РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НА І ЕТАПІ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ
„КРЕАТИВНА ОСВІТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ”
І. Основні пріоритети:
Визначення складників, які характеризують творчий потенціал особистості.
Створення пакету діагностичних методик для дослідження рівня розвитку творчого потенціалу учнів різних вікових груп.
Моніторинг якості навчання та розвитку творчої компетентності школяра.
Запровадження гнучких моделей організації креативного навчально-виховного процесу відповідно до здібностей та нахилів учнів.
Науково-методичне забезпечення реалізації профільного навчання.
Використання інноваційних, продуктивних навчальних технологій з метою стимулювання креативності учнів.
Упровадження інформаційних технологій, активізація самостійної роботи школярів.
Формування позитивної мотивації до навчання та вибору майбутньої професії.
Допомога учням в оволодінні стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості.
Розвиток інноваційного потенціалу інтелектуально обдарованих дітей.
10. Включення в освітній та інформаційний простір дітей з особливими потребами.
11. Зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров’я молоді, запровадження креативних виховних технологій.
12. Організаційне-педагогічне забезпечення рівного доступу до якісної освіти.
13. Орієнтація педагогічних кадрів на використання інноваційних технологій і реалізацію завдань креативної освіти
ІІ.Спрямувати роботу психологічної служби на:
створення цілісної системи психолого-педагогічного супроводу особистості учня на всіх етапах його розвитку;
систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу учнів та динаміки їх психічного розвитку в процесі навчання;
створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості та успішного навчання;
створення соціально-психологічних умов для надання допомоги учням, які мають проблеми у навчанні та психологічному розвитку;
всебічну підтримку стандартизації і профілізації освіти;
забезпечення класних керівників, вчителів даними психолого-педагогічних досліджень особистості учнів, рекомендаціями щодо стратегії і тактики педагогічних впливів на них;
удосконалення системи моніторингових психологічних досліджень.
ІІІ. Наукове-методичне забезпечення розвитку творчої компетентності учнів
Виділені головні стратегії розвитку творчої компетентності учнів:
прискорення (інтенсивні курси навчання за диференційованими програмами, спецкурси, факультативи, літні та зимові табори);
поглиблення (поглиблене, профільне вивчення предметів);
збагачення (якісно новий зміст навчання з виходом за рамки програми міжпредметні зв’язки, навчання різноманітних засобів і прийомів роботи, залучення до участі у дослідницьких проектах, використання інтелектуальних тренінгів);
проблематизація (оригінальні пояснення, пошук нового змісту та альтернативних інтерпретацій, наявність самостійних навчальних, тренінгових позанавчальних програм).
Індивідуальний підхід щодо розвитку творчої компетентності учнів передбачає: різні рівні подачі нового матеріалу; регулювання швидкості подачі нового матеріалу, використання чотирирівневих завдань за ступенем складності та самостійного вибору учнем свого рівня; комп’ютерне тестування індивідуальних можливостей дітей; подача навчального матеріалу і завдань у двох видах: з використанням опорних схем і з урахуванням провідного типу мислення учнів.
IV. ЗМІСТ РОБОТИ НА І ЕТАПІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ „КРЕАТИВНА ОСВІТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ”
КЕРІВНИКАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ РЕКОМЕНДУВАТИ:
Сформулювати проблему, над якою буде працювати навчальний заклад протягом навчального року. Розробити етапи роботи над проблемою відповідно до рекомендацій ДОІППО.
Визначити основні напрямки роботи над проблемою, створити творчу групу з реалізації завдань обласної і шкільної проблеми.
Забезпечити розвиток навчального закладу як відкритої креативної соціально-педагогічної системи, визначити стратегію і тактику розвитку закладу відповідно до нових соціокультурних умов та сучасної гуманістично зорієнтованої парадигми освіти. Розпочати роботу над обґрунтуванням моделі креативного навчального закладу.
Сприяти впровадженню моделі державно-громадського управління школою на засадах відкритості, демократизму, поширенню впливу громадської думки на прийняття управлінських рішень .
Формувати у вчителів нове педагогічне мислення, готовність до сприйняття і використання в роботі компетентнісного підходу до викладання основ наук, продуктивних, особистісно розвивальних освітніх технологій, сучасних педагогічних ідей, перспективного педагогічного досвіду.
Підвищувати рівень управлінської культури, використовуючи людиноцентристську, партнерську етику управління, рівноправний стиль відносин. Спрямовувати взаємовідносини між всіма учасниками педагогічного процесу на гуманні позиції, взаємоповагу, доброзичливість, взаєморозуміння.
Відбирати найбільш ефективні форми аналітичної діяльності, здійснювати управління якістю освіти на основі нових технологій та освітнього моніторингу.
Забезпечити методичний супровід стандартизації базової і повної загальної середньої освіти, допрофільного навчання в основній школі, профільного навчання в старшій школі.
Створити умови для безперервного зростання рівня педагогічної майстерності вчителів, їх самоосвітньої діяльності, участі в інноваціях, експериментах, творчих пошуках, сприяти підвищенню іміджелогічної культури вчителя.
Визначити рівень готовності (теоретичний і практичний) членів педагогічного колективу для вирішення обраної проблеми через анкетування, тестування, засідання ШПМК та інші методичні заходи.
ШКІЛЬНИМ МЕТОДИЧНИМ ОБ’ЄДНАННЯМ РЕКОМЕНДУВАТИ:
На засіданнях ШПМК розглянути теоретичні положення впровадження креативної освіти для розвитку інноваційної особистості:
поняття сучасна креативна, інноваційна особистість;
складники творчої компетентності особистості;
теорію психологічного супроводу розвитку особистості;
теоретичні основи інноваційних технологій продуктивного навчання;
методики впровадження інформаційних технологій навчання
Глибоко вивчити зміст нових навчальних програм з метою побудови навчального процесу на якісно новому рівні на основі компетентнісного підходу до навчання учнів, упровадження продуктивних технологій навчання.
Ґрунтовно проаналізувати роботу вчителів-предметників за роки роботи над попередньою науково-методичною проблемою області.
Провести діагностику рівня теоретичних і психологічних знань з питань готовності до реалізації нової проблеми.
Провести всебічний аналіз результатів освітнього процесу з предмета, забезпечення вчителями досягнення всіма учнями рівня державного стандарту освіти, створення умов для навчання на академічному і профільному рівнях учням з високими навчальними можливостями.
Спрямувати роботу ШПМК на підвищення якості навченості учнів на основі проблемного аналізу даних моніторингових досліджень рівня предметної підготовки, результатів ДПА і ЗНО, через технологізацію навчального процесу і впровадження компетентнісного підходу до навчання.
Провести експертизу нових додаткових навчальних курсів і програм, освітніх технологій і методик, які використовують учителі.
Підготувати рекомендації на допомогу учням і батькам для найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, організації домашньої самостійної роботи, дотримання режиму праці та відпочинку.
Працювати над питаннями психолого-педагогічного супроводу навчання і розвитку учнів, збереження психічного і фізичного здоров’я учнів.
Підготувати і проаналізувати відкриті уроки, заняття, які демонструють реалізацію креативного підходу до навчання, нестандартні форми і методи навчання, володіння продуктивними технологіями, спрямованими на розвиток особистості учня.
Спланувати систему внутрішньошкільних семінарів - практикумів:
для молодих і малодосвідчених вчителів;
методики викладання окремих тем програми;
розв’язування олімпіадних завдань;
технологій підготовки учнів до ДПА та незалежного зовнішнього тестування;
організації роботи з обдарованими учнями.
13. Проаналізувати результати І, ІІ, ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, участі учнів школи в районних, міських, обласних інтелектуальних конкурсах, конкурсах-захистах учнівських науково-дослідницьких робіт НЦ «Мала академія наук України». Спланувати роботу з обдарованими учнями, передбачити заняття „Школи олімпійського резерву”. Підготувати збірку творчих робіт учнів.
14. Організувати участь вчителів школи в професійних конкурсах: „Учитель року”, „Молодий вчитель – кращий за професією”, „Урок року” тощо.
УЧИТЕЛЯМ-ПРЕДМЕТНИКАМ РЕКОМЕНДУВАТИ:
Опрацювати Концепцію профільного навчання в старшій школі (нова редакція), нові навчальні програми, рекомендації МОНСМ України щодо викладання предмета у 2010/2011 навчальному році, ДОІППО, міського Інноваційно-методичного центру з відповідних питань.
Ознайомитись з теорією розвитку креативної, інноваційної особистості, компетентнісного підходу до навчання учнів, продуктивними технологіями навчання, сприйняти необхідність їх впровадження. Використовувати в навчальному процесі нові технології продуктивного навчання, інтерактивні техніки спрямовані на розвиток особистості учня, підвищення ефективності і якості освіти.
Скласти творчу програму науково-методичної роботи на 2010/2011 навчальний рік. Підготувати методичні матеріали для публікації у збірки ШМО.
Організувати системну підготовку учнів до І, ІІ, ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів творчих робіт.
Активно стимулювати учнів до самостійної діяльності, яка забезпечує учневі самоосвіту, саморозвиток, самовираження в ході оволодіння знаннями.
Скласти індивідуальні плани подолання недоліків, виявлених результатами вхідних діагностичних контрольних робіт, продовжити моніторингові відстеження якості навченості учнів з наступним аналізом результатів та їх використанням для корекції навчального процесу.
Забезпечити контроль і оцінку не тільки результату, а головним чином процесу учіння.
Виявляти та оцінювати способи навчальної діяльності, якими користуються учні самостійно, стійко, продуктивно.
Належну увагу приділяти виконанню завдань розвиваючого, творчого, дослідницького характеру.
Реалізовувати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, передбачені державними стандартами освіти, об’єктивно оцінювати навчальні досягнення учнів.
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ СЕМІНАРІВ
Обдарованість: психолого-педагогічні погляди на визначення здібностей та обдарованості.
Психологічні основи організації креативної інноваційної діяльності педагога.
Сучасний учитель. Погляд із середини (психологічний практикум)
Я–творча особистість. Створення моделі професійного самовдосконалення (теоретично-практичний семінар)
Орієнтовна тематика науково-теоретичної конференції
“Психолого-педагогічні засади впровадження креативної освіти. Креативний навчально-виховний процес як засіб розвитку інноваційної особистості”.
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ПЕДАГОГІЧНИХ РАД:
Роль шкільної бібліотеки у формуванні інформаційної компетентності особистості. (ж-л „Управління школою , № 10, 2010 р., Харків, «Основа”).
Робота педагогічного колективу щодо використання засобів навчання нового покоління як складової креативного навчального середовища. (ж-л „Управління школою , № 8, 2010 р., Харків, «Основа”).
Задачі педагогічного колективу щодо створення моделі креативного навчального середовища. (ж-л „Управління школою , № 7, 2010 р., Харків, «Основа”).
Робота методичних структур закладу щодо організаційно-методичного забезпечення впровадження креативної освіти, підвищення якості навченості учнів через упровадження сучасних креативних навчальних технологій, об’єктивної оцінки знань школярів і даних моніторингових досліджень рівня знань та розвитку творчих компетенцій учнів у контексті підготовки випускників школи до ЗНО. (ж-л „Управління школою , № 6, 2010 р., Харків, «Основа”).
|