|
Скачати 311.6 Kb.
|
Наставництво – робота з малодими педагогами-початківцями. Основні її напрямки: вивчення досвіду роботи наставника; методична допомога та адаптація у педагогічному колективі, ріст проесійної майстерності молодих колег. Система консультування передбачає надання необхідної індивідуальної чи групової допомоги з конкретних питань професійного розвитку та педагогічної практики. Педагогічні читання проводяться як підсумок роботи над проблемною темою, узагальнення перспективного педагогічного досвіду. Науково-практична конференція не тільки узагальнює практику з точки зору сучасної теорії, але й визначає перспективу розвитку тих чи інших напрямків освіти, дає практичні рекомендації до діяльності. Група взаємодії . Декілька вчителів у зв’язку з професійною необхідністю протягом певного часу сумісно готуються до уроків, аналізують стан процесу і одержані результати, проводять позакласні заходи. Діалогічна пара – це не стільки форма організації діяльності, скільки жанр, використання потенціалу дискусійного підходу. Практично можна у режимі діалогу проводити навчання педагогів у рамках техніки „акваріум”. Діалогічна пара заздалегідь визначає разом з адміністрацією психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в „акваріумі”. Педагогічні майстерні. У педагогічних майстернях працюють майстри, учні, ремісники. Головна умова діяльності педагогічних майстерень – наявність майстра, який володіє досвідом, методиками, технологіями. Майстер-клас – це не відкритий урок, це демонстрація майстром найвдаліших елементів уроку, серії уроків та інших видів педагогічної діяльності з обов’язковим включенням учасників майстер-класу у роботу. Відкритий професійний клуб будує свою діяльність на принципах рівенства, самоврядування, самовдосконалення. Його мета – стимулювання і підтримка педагогічної творчості , вдосконалення інформаційного забезпечення педагогів, презентація власних кафедральних досягнень. Діяльність клуба планується на рефлексійно-діагностичній основі. Добре налагоджене взаємовідвідування уроків сприяє перенесенню кращих методів і прийомів роботи одного педагога у практику діяльності інших, надихає на пошук нових шляхів навчання, виховання, будить ініціативу. Упедагогічній олімпіаді беруть участь усі вчителі школи, незалежно від стажу й досвіду роботи. Перший рік – підготовчий, олімпіада проводиться впродовж другого навчального року і передбачає декілька етапів. Перший етап проводиться у вигляді конкурсу нестандартних уроків, другий – як методичний фестиваль, третій – як педагогічні читання (захист педагогами рефератів і творчих тем, над якими вони працювали упродовж останніх років). На заключному етапі організовується педагогічний ринг, де кандидати в переможці розв’язують педагогічні завдання. Переможцям олімпіади присуджується (за домовленістю з РМК) більш висока кваліфікаційна категорія. Вихід на більш високий рівень навчально-пошукової діяльності педагогічних працівників у системі методичної роботи пов’язаний із включенням їх у процес педагогічного проектування та моделювання, яке найбільш повно реалізується у ділових іграх. Їх застосування дає змогу реалізувати принципи імітації реальних проблем у діяльності педагога, що створює сприятливі умови для збагачення їх дієвого та позитивного досвіду та реалізувати особистісно зорієнтований підхід у системі методичної роботи. Ділова гра інтегрує на більш високому рівні рольові функції з функціональною діяльністю спеціаліста чи керівника. Методичний міст – найкраща форма методичної роботи, яка проводиться для розвитку практичних навичок з проблем навчання й виховання. Методичний міст – різновид дискусії, яка відрізняється складом учасників. Методичний ринг сприяє вдосконаленню знань вчителів, виявляє їх ерудицію Проводиться у разі виникнення суперечностей, альтернативних точок зору, діаметрально протилежних думок. Педагогічний КВК проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустрів команд педагогів. Така форма методичної роботи систематизує всі її традиційні форми: масові, групові, індивідуальні. Методична естафета „Від творчого прийому до творчого уроку”. І етап – показ фрагментів уроку. Учитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання, в тому числі використання власних міні-підручників. ІІ етап – „Калейдоскоп нестандартних уроків”, у ході якого аналізуються творчі знахідки вчителів. ІІІ етап – „Трибуна вільних думок”. Учителі захищають моделі уроків, беруть участь у диспуті „Джерела педагогічної творчості”. Творчість є однією із складних і таємничих явищ людського життя. Це діяльність, що породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та певною унікальністю. Педагогічна творчість спрямована на особистість учня, що розвивається. Творчість учителя виявляється насамперед у прагненні й умінні постійно вдосконалювати свою педмайстерність, відкидати застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи практичної реалізації вимог часу, творчо застосовувати надбання передового досвіду, досліджувати свою роботу. РИСИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ Одним із завдань методичної роботи у нашій школі є активізація творчих здібностей учителів. Сьогодення вимагає творчого вчителя. Творчу особистість може навчити й виховати тільки творча особистість. До творчості вчителя спонукає сьогоднішній учень – розвинена й нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Крім того, творчий характер закладений в самій суті вчительської професії. Адміністрація школи сприяє вивільненню часу вчителя для творчості. Відомий вислів В. О. Сухомлинського: „ Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості” – є гаслом та реальністю нашого колективу. Усистемі методичної роботи ми враховуємо те, що рушійним чинником розвитку творчої активності педагогів є розроблена система дидактичних умінь, які виступають як орієнтир для вирішення будь-якої педагогічної проблеми. Формування таких умінь здійснюється в процесі встановлення зв’язків між відомими дидактичними засобами, а також коли ці дидактичні засоби поєднуються з загальнонауковими концепціями, як теорія поетапного формування розумових дій, розвивальне та проблемне навчання. Спираючись на творчий потенціал талановитих, розвиваючи інших, шкільна адміністрація створює творче ядро, яке задає тон у роботі, навколо якого об’єднується і розвивається педагогічний колектив. Творчий учитель соціально корисний не тільки результатами своєї особистої праці, а й тим, що він дух творчості передає іншим. Будь-яке творче починання педагога є науково обґрунтованим. Саме наука вкладає в руки вчителя обґрунтовану, вивірену цілісну методику творчої діяльності: Виокремлення проблеми, яка цікавить учителя, встановлення її актуальності, новизни, практичної значущості Вибір теми дослідження Вибір предмета і об’єкта дослідження Продумування провідної ідеї і задуму Формування гіпотези дослідження Постановка мети і робочих завдань Вибір методів дослідження Управління методичною роботою представлено у вигляді технологічного ланцюжка ДІАГНОСТИКА ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ КОНСТРУЮВАННЯ ПЛАНУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНА КОМУНІКАЦІЯ ОРГАНІЗАТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТ ДІАГНОСТИКА КОРЕКЦІЯ РЕГУЛЮВАННЯ Діагностика – аналіз діяльності школи, педагогічної ситуації, вихід на проблемно-орієнтовний аналіз. Моя роль, як заступника директора, у діагностичному процесі залежить від посадових обов’язків й визначається дієсловами: вивчаю, досліджую, організовую, направляю, координую, беру участь, вношу корективи, регулюю, інтерпретую, оцінюю. При діагностуванні використовую комплекс науково-педагогічних методів дослідження, в тому числі тестування, анкетування, бесіда, спостереження, вивчення шкільної документації, узагальнення досвіду творчо працюючих вчителів. На основі аналізу визначаю мету, шляхи й засоби її досягнення. Цілепокладання – віддалені в близькі цілі або блок операційно поставлених цілей. Моя головна мета – створити умови, які забезпечать різнобічний і творчий розвиток особистості педагога, підвищення на цій основі його кваліфікації, професіоналізму, продуктивності діяльності. Мета трансформується у задачу, якщо у формуванні вказуються засоби її досягнення ( на основі.., за рахунок ..., з якою метою ..., шляхом..) Наприклад, визначити для кожної категорії вчителів шляхи і форми підвищення професійного рівня на основі підсумків атестації й аналізу проблем у практичній діяльності. Прогнозування - передбачення майбутніх потреб, тенденцій розвитку можливих проблем, шляхів і засобів їх вирішення, можливих наслідків. Цілі близькі до прогнозів. Ті та інші орієнтовані на майбутнє. Але цілі визначаються раніш прогнозування і є основою для прогнозування перспектив розвитку. Вміння передбачити майбутні вимоги соціуму до школи, бачити шляхи перебудови школи у багато чому залежать від законів суспільного розвитку й педагогічної діяльності, досвіду, гнучкості й інтуїції управлінців. Прогноз складається на основі виявлення протиріч між очікуваними й фактично досягнутим результатом. Проектування – для реалізації цілей необхідна концепція й програма розвитку школи. Разом з директором школи здійснюємо проектувальну діяльність: створюємо концепцію, програми розвитку навчального закладу. Конструювання . Велике значення в управлінні мають здібності заступника директора з навчально-виховної, методичної діяльності конструювати психолого-педагогічний вплив на вчителів і дітей. Це розробка основних напрямків, конкретного змісту діяльності. Планування роботи. Найбільш поширеною формою є річний план школи. Такий план дає можливість досягти поставлену мету, найближчу й більш віддалену перспективу діяльності. Педагогічна комунікація. Управління школою означає вплив керівників на учасників навчально-виховного процесу, з метою досягнення запланованого результату. Інструментом впливу у педагогічній діяльності виступає спілкування (комунікація). У процесі спілкування забезпечується єдність дій людей, відбувається їх об'єднання, досягається взаєморозуміння й узгодженість дій, поведінки, виробляються спільні підходи, єдині вимоги, формуються якості людини як суб'єкта культури, пізнання праці. Я, як заступник директора, намагаюся займати ефективну комунікативну позицію, вибираю стиль й методи спілкування в залежності від ситуації. Виявляю ініціативу, наполегливість, вимогливість у спілкуванні з підлеглими, використовую суспільну думку, створюю відношення партнерства, зацікавленості спільної діяльності, намагаюсь „заразити" емоційним становищем оточуючих, стимулювати до успіху, тримати, якщо треба, дистанцію у відношеннях з колегами або спілкуватися на основі дружніх стосунків. А для цього необхідно передусім знати свій колектив й кожного вчителя окремо, враховувати інтереси, мотиви, бажання людей, їх особисті проблеми, особливості характеру. Компетентність, порядність, висока особиста відповідальність, об'єктивність, справедливість у сполученні з доброзичливістю, тактовністю, повагою, признанням права людини бути самим собою створюють стійку основу для взаєморозуміння, приємної й продуктивної взаємодії співробітників у школі. Організаторська діяльність. Система моєї організаторської діяльності містить у собі чотири блоки взаємодії;
кваліфікації, вузами, дошкільними навчальними закладами, батьками;
Взаємодія з іншими керівниками школи здійснюється за такими основними напрямками:
Разом з тим встановлюю зовнішні контакти, співробітництво з органами управління освіти, науково-методичного центру, Інституту розвитку безперервної освіти, інформаційно-діагностичними центрами, вузами з метою інформаційного, нормативно-правового забезпечення, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, своєчасної атестації шкільних працівників, вивчення й розповсюдження передового педагогічного досвіду, участі у міжшкільних творчих об'єднаннях, науково-практичних конференціях. Як завуч школи, також, беру участь у роботі з родинами: інформую батьків про стан навчальної роботи, даю рекомендації про організацію самостійної навчальної діяльності у домашніх умовах, проводжу індивідуальну роботу з батьками обдарованих дітей і дітей, які потребують педагогічної підтримки. Організація співробітництва з педагогічним колективом школи передбачає різні напрямки діяльності:
діяльності;
Організація методичної роботи в нашій школі будується на проблемно-діагностичній основі, колективному й індивідуальному плануванні, відстеженні й моніторингу результатів, стимулюванні й створенні умов для методичного удосконалення педагогів. Слід підкреслити, що саме діагностика методичної роботи дає змогу виявити особисті, професійні проблеми й досягнення з метою управління успіхом, мотивацію й стимулювання, реалізацію ідей підтримки педагогів, створення найкращих умов для їх діяльності, Діагностична робота в нашій школі проводиться за допомогою таких методів:
Діагностичні методики, які ми відібрали і якими користуємось, відповідають психолого-педагогічній концепції, складеної з трьох взаємозв'язаних проекторів:
Ці три простори об'єднані однією задачею розвитку особистості учня. Разом з тим, вони не накладаються один на один, не повторюються, а вступають в складні діалектичні стосунки, при цьому кожне з них в процесі праці учителя виступає то передумовою, то засобом, то результатом розвитку. |
На уроках історії як метод формування творчого учня України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це... |
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НА І ЕТАПІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ Створення пакету діагностичних методик для дослідження рівня розвитку творчого потенціалу учнів різних вікових груп |
Інноваційн і технологі ї в практи ці виховної роботи школи Нещодавно на базі нашого навчального закладу відбувся семінар-практикум класних керівників «Запровадження інноваційних та інтерактивних... |
ТЕСТ Мета: виявити схильності учня до того чи іншого роду занять,... Мета: виявити схильності учня до того чи іншого роду занять, рівень творчого розвитку, соціальні здібності |
Як працювати зі здібними і обдарованими дітьми Формування творчої талановитої особистості є основним напрямком роботи творчого вчителя |
Роботи Випишіть Розвиток дивергентного ( творчого ) мислення в подачі навчального матеріалу за блочною системою з використанням методів |
НАКАЗ Постановою Кабінету Міністрів від 08 серпня 2007 р. №1016, та з метою пошуку обдарованої студентської молоді, створення умов для... |
Цільова соціальна програма розвитку дошкільного навчального закладу... Цільова соціальна програма розвитку дошкільного навчального закладу №6 «Білочка» |
Цільова соціальна програма розвитку дошкільного навчального закладу... Цільова соціальна програма розвитку дошкільного навчального закладу №6 «Білочка» |
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України 2004 №5 Формування компетентного вчителя, учня, керівника навчального закладу – приоритетний напрямок модернізації освіти в Україні |