|
|
Скачати 147.7 Kb.
|
|
Випишіть Розвиток дивергентного ( творчого ) мислення в подачі навчального матеріалу за блочною системою з використанням методів ейдотехніки. Міністерство освіти Тема роботи: “Розвиток дивергентного ( творчого )мислення в подачі навчального матеріалу за блочною системою з використанням методів ейдотехніки ”. Виконавець: вчитель початкових класів Тернопільської ЗОШ № 24 Семирозум О. М. Науковий керівник: Николин М. М. Тернопіль, 2010. План Розділ 1. Мислення молодших школярів як психолого – педагогічна проблема.
Розділ 2. Формування мисленнєвих дій та операцій при застосуванні моделі персоніфікованого навчання та методів ейдотехніки. 2.1. Система роботи із розвитку мислення при використанні моделі персоніфікованого навчання та методів ейдотехніки. Висновки Додатки Література Вступ Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси особистості. Саме мислення забезпечує можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину пізнання, відображає істотні зв’язки і відношення між предметами, через відоме веде нас до невідомого. До розумової діяльності людину спонукають здебільшого проблемні ситуації. Що є вихідним моментом мислення. На сучасному етапі розвитку психологічної науки спостерігається величезний інтерес до проблеми творчості і т. зв. дивергентного – творчого мислення та його співвідношення з інтелектуальним потенціалом особистості. Численні дослідження переконливо доводять необхідність розвитку творчих здібностей дітей в умовах шкільного навчання. Особливо ця проблема актуальна для початкової школи, коли закладається підґрунтя для всебічного розвитку школяра та інтенсивно формуються всі психічні процеси і властивості особистості. Мета дослідження Дослідити розвиток творчого мислення молодших школярів при організації навчання учнів в подачі матеріалу за блочною системою, а також використання методів ейдотехніки. Для реалізації мети дослідження необхідно розв’язати наступні завдання
3. Розкрити сутність методики викладання предметів за блочною системою. Під час написання роботи були використані такі методи психолого-педагогічного дослідження аналіз наукової літератури, спостереження, бесіди, експеримент ( який триває). Практичне значення роботи зумовлюється актуальними завданнями удосконалення навчально-виховного процесу початкової ланки освіти. Окрім того, теоретично окреслено та практично втілено систему роботи з розвитку творчого мислення молодших школярів. Розділ 1. Мислення школярів як психолого-педагогічна проблема
Пізнання дійсності починається з відчуттів, сприймань та виникаючих уявлень, але ця чутлива картина світу не дає можливості глибоко і всебічно пізнати його. Зокрема, живе споглядання неспроможне проникнути у складні форми взаємодії явищ, об’єктів, подій, у їх причини та наслідки. Для відображення цих моментів буття необхідний перехід від відчуттів, сприймань до мислення. Відправним моментом мислення є постановка запитань Що це?, Чому так?, З якої причини?, Що робити? Отже, мислення використовує емпіричні знання. Чуттєве пізнання дає матеріал для міркування і є передумовою для вищого ступення відображення світу, що полягає у здійсненні глибинного аналізу, пошуку значущих для індивіда орієнтирів. Мислення є узагальненим відображенням дійсності. Мислення має дійовий, активний і цілеспрямований характер. Мислення нерозривно пов’язане з мовою та мовленням. Мовлення є способом, а мова – засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. З огляду на особливості взаємозв’язку і взаємодії мислення та мовлення, П. Я. Гальперін розглядає формулювання думок уголос. Закріплення думки або судження в слові як один із послідовних етапів формування розумових дій. Так, якщо вчитель пропонує учневі думати вголос, це поліпшує контроль за напрямком думки та вдосконалює її. [2] Особливу роль у процесі взаємодії мислення і мовлення відіграє внутрішнє мовлення. Воно обслуговує думку, сприяє її виникненню і готує до вираження у зовнішньому мовленні. Мислення – це соціально зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі. ( О. В. Брушлінський). На основі специфічних рис мислення можна вирізнити основні функції мислення.
4.Рефлексія розглядається як діяльність суб’єкта, що спрямована на усвідомлення способів і дій його пізнання. Різноманітність мисленнєвих задач зумовлює різноманітність не тільки механізмів, способів, а й видів мислення. У психології прийнято розрізняти види мислення за змістом: наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне мислення, за характером задач: практичне і теоретичне мислення, за ступенем новизни й оригінальності: репродуктивне ( відтворювальне) і творче ( продуктивне) мислення. 2.1. Дивергентне мислення і психолого-педагогічні умови його розвитку Заслуга узагальнення результатів досліджень інтелекту належить Дж. Гілфорду. Він, зокрема, виділив два типи мислення конвергентне ( необхідне для знаходження єдино правильного розв’язання задачі) і дивергентне ( завдяки йому виникають оригінальні думки). Сучасна шкільна система сприяє розвитку в учнів конвергентного мислення і пригнічує задатки дивергентного. Відомо, що Енштейн і Черчілль погано вчилися у школі, але не через недисциплінованість чи неуважність, а через нездатність прямо відповідати на поставленні запитання. Творчі люди , із домінуючим дивергентним мисленням, схильні утворювати нові комбінації із елементів, котрі більшість людей використовують стереотипно.[5] Творче мислення за Дж. Гілфордом, має такі особливості
Творча особистість зможе розгледіти в силуеті гірського хребта риси голови крокодила, знайти два десятки різноманітних застосувань газеті та ін.. До мислитель них компонентів креативності відносять дивергентне – творче ( Дж. Гілфорд), нешаблонне ( Е. де Боно) мислення. Креативність забезпечується емоцією здивування ( Г. Фромм) та глибоко розвиненою пізнавальною активністю. Рівень творчості дітей молодшого шкільного віку, як правило, залежить від тих навичок, яких дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Тому індивідуальні відмінності дітей, які спостерігає вчитель початкових класів вже досить значні. Побіжний погляд на творчість дітей дошкільного віку, порівняно із шкільним, дає всі підстави твердити про значне згасання творчих можливостей школярів по відношенню до дошкільників. Отже, для більшості дітей творчість і творче мислення замінюються шаблонним вивченням навчальних предметів. Дитина високої творчої спрямованості здатна повністю заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів, висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по новому підійти до розв’язання певної проблеми. Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам’яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці. Звичайно, що здатність дитини до творчості поєднана з високим інтелектуальним рівнем, це виняток, рідкісне явище у звичайному шкільному класі. Проте потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Завдання ж учителя – створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного,. Бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть дістати розвитку. Дитина молодшого шкільного віку шукає можливостей для виявлення своєї інтелектуальної енергії, що йде від потреби у творчості. Загалом у дітей цього вік творча потреба реалізується у двох напрямках У розвитку інтересу до пізнання та ігровій діяльності.[8] Інтерес до пізнання в молодшому шкільному віці різнобічний і наче ще лежить на поверхні, не проникаючи глибоко у свідомість дитини і не мотивуючи в цілому навчальну діяльність. Саме творча потреба вимагає від процесу навчання ситуацій, які б стимулювали не лише пам'ять, а й розум. Так, учитель може використовувати на уроках систему запитань, створювати різного роду проблемні ситуації або вносити творчі елементи, завдяки чому учні мають змогу активізувати розумову діяльність, зробити відкриття. Психологічно творчість є потребою людини, адже творча діяльність – це не лише відкриття в певній галузі науки, художні досягнення, певні продукти, що є значущими для суспільства, творчості вимагає повсякденне життя, з його малими і великими проблемами, які людина досить часто мусить вирішувати. Для неї подібне вирішення буде особисто творчим, і суб’єктивно вона переживає його як відкриття, як створення оригінального продукту, як новий підхід до вже відомого. Формування творчої особистості відбувається під впливом умов середовища, в якому проживає людина. Розділ 2. Формування мисленнєвих дій та операцій при застосуванні моделі персоніфікованого навчання та методів ейдотехніки. 2.1. Система роботи із розвитку мислення при використанні моделі персоніфікованого навчання та методів ейдотехніки. Мисленнєвий процес завжди формується у діяльності, взаємодії суб’єкта з навколишнім світом. Мислення актуалізується під впливом мети, в умовах виникнення проблеми. Мета формує мислення як діяльність. Розгортаючись у часі, будучи безперервним, воно виявляє себе у процесуальному плані, оскільки мислить не саме мислення, а суб’єкт з певними спонукальними потребами, інтересами, почуттями. Це означає, що суб’єктом мислення є особистість, і саме це визначає зміст терміна діяльність. “Дитина є носієм свого призначення і нараджується вона із талантом, який необхідно розвивати” ( Ш. О. Амонашвілі). Розвивати творчість – означає виховати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. З перших днів навчання потрібно організувати в класі творче, духовне колективне життя, в якому діяльність кожного учня дарує йому радість активного пізнання. Тому коли запитують, що таке справжній урок, - це перш за все урок, на якому на все і на всіх вистачає часу. З самого початку необхідно вчити дітей думати вголос. Це розвиває потребу в дитини думати, доказувати, мислити при виконані самостійних вправ. Діяльністю класу на уроці керує не тільки вчитель, а й учень. Використання блоків навчальної інформації дозволяє дітям глибоко й свідомо засвоювати теоретичний матеріал на уроці. Блоки використовуються стільки скільки потрібно до повного засвоєння матеріалу. Нова інформація повинна відкластися в свідомості дитини поступово. Для цього потрібне багаторазове повторення з інтервалом 9 год. – 12 год. – 24 год. – 2 тижні. Така властивість людської пам’яті. Висока організація кожного етапу уроку, дружня робота класу створюють резерв часу, можливість виконувати великий об’єм вправ. Блоки навчальної інформації створюються на основі поєднання близького і однорідного матеріалу підручника, поступове проходження важких тем програми шляхом приближення їх до вивченого в даний момент. Узагальнюючий характер блоку дає можливість, з однієї сторони, після першого введення в тему організувати на уроці багаторазове повторення за принципом від загального до конкретного і навпаки ( в різних ситуаціях практичної діяльності), з іншої сторони – одночасно готувати дітей до сприйняття майбутніх очікуваних труднощів з уроку в урок. Вивчення важких тем діляться на три послідовні етапи: від простого до складного, зі всіма необхідними переходами, обов’язково до вироблення навички практичних дій.[6] На першому етапі ( урок розбору навчальної інформації ) відбувається ознайомлення з новими поняттями, розкриття теми з використанням схем, опорних слів, виконуються практичні вправи з коментуванням. Другий етап ( уроки фронтального опрацювання матеріалу ) включає уточнення понять і узагальнення матеріалу по темі, яка вивчається. Діти свідомо орієнтуються в блоці навчальної інформації, оволодівають доказами, виконують практичні вправи самостійно, іноді з допомогою вчителя. На третьому етапі ( Уроки індивідуального опрацювання матеріалу, уроки між предметного опрацювання матеріалу та заліки) вчитель складає програми для дітей за типами компетентностей ( талантами). На цьому етапі кожна дитина отримує посильне, доступне завдання ( але не нижче вимог програми). У 2 – А класі застосовується комбінована технологія викладання предметів, що передбачає вивчення навчального матеріалу поетапно на заняттях таких видів: УРМ ( урок розбору матеріалу)
Кожен тип уроку має свою структуру. УРМ ( урок розбору матеріалу, або урок розбору блоку навчальної інформації) проводиться за такими структурними компонентами:
УФО ( урок фронтального опрацювання )
УІО ( урок індивідуального опрацювання ) ( Самостійна робота кожного учня за рівнем засвоєння програмового матеріалу) Рівневі засвоєння освіти реалізуються шляхом застосування в освітньому процесі навчально-виховних завдань 3-ох рівнів: “С “(репродуктивний); “ В “(частково-пошуковий); “А” ( творчий).[3] На уроках розбору матеріалу, а також на уроках фронтального опрацювання матеріалу використовуються методи ейдотехніки для кращого запам’ятовування навчальної інформації. На уроках української мови значне місце відводиться роботі з листівками ( набір листівок є одним з найкращих тренажерів для розвитку уяви. Творчого мислення та, звичайно пам’яті). Існує багато різноманітних вправ з цим тренажером. Щоб легко вивчити напам’ять вірші використовуємо метод піктограм, за допомогою уяви, кін естетичної пам’яті. Для дітей другого класу найбільшою складністю є вивчення таблички множення . методика школи ейдотехніки дозволяє вивчити табличку швидко і без напруги. Основними властивостями цієї методики є те, що дітям подобається складати розповіді за малюнками і знаходити цифри в них. При вивченні таблиці множення домовляємось, що множники будуть постійними образами, які не змінюються. Вони і будуть головними героями казок. А так як при перестановці множників добуток не змінюється, то складена казка і малюнок будуть однакові.[9] Є ряд інших та цікавих методик, які використовуються при вивченні навчальних предметів. Висновок У даній роботі приділено значну увагу розвитку дивергентного мислення молодших школярів при організації навчального процесу за комбінованою технологією викладання предметів з використанням методів ейдотехніки. Описані процесуальні та змістово – операційні компоненти мислення та обґрунтовані етапи й умови формування мисленнєвих дій та операцій. Виявлено рівні оволодіння загальними уміннями та навичками дітей в процесі засвоєння навчальної інформації. Розроблено блоки навчальної інформації, відповідно до змісту матеріалу, які створюються на основі поєднання близького і однорідного матеріалу підручника, поступове проходження важких тем програми шляхом приближення їх до вивченого в даний момент. Вивчення навчального матеріалу відбувається на уроках за відповідною структурою. До кожного виду та етапу уроку підбираються система вправ та завдань, які максимально забезпечують засвоєння навчальної інформації, а також розвиток творчого мислення у дітей. Застосування методів ейдотехніки дає можливість всебічного розвитку дитини, створення ситуації успіху завдяки впевненості в собі та в своїх можливостях. За результатами навчальних досягнень учнів у 2 – му А класі виявлено три динамічні групи дітей у засвоєнні змісту навчального матеріалу: “С “(репродуктивний); “ В “(частково-пошуковий); “А” ( творчий). Враховуючи таку систему організації навчального процесу, доцільно враховувати ті вподобання ( таланти дитини), які необхідно розвивати якнайширше, а також створювати всі необхідні умови для самостійного та свідомого вибору завдань та вправ. Весь зміст уроків передбачає розвиток інтелектуально – творчих здібностей. Впровадження такого підходу до організації навчально – виховного процесу дає змогу будувати демократичний характер взаємин між учителем та учнем, учнем – учнем,пріоритет індивідуальності, самоцінності, самобутності дитини як активного носія суб’єктивного досвіду. Література
|
|
Урок геометрії у 7 класі Тема уроку Обладнання: таблиця, рисунки до задач; роздатковий матеріал для парної роботи, групової роботи, тестової самостійної роботи, подачі... |
Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної... |
|
План-конспект уроку на тему Тема. Програми-браузери. Правила роботи та налагодження Мета. Познайомити учнів із принципом роботи програми-браузера, правилами роботи з ним, навчити користуватися браузерами, розповісти... |
Планування роботи Аналіз роботи кафедри за 2012 – 2013 навчальний рік. Затвердження плану роботи кафедри на 2013-2014 н р |
|
Планування виховної роботи класного керівника Основним документом класного керiвника є план виховної роботи. Вiн вiдображає змiст, форми та методи виховної роботи |
УРОК № Тема. Розмічальні роботи. Шаблони та кондуктори. Мета. Ознайомити... Мета. Ознайомити учнів з прийомами роботи з шаблонами, навчити виконувати якісні розмічальні роботи; виховання працелюбності, дбайливого... |
|
Ажаман Л. В. Миколаєнко А.Є. Технологія обробки тонкого листового металу Посібник містить матеріал про особливості з тонкого листового металу: підготовку інструментів до роботи, прийоми роботи із інструментом... |
Тема: Етапи роботи з ЕККА Мета: познайомити учнів із основними принципами підготовки до роботи ЕККА та основними етапами роботи з ЕККА |
|
План роботи відділу організаційно-методичної та інформаційно-бібліографічної... Переглянути і відібрати документи для занесення до СКС. Розписувати періодику, збірники, анотувати для поповнення СКС |
Використання інтерактивних технологій у методичній роботі Слід зазначити, що інтеграція традиційних та інтерактивних методів значно підвищує ефективність методичної роботи. Інтерактивні... |