ПРО КОМПЛЕКСНУ З ФАХУ ТА ПЕРЕДДИПЛОМНУ ПРАКТИКУ


НазваПРО КОМПЛЕКСНУ З ФАХУ ТА ПЕРЕДДИПЛОМНУ ПРАКТИКУ
Сторінка4/9
Дата13.03.2013
Розмір0.7 Mb.
ТипДиплом
bibl.com.ua > Інформатика > Диплом
1   2   3   4   5   6   7   8   9

1.3.Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства




Аналіз платоспроможності і ліквідності


Попередня оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на підставі даних бухгалтерського балансу, “Звіту про фінансові результати і їх використовування”, а також “Додатків до балансу підприємства”.

На даній стадії аналізу формується первинне уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни у складі майна підприємства і їх джерелах, встановлюються взаємозв'язки між показниками.

Одним з найважливіших критеріїв фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися за своїми короткостроковими та довгостроковими зобов'язаннями. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого власні активи більше, ніж зовнішні зобов'язання.

Здатність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов'язаннями називається ліквідністю. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в змозі виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізовуючи поточні активи.

В практиці аналітичної роботи використовують цілу низку показників ліквідності. Розглянемо найважливіші з них.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт терміновості) обчислюється як відношення грошових коштів і цінних паперів, які можна швидко реалізувати, до короткострокових зобов'язань. Короткострокові зобов'язання підприємства, представлені сумою найтерміновіших зобов'язань і короткострокових пасивів, включають: кредиторську заборгованість і інші пасиви (з урахуванням зауваження до коефіцієнта кредиторської заборгованості і інших пасивів; це зауваження відноситься також до коефіцієнта короткострокової заборгованості); позики не погашені в строк; короткострокові кредити і позикові засоби.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Нормальне обмеження цього коефіцієнта наступне: Кл 0.2 - 0.5

Виходячи з аналізу діяльності підприємства цей показник склав 0,6 на 2004 рік й 0,7 на 2005 рік. Отримані коефіцієнти відрізняються від нормативних значень, до того ж мають доволі високі значення, що свідчить про здатність підприємства швидко ліквідувати свої поточні зобов’язання, але при цьому у підприємства забагато вільних коштів, які треба вводити у обіг. Це обумовлене значною частиною грошових коштів (найліквідніших активів) в загальній сумі поточних активів підприємства. Крім цього, спостерігається тенденція до зростання показників абсолютної ліквідності з часом, що свідчить про нераціональне використання грошових ресурсів підприємства. Треба зробити зауваження, що капітал підприємства є венчурним, тому такий показник свідчить про бажання керівництва знизити ризики провалу нових проектів.

Коефіцієнт критичної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття) - визначається як відношення грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань. Цей показник характеризує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок готівки, але і за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи або надані послуги. Нормативне обмеження для коефіцієнта критичної ліквідності Ккл1. В випадку досліджуємого підприємства цей показник склав 1,9 на 2004 рік й 2,2 на 2005 рік, що характеризує Товариство як цілком ліквідне підприємство.

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) є відношенням всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань. Він дозволяє встановити, в якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. У загальному випадку нормальними вважаються значення цього показника, що знаходяться в межах 2.

Стосовно досліджуємого підприємства це показник становив 3,9 на 2004 рік й 3,98 на 2005 рік. Значення цього коефіцієнта відповідає нормативам, щодо венчурного капіталу, до того ж має позитивну тенденцію до збільшення, виходячи з чого підприємство можна класифікувати як ліквідне.

Слід мати на увазі, якщо відношення поточних активів і короткострокових зобов'язань нижче, ніж 1 : 1, то можна казати про високий фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що підприємство не в змозі сплатити по своїм рахункам.

Співвідношення 1 : 1 припускає рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань. Беручи до уваги різний ступінь ліквідності активів, можна з упевненістю припустити, що не всі активи будуть реалізовані в терміновому порядку, а, отже, і в даній ситуації виникає загроза фінансової нестабільності підприємства.

Якщо ж значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1  :  1, то можна зробити висновок про те, що підприємство має в своєму розпорядженні певний об'єм вільних ресурсів, сформованих за рахунок власних джерел. В нашому випадку має місце третій варіант, що виступає ще одним показником ліквідності підприємства.

Також корисно визначити, яка частина власних засобів вкладена в наймобільніші активи. Для цього розраховується так званий коефіцієнт маневреності, який визначається як відношення власних оборотних активів підприємства до суми власного капіталу. Він свідчить про ступінь мобільності використання власних коштів підприємства. В практиці нормативних значень цього коефіцієнта не існує. Іноді в спеціальній літературі як оптимальна величина коефіцієнта рекомендується 0.5.

У нашому прикладі коефіцієнт маневреності складає 0,8 на 2004 рік й 0,87 на 2005 рік. Значення цього коефіцієнта перевищує рекомендований показник, що характеризує достатню для максимально ефективної підприємницької діяльності ступінь мобільності використання власних коштів підприємства. Треба зауважити, як позитивний момент, що з часом спостерігається збільшення показника маневреності .

Також, разом з коефіцієнтом маневреності доцільно використовувати коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів. Він є зворотнім від розподілу всієї суми зобов'язань по залучених позикових засобах до суми власних коштів. Він показує, скільки позикових засобів залучило підприємство на одну гривню вкладених в активи власних засобів. Нормативне значення цього коефіцієнта не повинне перевищувати 1, проте, це тільки теоретична цифра, на практиці коефіцієнт відношення власних і позикових засобів залежить від виду господарської діяльності підприємства і швидкості обороту оборотних коштів.

Станом на 2004 рік цей показник склав - 0,5 а у 2005 році - 0,49 Це говорить, що у 2004 році на 1 гривню власних засобів доводилося 50 копійок позикових, а у 2005 році - 49 копійок. Виходячи з отриманих даних, можна зробити позитивний висновок, що підприємство в процесі своєї діяльності значною мірою вдовольняється власними коштами, що виступає ще одним показником його ліквідності.

Таким чином, досліджуване підприємство ООО ВНПП «ГК ГРІФФІН» можна характеризувати як ліквідне, тобто спроможним відповідати по своїх зобов’язаннях як короткострокових, так і довгострокових (табл.1.1).

Аналіз фінансової стійкості підприємства


Важливою ланкою при вивченні фінансового стану підприємства є аналіз його фінансової стійкості, адже фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність. При цьому доцільно використовувати такі коефіцієнти, як: коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт забезпечення власними коштами, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт інвестування власних джерел й інші.

Комплексний аналіз цих коефіцієнтів дає змогу визначити ступінь фінансової незалежності підприємства, забезпечення його власними й потреби в позикових коштах, визначити ступінь незалежності підприємства в розпорядженні коштами й, як наслідок, здатність швидко й ефективно приймати й втілювати фінансові рішення.

Коефіцієнт фінансової автономії є відношенням власних коштів підприємства до валюти балансу й визначає частку власних джерел в загальному обсязі коштів підприємства. Вважається, що підприємство має змогу погасити свої боргові зобов’язання, якщо значення цього коефіцієнта більше або дорівнює 0,5 й має тенденцію до збільшення.

Станом на 2004 рік цей показник склав 0,73 й на 2005 рік – 0,85, що вказує на здатність підприємства розв’язувати свої боргові зобов’язання й характеризує його як фінансово незалежне.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотнім до коефіцієнту фінансової автономії. Він показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 гривню власних коштів. Чим менше значення коефіцієнта, чим ближче він до 1, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел.

Для компанії «ГК ГРІФФІН» цей коефіцієнт дорівнює: на 2004 рік – 1,1 й на 2005 рік – 1,03. Спостерігається покрашення цього показника, що вказує на правильну політику підприємства стосовно ведення власного бізнесу.

Коефіцієнт фінансового ризику визначається як відношення різниці між валютою балансу й підсумковим значенням власного капіталу до власного капіталу. Оптимальним положенням вважається, коли значення цього коефіцієнта знаходиться в межах від 0,5 до 1.

На 2004 рік значення цього показника дорівнювало – 0,38 й на 2005 рік – 0,3. Позитивна тенденція до зниження спостерігається завдяки зменшенню частки позикових коштів й збільшенню власних в загальній сумі коштів підприємства, що й призводить до зниження фінансових ризиків й украпленню фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості. Визначається як відношення різниці між джерелами власних коштів (тобто власним капіталом) й фактичною вартістю необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів. Нормативним для цього коефіцієнта вважається значення – 0,1.

Для підприємства «ГК ГРІФФІН» характерні такі значення цього показника: на 2004 рік – 0,1 й на 2005 рік – 0,4. Підприємство в достатній мірі забезпечене власними коштами для продуктивної діяльності й не потребує залучення позикових коштів, що укріплює його положення як фінансово незалежного.

Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних засобів й визначається як відношення власних джерел підприємства до позикових.

На 2004 рік значення цього коефіцієнта дорівнює – 3,08 й на 2005 рік – 4,2. Ці дані ясно вказують на перевищення власних коштів підприємства над позиковими, що дає змогу уникнути зайвого залучання позикових коштів й, як наслідок, фінансової залежності.

Коефіцієнт інвестування власних джерел показує, в якій мірі джерела власних засобів покривають здійснені підприємством інвестиції. Визначається як відношення підсумкового показника власних засобів підприємства до підсумкового показника необоротних активів.

Станом на 2004 рік цей показник склав 2,2 й на 2005 рік – 4,8. Це значить, що підприємство може проводити заміну устаткування виробничого і невиробничого призначення не вдаючись до використовування позикових коштів.

Виходячи з отриманих даних, можна зробити позитивний висновок, що підприємство в процесі своєї діяльності практично не вдається до використовування позикових коштів, зберігає продуктивне й безпечне для власної фінансової незалежності співвідношення власних й позикових активів. Як наслідок, підприємство уникає фінансових ризиків, залежності від кон'юнктури ринку кредитних ресурсів й зберігає статус фінансово автономного підприємства, що позитивно відбивається на його підприємницькій діяльності. До того ж наявність іміджу фінансово стійкого підприємства позитивно впливає на співпрацю з іншими організаціями та установами(табл.1.1).

Аналіз ефективності використання майна (рентабельності)


Функціонування підприємства залежить від його здатності приносити необхідний прибуток. При цьому слід мати на увазі, що керівництво підприємства має значну свободу в регулюванні величини фінансових результатів. Так, виходячи з прийнятої фінансової стратегії, підприємство має нагоду збільшувати або зменшувати величину балансового прибутку за рахунок вибору того або іншого способу оцінки майна, порядку його списання, встановлення терміну використовування і т.д.

Показники економічної ефективності виступають найважливішими інструментами реалізації економічної політики підприємства, головним засобом обґрунтування управлінських рішень з організації інвестиційної діяльності, оптимізації витрат ресурсів, удосконалення цінової політики.

Система показників економічної ефективності доволі різноманітна й включає багато різнобічних показників, значна частина яких відноситься до показників рентабельності: рентабельність активів (сукупного капіталу), рентабельність власного капіталу, рентабельність основних й оборотних фондів, рентабельність продукції й рентабельність реалізації (чиста рентабельність продажів).

Рентабельність активів (сукупного капіталу) Цей коефіцієнт показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи й визначається як відношення прибутку, отриманого підприємством, до значення сукупних активів.

Для підприємства «ГК ГРІФФІН» притаманні наступні показники: на 2004 рік – 0,8 на 2005 рік – 0,82. Тобто у 2004 році кожна вкладена гривня принесла прибуток в 80 копійок, а у 2005 вже 82 копійки.

Рентабельність власного капіталу визначається як відношення прибутку, отриманого підприємством, до власного капіталу підприємства. Цей показник характеризує прибуток, який відноситься на кожну гривню власного капіталу, в тому числі після сплати податків й відсотків за кредит. Висвітлює міру відшкодування власного капіталу й характеризує необхідну умову існування й розвитку підприємства.

На 2004 рік цей показник склав – 0,98 й на 2005 рік – 0,99.

Рентабельність основних фондів визначається як відношення прибутку, отриманого підприємством, до середньої вартості основних фондів.

На 2004 рік ступінь віддачі основних фондів дорівнює – 3,2 й на 2005 рік – 4,8.

Рентабельність оборотних фондів визначається як відношення прибутку, отриманого підприємством, до середніх залишків оборотних фондів. Цей показник характеризує віддачу оборотних фондів. На 2004 рік значення цього коефіцієнта дорівнює – 2,8 й на 2005 рік – 3,1.

Рентабельність продукції визначається як відношення прибутку, отриманого підприємством, до повної собівартості цієї продукції.

Для підприємства «ГК ГРІФФІН» характерні такі значення цього показника: на 2004 рік – 1,5 й на 2005 рік – 1,49.

Рентабельність реалізації (чиста рентабельність продажів) визначається як відношення прибутку від реалізації продукції до доходу від реалізації. Показує, який відсоток прибутку отримує підприємство з кожної гривні реалізації. Для досліджуємого підприємства характерні такі значення цього показника: на 2004 рік – 0,8 й на 2005 рік – 0,82.

Підводячи підсумок розрахованим показникам, можна зробити висновок, що ТОВ ВНПП «ГК ГРІФФІН» є рентабельним. (табл.1.4.1).

Таблиця 1.4.1

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
Показник

2004 рік

2005 рік

Нормативне значення

Фактичне значення

1.Аналіз платоспроможності та ліквідності

1.1К-т абсолютної ліквідності

0,6

0, 7

0,2-0,5

збільшення

1.2 К-т критичної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття)

1,9

2,2

1

збільшення

1.3 К-т поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)

3,9

3,98

2

збільшення

1.4 К-т маневреності

0,8

0,87

0,5; збільшення

збільшення

1.5К-т співвідношення власних і позикових засобів

0,5

0,49

1; зменшення

зменшення

2. Аналіз фінансової стійкості підприємства

2.1К-т фінансової автономії

0,73

0,85

0,5; збільшення

збільшення

2.2К-т фінансової залежності

1,1

1,03

зменшення

зменшення

2.3К-т фінансового ризику

0,38

0,3

0,5-1; зменшення

зменшення

2.4К-т забезпечення власними

0,1

0,4

0,1

збільшення

2.5 К-т фінансування

3,8

4,2

збільшення

збільшення

2.6 К-т інвестування власних джерел

2,2

4,8

збільшення

збільшення

Продовження таблиці 1.4.1.

3. Аналіз ефективності використовування майна (рентабельности).

3.1 Рентабельність активів (сукупного капіталу)


0,8

0,82

збільшення

збільшення

3.2 Рентабельність власного капіталу

0,98

0,99

збільшення

збільшення

3.3 Рентабельність основних фондів

3,2

4,8

збільшення

збільшення

3.4Рентабельність оборотних фондів

2,8

3,1

збільшення

збільшення

3.4Рентабельність продукції

1,5

1,49

збільшення

зменшення

3.5 Рентабельність реалізації (чиста рентабельність продажів)

0,8

0,82

збільшення

зменшення


Здійснивши комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства можна зробити висновок про ефективно організовану діяльність підприємства.

ТОВ ВНПП «ГК ГРІФФІН» є достатньою мірою ліквідним, що виражається в забезпеченості підприємства власними засобами, здібності своєчасного погашення власних зобов'язань. Певну проблему складає підвищений показник коефіцієнта абсолютної ліквідності, що говорить про наявність у підприємства надто великої кількості вільних грошових ресурсів. Це свідчить про нераціональне використання грошових ресурсів, але у такий спосіб керівництво намагається знизити ризики, пов’язані з реалізацією венчурних проектів

Досліджуване підприємство є фінансово незалежним і автономним. Його власні активи набагато перевищують позикові, підприємство в процесі своєї діяльності практично не вдається до використовування позикових засобів, у тому числі і при оновленні власного устаткування як виробничого, так і невиробничого призначення. Зберігаючи продуктивне і безпечне співвідношення власних і позикових активів, підприємство уникає фінансових ризиків, фінансової залежності, зберігає свободу розпорядництва своїми засобами, і тобто свободу дій, а також зберігає привабливий для ділових партнерів і банківсько-кредитних установ статус фінансово автономного підприємства.

ТОВ ВНПП «ГК ГРІФФІН» є високо рентабельним, зокрема, якщо говорити про такі показники, як рентабельність його активів (сукупного капіталу, основних і оборотних коштів). При цьому в 2005 році спостерігається позитивна тенденція збільшення таких показників, як рентабельність продукції і рентабельність реалізації, що говорить про збільшення показника прибутку підприємства.

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Звіт про практику
Я, Андрющенко Микола Петрович, проходив педагогічну практику в групі №35 закладу «ВМВПУ №4»
УКРАЇНА ЛУГИНСЬКА РАЙОННА РАДА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ
Про комплексну програму розвитку місцевого самоврядування в Лугинському районі на 2012- 2015 роки
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ НОВОУШИЦЬКА РАЙОННА РАДА ШОСТЕ СКЛИКАННЯ
Про цільову комплексну програму розвитку футболу в Новоушицькому районі на 2013-2017 роки
ЛУГИНСЬКА РАЙОННА РАДА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Про хід виконання рішення 16-ї сесії районної ради «Про комплексну довгострокову Програму розвитку земельних відносин та охорони...
УКРАЇНА ЛУГИНСЬКА РАЙОННА РАДА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Про хід виконання рішення шостої сесії районної ради VІ скликання від 25. 05. 2011 року №59 «Про Комплексну програму профілактики...
ЛУГИНСЬКА РАЙОННА РАДА
Про районну (комплексну) цільову соціальну Програму забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування,...
Ю. П. Сухомлин > В.І. Скоробогатова
Державної комісії №1-БЗт по проведенню державного комплексного іспиту з фаху для студентів групи ЗФКт-071
Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил
Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному вірно застосовують чинне кримінальне та митне законодавство. Разом з...
Про педагогічну практику з 10. 10. 2007 по 18. 11. 2007
ПТЕФН Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського Іщук Олесі
Зміст практики
Мета комплексної практики з фаху конкретизується наступними оперативно-тактичними та виховними завданнями
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка