|
Скачати 1.53 Mb.
|
1. Попередні випробування. Систематичному ходу аналізу будь-якої суміші катіонів повинні передувати попередні дослідження. Якщо відомо, що в розчині містяться тільки катіони III аналітичної групи, необхідно звернути увагу на забарвлення, розчину. У випадку рожевого забарвлення розчину можна зробити попередній висновок про присутність в розчині іонів Со2+, зеленого - ioнів Nі2+, блакитного іонів Сu2+. Якщо розчин безбарвний, то жоден із названих іонів в розчині присутнім не може бути. І). Виявлення іонівCu2+ До 3-4 крапель розчину добавляють надлишок NH4ОН. Темно-синє забарвлення вказує на присутність іонів Сu2+. 2). Виявлення іонів Со2+. До 3-4 крапель розчину добавляють 2-3 краплі оцтової кислоти, 3-4 краплі насиченого розчину NН4SСN і 0,5 мл (10 крапель) амілового спирту. В присутності іонів Со2+ верхній шар амілового спирту забарвлюється в синій колір. 3). Виявлення іонів Нg2+. На блискучу мідну пластинку наносять 1 краплю розчину, що досліджується і дають постояти. Поява на пластинці темної плями свідчить про присутність в розчині іонів Нg2+. Після попередніх випробувань приступають до систематичного ходу аналізу суміші катіонів. Систематичний хід аналізу виконується в окремій порції розчину. Схема систематичного ходу аналізу суміші катіонів III аналітичної групи І). Відокремлення іонів Нg2+ і Си2+ у вигляді сульфідів. До 10-15 крапель розчину в пробірці прибавляють 5-7 крапель 2 н. H2SO4 та 2-3 мл 2 н. Na2S2O3 і нагрівають до кипіння: Осад 1 Розчин 1 НgS, Сu2S, S Со2+ Ni2+ [Cd(S2O3)2]2-, Zn2+-іони Осад 1 відокремлюють центрифугуванням. 2). Відокремлення осаду НgS. Осад 1 переносять у фарфорову чашку, добавляють 3 н НNO3 і нагрівають до кипіння. В розчин переходять іони Сu2+, в осаді залишається НgS, який відокремлюють центрифугуванням. Осад 2 Розчин 2 НgS, S Сu2+-іони 3). Виявлення іонів Нg2+. Осад 2 переносять у фарфорову чашку, добавляють суміш 2 н. НС1 і 3%-ний розчин Н2О2 і нагрівають до кипіння. В розчин переходять іони ртуті у вигляді [НgСl4,]2-, які виявляють за допомогою розчину SnС12. Поява білого осаду Нg2Cl2, який в часі темніє, свідчить про присутність іонів Нg2+. Розчин 3 [HgCl4]2- 4). Виявлення іонів Си2+. 2-3 краплі розчину 2 в пробірці обробляють розчином NH4OH до лужної реакції. Поява інтенсивно синього забарвлення свідчить про присутність іонів Сu2+ в розчині. Розчин 4 [Сu(NH3)4]2+-іони 5). Відокремлення іонів цинку від іонів Сd2+ Nі2+ Со2+ Розчин 1 нагрівають до кипіння і кип’ятять до повного видалення сірководню Н2S. Повноту видалення Н2S перевіряють за допомогою фільтрувального паперу, змоченого розчином Рb(NO3)2 і у відсутності Н2S змочений папір неповинен чорніти. Потім до розчину додають 6 н. розчин NaOH до лужної реакції і нагрівають. В осад випадають гідроксиди Со(ОН)2, Nі(ОН)2, Cd(ОН)2, а в розчині залишаються іони цинку у вигляді [Zn(ОН)4]2- іонів. Осад 3 Розчин 5 Со(ОН)2, Ni(ОН)2, Сd(ОН)2 [Zn(ОН)4]2--іони 6). Переведення в розчин осаду 3. Осад 3 розчиняють в 2 н. розчині НСl Розчин 6 Сd2+ , Nі2+, Со2+ 7). Виявлення іонів Сd2+ Nі2+ Со2+ Розчин 6 ділять на З частини (порції) і в одній порції виявляють іони Со2+ в другій - іони Nі2+ , в третій - іони Сd2+ а) Виявлення іонів Со2+ До 3-4 крапель розчину 6 добавляють 2-З краплі 2 н. розчину оцтової кислоти і 5-6 крапель 6 н.розчину КNО2. В присутності Со2+-іонів випадає жовтий осад К2Na[Со(NO2)6]. Іони Со2+ можна виявити і за допомогою амоній тіоціанату NН4SCN. Для цього до 3-5 крапель розчину 6 добавляють 3-5 крапель насиченого розчину NН4SCN, 0,5 мл амілового спирту. Забарвлення верхнього шару амілового спирту в синій колір говорить про присутність іонів Со2+ в розчині. б) Виявлення іонів Nі2+ До другої частини розчину 6 додають NН4ОН до лужної реакції і 2-3 краплі спиртового розчину диметилглioксиму. В присутності іонів Nі2+ утворюється ярко-червоний осад. в) Виявлення іонів Сd2+ Третю порцію розчину 6 ділять ще на 2 частини і до однієї порції додають розчин К[ВіІ4], в присутності іонів утворюється чорний осад ВіІ3. А другу порцію розбавляють в 4-5 разів дистильованою водою і додають сірководневу воду. Поява жовтого осаду свідчить про наявність іонів Сd2+ в розчині. г) Виявлення іонів Zп2+. Розчин 5 підкислюють 2 н. розчином оцтової кислоти до кислої реакції і добавляють розчин К4[Fе(CN)6]. Поява білого осаду свідчить про присутність іонів Zn2+. ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ НЕОРГАНІЧНИХ АНІОНІВ На відміну від катіонів аніони не заважають виявленню один одного. Тому для виявлення аніонів використовують в основному дробні реакції. Реакції розділення застосовують лише тоді, коли виявленню одного аніона заважають інші. Аніони поділяють на групи. Найпоширенішою є класифікація, що базується на різній розчинності солей барію та срібла у воді та кислотах. До першої групи відносять аніони солі барію яких погано розчинні у воді: SO42-, CO32-, PO43- та інші. До другої групи відносять аніони, солі срібла яких є малорозчинними у воді та розведеній азотній кислоті: Cl-, Br-, I-. До третьої групи аніонів відносять іони, які утворюють з іонами барію та срібла легко розчинні солі: NO3- та інші. Тому не мають групового реагенту. Реакції аніонів I аналітичної групи Реакції сульфат-іонів SО42- 1. Дія розчинів солей барію: ВаСl2 або Ва(NОз). Сульфат-іони SО42- при взаємодії з іонами Ва2+ утворюють осад барій сульфату білого кольору: Осад ВаSО4 не розчиняється в кислотах і лугах. 2. Дія розчинів солей стронцію: SrСl3 або Sr(NОз)2. Сульфат-іони утворюють з іонами Sr2+ білий осад стронцій сульфату SrSО4, який подібно до осаду ВаSО4 не розчиняється в сильних кислотах та лугах: 3. Дія свинець нітрату Pb(NО3)2 Сульфат-іони утворюють з іонами свинцю Рb2+ білий осад свинець сульфату РbSО4: Осад РbSО4 розчиняється в лугах, амоній ацетаті та амоній тартраті внаслідок утворення стійких комплексів свинцю. Реакції карбонат-іонів СО32- Дія солей барію ВаСl2 або Ва(NОз)2. Іони Ва2+ осаджують іони СО32- у вигляді білого осаду ВаСО3: Осад ВаСОз розчиняється в оцтовій кислоті СНзСООН і в розведених cильних кислотах. Дія розведених сильних кислот. При дії кислот карбонат-іони утворюють нестійку карбонатну кислоту, яка розкладається з виділенням бульбашок вуглекислого газу (діоксиду вуглецю) СО2: При пропусканні СО2 через вапняну або баритову воду утворюється білий осад карбонатів кальцію СаСО3 чи ВаСО3: Реакції заважають тіосульфат S2О32- і сульфіт SО32- - іони, які при дії мінеральних кислот виділяють сірчистий газ, який при поглинанні у вапняну чи баритову воду також утворює білий осад: Тому спочатку виявляють присутність іонів сульфіту і тіосульфату. Якщо ці іони присутні в розчині, то перед виявленням карбонат-іонів їх окиснюють у сульфат-іони пероксидом водню Н2О2: Переконавшись, що сульфіт і тіосульфат-іони окиснені повністю, виявляють карбонат-іони дією кислот. Дія срібло нітрату АgNО3. Іони срібла Аg+ осаджують білий осад срібло карбонату АgСО3: Осад Аg2СО3 при нагріванні, а також при надлишку АgNOз, переходить в осад коричневого кольору внаслідок утворення коричневого осаду срібло оксиду: Реакції фосфат-іонів РО43- Дія солей барію ВаСl2 або Ва(NОз)2. Іони Ва2+ осаджують фосфат-іони в нейтральному розчині з утворенням білого осаду ВаНРO4, в лужному середовищі випадає білий осад Ва3(РО4)2: Осади ВаНРО4 і Ва3(РО4)2 розчиняються в оцтовій і мінеральних кислотах: Реакції аніонів II аналітичної групи До складу II аналітичної групи відносяться Сl-, Вr-, І-, S2-, SCN-, [Fе(CN)6]4-, [Fе(СN)6]3- та інші аніони. Утворені ними солі з іонами срібла Аg+ не розчиняються в розведеній азотній кислоті НNOз. На відміну від аніонів II групи, аніони III групи, а також аніони SО42- і F- утворюють з іонами Аg+ розчинні у воді солі. Решта аніонів I групи утворює з іонами Аg+ малорозчинні у воді солі, які добре розчинні в розведеній НNО3. Тому груповим реагентом на аніони II аналітичної групи є АgNO3 в присутності розведеної азотної кислоти. Оскільки іони S2- окиснюються азотною кислотою до вільної сірки або навіть і до іонів SО42-, то азотну кислоту слід добавляти не до розчину, що аналізується, а до розчину АgNО3. Солі іонів барію з аніонами II аналітичної групи розчинні у воді, тому аніони II групи не осаджуються іонами Ва2+. У водних розчинах аніони II групи, за винятком [Fе(CN)6]4-, [Fе(СN)6]3--іонів, безбарвні. Реакції хлорид-аніонів Сl- Дія срібла нітрату АgNO3. Іони Аg+ осаджують Сl-іони у вигляді білого сирнистого осаду АgСl: Осад не розчиняється в розведеній НNО3, але розчиняється в розчинах NH4OH, (NH4)2СО3, Nа2S2О3, КСN Дія ртуті (І) і свинець нітрату Нg2(NО3)2, Рb(NО3)2 Іони Нg22+ і Рb2+ утворюють білі осади Нg2Сl2 і РbСl2. Осади не розчиняються в розведеній НNО3, NH4OH, але розчинність РbС12 значно збільшується при підвищенні температури розчину. Дія окисників. Вільний хлор Сl2 є дуже сильним окисником, стандартний окисно-відновний потенціал пари Сl2/2Сl- {Сl2/2Сl-=1,36B} досить високий і окиснити Сl- іони можна тільки за допомогою окисника, для якого величина стандартного окисно-відновного потенціалу буде вища за +1,36 В. Такою системою може бути МnО4-/Мn2+ для якої {МnО4-/Мn2+=1,51B} 10Сl-+2МnО4-+16Н+5Сl2+2Мn2++8Н2О. Не дивлячись на те, що приведена реакція супроводжується знебарвленням реагенту МпО4--іона, для виявлення іонів С1- вона практично не використовується. Реакції бромід-іонів Вr- Іон Вr--аніон бромидної кислоти НВr, яка є розчином бромистого водню у воді. Подібно до НСl, НВr є сильною кислотою. Серед солей бромоводневої кислоти (бромідів) нерозчинними у воді є лише АgВr, Нg2Вr2 та РbВг2. За своїми властивостями броміди дуже близькі до хлоридів і відрізняються від них меншою розчинністю АgВr, Нg2Вr2, РbВr2, меншою величиною стандартного окисно-відновного потенціалу пари Вr2/2Вr- (E°Br2/2Br-=+1,07В проти Е°Cl2/2Cl-=+1,36В} та деякими іншими характеристиками. Дія срібла нітрату АgNO3 Іони Аg+ осаджують з бромідних розчинів жовтуватий осад АgВr: Осад АgВr не розчиняється в розведеній НNO3, слабо розчиняється у водному розчині аміаку і розчиняється в розчинах Na2S2O3 i KCN Срібло бромід легко відновлюється до металічного срібла при дії на осад порошкоподібного цинку в присутності води або 2 н розчину Н2SО4. При цьому Вr--іони переходять в розчин, де і можуть бути виявлені. Дія окисників: а) Всі окисники, які окиснюють хлорид-іони до вільного хлору (КМnО4, РbО2, МnО(ОН)2, К2Сг2О7), окиснюють також і бромід-іони до вільного брому: б) Дія хлорної води або гіпохлориту натрію NaClO. Хлорна вода та гіпохлорит-іони СlO- виділяють з кислих розчинів бромідів вільний бром, який екстрагується органічними розчинниками (СНС13, СС14, С6Н6), забарвлюючи їх в помаранчевий колір. Надлишок хлору окиснює вільний бром з утворенням бромхлориду ВrСl жовтого кольору: |
ПОСТАНОВА від 19 грудня 2006 р. N 1757 Київ Про затвердження Положення... Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Департамент професійно-технічної освіти Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської |
Міністерство освіти і науки України Національна академія наук України Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 07. 06. 2000 N 773 (773/2000),... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 02. 09. 2008 N 802 ( z0892-08 ) Про |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 24. 01. 2008 N 33 "Про затвердження Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання... |
«Загальні і спеціальні здібності» Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецька обласна державна адміністрація Управління освіти і науки |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27. 12. 2007 за... |