«Загальні і спеціальні здібності»
|
|
Скачати 229.92 Kb.
|
 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецька обласна державна адміністрація Управління освіти і науки Донецький професійний ліцей харчової та переробної промисловості ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ з теоретичного курсу предмет: «ПСИХОЛОГІЯ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ» Тема: «Загальні і спеціальні здібності» /для самостійного опрацювання учнями теми «Інтереси і захоплення. Здібності»/ Автор-укладач: Блеч Т.Г. м. Донецьк 2013р Донецький професійний ліцей харчової та переробної промисловості Розглянуто та схвалено на засіданні Методичної комісії ДПЛ ХПП протокол № ____від________2013р. Розглянуто та схвалено на засіданні Методичної комісії НМЦ ПТО протокол № ____від________2013р. ЗМІСТ Передмова……………………………………………………………………3 Розділ 1. Задатки і здібності як генетичний аспект особистості 1. Походження здібностей…………………………………………………..4 2. Розвиток здібностей……………………………………………………....4-7 3. Види здібностей…………………………………………………………...7-8 4. Спеціальні здібності……………………………………………………....8-11 5. Генетичний аспект особистості від задатків до здібностей……………11-13 Розділ 2. Практична частина Література ПЕРЕДМОВА У даному збірнику (інформаційному матеріалі) висвітлено всі головні аспекти з теми «Загальні і спеціальні здібності» (теоретичного курсу предмета «Психологія роботи з людьми») в обсязі, необхідному для підготовки сучасних фахівців (робітників) які працюють у сфері «людина-людина». Викладення навчального матеріалу має проблемно-дослідницький характер, що дає учню змогу не лише розширити свої уявлення про психологічну науку, а й активізувати свою пізнавальну діяльність 3 Задатки і здібності як генетичний аспект особистості 1. Походження здібностей Одне із самих складних питань: вроджені здібності, чи вони формуються в процесі онтогенезу? "Уроджений", "природжений" звичайно розуміються в змісті "отриманий від природи", "переданий у спадщину"; але з наукової точки зору це не строго, і надається перевагу терміну "спадковий". Відповіді на поставлене питання дуже суперечливі, часто протилежні. І на користь кожної альтернативи приводяться свої докази. Основні з них такі: звичайно рахується, що доказом уродженості здібностей служить їхній ранній прояв у дитини; так, у Моцарта здібності виявилися з трьох, у Гайдна - з чотирьох років; про уродженість здібностей стверджують також на основі повторення їх у нащадків видатних людей; часто приводяться приклади обдарованих сімей і навіть цілих династій: Бахів, Дарвінів і ін. Для обговорення питань про те, яка велика роль генотипічних передумов здібностей і наскільки успіх у їхньому розвитку залежить від спадкових задатків, потрібно роздивитися протилежні факти, що показують дію зовнішніх умов, а також виховання і навчання. Отже, існують природні передумови здібностей - їх задатки. Але наскільки проявляться задатки, залежить від умов індивідуального розвитку. За результатами цього розвитку неможливо сказати, який був внесок задатку; засобів визначення міри участі генотипічного чинника поки теж немає. Становлення і розвиток здібностей, певне, пов'язане з проходженням дитини через різноманітні сенситивні періоди з можливим научанням у ці періоди по типу фіксування. Невід'ємний компонент здібностей - підвищена мотивація, що забезпечує інтенсивну й одночасно "природно" організовану діяльність, необхідну для розвитку здібностей. Несприятливі умови для розвитку здібностей можуть бути різноманітні - і буденне середовище, і несприятливі загальні умови виховання, і неправильне поводження з мотивацією. 2. Розвиток здібностей Дуже гостро стоїть проблема виявлення механізмів формування і розвитку здібностей. Тонкі механізми цього ще не відомі, але деякі дані є. Насамперед це - дані про сенситивні періоди формування функцій. Стосовно 4 спеціальних здібностей можна припустити, що їхні функціональні структури теж мають свої сенситивні періоди. Ще одне питання, безпосередньо пов'язане із розвитком здібностей, - особливості мотивації. Обдаровані діти виявляють сильну тягу до занять тієї діяльності, до якої вони спроможні, і можуть день у день годинами займатися нею, не стомлюючись і як би зовсім не напружуючись. Для них це - одночасно праця і гра. Навколо цих занять концентруються усі їхні інтереси. Важко визначити, як тут пов'язані високі досягнення й емоційна захопленість, що тут причина і наслідок. Певне, обидва чинники взаємозалежні і взаємо підсилюються. Обдарованість – це значне в порівнянні з віковими нормами випередження в розумовому розвитку або виключному розвитку спеціальним здібностей (музичних, художніх, спортивних та інш.). Обдарованість дітей може бути встановлена та вивчена тільки у процесі навчання та виховання, в ході виконання дитиною будь-якої змістовної діяльності. Прояв розумової обдарованості у дитини пов’язаний з надзвичайними можливостями дитячих років життя. Треба мати на увазі, що в ранні дошкільні роки швидкий розумовий розвиток відбувається у всіх дітей, що є важливим внеском дитячих років у становленні інтелекту. СФЕРИ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ 1. Інтелектуальна сфера Обдарована дитина відрізняється гарною пам'яттю, мисленням, допитливістю, добре розв'язує різні задачі, зв'язно викладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань. 2. Сфера академічних досягнень Це успіхи дитини з читання, математики, природознавства та інших навчальних предметів. 3. Творчість (креативність) Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї. 4. Спілкування Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії. 5 5. Сфера художньої діяльності Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику. 6. Рухова сфера Тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку основних рухових навичок. Ознаки обдарованої дитини - Висока допитливість - Багата уява - Високі естетичні смаки - Вибирає складні завдання - Критичне мислення - Висока швидкість мислення - Великий словниковий запас - Значний обсяг знань Соціальні особливості обдарованої дитини - Повага до людей - Терпимість до недоліків інших - Готовність ділитися з іншими своїми речами - Здатність до співчуття - Адекватна самооцінка - Схильність до самоаналізу - Нормальне сприйняття критики - Наполегливість у роботі - Потреба у досягненні успіхів - Незалежність у мисленні - Упевненість Принципи роботи з обдарованими дітьми в родині - Займайтеся з дитиною з раннього віку - Заняття повинні мати вигляд спільної гри - Постійно знаходьте і використовуйте нові завдання 6 - Відчувайте настрій дитини - Прагніть діяти послідовно - Поєднуйте вимогливість до дитини з повагою до неї - Усіляко підтримуйте самостійність дитини - Учіть діяти дитину швидко Несприятливі умови для розвитку здібностей можуть бути різноманітні: буденне середовище викликає недостачу зовнішніх вражень; несприятливі загальні умови виховання - витрати дитиною енергії на неконструктивні переживання; неправильне поводження з мотивацією, начебто зайвого примусу, - погасити спонтанну активність дитини, "засушити" здібність. 3. Види здібностей Здібність - сукупність уроджених анатомо-фізіологічних і набутих регуляційних властивостей, що визначають психічні можливості людини в різноманітних видах діяльності. Кожна діяльність пред'являє комплекс вимог до фізичних, психофізіологічних і психічних можливостей людини. Здібності - міра відповідності властивостей особистості вимогам конкретної діяльності. Різняться загальні і спеціальні здібності. Загальні здібності необхідні для усіх видів діяльності. Вони підрозділяються на елементарні - здібності до психічного відбитку дійсності, елементарний рівень розвитку сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, волі і складні - здібності до навчання, спостережливість, загальний рівень інтелектуального розвитку й ін. Без відповідного рівня розвитку елементарних і складних здібностей людина не може включатися ні в один із видів людської діяльності. Взаємодія людини зі світом здійснюється у формі специфічної людської активності - діяльності. Діяльність - це функціональна взаємодія людини з дійсністю, спрямована на її пізнання і перетворення з метою задоволення своїх потреб. Тільки в діяльності реалізуються психічні можливості людини. Сама ж діяльність безупинно удосконалюється в силу постійного розвитку, зростання людських потреб. На відміну від поведінкової активності тварин діяльність людини пов'язана з одержанням продуктів діяльності, що мають споживчу цінність. Діяльність пов'язана зі здатністю особистості до свідомої постановки цілі, застосуванню 7 раніше вироблених і формуванню нових умінь і навичок, використанню знарядь і засобів діяльності. Відповідно до видів діяльності різняться спеціальні здібності - графічні, художньо-літературні, конкретно-наукові (математичні й ін.), практично-організаційні й ін. У структурі особистості істотні не тільки окремі здібності, але і їхні комплекси, найбільше відповідаючи повним вимогам широких сфер діяльності. Висока здібність до конкретного виду діяльності - талант, а комплекс здібностей, що забезпечують успіх у визначеній сфері діяльності, - обдарованість. Вищий рівень здібностей, втілений у епохальне значимі здійснення, - геніальність (від лат. genius - дух). Талант - найвищий рівень творчих можливостей у конкретному виді діяльності. Геніальність - вищий рівень здібностей, втілений в епохальне значимі здійснення. Загальні складні здібності - загальний рівень інтелектуальної організації індивіда, що формується в процесі загальної освіти. Обдарованість - загальна здатність до визначених сфер діяльності. Загальні елементарні здібності - психомоторна і сенсорна організація індивіда, що базується на його задатках. Психічні особливості обдарованості, і тим більше геніальності, виявляються у високорозвиненому інтелекті, нестандартності мислення, у його комбінаторних якостях, потужній інтуїції. Образно говорячи, талант - влучення в ціль, у яку ніхто не може потрапити; геніальність - влучення в ціль, яку ще ніхто не бачить. Передумовою геніальних здійснень служить творча одержимість, пристрасть до пошуку принципово нового, прагнення до найвищих досягнень у різноманітних сферах загальнолюдської культури. Обдаровані люди відрізняються раннім інтенсивним психічним розвитком. Розвитку обдарованості і геніальності сприяють сприятливі соціальні умови, що не сковують нестандартні риси особистості. Товариство повинно бути насичено духом визначених соціальних чекань для того, щоб з'явився відповідний геній. 4. Спеціальні здібності Спеціальні здібності - це психологічні особливості індивіда, що 8 забезпечують можливості успішного виконання визначеного виду діяльності - музичної, сценічної, літературної й ін. Розвиток спеціальних здібностей спирається на відповідні задатки, - наприклад, музичний слух і пам'ять. Про спеціальні здібності можна говорити в двох планах:
Здібності другого типу, як правило, описуються на базі першого типу, і тести для їхньої діагностики включають завдання для діагностики здібностей першого типу. Показано існування особливих сенситивних періодів, протягом яких розвиток спеціальних здібностей відбувається особливо сприятливо. Так, для музичних здібностей це період до п'ятьох років, коли активно формується музичний слух і пам'ять. У силу багатозначності задатків можливо формування спеціальних здібностей на достатньо різноманітній анатомо-фізіологічній основі. Визначений рівень спеціальних здібностей (математичних, художніх і ін.) можна сформувати практично в будь-якої здорової дитини. Тому є реальні підстави для спрямованого розвитку здібностей дітей в умовах спеціально організованого навчання. Найчастіше виділяють такі види здібностей: навчальні та творчі; розумові та спеціальні; математичні; конструкторсько-технічні музичні; літературні; художньо-зображувальні; фізичні; унікальні (парапсихологічні, у швидкій лічбі, запам'ятовуванні тощо). 4.1. Музична здібність Музична здібність - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що включають: природну слухову чутливість, що обумовлює аналіз природних, мовних або музичних звуків; розвинуте в праці і соціальному спілкуванні суб'єктивне відношення до мовних і музичних інтонацій, виражене у вигляді емоційної реакції. У своєму розвитку вони утворять систему зі складними динамічними 9 зв'язками між окремими здібностями. У структурі музичних здібностей виділяються основні, загальні і спеціальні здібності. До основних музичних здібностей, необхідних для усіх видів музичної діяльності, можна віднести: ладове почуття - здатність переживати відношення між звуками як виразні і змістовні; музично-слухове уявлення - здатність прослуховувати "у розумі" раніше сприйняту музику, що складає основу для музичної уяви, формування музичної уяви і розвитку музичного мислення; музично-ритмічне почуття - здатність сприймати, переживати, точно відтворювати і створювати нові ритмічні сполучення. До загальних музичних здібностей відносять: музична пам'ять (засвоєння знань, умінь і навичок) - сприяє накопиченню музичних вражень і слухового досвіду, що істотно впливають на формування музичних здібностей, а також на психічну діяльність слухача, виконавця, композитора і педагога; органічно включаючись у фахову діяльність, вона обумовлює засіб музичного мислення (вокальний або конкретно-інструментальний); психомоторні здібності - виявляються в можливості музиканта при виконанні передати своє розуміння змісту музичного твору; виражаються в майстерності і віртуозності. Специфічним синтезом здібностей і домінуючого показника музично обдарованої особистості є музикальність, основою якої служить емоційна чуйність на музику. Музикальність як реактивна якість особистості мало піддається розвитку. Проте є факти, що говорять про розквіт музикальності в результаті навчання, вдало знайденого репертуару, успішної виконавчої діяльності. Від народження людина не має здібностей. Але в неї є визначені природні передумови - задатки для наступного їхнього розвитку у визначених умовах. (Так, відповідні властивості зорового аналізатора і художній тип вищої нервової діяльності є уродженою передумовою 10 формування художніх здібностей.) Задатками здібностей є особливості нервової системи, що обумовлюють роботу різноманітних аналізаторів, окремих коркових зон і півкуль мозку. Уроджені задатки визначають швидкість утворення тимчасових нервових зв'язків, їхня усталеність, співвідношення першої і другої сигнальних систем. Психофізичні можливості людини, її здібності невичерпні. Проте не кожна людина знає про свої можливості і використовує їх належною мірою. Тим часом найвища самореалізація особистості - основний зміст людського буття. 4.2. Мовні здібності Чи правда, що жінки говорять більше чоловіків? Відповіді на це питання було присвячене вивчення впливу статевих розходжень на розвиток мови в різних вікових групах. Автори враховували при цьому положення про відсутність розходжень у швидкості структурного розвитку серед хлопчиків і дівчаток у дитинстві і дитячому віці. Розходження в мовних здібностях виявилися лише по декількох показниках (при позитивному зсуві в "жіночу" сторону) - словниковому запасі, мовної активності і ясності спілкування. У підлітковій групі також було відзначено незначне переваження мовних показників дівчат в артикуляції, тобто чіткості вимови звуків. Можливо, відзначають автори дослідження, ці розходження пояснюються більш раннім фізичним дозріванням дівчаток, що, таким чином, раніш стають "біологічно готові" для розвитку мовних навичок. Проте виникла і соціально-орієнтована інтерпретація, заснована на визнанні впливів стереотипів. Майкл Льюіс встановив у спеціальному дослідженні, що матері частіше говорять із своїми доньками. 5. Генетичний аспект особистості від задатків до здібностей Генетичний аспект психологічної характеристики особистості визначає рівень її розвитку як цілісної системи якостей, здібностей. Весь період життя людини - від народження до зрілого віку, тобто онтогенез, супроводжується безперервними змінами в її психіці, які визначають розвиток особистості. Кожний момент життєвого шляху виявляється в певному рівні розвитку властивостей, здібностей людини. На цей аспект особистості вказував С. Л. Рубінштейн. Він зазначав, що розвиток людини - на відміну від накопичення 11 досвіду, оволодіння знаннями, вміннями, навичками - це є розвиток її здібностей. I, навпаки, розвиток здібностей людини - це є те, що являє собою розвиток як такий, на відміну від накопичення досвіду. Здібності формуються не тільки в результаті засвоєння продуктів діяльності людства, а й насамперед у процесі створення їх самою людиною. Доля людини у творенні навколишнього предметного світу - це водночас розвиток своєї власної природи, своєї особистості. Здібності людини безпосередньо пов'язані з її діяльністю та поведінкою. Б. М. Теплов дав визначення здібностей як індивідуально-психологічних особливостей, що стосуються успішного виконання діяльності або діяльностей. Здібності відрізняють одну людину від, іншої але не зводяться до тих знань, умінь і навичок, що є в неї. Здібності завжди є результатом розвитку. Здібності не з'являються на порожньому місці. У основі розвитку здібностей лежать певні природжені особливості людини, її задатки. Тому з психологічного погляду правильно буде говорити не про природженість здібностей, а природженість задатків. Людина народжується з певними генетичними, анатомо-фізіологічними особливостями, на ґрунті яких за певних соціальних умов в процесі діяльності та спілкування формуються здібності особистості. При цьому анатомо-фізіологічні особливості, як і здібності, змінюються, проходячи певний віковий розвиток. Тому задатки можна розглядати і як вихідний анатомо-фізіологічний момент розвитку здібностей, і як анатомо-фізіологічний віковий фактор становлення та прояву здібностей особистості на всіх етапах її життєвого шляху. На думку С. Л. Рубінштейна, розвиток здібностей у сукупності з задатками здійснюється у вигляді спіралі. Реалізація можливостей, які надають здібності одного рівня розвитку, відкриває нові можливості для подальшого розвитку здібностей більш високого рівня і т. д. Обдарованість людини визначається діапазоном нових можливостей, котрі відкриває реалізація наявних можливостей. Здібності людини - це внутрішні умови її розвитку, які формуються в сукупності з задатками під впливом зовнішніх умов у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем. Отже, генетичний аспект особистості слід вважати одним із головних її параметрів, базовим виміром, що має складну диференційно-інтегративну характеристику. 3 одного боку, властивості, здібності особистості 12 визначаються тим, яке місце серед соціально-психолого-індивідуальних властивостей і діяльнісних компонентів вони займають. 3 іншого - кожна з властивостей і здібностей, маючи свою якісну та кількісну характеристику, є результатом вікового розвитку особистості. Вихідний пункт цього розвитку утворюють парціальні (що відносяться до окремих органів і функцій) та загальні (притаманні всьому індивіду) задатки, тобто генетичні (спадкові і природжені) анатомо-фізіологічні передумови їх становлення в процесі діяльності та поведінки, навчання і виховання, самонавчання й самовиховання, творчості і самотворення. Особистості притаманні певні рівні розвитку властивостей і здібностей, конкретний цілісний "профіль" розвитку, інакше кажучи - неповторна індивідуальність. Можна сказати, що задатки і здібності являють собою крайні полюси генетичного виміру особистості, але утворюють єдиний сплав. Окремо вони можуть існувати лише на початкових вікових етапах розвитку особистості (як наявні передумови та генетичні можливості) або в умовах спеціального експериментального, абстрактно-теоретичного розчленування та вивчення. Контрольні питання 1. Що становлять собою здібності? 2. Який взаємозв´язок задатків і здібностей? 3. Які рівні здібностей Ви знаєте? 4. У чому виявляються загальні здібності? 5. У чому виявляються спеціальні здібності? 6. На які види поділяються здібності? 7. Які особливості розвитку здібностей? 13 Додаток 1 ГЕНІАЛЬ НІСТЬ ТАЛАНТ ОБДАРОВАНІСТЬ ЗДІБНОСТІ З А Д А Т К И ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА №1 1. Здібності й діяльність. Здібності визначаються як індивідуальні властивості особистості, що є умовою успішного виконання однієї або декількох видів діяльності. Поняття здібностей не зводиться тільки до тих знань, умінь і навичок, які вже вироблені в даної людини, а характеризують глибину, швидкість, міцність оволодіння тією або іншою діяльністю. Ф. Гальпан в XIX в. поклав початок експериментам і статистичному дослідженню в цій області індивідуальних відмінностей людей. Здібності виявляються в процесі оволодіння діяльністю й тісно пов'язані із загальною спрямованістю особистості, з тим, наскільки стійкі схильності людини до тієї або іншої діяльності. В основі однакових досягнень при виконанні якої-небудь діяльності можуть лежати різні здібності, у той же час та сама здібність може стати умовою успішності різних видів діяльності. Здібності мають свою структуру: здібності елементарні, складні загальні, часткові, загальні. Елементарними загальними здібностями є властиві всім індивідам властивості (здатність до суджень, уява, емоційна пам'ять). Ці здібності вважаються вродженими. Елементарними частковими називаються здібності, що становлять окремі властивості особистості на основі індивідуального своєрідного узагальнення відповідних психічних процесів елементарних, але не всім властиві (доброта, сміливість, кмітливість, емоційно-моторна стійкість). Складними загальними є соціально обумовлені здібності, що виникають на основі елементарних (здатність до праці, спілкування, мови, навчання й виховання). Вони властиві не всім людям рівною мірою. Складні часткові здібності — це здібності до конкретної спеціальної діяльності, професійні; здібності до наук (математичні, музичні, образотворчі й т.д.). Структура здібностей найвищою мірою динамічна й одні її компоненти в значній мірі компенсуються іншими. Формування здібностей походить від простого до складного, відбувається у вигляді руху по спіралі: реалізуючи можливості, які представляють здібності даного рівня, відкривають нові можливості для розвитку здібностей більше високого рівня. Оскільки здібності впливають на якісні показники формування вмінь, навичок, вони прямо пов'язані з оволодінням майстерністю при виконанні тієї або іншої діяльності. Схема етапів формування вмінь: Первинні вміння. Усвідомлення мети дії й пошук способів її виконання, що опираються на раніше набуті знання й навички, діяльність методом „проб і помилок". Недостатньо вміла діяльність. Знання про способи виконання дії й використання раніше набутих, несистематичних для даної діяльності навичок. Окремі загальні вміння. Ряд окремих високорозвинених, але вузьких умінь, необхідних у різних видах діяльності, наприклад, уміння планувати свою діяльність. Високорозвинене вміння (навичка). Творче використання вмінь і навичок у даній діяльності з усвідомленням не тільки мети, але й мотивів вибору й способів її досягнення. Майстерність. Творче використання різних умінь. Потрібно відзначити, що професійні здібності відносяться до складних часткових, спеціальних, вони формуються в професійній діяльності. ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА №2 Організаційний компонент Організаційні здібності служать не тільки організації процесу професійної діяльності, але й самоорганізації діяльності працівника. Організаторська діяльність сучасного робітника (фахівця) припускає його включення у взаємодію з іншими робітниками. Організаторські загальні здібності досліджувалися Л. И. Уманським. Він виділив 18 типових організаторських якостей особистості:
Організаторські здібності проявляються в умінні організувати себе, свій час, індивідуальну, групову, колективну діяльність, згуртувавши навколо виробничої проблеми, надійних помічників, однодумців. Комунікативний компонент Спілкування в діяльності адміністратора виступає не тільки засобом комунікації, але й умовою вдосконалювання професіоналізму в діяльності й джерелом розвитку особистості. До комунікативних відносяться здібності:
Методика выявления «Коммуникативных и организаторских способностей» (КОС-2) Данная методика предназначена для выявления коммуникативных и организаторских склонностей личности (умение четко и быстро устанавливать деловые и товарищеские контакты с людьми, стремление расширять контакты, участие в групповых мероприятиях, умение влиять на людей, стремление проявлять инициативу и т. д.). Инструкция: перед Вами 40 вопросов, на каждый из которых Вам необходимо дать ответ «да» или «нет». Время выполнения теста 10- 15 мин. Вопросы 1. Есть ли у Вас стремление к изучению людей и установлению знакомств с различными людьми? 2. Нравится ли Вам заниматься общественной работой? 3. Долго ли Вас беспокоит чувство обиды, причиненной вам кем-либо из Ваших товарищей? 4. Всегда ли Вам трудно ориентироваться в создавшейся критической ситуации? 5. Много ли у Вас друзей, с которыми Вы постоянно общаетесь? 6. Часто ли Вам удается склонить большинство своих товарищей к принятию ими Вашего мнения? 7. Верно ли, что Вам приятнее и проще проводить время с книгами или за каким-либо другим занятием, чем с людьми? 8. Если возникли некоторые помехи в осуществлении Ваших намерений, то легко ли Вам отказаться от них? 9. Легко ли Вы устанавливаете контакты с людьми, которые значительно старше Вас по возрасту? 10. Любите ли Вы придумывать или организовывать со своими товарищами, различные игры и развлечения? 11. Трудно ли Вам включаться в новые для Вас компании (коллективы)? 12. Часто ли Вы откладываете на другие дни дела, которые нужно было бы выполнить сегодня? 13. Легко ли Вам удается устанавливать контакты и общаться с незнакомыми людьми? 14. Стремитесь ли Вы добиться, Чтобы Ваши товарищи действовали в соответствии с Вашим мнением? 15. Трудно ли Вы осваиваетесь в новом коллективе? 16. Верно ли, что у Вас не бывает конфликтов с товарищами из-за невыполнения ими своих обещаний, обязательств, обязанностей? 17. Стремитесь ли Вы при удобном случае познакомиться и побеседовать с новым человеком? 18. Часто ли в решении важных дел Вы принимаете инициативу на себя? 19. Раздражают ли Вас окружающие люди, и хочется ли Вам побыть одному? 20. Правда ли, что Вы обычно плохо ориентируетесь в незнакомой для Вас обстановке? 21. Нравится ли Вам постоянно находиться среди людей. 22. Возникает ли у Вас раздражение, если Вам не удается закончить начатое дело? 23. Испытываете ли Вы затруднение, если приходится проявлять инициативу, чтобы познакомиться с новым человеком? 24. Правда ли, что Вы утомляетесь от частого общения с товарищами? 25. Любите ли Вы участвовать в коллективных играх? 26. Часто ли Вы проявляете инициативу при решении вопросов, затрагивающих интересы Ваших товарищей? 27. Правда ли, что Вы чувствуете себя неуверенно среди незнакомых людей? 28. Верно ли, что вы редко стремитесь к доказательству своей правоты? 29. Полагаете ли, что Вам не представляет особого труда внести оживление в малознакомую группу? 30. Принимаете ли Вы участие в общественной работе в школе (на производстве)? 31. Стремитесь ли Вы ограничить круг своих знакомых? 32. Верно ли, что Вы не стремитесь отстаивать свое мнение или решение, если оно не было сразу принято товарищами? 33. Чувствуете ли Вы себя непринужденно, попав в незнакомый коллектив? 34. Охотно ли Вы приступаете к организации различных мероприятий для своих товарищей? 35. Правда ли, что Вы не чувствуете себя достаточно уверенным и спокойным, когда приходится говорить что-либо большой группе людей? 36. Часто ли Вы опаздываете на деловые встречи, свидания? 37. Верно ли, что у Вас много друзей? 38. Часто ли Вы оказываетесь в центре внимания своих товарищей? 39. Часто ли Вы смущаетесь, чувствуете неловкость при общении с малознакомыми людьми? 40. Правда ли, что Вы не очень уверенно чувствуете себя в окружении большой группы своих товарищей? Ключ для обработки данных по методике «КОС-2» Коммуникативные склонности (+) Да 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37 (-) Нет 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39 Организаторские склонности (+) Да 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38 (-) Нет 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40 Список використаної літератури 1.Психологія. Підручник / За ред. Трофімова Ю. Л. – К., 2000. 2.Педагогическая психология: учебное пособие / И.Ф. Демидова. — Ростов н/Д : Феникс, 2009. — 315 с. — (Высшее образование). 3.Словник-довідник психолога. – К., 1999. 4.© «Плеяды» 1998–2012 (www.osvita.ua) 5. Айзенк Г. Проверьте ваши способности / Пер. с англ. - М.: Мир, 1972. 6. Барков В.І., Тютюнников A.M. Як визначити творчі здібності дитини. - К.: Україна, 1991. 7. Видинеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека. - М.: Мысль, 1989. 8. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина. Психологія, діагностика, педагогіка / Пер. з рос. - К.: ВІПОЛ, 1993. 9. Голубева Е.А. Комплексное исследование способностей // Вопр. психологии. - 1986.-№5. 10. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - М.: Лантерна: Вита, 1995. 11. Загальна психологія: Підручн. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000. 12. Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: А.Г.Н., 2002. 13. Леонтьев А.Н. Эволюция психики. - М, 1999. 14. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: У 2 т. - К.: Форум, 2002. 15. Мясо’їд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. - К.: Вища шк., 2004. 16. Основи психології / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 1996. 17. Психология XXI века: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003. 18. Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова, 3-тє вид. - К.: Либідь, 2001. |
Схожі:
|
Психічні властивості особистості. Основні поняття теми: Основні поняття теми: темперамент, холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік, екстраверсія, інтроверсія, характер, акцентуація, риси... |
2. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності людей Це ж поняття використовується нами тоді, коли потрібно зрозуміти в силу чого одні люди швидше і краще за інших засвоюють знання,... |
|
Програма гуртка «А н гл і йс ьк а р о з м овна мова» Затверджено У дитячих садках і позашкільних закладах створюються гуртки з вивчення іноземної мови,призначення яких розвивати творчі здібності... |
А А гро п арки — спеціальні атрактивні території, призначені для... Агропарки — спеціальні атрактивні території, призначені для ісільськогосподарської діяльності та експонування її екскурсантам |
|
Урок №6 Тема: Музика вокальна, інструментальна, театральна. Жанри і форми вокальної музики Ого мистецтва; систематизувати загальні відомості про вокальну музику; визначити її жанри і форми; виховувати естетичний смак, здібності... |
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються... |
|
ФОРМА №6 мед ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МНС ... |
Тема: Застосування ефектів до аудіозаписів Мета: навчитись виконувати запис аудіофайлів засобами програми Sound Forge та застосовувати до них спеціальні ефекти |
|
КОНКУРС ЗНАВЦІВ WORD 10-11 клас Сьогодні ми перевіримо, наскільки ви гарно вмієте створювати текстові документи, додавати до них таблиці, автофігури, спеціальні... |
Тема: «Легка атлетика» Мета уроку Освітня: а навчити виконувати загально розвиваючи вправи в русі та спеціальні бігові вправи |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua