ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008


НазваТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008
Сторінка4/10
Дата14.05.2013
Розмір1.37 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Можна визначити такі дидактичні умови практичної підготовки майбутніх плодоовочівників: організація оволодінням майбутніми фахівцями-аграріями необхідними пізнавальними уміннями та навичками для засвоєння знань про сільськогосподарську техніку в натуральному вигляді; організація безперервного контролю знань як засобу залучення майбутніх плодоовочівників до систематичної навчальної діяльності; створення у процесі практичної підготовки навчальних ситуацій; застосування на лабораторних заняттях та навчальній практиці адекватних навчальним цілям форм організації праці учнів; забезпечення адекватності навчально-матеріальної бази змісту практичної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв.

Реалізація викладених вище дидактичних умов дасть можливість підвищити ефективність оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками з „Плодоовочівництва”.

УДК377.02:[377.112.4:629.014.2] Анатолій Запорожець

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА „ТРАКТОРИ” У ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ-АГРАРНИКІВ
Постійні технологічні зміни, широке застосування нової техніки і новітніх добрив, стимуляторів росту і засобів захисту рослин, програмування урожаїв, революція в інформаційних і комунікаційних технологіях та введення нової структури державних стандартів професійно-технічної освіти зумовлюють необхідність нових підходів у змісті спеціальних предметів основної професії для агропромислового комплексу України – тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

Як показує дидактичний аналіз змісту спеціальних предметів, вони мають складну структуру і передбачають вивчення значного обсягу навчального матеріалу, що має яскраво виражений характер доведення та базується на розкритті причинно-наслідкових зв’язків. У цих предметах в значному обсязі представлені розрахунки, лабораторно-практичні заняття, що вимагає розвинутого вміння використовувати знання в різних умовах. Специфікою спеціальних предметів також є тісний зв’язок з виробничим навчанням.

При дидактичному аналізі змісту спеціального предмету „Трактори” необхідно звернутись до Проекту Державні стандарти професійно-технічної освіти 8331.2.000000 - 2005, за яким на його вивчення передбачено 240 годин, зокрема 30 годин відводиться на теорію, а 210 годин – на лабораторно-практичні заняття. Крім того, у виробничому навчанні здійснюється вивчення тракторів у розділах „Постановка техніки на зберігання” (12 з 30 год.), „Технічне обслуговування тракторів та сільськогосподарських машин” (48 з 60 год.), „Ремонтні роботи” (36 з 60 год.) та 13 годин індивідуального водіння колісного і гусеничного тракторів. Така структура розподілу навчального часу обумовлена, насамперед, етапністю підготовки за цією професією, що передбачає початкове оволодіння учнями професією „Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і обладнання” 1-2 та 3 розрядів (згідно примітки до кваліфікаційної характеристики з професії „Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії „А””). При підготовці за професією „Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і обладнання” 1-2 та 3 розрядів на вивчення предмету „Трактори” відводиться відповідно 85 та 20 годин теоретичного навчання та відповідно 30 годин виробничого навчання з розділу „Системи технічного обслуговування і ремонту машин” розрахованого на 72 години для слюсаря 1-2 розрядів та 22 години виробничого навчання з розділів „Слюсарно-ремонтні роботи” і „Ремонт тракторів, сільськогосподарських машин і комбайнів” які розраховані на 46 годин для слюсаря 3 розряду, та виробничої практики в обсязі 140 і 105 годин відповідно. Таким чином, можна стверджувати, що у спеціальному предметі „Трактори” при підготовці кваліфікованих робітників з професії „Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії „А””, основне навантаження припадає на розділи технологія та організація виробництва.

Така організація розподілу навчального часу висуває наведені нижче дидактичні вимоги до змісту спеціального предмету професійно-теоретичної підготовки „Трактори” при підготовці кваліфікованих робітників з професії „Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії „А””:

  • навчальний матеріал має бути регламентований за розділами, при цьому кожен розділ включає власну (або інтегровану) систему наочностей: новий навчальний матеріал, що описує питання „техніки”, довідковий матеріал, системи тренувальних і розвивальних вправ для закріплення вивченого матеріалу, інтегрований блок з іншими спеціальними навчальними дисциплінами, ретельно продуману комплексну систему домашніх завдань;

  • система викладення нового матеріалу має опиратися на матеріал, вже опрацьований учнями раніше, з основним наголосом вже не на теоретичні знання, а на опис будови і роботи машин, механізмів, приладів, виробів, що монтуються, ремонтуються, виготовляються та обслуговуються;

  • викладання теоретичного матеріалу органічно поєднується з практичними навичками, отриманими учнями на уроках виробничого навчання та практики після оволодіння професією „Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і обладнання” 1-2 та 3 розрядів, з широким застосуванням самостійної роботи зі спеціальною технічною літературою, стандартами, виробничою документацією тощо;

  • наявність чіткої системи закріплення вивченого матеріалу з використанням як традиційних, так і сучасних інформаційно-комунікативних технологій;

  • домашнє завдання стає самостійним і важливим елементом навчальної роботи учнів, має творчий та випереджальний характер, передбачає самостійне вивчення окремих частин нового матеріалу за підручником та іншими джерелами;

  • система наочностей повинна мати цілісний характер і включати в себе натуральні зразки (або їх просторові тривимірні моделі) з можливістю їх подальшої деталізації, навчальні відеофільми та відео фрагменти;

  • зміст повинен бути надзвичайно мобільним, таким, що у максимально стислі терміни зможе забезпечити введення у навчальний матеріал коригувань, пов’язаних з випуском і модернізацією техніки та створенням і запровадженням нових сучасних агротехнологій.


УДК 377.121.2:001.89 Зоя Туряниця

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ
Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті головною метою освітньої діяльності професійних навчальних закладів визначила формування особистості як професіонала, людини високої культури, кваліфікованого спеціаліста, здатного до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні новітніх наукомістких технологій. Вона створює умови для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави в кваліфікованих фахівцях.

Майбутнє України творитимуть фахівці, які зможуть ставити і розв’язувати проблемні питання та втілювати їх у життя. Це залежить від інтелектуальних здібностей, творчих умінь та навичок особистості, здатної повноцінно взаємодіяти з суспільством, вільно реалізовувати свої життєві плани й цілі, свідомо відповідати за результати своїх дій. Особистісна орієнтація вищої освіти передбачає перенесення акценту з інформаційного на дослідницьке навчання.

Важливу роль у підвищенні якості підготовки фахівців та розвиткові їхніх творчих здібностей покликана відігравати науково-дослідна робота студентів, оскільки навчальний процес, зливаючись з науковою працею студентів, усе більше перетворюється на реальну професійну діяльність, яка в даний час складає основу процесу становлення майбутнього фахівця.

Розвиток й удосконалення дослідницької роботи студентів як обов’язкового компоненту системи підготовки фахівців є однією з важливих проблем педагогіки і психології вищої школи. Така форма організації навчання у ВНЗ нерозривно пов’язана з проблемою активізації пізнавальної діяльності студентів, з формуванням їх творчого мислення, дослідницьких умінь і навичок, як на заняттях так і в позанавчальний час, при виконанні самостійних робіт творчого характеру, що мають професійне спрямування.

Науково-дослідна робота студентів є одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки фахівців, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності новітні досягнення, а, отже, швидко адаптуватися до сучасних умов розвитку техніки та економіки. Основною метою дослідницької роботи студентів у професійно-педагогічному коледжі є формування і посилення творчих здібностей студентів, розвиток і вдосконалення форм залучення молоді до наукової, професійної творчої діяльності, що забезпечує єдність навчального, наукового, виховного процесів для підвищення професійно-технічного рівня підготовки фахівців для роботи в ПТНЗ.

До науково-дослідних робіт, які виконують студенти, можна віднести не лише завдання, що виконані в позанавчальний час, а й передбачені навчальними планами курсові й дипломні роботи. Під час виконання курсової роботи студент робить певні кроки в самостійній науковій творчості. Вчиться працювати з науковою літературою, набуває навичок критичного відбору і аналізу необхідної інформації. Виконання дипломної роботи має на меті подальший розвиток творчої і пізнавальної здатності студента, спрямованої на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене вивчення вибраної теми. До дослідницької роботи студентів відноситься і написання рефератів за темами практичних занять.

У професійно-педагогічному коледжі Глухівського державного педагогічного університету функціонують творчі групи студентів, очолювані досвідченими викладачами. Кожна з них працює над розробкою конкретної теми професійного спрямування. Спочатку студенти вчаться працювати з науковою літературою (рефератами і публікаціями в наукових збірниках, журналах), грамотно і обґрунтовано готувати реферати, доповіді. У ході підготовки майстрів виробничого навчання для роботи в ПТНЗ швейного спрямування студентам для написання рефератів пропонуються такі теми: „Рушник – виховна традиція українського народу”, „Особливості виготовлення кольорового орнаменту”, „Малювання інтер’єру і пейзажу”, „Історія спідниці”, „Оволодіння методами графічного зображення ескізів різних видів одягу”, „Характеристика швейних машин спеціального призначення”. Керівник творчої групи допомагає студентам поділити тему на окремі питання, розв’язання яких приведе до вирішення головної проблеми. До уваги беруться інтереси кожного студента, його можливості. Робота у творчій групі – крок до повноцінної науково-дослідної роботи і цінний досвід для подальшої наукової і практичної діяльності.

Підсумком роботи творчих груп стає захист творчих доробок студентів, що проходить у формі конференції. На конференції молоді дослідники виступають зі своєю роботою перед широкою аудиторією. Це примушує студентів ретельніше опрацьовувати майбутній виступ, удосконалює його ораторські здібності. Крім того, кожен може порівняти, як, проведене ним дослідження, виглядає на загальному рівні. Це дуже корисно, оскільки на ранньому етапі багато студентів вважають власні думки найкращими, а свою роботу – найглибшою і найціннішою в науковому плані. Слухаючи доповіді інших студентів, кожен не може не відмітити для себе недоліки і сильні сторони власної роботи. Крім того, якщо в рамках конференції здійснюється творче обговорення доповідей, то з питань і виступів кожен доповідач може почерпнути оригінальні ідеї. Включається своєрідний механізм, коли одна думка породжує декілька нових.

Особистість людини формується у процесі діяльності. Для формування особистості студента як творчого, ініціативного фахівця, необхідно залучати його до науково-дослідницької діяльності, яка привчає до самостійності, виробляє вміння застосовувати отримані знання при розв’язанні конкретних завдань, вільно орієнтуватись в літературі за обраним фахом, а також виховує вибагливість до себе, зібраність, цілеспрямованість.


УДК377.02:[377.1:744] Олександр Сушенцев

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ПТНЗ НА УРОКАХ КРЕСЛЕННЯ
Економічні, політичні й соціальні перетворення, що відбуваються, в Україні, вимагають істотних змін в різних сферах людської діяльності, у тому числі і в галузі освіти. Основними тенденціями розвитку освіти останнім часом є поєднання науки і практики, технізація і комп’ютеризація освіти. Зміст професійної підготовки в сучасному професійно-технічному навчальному закладі також зазнає великих змін завдяки запровадженню Державних стандартів професіфйно-технічної освіти, метою яких є закласти основи підготовки молоді, що вчиться, до трудової діяльності в нових економічних умовах, сприяти вихованню і розвитку ініціативної, творчої особистості, процесу її самовизначення і самореалізації в майбутній професійній діяльності.

У сучасному розумінні науково-технічний прогрес являє собою процес освоєння і відкриття природними науками все нових законів і сил природи, все нових можливостей їх використання шляхом перетворення завоювань науки за допомогою створюваних і безперервно вдосконалюваних машин, механізмів, приладів, пристосувань до суспільної практики взагалі і безпосередньо в продуктивну силу, зокрема. Сутність науково-технічного прогресу полягає в тому, що він несе з собою якісні зміни в технології виробництва, енергетиці, знаряддях і предметах праці, в організації управління, в характері трудової діяльності людей. Він значно впливає на погляди працівника, сприяючи підвищенню освіченості й культури, розширенню науково-технічного кругозору. Характерною рисою нашого часу є все більш інтенсивне перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства. Темпи зростання економіки все більше залежать від темпів реалізації наукових досліджень і впровадження їх результатів у виробництво. Сучасний етап науково-технічного прогресу пов’язаний із автоматизацією виробництва. Автомат заміняє людину у функції управління всіма процесами і знаряддями праці. В цьому основна особливість науково-технічного прогресу .

У зв’язку з докорінними змінами, що бурхливо відбуваються у всіх сферах життя нашого суспільства, необхідно вирішувати педагогічні, дидактичні і технологічні завдання всіх рівнів освіти молоді в нашій країні. Сучасні потреби суспільства вимагають від викладача гнучкості та динамізму. Вирішити ці завдання можливо лише за умови постійного пошуку нових педагогічних технологій .

Зростання вимог до рівня підготовленості випускника професійної школи змушують викладачів шукати шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів, формувати в них внутрішні потреби неперервного поповнення знань, самоосвіти. Організація і зміст цієї роботи на уроках креслення має свої особливості. Вони пов’язані з тим, що, з одного боку, учні повинні бути включені в систематичну активну пізнавальну діяльність, а з іншого – на цих заняттях вони повинні оволодіти прийомами і способами правильного виконання креслень.

Аналіз дослідницьких матеріалів показав, що розв’язання проблеми активізації пізнавальної діяльності передбачає вдосконалення не окремих методів та прийомів, а всієї структурної системи навчального процесу: змісту, методів, прийомів, засобів навчання. На активність учнів у навчанні впливають і інші фактори. У нашому дослідженні ми поставили за мету обмежитися розглядом діяльності викладача (способи впливу на учнів) і способів роботи учнів на уроці.

Ми передбачали, що активізація навчального процесу залежить від:

- розробки дидактичної системи способів і прийомів, що сприяють активізації навчальної діяльності учнів;

- забезпечення активної навчальної роботи учнів через оволодіння прийомами розумової діяльності.

Серед широкого спектру факторів, що сприяють підвищенню активності учнів у навчальній діяльності, важливу роль відіграють передусім: зміст навчального матеріалу, форми організації навчальної діяльності, методи і засоби навчання.

Одним із шляхів, що сприяє розумовій активності учнів, є правильний вибір практичного завдання. Досвід показує, що якщо учням доручити виконання нескладних практичних завдань за умови попереднього інструктурування, то його виконання не потребує від учня застосування знань. Тому доцільно перед учням ставити комплексні завдання, які потребують розв’язку цілого ланцюга питань: конструювання виробу, точності його обробки і дотримання відповідних технічних вимог, вибір матеріалів, інструментів і пристосувань, визначення технологічної послідовності операцій, то в цьому випадку розв’язання цих питань потребує від учнів застосування знань математики, фізики, креслення тощо.

Значно активізує діяльність учнів складання графічних зображень виробів. Виходячи з того, що креслення, як навчальний предмет вивчається не у всіх школах, дуже важливо навчати учнів на уроках з технології самостійно складати технічні рисунки, ескізи і креслення.

Водночас, перебудова системи освіти не може бути обмеженою лише перебудовою організаційних форм та змісту навчання. Нова цілеспрямованість професійно-технічної освіти вимагає корінних змін і подальшого вдосконалення методів навчання, зокрема застосування активних методів. Такий підхід до організації навчально-виробничого процесу буде сприяти стимулюванню й мотивації пізнавальної діяльності учнів і забезпечить якісну професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників у системі професійно-технічної освіти.


УДК 377.1:338.48 Людмила Грибова
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Міністерства освіти і науки України з питань професійно-технічної освіти та Всеукраїнської виставки «Професійно-технічна освіта України...
НАКАЗ
З метою забезпечення виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України “Сучасні тенденції розвитку професійно-технічної...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
України від 29 серпня 2008 року №790 «Про організацію Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних...
Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави:...
Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності...
ІНСТРУКЦІЯ
Міністрів України від 9 квітня 2008 року №338 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, розпорядження голови...
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року №578 та згідно з районною Програмою зайнятості населення на 2008 рік, затвердженої...
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції...
Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:...
НАКАЗ
Міністерстві юстиції України 14. 12. 2007 р. №1374/14641, з 15. 06. 2008 до 01. 12. 2008 року проведено заключний ІІ етап Всеукраїнського...
Про проходження виробничої практики
В період з 10 березня 2008 року по 7 квітня 2008 року я проходив виробничу практику на кафедрі алгебри та математичної логіки механіко-математичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка