|
Скачати 169.9 Kb.
|
Дата:22.10.12 Клас:10 Тема уроку: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Види природних ресурсів. Ресурсозабезпеченість. Раціональне і нераціональне природокористування. Мета уроку:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: атлас із економічної і соціальної географії світу для 10 класу (ДНВП «Картографія», 2012 р.), настінна політична карта світу, робочий зошит, контурні карти, фотографії різних об’єктів. ХІД УРОКУ: І. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів. 1. Вході бесіди по запитанням:
Природні ресурси – це компоненти і сили природи, що на певному етапі розвитку продуктивних сил та ступеня вивченості використовуються або можуть використовуватись в господарстві.
Природні умови – це сукупність компонентів географічного середовища, що впливають на розвиток господарства та життя людини. ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Ще з давніх часів люди почали використовувати різноманітні природні ресурси. За образним виразом академіка А.Є. Ферсмана, зараз до ніг людства покладена вся періодична таблиця Менделєєва. Однак земну кору не можна розглядати як чарівну скарбницю – самобранку, яка за бажанням стане постачати їм скарби земних надр. По - перше, майже всі мінеральні ресурси відносяться до категорії не відновлюваних, по – друге, світові запаси їх окремих видів далеко не однакові, а по – третє, «апетити» людства щороку зростають. Добре, коли країна забезпечена багатьма видами мінеральної сировини, а її технічних можливостей достатньо, щоб із максимальною прибутковістю цю сировину використовувати. Але, як ви знаєте, таких країн не багато. Що ж тоді робити? Чи означає це, що інші країни в умовах нерівних можливостей приурочені на низький економічний розвиток? Зовсім ні. Для розвитку країн потрібні й інші види природних ресурсів, наявність яких може відіграти навіть більше значення для її економіки, ніж багатство мінеральної сировини. Тож дізнаймося про різні види природних ресурсів та забезпеченість ними країн. ІІІ. Повідомлення теми, цілей та задач уроку. Тема сьогоднішнього уроку: «Тема уроку: Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Види природних ресурсів. Ресурсозабезпеченість. Раціональне і нераціональне природокористування». Учні записують тему уроку під час оголошення її вчителем. ІV. Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу. 1. Розповідь учителя: Суспільство в процесі своєї життєдіяльності використовує різноманітні корисні копалини, ґрунти, ліси, болота, води, рослинний і тваринний світ та інші компоненти природи. Без цих компонентів людина просто не зможе існувати, адже завдяки їм ми маємо їжу, одяг, житло та інші необхідні для нам речі. Сукупність усіх компонентів природи, які залучені у матеріальне виробництво людини має назву географічного середовища. 2. Робота учнів з зошитами. Учитель: давайте зараз запишемо в зошити повне визначення географічного середовища: Географічне середовище – це сукупність предметів живої та неживої природи, залучених на даному етапі розвитку суспільства у процес суспільного життя і які, таким чином, є необхідними умовами існування і розвитку суспільства. 3. Розповідь учителя. В межах економічної і соціальної географії географічне середовище розглядається, лише як сфера взаємодії суспільства і природи і має назву антропосфера. Діяльність людини пов’язана з використанням різноманітних природних ресурсів, які є компонентами природи. Наприклад, сучасна людина використовує велику кількість води – невід’ємна частина життя, рослини є джерелом деревини і продовольчих товарів. Надра землі містять корисні копалини, без яких неможливий розвиток будь – якої галузі промисловості. 4. Бесіда учителя з учнями:
За характером відновлення ресурси поділяються на вичерпні та невичерпні (сонячна енергія, енергія припливів та енергія вітру). Вичерпні поділяються на відновлювані (біологічні, земельні, водні) та невідновлювані (мінеральні). За походженням: біологічні, кліматичні, земельні, водні, мінеральні. За призначенням: для промисловості (горючі, рудні, не рудні), для сільського господарства (агрокліматичні, ґрунтові), для відпочинку (рекреаційні).
Використання, яких призводить до виснаження чи повного зникнення.
Відновлювані ресурси – ресурси, які здатні до самовідновлення за короткий час.
Невідновні ресурси – це такі вичерпні ресурси, які не здатні до самовідновлення. 5. Робота учнів із зошитами. Учні в процесі бесіди заповнюють схему «Класифікація природних ресурсів». (Нарисована схема роздається кожному учню у вигляді карточки, яку вони потім заповнюють). Якщо учні в ході бесіди не встигли заповнити, заповнюють разом з вчителем. 6. Розповідь учителя. Географічна оболонка Землі багата на різноманітні природні ресурси. Запаси різних їхніх видів неоднакові, та й поширені вони вкрай нерівномірно. Лише кілька держав (наприклад, Росія, США, Китай) володіють практично всіма природними ресурсами – мінеральними, лісовими, водними, земельними тощо. Є держави, які володіють запасами світового значення одного чи кількох видів ресурсів. Так, країни Близького Сходу багаті на нафту й газ; Чилі і Замбія – на мідь. Проте економічні ресурси кожної країни вимірюються не тільки кількістю наявної нафти, газу чи родючих ґрунтів. Велике значення також мають людські ресурси, працездатність населення, наявність у країні науково-технічних ідей і капіталу. Як приклад, можна назвати насамперед Японію, що досягла блискучих економічних результатів, маючи вкрай обмежену природно-ресурсну базу. Отже, окремі райони, країни, регіони і навіть материки мають різну ресурсозабезпеченість.
Ресурсозабезпеченість – це співвідношення між величиною природних ресурсів та їхнім використанням. Учитель: Ресурсозабезпеченість розраховують за кількістю років, на які має вистачити даного ресурсу, або за його запасами з розрахунку на душу населення. На цей показник насамперед впливає багатство або бідність території на природні ресурси. 7. Робота учнів з зошитами. Учні записують визначення ресурсозабезпеченості та формули по яким розраховується. 8. Розповідь учителя. У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла загроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами людської діяльності. Все це спричинило проблеми пов’язані з природокористування.
Природокористування - це сукупність заходів, що їх вживає суспільство з метою вивчення, охорони, використання і перетворення навколишнього середовища. Учитель: Природокористування може бути раціональним і нераціональним. Раціональне природокористування передбачає вивчення, охорону, освоєння і перетворення природних ресурсів і відповідає рівню економічного і соціального розвитку суспільства. Високорозвинуті країни світу прагнуть до раціонального природокористування. А це означає: 1) комплексне використання сировини; 2) повторне використання ресурсів; 3) застосування безвідходних технологій Проте, на жаль, у багатьох країнах спостерігається нераціональне природокористування — однобічне споживацьке ставлення до природи, бажання одержати від неї якомога більше матеріальних благ, не виявляючи при цьому турботи про її стан, збереження і відновлення. Таке недбале ставлення до природи призводить до екологічних катастроф як для природи окремої країни, так і для планети в цілому. Наприклад, стан шахт в Україні. 9. Розповідь учителя. Ми з вами визначили, які ресурси існують, на які групи їх поділяють. Тепер давайте розглянемо кожен вид ресурсів окремо. Розпочнемо ми з найбільших за кількістю видів та важливіших для діяльності людини мінеральних ресурсів.
Паливні (вугілля, горючі сланці, нафта, природний газ, торф), рудні (чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів) та нерудні (природне будівельне каміння, цементна сировина, будівельні глини).
В середні віки люди видобували із земної кори всього 18 хімічних елементів, в 17 столітті – 25, у 18 – 29, в 19 – 47, на початку 20 століття – 54, в другій половині 20 століття – понад 80. Якщо всю мінеральну сировину, видобуту людством, помістити в товарні вагони, то ми матимемо потяг, який 17 разів оперезав би земну кулю по екватору. Тектонічна і геологічна будова земної кори обумовлює нерівномірне розміщення корисних копалин. Росія, Китай, Австралія, Канада і США мають практично всі види мінерально – сировинних ресурсів і належать до категорії країн максимальної забезпеченості природних ресурсів. Інші країни забезпечені достатньою мірою лише декількома видами корисних копалин.
Існує певна залежність між тектонічною будовою території і мінеральними ми ресурсами, які там знаходяться. Давайте запишемо з вами основні закономірності розміщення природних ресурсів:
(Робота за варіантами 1 – 3, можна рядами, кожен варіант опрацьовує розміщення певної групи корисних копалин). 1 варіант –країни, які мають найбільші запаси паливних корисних копалин. 2 варіант – країни, які мають найбільші запаси рудних корисних копалин. 3 варіант – країни, де розміщені найважливіші родовища нерудних корисних копалин. Після аналізу карти мінерально – сировинні ресурси світу, один учень виступає від групи чи ряду. Інші учні уважно слухають, можуть доповнювати.
Кімберлітові трубки "Світ" (Mir diamond pipe), Якутія. Видобувають алмази по теперішній час. 1200 метрів зовнішній діаметр і 525 метрів глибина. Кімберлітові трубки "Велика діра", ПАР. Найбільша з викопаних "руками" - 1097 метрів у глибину. Переміщено на поверхню більше 22 млн. т. породи і видобуто 3 тонни алмазів. Розробка закінчена в 1914 році. Чилі. Найбільший кар’єр мідної руди. Каньйон Бінгхем, США (Це самий глибокий і великий кар’єр світу, де ведеться добування міді та золота. Його глибина складає 1, 2 км, ширина - 4 км. За рік добувається 17 млн. тон міді та 715 кг золота. ) 15. Розповідь учителя. Після розгляду мінеральних ресурсів, ми з вами розглянемо земельні ресурси світу. Земельні ресурси — землі, що використовуються або можуть використовуватися в різних галузях господарства. Належать до відновлювальних і характеризуються певною територією, якістю ґрунтів, кліматом, рельєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо. Земельний фонд (без Антарктиди) становить 133,9 млн. км2, або 26,3 % від загальної площі земної кулі, у тому числі: орні землі (рілля, сади, плантації) — 11 %, луки й пасовища — 24 %, ліси й чагарники — 31 % , малопродуктивні землі (болота, пустелі, льодовики) — З0 % , антропогенні забудови (міста, заводи, транспорт) — 3 % . Одним із найважливіших показників у земельному фонді території є частка орних земель. На Євразію припадає 59 % світової ріллі, на Північну та Центральну Америку — 15 %, на Африку — 15 % , на Південну Америку — 8%, на Австралію — 3 % . 80 % світової ріллі знаходиться у посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ — у країнах Африки (24 %) та Азії (18 %). Структура земельного фонду планети не залишається незмінною. Щорічне скорочення сільськогосподарських угідь становить більш ніж 9 млн. га.
Записують структуру земельного фонду світу у відсотках для виконання завдання: Побудуйте секторну діаграму «Структуру земельного фонду світу».
Після земельних ресурсів ми переходимо з вами до вивчення водних ресурсів.
До водних ресурсів відносять поверхневі та підземні води, які використовуються або можуть бути використані у господарстві. Учитель: Реально придатними для освоєння є насамперед води річок, прісних озер та підземних вод неглибокого залягання — це менш ніж 1 % ресурсів прісної води і лише 0,03 % усіх вод них запасів Землі. Запаси доступної прісної води розміщені дуже нерівномірно. Третина суходолу вже зараз відчуває нестачу води. 700 млн. людей, які живуть у 43 країнах світу, страждають від постійного дефіциту води, а понад 900 млн. осіб не мають доступу до джерел чистої питної води. Проблема дефіциту прісної води зумовлена насамперед бурхливим розвитком господарства.
Основними споживачами прісної води є сільське господарство (63 %), промисловість (27 %), комунальне господарство (7%) і транспорт.
Забруднення річок та зменшення їх водності. 17. Розповідь вчителя. Головними шляхами подолання проблеми є зменшення витрат вод, водомісткості виробництва, запровадження новітніх технологій (опріснення морської води, транспортування айсбергів, територіальний перерозподіл річкового стоку тощо). Приклади вирішення проблеми прісної води в різних країнах світу: «США закуповують прісну воду в Канаді, ФРН - в Швеції, Нідерланди імпортують її з Норвегії (за ціною, що приблизно дорівнює ціні рейнського вина), Саудівська Аравія - з Малайзії. Інженерами розроблені напівфантастичні проекти перекачування прісної води по трансокеанським трубопроводам з Гренландії та Антарктиди в Європу, від гирла Амазонки - в Африку». Розроблено технічні проекти транспортування середніх за розмірами айсбергів. Для цього буде потрібно п'ять або шість потужних буксирів. Навіть якщо час такого транспортування айсберг сильно «схудне» і втратить частину своєї маси, вона все-таки виявиться економічно виправданою. Танення ж айсберга в місці призначення може тривати приблизно рік.»
Найбільше: Росія, Канада, Бразилія. Найменше: Саудівська Аравія, Судан, Пакистан, Бутан. 19. Розповідь учителя. Наступними ресурсами, які ми з вами розглянемо є лісові. Лісові ресурси — це ліси певної території, які використовуються або можуть використовуватися для задоволення будь-яких потреб суспільства. Складаються з деревних, технічних, харчових, кормових, лікарських ресурсів. Ліси виконують також захисні, водоохоронні, оздоровчі, заповідні функції. Лісовий фонд світу складає приблизно 28 % суходолу. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах — північному, з переважанням хвойних порід (пролягає через Канаду, США, Скандинавію, Росію) та південному, з листяними породами дерев (території Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки, Південної та Південно - Східної Азії). За запасами деревини провідні місця у світі належать Росії, Канаді, Бразилії, США, Індонезії; з-поміж африканських країн — ДРК. Щороку площі лісів скорочуються на 125 тис. км2. Тільки за останні двісті років лісистість земного суходолу зменшилося удвічі. Головним шляхом подолання проблеми скорочення лісових ресурсів є лісовідновлення, комплексне використання деревини, заміна деревини на синтетичні матеріали. Приклад. У Франції ліси саджають по колу, який розбитий на сектори. В один рік вирублюєть 1 сектор, на 2 рік інший, а в той час вирублений сектор відновлюється. 20. Бесіда учителя з учнями. Ще одним важливим ресурсом є кліматичні ресурси.
Кліматичні ресурси — невичерпні природні ресурси, що містять сонячну енергію, вологу та енергію вітру (енергетичні, сільськогосподарські та рекреаційні ресурси клімату). Поєднання тепла, вологи, водного режиму, ґрунтів певної території, що використовуються в сільському господарстві, називають агрокліматичними ресурсами. 21. Розповідь вчителя. (Вчитель показу картинки геліо – та вітроелектростанцій та розповідає по них). У Китаї побудували найбільший у світі енергозберігаючий бізнес-центр. Площа об'єкта становить 75 тис.м². До його складу входять офісні приміщення, виставкові центри, науково-дослідні установи, конференц-зали і готель. Енергозабезпечення бізнес-центру практично повністю автономно і забезпечується сонячною енергією. Фасад і дах комплексу облицьовані сонячними панелями. Економія енергії за рахунок енергозберігаючих рішень (сонячні батареї, вдосконалена дах і система ізоляції стін) на 30% перевищує встановлені стандарти. Вітряна електростанція потужністю 87 мегават Франції введена в експлуатацію в департаменті Авейрон на півдні країни. Комплекс в Саль-Кюран (Salles-Curan) налічує 29 вітрогенераторів. Це найпотужніша вітроелектростанція Франції, яка буде виробляти обсяг енергії, "відповідний річному споживанню більше 100 тисяч чоловік, тобто близько 40% нинішнього населення департаменту". За рівнем вироблення електроенергії на вітряних електростанціях Франція займає третє місце в Європі після Німеччини та Іспанії. При цьому обсяг вітряної енергії все ще залишається невеликим порівняно з потужностями АЕС Франції, які виробляють майже 79% (62,6 тисячі мегават) всього електрики в країні. 22. Розповідь учителя. Наступним ресурсами який ми розглянемо будуть ресурси Світового океану.
Так, корисні копалини на дні океану є. Це кам’яне вугілля, нафта, газ, залізна, мідна, олов’яна, титанова руди, а також сірка, різні сполуки, кам’яна сіль.
Отже, можна сказати, що у океані присутні мінеральні ресурси, енергетичні та біологічні ресурси. Учитель: Нафту в океані добувають в Перській, Венесуельській, Мексиканській затоках, Каспійському та Північному морях. Кам’яне вугілля з морського дна добуває Великобританія, Канада, Нова Зеландія, Японія та Австралія. У кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 50 млн.т розчинених речовин, у тому числі 20 млн. т солей хлору і натрію, 9,5 млн.т магнію, 6 млн т сірки, багато йоду брому, урану, алюмінію, міді, калію, торію, золота, срібла. Загальні розміри розчинених у Світовому океані мінеральних речовин становлять 4,8* 1016 т. Тільки золота розчинено в ньому 8–10 млн т, або приблизно по 1,5 кг на кожного мешканця Землі. Що стосується енергетичних ресурсів світового океану, то з кожним роком все більше і більше у світі починають використовувати енергію припливів і відпливів. Так припливні електростанції мають такі країни, як: Франція, Велика Британія, Росія, Японія, Австралія, Аргентина, США. (Вчитель показує учням схему припливної електростанції). Біологічні ресурси Світового океану складаються із представників рослинного і тваринного світу. 23. Розповідь учителя. І останніми ресурсами світу, які розглянемо будуть рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси – це об’єкти та явища антропогенного і природного походження, що використовуються для туризму, лікування, відпочинку. Загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно чи кількісно. До основних видів рекреаційних ресурсів належать: узбережжя теплих морів, береги річок, озер і водосховищ, лісові та лучні масиви, передгір’я та гірські країни, окремі природні об’єкти, міста – столичні та історичні центри, курортні місцевості, окремі споруди…… V. Осмислення знань. Ми з вами ознайомились із основними видами природних ресурсів, дізналися, що вони по світу розподіляється не рівномірно. Давайте зараз з вами почнемо заповнювати таблицю «Країни, які мають, найбільші запаси окремих видів корисних копалин», а дома закінчите.
V І. Узагальнення і систематизація знань. Географічний диктант (вчитель зачитує поняття, чи задає запитання, на яке потрібно відповісти коротко)
VІІ. Підсумки уроку. Вчитель задає учням запитання стосовного, того, що вони вивчили на уроці. Учні: ми на уроці вивчили поняття «географічне середовище», «природокористування», «ресурсозабезпеченість» та розглянули види природних ресурсів. VІІІ. Домашнє завдання. Виконати завдання:
|
УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації.... |
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам |
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття... |
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.» |
УРОК №46 Тема уроку Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки |
Урок 21 Тема уроку Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині |
УРОК №35 Тема уроку Тема уроку. Розв'язування текстових задач складанням систем рівнянь з двома змінними |
УРОК 43 Тема уроку Тема уроку: Використання формул комбінаторики для обчислення ймовірностей подій |
ТЕМА УРОКУ ТЕМА УРОКУ: Українська національно демократична революція: тріумф чи трагедія українського народу |
УРОК 13 Тема уроку ... |