ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008


НазваТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ 2008
Сторінка5/10
Дата14.05.2013
Розмір1.37 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦЯ ТУРИЗМУ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ
У забезпеченні високої якості туристської послуги суттєве значення має професійна підготовленість працівників до сучасних умов праці: надійність, відповідальність, компетентність, доступність, ввічливість, спілкування, чесність, безпечність, взаєморозуміння та зовнішній вигляд працівника сфери туризму.

Більшість споживачів характеризують якість обслуговування професійну готовність фахівців кількома з цих характеристик.

Для того, щоб забезпечити стабільний економічний розвиток, персонал туристських фірм, готелів, екскурсійних бюро, підприємств харчування, транспортного обслуговування має опанувати нову філософію праці – філософію, спрямовану на споживача, за умови, що найвищою цінністю для підприємства є задоволення потреб і уподобань споживача.

Запровадження ціннісного підходу у визначенні залежності функціонування споживання від сформованої в суспільстві системи цінностей є основою у вивченні, специфіки споживання як цінності, його соціальної значущості, спрямованості на задоволення потреб споживача, досягнення комфорту та безпеки відпочинку.

Дослідження проблем споживачів, виявлення основних мотивів споживання послуг туристської і, в тому числі готельної, індустрії, аналіз споживчої поведінки є підґрунтям для вивченні особливостей сучасної професійної діяльності фахівця туризму.

Проблема якості послуг потребує здійснення грунтовних досліджень. Доцільним у вивченні проблем споживачів послуг туристського або готельного підприємства є ряд характеристик, зокрема:

  • потреб і побажань споживачів;

  • чинників, що зумовлюють розв’язання проблем, пов’язаних з індивідуальними потребами споживача;

  • мотивів, що спонукають споживачів повторно звертатися до туристських або готельних послуг;

  • проблем незадоволених споживачів щодо якості послуг.

Наш досвід свідчить, що системний контроль рівня професійної готовності працівників сфери туризму щодо якості обслуговування гостей, візуального контролю та періодичних перевірок стану номерного фонду, ефективності використання комерційних площ готелю і ресторанів, а також обслуговуючого персоналу за допомогою сучасних технічних засобів та інформаційних технологій сприяє покращенню якості послуг.

Причому, персонал готелю має бути впевнений, що може вільно інформувати керівництво про будь-які зміни в умовах, які негативно впливають на якість.

Погляди з позиції динамічної моделі якості послуг передбачають і своєчасне опрацювання працівниками сфери туризму стандартів якості послуг або їх показників за умови, що зміст нових стандартів якості має відповідати сучасним запитам та потребам клієнта.

Застосування готелями застарілих професійних стандартів, способів і методів обслуговування в деяких країнах порівнюють з порушенням вимог сучасної гігієни, що негативно впливає на якість послуг.

Найбільш поширеним методом дослідження якості послуг індустрії туризму є опитування споживачів шляхом анкетування. Розглянемо результати досліджень якості туристичних послуг на прикладі готелів м. Києва, які за кількістю номерного фонду можна розподілити на малі (від 10 до 100 місць), середні (від 101 до 500 місць) і великі – понад 500 місць. Кількість великих готелів становить 12%, середніх – 44%, малих – 38%.

Належність готелів до тієї чи іншої форми власності та управління істотно впливає на його положення на ринку, визначаючи можливості залучення інвестицій на реконструкцію та модернізацію; можливості з просування своїх послуг на ринок; можливості залучення клієнтів, у тому числі корпоративних (за рахунок організації на базі готелю конференцій, семінарів); завантаження, а відповідно і рентабельність готелю.

Якщо говорити про рівень завантаженості київських готелів, то лише 38% з них має середньорічний коефіцієнт завантаження 0,6 і більше, причому це готелі, що знаходяться в центрі міста або в адміністративно-ділових районах Києва.

За мірою віддаленості від центру та центральних адміністративних і ділових районів міста рівень завантаженості знижується. Це ствердження справедливе для всіх категорій готелів. Частина готелів, що становить 27%, мають середньорічний коефіцієнт завантаженні від 0,25 до 0,45, що близько до критичної цифри.

За результатами незалежного опитування клієнтів рівень послуг все ще не відповідає їх запитам, бракує додаткових послуг, не завжди обслуговування є якісним.

За даними Наукового центру держтурадміністрації України (2002 р.) близько 30% готелів перебувають у критичному стані і потребують застосування спеціальних заходів, серед яких удосконалення професійного рівня кадрового складу.

Отже, якісні характеристики професійного рівня сучасних фахівців туризму потребують удосконалення в контексті формування додаткових знань і умінь відповідно до вимог і потреб сучасного ринку туристичних послуг.


УДК 377.02:377.138.83 Василь Моштук

ПРОЕКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У дискусіях останніх років з питань освіти особливо підкреслюється життєва необхідність кардинального поліпшення професійної підготовки фахівців різних галузей народного господарства. Це одне з пріоритетних стратегічних завдань розвитку економіки України. Одним із важливих напрямів покращення професійної підготовки молоді ми вважаємо проектування педагогічного процесу.

В умовах сьогодення зарубіжні та вітчизняні педагоги (Безрукова В.С., Беспалько В.П., Кіктенко А.З., Новиков А.М., Селевко Г.К., Падалка О.М., Пєхота О.М., Хуторський О.В. та ін.) досить широко використовують термін „педагогічне проектування”. Його пов’язують як з глобальними (проектування моделей підготовки фахівців, конструювання змісту навчальних дисциплін і комплексів навчальних предметів), так і локальними (частковими) проблемами удосконалення компонентів педагогічного процесу (розробка інтегрованих тем чи окремих занять із загальнотехнічних або фахових дисциплін тощо).

Педагогічне проектування, на наш погляд, сприяє технологізації педагогічних об’єктів, оскільки воно базується на інноваційних та інформаційних технологіях навчання, виховання і розвитку молоді. Уміння виражати педагогічний задум через проектування навчального процесу на підставі вимог державного освітнього стандарту та змісту навчальних програм і послідовне їх виконання приводить до безумовного покращення підготовки фахівців у ПТНЗ.

Педагогічне проектування пов’язане з розробкою ефективної діяльності як педагогів, так і учнів. За допомогою грамотно розроблених педагогічних процесів, технологій та інших об’єктів педагог сприяє розвиткові і саморозвиткові особистості учнів, зводить до мінімуму негативний вплив різних чинників, забезпечує необхідні психолого-педагогічні умови. Тим самим він створює своєрідний проект індивідуального розвитку особистості в умовах прийнятої педагогічної системи.

У педагогічній літературі існує багато підходів до педагогічного проектування [1, 3, 6, 7, 8]. У своїй діяльності ми використовуємо найпростіший – підхід професора Безрукової В.С., в якому виділяється три етапи проектування: моделювання, власне проектування і конструювання [1, 45].

Етап моделювання передбачає розробку узагальненого зразка, моделі як загальної ідеї створення нового педагогічного об’єкта, і окреслення основних шляхів її досягнення. До педагогічних моделей можна віднести концепції розвитку професійної освіти, статути і положення про діяльність навчальних закладів, педагогічні теорії й індивідуальні концепції, що відображають погляди окремих педагогів тощо.

На етапі проектування створюється проект, тобто здійснюється конкретизація розробленої моделі для визначених педагогічних умов, при яких виникає можливість її практичного застосування. Педагогічний проект містить дані для наступної детальної розробки об’єкта. У зміст цього етапу входить формування навчальних планів і програм, кваліфікаційних характеристик фахівців, розробка методичних рекомендацій, плані позанавчальної виховної роботи та ін. Ефективним процес проектування можемо вважати тоді, якщо він представлений у канонічній формі технологічної карти навчального процесу. Після того роблять необхідні розрахунки: навчального часу, обсягу дидактичної інформації, інтенсивності засвоєння дидактичної інформації, часу, виділеного на методичні програми розвитку учнів у межах конкретних навчальних тем тощо.

І на завершальному етапі – конструюванні проект деталізується до базових компонентів об’єктів, у тому числі й до конкретних дій реальних учасників педагогічного процесу, знаходячи своє втілення в різних формах. Сюди відносяться: плани і конспекти уроків, сценарії позакласних заходів, графіки контролю виконання завдань, графіки переміщення учнів на робочих місцях у навчально-виробничих майстернях, дидактичні матеріали тощо. У цьому контексті важливим є професійне уміння конструювати так звану інформаційну карту уроку (як опорного конспекту), оскільки їх сукупність для певної навчальної теми (підтеми) можна вважати деталізованим проектом майбутнього навчального процесу.

Як показує досвід роботи колективу кафедри педагогічних технологій Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка, весь процес проектування потребує від науковців та педагогів-практиків – авторів проекту високого рівня майстерності і творчості, оскільки це пов’язано із складними технологічними прийомами – видозміною та переструктуруванням традиційних підходів до педагогічного процесу. Каскад цілей та мікроцілей на весь навчальний процес ніби “розчиняє” межі між навчальними програмами, дисциплінами та темами, і педагог одержує можливість, виходячи зі свого досвіду та системи технологічних процедур, установити свою авторську структуру у вигляді нового проекту.
Література

  1. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учеб. пособие – Екатеринбург: Деловая книга, 1996. – 344 с.

  2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.

  3. Новиков А.М., Новиков Д.А. Образовательный проект: методология образовательной деятельности. – М.: Эгвес, 2004. – 120 с.

  4. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. /О.М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 255 с.

  5. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології: навчальний посібник. – Київ, 1995.

  6. Самородский П.С. Дидактическая система конструкторско-технологической подготовки будущего учителя технологии и предпринимательства. – Брянск: Издательство БГПУ, 2000 – 230 с.

  7. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.

  8. Компетенции в образовании: опыт проектирования: сб. науч. тр. / под ред. А.В. Хуторского. – М.: ИНЭК, 2007. - 327 с.

  9. Пахомова Н.Ю. Метод учебного проекта в образовательном учреждении. – М.: АРКТИ, 2003. - 112 с.

  10. Курбатов В.И., Курбатова О.В. Социальное проектирование: Уч. пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 416с.


УДК371.13:377 Петро Д’ячков

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Кожна професійна освітня установа – будь то ПТНЗ, технікум, коледж, ВНЗ, створена для виконання своєї специфічної ролі в загальній діяльності суспільства з підготовки кваліфікованих фахівців. Вона покликана забезпечити задоволення особи в поглибленні і розширенні своєї освіти. Пошук шляхів удосконалення якості підготовки фахівців, у тому числі і майбутніх викладачів для системи професійно-технічної освіти, диктує навчальним закладам необхідність пошуку нових форм організації навчального процесу, засобів і методів навчання.

Усвідомлення науково-педагогічною громадськістю необхідності корекції традиційної дисциплінарної моделі навчання, яка була наділена обмеженими можливостями щодо формування фундаментальних і системних знань у студентів та їх вихованні, відкриває можливості для впровадження професійно-особистісної технології навчання, яка забезпечує гарантоване досягнення результату.

В умовах професійно-особистісної підготовки фахівця завданнями будь-якого навчального предмету стають: забезпечення реального внеску кожного з них в методологічну, теоретичну, технологічну підготовку випускника до подальшої професійної діяльності; формування відповідального ставлення до фахової підготовки; розвиток інтегрального мислення, інтелекту на основі цілісного підходу до навчання.

На етапі підготовки педагогів професійного навчання у вищому навчальному закладі в значній мірі розв’язанню цього завдання відповідає застосування методу проекту.

Говорячи про метод проектів, ми маємо на увазі спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми, яка повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним (матеріальним) результатом, оформленим тим або іншим чином.

Для підготовки майбутніх викладачів професійного навчання, на наш погляд, такий підхід є найпродуктивнішим, оскільки в процесі розробки проекту студенти опановують усі особливості педагогічної праці, пов’язані з метою, задачами, об’єктом, способами здійснення і його результатом, а також формують відповідальне ставлення до фахової підготовки.

На думку авторів: В.С. Безрукової, В.П. Беспалько, В.А. Болотова, А.Н. Дахина, Г.А. Лебедевой, Н.В. Матяш, Г.Е. Муравьевой, Е.С. Полат, В.В. Серікова, Н.О. Яковльовой і ін., розробка проекту ніколи не зводиться до засвоєння предмету. Він розширює межі пізнання, формує відповідальність за результати своєї роботи, змушує студентів відповідально ставитись до фахової підготовки.

Ситуація розробки проекту характеризується не тільки об’єктивною проблемою, фактом виявлення цієї проблеми для суб’єкта педагогічної діяльності, але і відповідальністю за її розробку. З другого боку, представити проект, захищаючи його публічно, значить залучити інших до своєї проблеми. Відгук педагога і однокурсників на розробку проекту студентом виступає для нього, по-перше, умовою усвідомленого регулювання своєї діяльності відповідно до бажань, наявних знань, умінь, а по-друге, є підтвердженням значущості його майбутньої професійної діяльності, стимулом для утворення, що формує відповідальне ставлення до фахової підготовки.

Щоб добитися такого результату, студенти повинні самостійно мислити, знаходити і вирішувати з позиції професіонала ті або інші проблеми, актуальні для сучасного стану професійного навчання, залучаючи для цього різноманітні методи і засоби навчання, а також уміння прогнозувати результати і можливі наслідки прийнятих рішень, встановлюючи причинно-наслідкові зв'язки. Це дозволяє майбутнім викладачам професійного навчання через розробку змістовної частини проекту, відчути власну відповідальність за прийняття правильних рішень. При цьому здійснюється інтеграція предметних знань за рахунок загальних об’єктів вивчення, що в свою чергу забезпечує розвиток інтегруючого або міжпреметного мислення.

Професійно-особистісна технологія навчання дозволяє значно підвищити ступінь відповідальності студентів за свою фахову підготовку. Цим забезпечується досягнення гарантованих результатів навчання майбутніх фахівців, формування значущих для їх майбутньої професійної діяльності знань, умінь, навичок, якостей особистості, які дозволяють виконувати функціональні обов’язки за призначенням.

Таким чином, професійно-особистісна технологія навчання є важливою умовою підвищення відповідального ставлення майбутніх педагогів професійного навчання до фахової підготовки.


УДК 377.1:631 Людмила Романенко

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІНТЕРЕСУ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Поняття умова у дидактиці використовують досить часто. Під цим терміном розуміють обставини, які забезпечують успішне навчання. Функції педагогічних умов убачаються в коригуванні впливу об’єктивних факторів котрі впливають не лише як на навчання, так і на формування особистісних якостей учня професійно-технічного навчального закладу.

Однією з умов формування професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників є врахування набутого учнями професійно-технічних навчальних закладів суб’єктного досвіду, зокрема, стану попередньо сформованого пізнавального інтересу, оскільки інтерес до різних професій формується протягом онтогенетичного розвитку особистості. Ця умова реалізується через особистісно орієнтований підхід до учнів у процесі професійного навчання.

Іншою умовою виступає діяльність особистості. На основі проаналізованої Г.С. Костюком, Д.Ф. Ніколенком, С.Д. Максименком та ін. психологами взаємозалежності, яка має місце між навчанням, вихованням і розвитком особистісних якостей дитини, підлітка, юнака вплив навчально-виробничої діяльності на формування професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників необхідно вважати визначальним. Вона є основою, засобом і основною умовою формування професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників.

Якщо говорити про навчально-виробничу діяльність як умову формування професійних інтересів кваліфікованих робітників, необхідно її розглядати як складне системне явище. Отже, ця провідна умова охоплює підсистему умов: її змістове наповнення, процесуально-операційну складову, контрольно-оцінний компонент, результати як фактор впливу на формування інтересу до професійної діяльності.

До провідних педагогічних умов формування професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників аграрного виробництва належить створення сприятливого матеріального середовища у його підсистемах:

- природнє середовище;

- середовище навчально-виробничого процесу ПТНЗ (внутрішнє середовище (підручники, матеріальні умови виробничого навчання);

Серед педагогічних умов формування професійних інтересів особливого значення набуває цілеспрямована організація позитивного впливу соціально-економічного середовища (середовище виробничої практики, ринок праці тощо).

Наголосимо, що серед соціальних умов у формуванні професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників виняткове значення має особистість педагога професійного навчання. Немає іншої галузі людської діяльності, як педагогічна, де б на результат не впливали такою великою мірою особистісні якості самого працівника, його ціннісні орієнтації, переконання, його вміння запалювати учнів своїм інтересом до професійної діяльності. Такий великий вплив особистості педагога професійного навчання на формування в майбутніх кваліфікованих робітників особистості педагога лежить у самій природі людини і людських взаємин, що реалізуються у навчально-виробничому та навчально-виховному процесі професійно-технічного навчального закладу. Робота інженерно-педагогічних працівників – це і керівництво навчально-виробничою діяльністю учнів та процесом засвоєння ними знань, умінь і навичок, і формування у них ціннісних орієнтацій, а через них – розвиток професійних інтересів, що зумовлює необхідність врахування такої педагогічної умови, як вплив професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників на формування означеної якості.

Проте, на переконання психологів, яким би компетентним не був педагог професійного навчання, якою б високою не була його компетентність, якщо йому не вдається знайти спосіб викликати активність самого учня, забезпечити дійову участь у навчально-виробничій діяльності, педагогічний вплив не дасть очікуваного результату на формування професійного інтересу майбутнього кваліфікованого робітника. В активності учня ПТНЗ, яка спрямовується і керується педагогами професійного навчання, здійснюється істинна єдність впливів педагогічного й суб’єктивного факторів.

Отже, виявлено дві групи факторів формування професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників аграрної галузі виробництва – зовнішні й внутрішні. Вони можуть бути розділені лише в абстракції, а реально вони є нероздільними. Зовнішні фактори завжди виступають як визначальні, але їх, дія виявляється тільки через дію внутрішніх (суб’єктивних) факторів.

Визначено провідні педагогічні умови формування професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників, а саме:

- врахування стану попередньо сформованого пізнавального інтересу;

- цілеспрямована організація навчально-виховної та навчально-виробничої діяльності з урахуванням її структурних складових;

- створення сприятливого матеріального середовища у його підсистемах: природне середовище; середовище навчально-виробничого процесу (внутрішнє середовище професійно-технічного навчального закладу – підручники та посібники, матеріальні умови теоретичного й виробничого навчання, інформаційно-комунікаційні засоби навчання тощо).

- організація позитивного впливу соціально-економічного середовища (середовище виробничої практики, ринок праці тощо)

- забезпечення компетентного впливу інженерно-педагогічних кадрів на формування професійних інтересів майбутніх кваліфікованих робітників.

УДК 377.122.4:640.43 Володимир Христюк
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Міністерства освіти і науки України з питань професійно-технічної освіти та Всеукраїнської виставки «Професійно-технічна освіта України...
НАКАЗ
З метою забезпечення виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України “Сучасні тенденції розвитку професійно-технічної...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
України від 29 серпня 2008 року №790 «Про організацію Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних...
Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави:...
Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності...
ІНСТРУКЦІЯ
Міністрів України від 9 квітня 2008 року №338 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, розпорядження голови...
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року №578 та згідно з районною Програмою зайнятості населення на 2008 рік, затвердженої...
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції...
Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:...
НАКАЗ
Міністерстві юстиції України 14. 12. 2007 р. №1374/14641, з 15. 06. 2008 до 01. 12. 2008 року проведено заключний ІІ етап Всеукраїнського...
Про проходження виробничої практики
В період з 10 березня 2008 року по 7 квітня 2008 року я проходив виробничу практику на кафедрі алгебри та математичної логіки механіко-математичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка