначають основні функціональні властивості туристичного продукту (послуги) і зумовлюють межу їх пристосування.

Показники надійності характеризують спроможність об'єктів туристсько-готельної сфери до збереження дієздатності у визначених умовах функціонування.

Показники технологічності, поєднані з процесом удосконалення конструктивно-технологічних рішень при виробництві та реалізації туристичного продукту (послуги).

Ергономічні показники характеризують пристосованість туристичного продукту (послуг) до антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних та психологічних властивостей населення та іноземних громадян (туристів).

Естетичні показники висвітлюють властивості туристичного продукту

(послуги) - гармонійності, комфортності, оригінальності і т.п.

Показники стандартизації характеризують відповідність туристичного продукту (послуги) встановленим стандартам.

Економічні показники відображають затрати на розробку, виробництво, просування та реалізацію туристичного продукту (послуг) [2].

Стержневими складовими успіху (або конкурентними перевагами) кожного туристичного підприємства (організації, фірми) є характерні для даної сфери діяльності чинники, що дають їй переваги перед іншими економічними галузями.

На нашу думку, формування відповідних підприємницьких умінь фахівця щодо його здатності забезпечити потрібний рівень якості послуг має формуватися безпосередньо в умовах готельних підприємств з розв’язанням майбутніми фахівцями реальних завдань діяльності.

Оцінка якості послуг в ринкових умовах, на нашу думку, може розглядатися як засіб формування механізму управління якістю туристичних послуг, оскільки якість туристичних послуг є узагальнюючим і об’єктивним показником рівня сформованості підприємницьких умінь щодо зростання ефективності економічної діяльності підприємства, організації туристичних послуг відповідно до потреб споживача.

Ми вважаємо, що формування підприємницьких умінь в умовах ринкового середовища має бути спрямоване на забезпечення готовності майбутнього фахівця до надання конкурентноздатних послуг на засадах цілісного сприйняття економічних аспектів професійної діяльності фахівця готельних послуг в контексті виробничих цілей і завдань підприємства.
Література

  1. . Котлер Ф. Основи маркетинга: Пер. с англ. - 2-е Европ. Изд. – М.; СПб.; К.: Издат. Дом «Вильямс», 1999.

  2. . Романов А.Н., Красильников Ю.Ю. и др. Маркетинг: Учебник. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.


УДК 377.06 Катерина Романенко

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Розвиток суспільно-орієнтованої освіти в нашій країні актуалізував проблематику соціального партнерства. В умовах відновлення українського суспільства соціальне партнерство стає діючим механізмом розв’язання низки проблем у соціумі і, зокрема, у сфері освіти.

Фундаментом поняття „соціальне партнерство” виступає соціальна взаємодія. За Н.Л. Виноградовою, соціальна взаємодія – це спосіб соціального буття, що базується на ідеологічних взаєминах соціальних суб’єктів і забезпечує єдність і гармонізацію соціальних структур, маючи за кінцеву мету вироблення стратегії єдиних дій окремих особистостей, соціальних груп і спільнот.

Соціальне партнерство являє собою систему взаємин між працівника­ми (представниками працівників), роботодавцями (представника­ми роботодавців), органами державної влади, органами місцевого самоврядування, яка спрямована на забезпечення узгодження інтересів працівників і роботодавців з питань регулювання трудових і інших, безпосередньо пов’язаних ними відносин.

Соціальне партнерство у широкому розумінні варто тлумачити як суспільну колективно розподілену діяльність різних соціальних груп, що призводить до позитивних і таких, що поділяються всіма учасниками даної діяльності, результатів. При цьому зазначена діяльність може здійснюватися як перманентно, так і в рамках ситуативних, спеціально планованих у межах соціального партнерства акціях. Наголосимо, що соціальні групи являють собою відносно стійкі сукупності людей, що мають спільні інтереси, цінності й норми поведінки, які складаються в межах певного суспільства. Розрізняють великі соціальні групи: суспільні класи, соціальні прошарки, професійні групи, етнічні спільноти (нації, народності, племена), вікові групи (молодь, пенсіонери). Малі групи характеризуються безпосередніми контактами її членів: сім’я, шкільний клас, навчальна група, виробнича бригада, сусідські спільноти, дружні компанії.

Соціальне партнерство також варто розглядати як спосіб побудови громадянського суспільства. Соціальне партнерство являє собою складну форму міжгрупової взаємодії. Вона виникає тоді, коли певні соціальні групи усвідомлюють неможливість досягнення групових цілей без кооперації з іншими соціальними групами. Таким чином, соціальне партнерство є міжгрупова взаємодія з реалізації спільно вироблених цілей, що поєднують на новому якісному рівні групи — учасників взаємодії.

Стратегічні завдання модернізації освіти мають бути досягнуті лише у процесі постійної взаємодії системи освіти з зацікавле­ними соціальними партнерами. Сучасні освітні тенденції свідчать про активізацію процесу взаємодії сфери освіти та сфери праці. Цей процес буде швидко розвиватися й вдосконалюватися, оскільки основою успіху будь-якого професійного навчального закладу є зростання управлінської компетенції керівників, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації професійно-педагогічних кадрів, впровадження нових освітніх технологій, вдосконалення матеріальної бази тощо.

Метою соціального партнерства професійного навчального закладу є задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному й моральному розвиткові, в отриманні професійної освіти та кваліфікації в обраній сфері професійної діяльності, в можливості реалізувати власні життєві наміри. Саме цим визначається аксіологічна (ціннісна) значущість соціального партнерства закладів ПТО зі споживачами їх послуг.

Проте слід констатувати, що в Україні досі не створено цілісної багаторівневої системи соціального партнерства. Така ситуація є наслідком нерозвиненості її правової, нормативної та організаційної баз. Не досить чітко визначені його суб’єкти та їхній статус. Нагальними залишаються розроблення й упровадження комплексного системного аналізу стану професійно-технічної підготовки молоді на національному та інших рівнях, підвищення на цій підставі її керованості.

Часто угоди про партнерство мають суто формальний характер. Недостатньо використовуються можливості узгоджувальних процедур, не дивлячись не те що функціонує Національна служба посередництва і примирення утворена згідно з Указом Президента України від 17 листопада 1998 року.

Соціальні партнери (про це свідчить практика переговорних і страйкових процесів) не готові до змін, що відбуваються в характері трудових відносин. Сьогодні слід акцентувати увагу на поліпшенні роботи регіональних рад соціального партнерства, які вже створені в 24 областях. Їх чітке функціонування сприятиме підвищенню результативності розв’язання проблем зайнятості, умов охорони праці, соціального захисту населення, зниженню рівня конфронтаційних настроїв у суспільстві.


УДК 377.014.542(477) Сергій Коваленко

Удосконалення управлінської діяльності в умовах ВПУ
Формування ринку праці призводить до швидкоплинних інституціональних, технологічних, соціальних змін. За цих умов перед системою ПТО постають нові завдання з ефективної організації навчально-виховного процесу для підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників.

Новий тип ПТНЗ, зокрема ВПУ, який передбачає підготовку кваліфікованого робітника більш високого рівня та здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “Молодший спеціаліст” для акредитованих ВПУ, вимагає специфічної структури управління, яка увібрала в себе все краще, що є в системах ПТО та ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Зважаючи на особливості розвитку різних галузей економіки, постійний процес впровадження у виробництво нових технологій і матеріалів, підвищення вимог на ринку праці до рівня кваліфікації фахівців, необхідності врахування особливості управління ВПУ колектив Роменського вищого професійного училища дійшов висновку, що необхідно формувати гнучку систему управління навчальним закладом з метою підвищення конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг, здатну ефективно розв’язувати завдання оновлення матеріально-технічної бази училища, комплексного навчально-методичного забезпечення підготовки кваліфікованих кадрів, розвитку соціального партнерства, що в цілому сприятиме професійній самореалізації особистості, забезпеченню регіонального ринку праці кваліфікованими кадрами.

Саме тому, на виконання Указу Президента України “Про основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні”, педагогічний колектив училища за погодженням з обласним управлінням освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації протягом 5 років на регіональному рівні проводив експеримент з удосконалення управлінської діяльності.

Головними завданнями експерименту було підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців та збільшення надходжень грошових коштів за рахунок позабюджетних джерел на фінансування витрат з проведення поточних і капітальних ремонтів приміщень, зміцнення навчально-матеріальної бази навчальних кабінетів, майстерень і лабораторій, придбання сучасних засобів навчання, в тому числі, й інформаційно-комунікативних тощо.

Необхідність забезпечення реалізації поставлених завдань зумовила введення нових посад таких як завідуючий відділенням, завідуючий виробничою практикою, перерозподіл обов’язків між заступниками директора. Це усунуло дублювання і підвищило відповідальність за кінцевий результат роботи (таблиця 1).

Для більш оперативного і професійного вирішення питань організації навчально-виховного процесу за принципом спорідненості професій та спеціальностей створено три відділення (“Будівництво”, “Комерційна діяльність”, “Комп’ютерні технології”), які очолили завідуючі відділеннями. Головним у діяльності зав. виробничою практикою є ефективна організація виробничого навчання і виробничої практики та встановлення взаємовигідних стосунків з соціальними партнерами.

Таблиця 1

Структура управління

Державного професійно-технічного навчального закладу

Роменського вищого професійного училища





Директор


































Заступник директора з навчальної роботи




Заступник директора з виховної роботи




Заступник директора з методичної роботи




Заступник директора з виробничої роботи




Головний бухгалтер




Завідуючий господарством




Організація навчального процесу




Виховна робота та соціальний захист учнів




Організація методичної роботи




Організація виробничої практики та роботи по виконанню бізнес-плану




Забезпечення контролю фінансового стану




Організація робіт по забезпеченню господарської діяльності


Організація роботи бухгалтерії

Механік

Інженер по експлуата-ції будівель і споруд


Завідувач відділенням “Комп’ютер-ні технології”

Завідувач відділенням “Будівництво”

Класні керівники

Соціаль-ний педагог

Керівник ф/в

Завідувач гуртожитком, вихователі

Шеф-кухар

Голови методичних комісій

Завідувач виробничої практики відділення “Будівниц-тво”

Водії

Працівники гуртожитку

Техпрацівники

Комірник

ож

Сторож

Столяри

Слюсарі

Електрик

Бібліотекар

Завідувач відділенням “Комп’ютерні технології”


Завідувач відділенням “Технологія харчування, товарознавство, комерційна діяльність та легка промисловість”

Координатор учнівського самоврядування, актив груп

Завідувач виробничої практики відділення “Технологія харчування, товарознавство, комерційна діяльність та легка промисловість”


Щоб учні відчували себе повноправними господарями в своєму навчальному закладі, вчилися самостійно приймати рішення і відчували відповідальність за їх виконання, в училищі, як засіб формування особистості молодого робітника, організовано учнівське самоврядування.

У зв’язку з запровадженням нової управлінської структури відбулися зміни і в інших допоміжних підрозділах.

Фінансування оновленої управлінської структури здійснюється в межах лімітів видатків на утримання, тобто додаткового фінансування навчальний заклад не отримує. Тарифні розряди введених посад було встановлено відповідно до тарифних розрядів посад керівних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, встановлених згідно з Додатком 5 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005р. №557.

За час роботи училища в умовах експерименту ми маємо відчутні позитивні зміни в організації навчально-виховного процесу.

Це стосується як підготовки конкурентоздатних висококваліфікованих випускників, так і результатів позабюджетної діяльності. За рейтинговою оцінкою управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації училище є одним із провідних ПТНЗ області, а за оцінкою МОНУ за 2006/2007 н.р. - входить до числа 100 кращих ПТНЗ України.

Працевлаштування випускників складає 95%.

Вже за підсумками першого року експериментальної діяльності позабюджетні надходження збільшились на 80%, а за шість років – зросли більш ніж у 4 рази (таблиця 2).

Завдяки роботі закладу в рамках експерименту ми можемо оперативно вносити корективи до управлінської структури, роботи її більш ефективною відповідно до нинішніх умов діяльності. Потребують доопрацювання посадові обов’язки всіх працівників на основі типових, але в першу чергу нововведених. Виникає багато інших питань. Отримані результати викликали зацікавленість АПН України, керівництва ПТО Чернігівської області під час Всеукраїнської естафети інноваційних проектів у системі професійно-технічної освіти. Практика показує, що і нині діюча управлінська структура потребує вдосконалення, яке б базувалося на науково обґрунтованих дослідженнях.

Це матиме своє продовження в роботі експериментального педагогічного майданчика МОНУ, при науковому супроводі АПН України (науковий керівник – член кореспондент АПН України Радкевич В.О.), який діє на базі нашого училища з 2008 року.

Завдяки чіткій структурі управлінської діяльності, активній участі в цьому викладачів, майстрів виробничого навчання, учнів, батьків, соціальних партнерів - ми маємо можливість на належному рівні організовувати професійно-практичну підготовку, результатом якої є високий рівень підготовки наших випускників та збільшення грошових надходжень до бюджету училища.

Таблиця 2
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Міністерства освіти і науки України з питань професійно-технічної освіти та Всеукраїнської виставки «Професійно-технічна освіта України...
НАКАЗ
З метою забезпечення виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України “Сучасні тенденції розвитку професійно-технічної...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
України від 29 серпня 2008 року №790 «Про організацію Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних...
Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави:...
Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності...
ІНСТРУКЦІЯ
Міністрів України від 9 квітня 2008 року №338 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, розпорядження голови...
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року №578 та згідно з районною Програмою зайнятості населення на 2008 рік, затвердженої...
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції...
Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:...
НАКАЗ
Міністерстві юстиції України 14. 12. 2007 р. №1374/14641, з 15. 06. 2008 до 01. 12. 2008 року проведено заключний ІІ етап Всеукраїнського...
Про проходження виробничої практики
В період з 10 березня 2008 року по 7 квітня 2008 року я проходив виробничу практику на кафедрі алгебри та математичної логіки механіко-математичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка