МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
|
|
Скачати 1.53 Mb.
|
|
Реакції іонів Вi3+ Дія біхромат-іонів на іони Вi3+(К2Сr2О7). Біхромат калію К2Сг2О7 в ацетатному буферному розчині (рН=4-5) утворює з іонами Ві3+ осад біхромату вісмутила (ВіО)2Сг2О7 жовтого кольору:  Біхромат вісмутилу розчиняється в мінеральних кислотах і не розчиняється, на відміну від РbСгО4, в лугах. Взаємодія солей вісмуту з водою. Солі вісмуту, особливо хлориди, гідролізуються, в результаті чого утворюється білий осад вісмутилу хлориду  Дія на іони Ві3+ йодиду калію КI. Калій йодид утворює з іонами Ві3+ чорний осад вісмут йодиду ВіІ3. ВіІ3 розчиняється в надлишку реактиву, внаслідок чого утворюється темно-оранжева комплексна сполукa К[ВіІ4]:  Комплекс КВіІ4 використовується як характерний реагент на алкалоїди (стрихнін, хінін та інші), з якими він утворює сполуки, що не розчиняються у воді. Реакції відновлення іонів Bi3+ металами: Zп, Fе. Іони вісмуту Ві3+ відновлюються такими металами як залізо, цинк до металічного стану:  Реакцію виконують в слабкокислому середовищі при рН<7. Перебігу реакції заважають іони Аg+, Нg22+, Нg2+, SbШ, SbV, Сu2+, Аs1II, АsV та деякі інші. Відновлення іонів Під дією натрій гексагідроксостанату (II) Na4[Sn(OH)6] Іони Ві3+ відновлюються гідроксостанатом (II) [Sп(ОН)6]4- в лужному середовищі до металічного вісмуту чорного кольору:  Перебігу реакції заважають іони Аg+, Нg22+, Нg2+. Гексагідроксостанат (II) повинен бути свіжо-приготовленим. Для цього до розчину SnС12 добавляють NаОН чи КОН, при цьому випадає осад Sп(ОН)2, який розчиняють в надлишку лугу:  Виконання реакції. До 2 - 3 крапель розчину SnС12 в окремій пробірці добавляють при перемішуванні розчин NаОН до повного розчинення осаду Sn(ОН)2. В другій пробірці до 2 - 3 крапель розчину, в якому виявляють іони Ві3+, добавляють в надлишку розчин NaOH при цьому випадає осад гідроксидів металів. До цього осаду приливають розчин гексагідроксостанату (II) з першої пробірки. Почорніння осаду свідчить про присутність іонів Ві3+. При виконанні реакції виявлення іонів Ві3+ за допомогою гексагідроксостанату (II) слід уникати великого надлишку концентрованого розчину лугу: в сильно лужному розчині внаслідок реакції диспропорціювання [Sn(ОН)6]4- може випасти металічне олово у вигляді чорного осаду:  Лабораторна робота №1 Якісні реакції катіонів І-ІІ груп. Мета: ознайомитися із якісними реакціями на катіони І-ІІ груп у розчинах та мікрокристалоскопічно. Обладнання та посуд: набір реактивів для проведення якісних реакцій на катіони, пробірки, предметне скло, скляна паличка, мікроскоп, центрифуга, електрична плитка. Завдання: 1. У даній лабораторній роботі пропонується виконати наступні якісні реакції катіонів I-ІІ груп 2. Провести систематичний аналіз суміші катіонів I-ІІ груп. Рівняння реакцій записати в лабораторний журнал. Контрольні питання.
Катіони третьої аналітичної групи Cu2+, Cd2+, Hg2+, Co2+, Ni2+, Zn2+ Груповим реактивом є гідроксид амонію NH4OH, який в стехіометричних кількостях осаджує їх у вигляді гідроксидів, основних солей та амідів. При надлишку гідроксиду амонію вони розчиняються, тоді як фосфати катіонів другої аналітичної групи в надлишку аміаку нерозчинні. Більшість солей катіонів третьої групи малорозчинні у воді та багато з них забарвлені. Так розчинними є хлориди, окрім хлориду одновалентної міді, сульфати, нітрати, нітрити, ацетати. Малорозчинними є всі гідроксиди, гексаціаноферати (II, III), карбонати, оксалати, фосфати, арсенати, силікати, хромати, сульфіди. Забарвленими сполуками є всі солі та гідроксиди міді (II), кобальту, нікелю, ртуть йодид, всі сульфіди, за винятком цинк сульфіду, білого кольору, а також солі, що утворені забарвленими аніонами. Реакції іонів Cu2+ Реакція з калій гексаціанофератом (II, III) K4Fe(CN)6], K3Fe(CN)6]. Іони Си2+ з калій гексаціанофератом (II) утворюють червоно-бурий осад гексаціоноферату міді (ІІ) Cu2[Fe(CN)6]:  Осад не розчиняється в розведених кислотах, розкладається лугами, внаслідок чого утворюється блакитний осад гідроксиду міді (II) i розчиняється в розчині NH4OH з творенням аміакату міді:  Взаемодія іонів Сu2+ з калій гексаціанофератом (III) K3[Fe(CN)6] приводить до утворення жовто-зеленого осаду Cu3[Fe(CN)6]:  Осад не розчиняється в хлорид ній кислоті, але розчиняється в розчині аміаку. Реакція з тіосульфтом натрію Na2S2O3. Сu2+- іони з тіосульфатом натрію в кислому середовищі при нагріванні утворюють чорний осад Cu2S:  Цю реакцію використовують для відокремлення Сu2+-іонів від іонів Сd2+, оскільки іони кадмію при дії Н2S2О3 в кислому середовищі осаду СdS не утворюють. Виконання реакції. До 10-15 крапель розчину в пробірці добавляють 2 н. розчин Н2SО4 до кислої реакції (рН  2), 2-3 кристалика Na2S2O3 і суміш нагрівають до кипіння.. В присутності іонів Сu2+ утворюється чорний осад Cu2S.Дія калій йодиду КI. Іони Сu2+ окиснюють I--іони, при цьому Сu2+-іони відновлюються до міді (І), яка утворює білий осад СuI і виділяється вільний І2, який забарвлює розчин з осадом в бурий колір:  Дія калій тіоціанату КSСN. При взаємодії іонів Сu2+ з SCN--іонами утворюється чорний осад тіоціанату міді (IІ) Сu(SCN)2:  Осад Сu(SCN)2 поступово перетворюється в малорозчинний СuSCN білого кольору, при цьому виділяється родан (SCN)2.  Якщо до розчину добавити відновник, наприклад Na2S2O3, то відновлення Сu(ІІ)до Сu(І) в осаді відбувається досить швидко і швидко змінюється забарвлення осаду від чорного до білого:  Дія амоній, тетрародано (тетратіоціанато) меркурата (II) (NH4)2[Hg(SCN)4] Іони Сu2+ в присутності іонів Zn2+ з амоній тетрароданомеркуратом (II) (NH4)2[Hg(SCN)4] утворюють осад Cu[Hg(SCN)4]Zn[Hg(SCN)4], забарвлений у фіолетовий колір:  Реакції заважають іони Fе3+, Со2+, Ni2+, які за аналогічних умов утворюють забарвлені розчини. Виконання реакції. До 1 краплі розчину у пробірку додають 2 - 3 краплі 1%-го розчину цинку сульфату ZnSO4, 1 - 2 краплі 2 н. розчину Н2SО4 i 1 краплю розчину (NH4)2[Hg(SCN)4] (8 г НgCl2 і 9 г NH4SCN розчиняють в 100 мл води). Суміш перемішують скляною паличкою. Поява осаду фіолетового кольору свідчить про присутність іонів Сu2+ в розчині. Відновлення іонів Сu2+ металами: залізом, цинком, алюмінієм та іншими. Маючи досить високий окисно-відновний потенціал Е(Сu2+∕Сu0)=+0,34В іони Сu2+ відновлюються до Сu0 (металічної) металами, для яких окисно-відновні потенціали характеризуються меншими позитивними величинами: залізом, цинком; алюмінієм. Для них величини  ;  ;  .Тому, якщо занурити залізний цвях в розчин, в якому знаходяться іони Сu2+, то останні відновлюються до металу і червоним осадом покривають залізний цвях:  Реакції іонів Сu2+ з NH4OH, (NН4)2[Нg(SСN)4]+ZnSO4 та металічним залізом є характерними і їх застосовують для виявлення іонів Сu2+ в присутності інших металів. Загальні реакції катіонів III третьої аналітичної групи. Дія гідрофосфатів лужних металів і амонію призводить до утворення білих осадів кадмію, цинку, ртуті (II), зелених – нікелю, фіолетових – кобальту, голубих – міді.   Осади гідрофосфатів і фосфатів катіонів III групи розчиняються в оцтовій і мінеральних кислотах:  Всі фосфати іонів III групи розчиняються в NH4OH, гідрофосфат та фосфат цинку розчиняється в розчині лугів:  Дія NН4ОН. Водний розчин аміаку осаджує Со(ОН)2 рожевого кольору, Ni(OH)2 зеленого кольору, Сd(ОН)2 і Zn(ОН)2 білого кольору, Сu(ОН)2 - зеленувато-синього кольору. Солі ртуті (II) утворюють білий осад НgNН2Сl амідосполуки. Гідроксиди металів і НgNН2С1 в надлишку NH4OH розчиняються і утворюють розчинні у воді аміакати: [Со(NН3)6]2+- брудно-жовтого, [Ni(НN3)6]2+-синього кольору, [Сu(NН3)6]2+-інтенсивно синього кольору, [Сd(NН3)4]2+[Zn(NН3)6]2+[Hg(NН3)4]2+-у водних розчинах безбарвні.  На повітрі розчин з [Со(NН3)6]2+-іонами поступово червоніє внаслідок окиснення і утворення аміачного комплексу кобальту (III): 4[Co(NH3)6]2++O2+2H2O↔4[Co(NH3)6]3++4OH- Кислоти руйнують аміакати, при цьому утворюються NН4+-іони [Co(NH3)6]2++6H+↔Co2++6NH4+ Дія розчинів лугів NаОH, КОН. Розчини лугів осаджують гідроксиди Со(ОН)2 Ni(ОН)2, Zn(ОН)2, Сd(ОН)2, Сu(ОН)2, Нg(ОН)2. Гідроксид ртуті (II) є нестійкою сполукою, яка розкладається з утворенням НgО жовтого кольору: Hg(OH)2↓↔HgO↓+H2O При дії NаОН+Н2O2 випадає гідроксид кобальту (III) Со(ОН)3. Внаслідок амфотерності Zn(ОН)2 розчиняється в надлишку лугу: Zn(ОН)2↓+2ОН-↔[Zn(ОН)4]2- В концентрованих лугах частково розчиняється і Сu(ОН)2 утворенням купритів: Сu(ОН)2↓+2ОН-↔[Сu(ОН)4]2- Дія карбонатів калію, натрію або амонію (МН4)2СО3. Розчини карбонатів лужних металів та амонію осаджують основні карбонати катіонів III групи: (СоОН)2СО3 - рожевою кольору, (NіОН)2СО3 - зеленого кольору, (ZnОН)2СО3 - білого кольору, (СoОН)2СО3 - білого кольору, (СuОН)2СО3 - зеленого кольору, (HgOH)2CO3 – червоного кольору. Осади основних карбонатів катіонів III групи розчиняються в кислотах і pозчинах NH4OH:  Дія сірководню H2S або амоній сульфіду (NH4)2S Сірководень та його солі утворюють з катіонами III групи осади сульфідів: СоS, NiS, СuS, НgS - чорного кольору, СdS - жовтого кольору, ZnS — білого кольору.  Сульфід цинку ZnS легко розчиняється в розведених мінеральних кислотах (ДРZnS=1,2∙10-23), сульфіди СоS, NiS і СdS розчиняються у відносно концентрований НСl і Н2S04 (ДРCoS =2∙10-27, ДPNiS =2∙10-28, ДРCdS=3,6∙10-29), сульфід міді (II) СuS розчиняється в концентрованій HNO3 (ДРCuS=8,5 ∙10-45). Дія окисників і відновників. До III групи відносяться катіони, які не дуже схильні до зміни своєї валентності, тому реакції окиснення-відновлення не характерні для них. Тільки при дії таких сильних окисників, як хлор, бром, гіпохлорит, гіпоброміт в лужному середовищі можна окиснювати Со2+ до Со3+, та при певних умовах іони Nі2+ бути окиснені до Nі3+-іонів. При певних умовах і при дії певних реактивів можна відновити іони Нg2+ до Нg22+ - іонів і навіть до металічної Нg, а також і Сu2+-іони до Сu+- іонів і до Сu0. А сульфід ртуті (II) HgS (ДРНgS=4∙10-53) не розчиняється навіть в концентрованій HNO3, але розчиняється в суміші концентрованих НСІ+HNO3 або суміші НС1+Н2О2  |
Схожі:
|
ПОСТАНОВА від 19 грудня 2006 р. N 1757 Київ Про затвердження Положення... Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Департамент професійно-технічної освіти Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської |
|
Міністерство освіти і науки України Національна академія наук України Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 07. 06. 2000 N 773 (773/2000),... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 02. 09. 2008 N 802 ( z0892-08 ) Про |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 24. 01. 2008 N 33 "Про затвердження Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання... |
|
«Загальні і спеціальні здібності» Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецька обласна державна адміністрація Управління освіти і науки |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27. 12. 2007 за... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua