|
|
Скачати 1.7 Mb.
|
|
Шаров Ю. М., учитель географії Стебненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Звенигородського району Мосійчук С. Г.,– учитель географії Лящівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чорнобаївського району Використання проблемного навчання на уроках географії
Технологія проблемного навчання виникла ще в першій половині ХХ століття як в радянській, так і в зарубіжній школі. В Україні проблемне навчання стало відоме в другій половині ХХ століття. Популяризаторами його були такі вчені: Т.В. Кудрявцева, М. Н. Скаткін, М. М. Левин, в Україні – А.М. Алексюк, В.Б. Конєв, Л.Б. Паламарчук [1, 62] .
Проблемне навчання розглядається як технологія розвиваючої освіти, спрямована на активне одержання знань учнем, формування прийомів дослідницької, пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості, виховання соціально значимих рис особистості. Проблемне навчання засноване на конструюванні творчих навчальних завдань, що стимулюють навчальний процес і підвищують загальну активність учнів. Воно формує пізнавальну спрямованість особистості, сприяє виробленню психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів. Основна дидактична мета проблемного навчання – у педагогічному керуванні активною пошуковою діяльністю учнів. Проблемне навчання виражається в системі проблемних ситуацій, задач, завдань, які необхідно вирішувати учням. Отже, суть проблемного викладу знань полягає в тому, що вчитель ставить проблему, показує шляхи її розв’язання, залучає до роботи учнів.
Технологія проблемного навчання спрямована на формування структури навчально-пізнавальної діяльності, що включає ціль - мотивацію, модель дій, гіпотезу - прогнозування, програму дій, виконавську частину і рефлексивний процес, побудований відповідно до програми дій, цілей і отриманих результатів. В основі проблемного навчання лежить проблемна ситуація, задача – проблема, яку необхідно вирішувати учням. Таким чином, стимулом до руху мислення є інтелектуальне утруднення, тобто такий психологічний стан учня, що вимагає виявлення нових, раніше невідомих знань чи способів діяльності. Інакше кажучи, проблемна ситуація – це така ситуація, в якій суб’єкт хоче вирішити якісь важкі для себе задачі, але йому не вистачає даних і він повинен їх шукати. Щоб проблемна ситуація органічно ввійшла в навчальний процес, вона повинна прийняти форму пізнавальної задачі. Можливо, дати логічне завдання, що показує напрямок розвитку пізнавальної задачі. Характерним для проблемної ситуації є протиріччя між метою і засобами її досягання.
Основними етапами пізнавальної діяльності при вирішенні проблемної ситуації є наступні: усвідомлення проблеми, її вирішення у ході висунення гіпотез, перевірка рішень. На першому етапі учні зустрічаються з проблемою в ході проблемної ситуації. Усвідомлення проблеми залежить від побудови проблемної ситуації, від уміння дітей побачити розрив між відомим і невідомим, виділити протиріччя в інформації. Другий етап-центральний-включає збір і аналіз даних, висунення гіпотез, тобто прогнозованих результатів. Гіпотеза дозволяє зробити уявний перехід від того, що очевидно, до того, що варто знайти. Третій етап – перевірка рішень. Це завершальний етап у вирішенні проблеми. Він включає оцінку гіпотези, правильності виконання дій, представляє апробацію гіпотетичного рішення, аналіз і оцінку вірогідності отриманих результатів, їх адекватність основним теоретичним положенням і практики. У цілому технологія проблемного навчання включає наступні дії:
Вимоги до педагога Вивчення теми уроку це – розв’язання послідовного ланцюжка навчальних проблем. Саме такий підхід потребує від учителя неабиякого вміння створювати навчальні проблеми, вислуховувати і відокремлювати точки зору окремих учнів, полемічно подавати інформацію і знаходити способи її фіксації. Виступаючи в ролі організатора навчального процесу на проблемній основі, учитель діє скоріше як керівник і партнер, чим як джерело готових знань і директив для учнів. У процесі підготовки до проблемного навчання вчитель повинен набути досвіду, що дає змогу набути йому:
Учні з проблемами у навчанні зустрічаються практично на кожному уроці, оскільки вони щодня знайомляться з новим, невідомим, незнаним. А тому завдання вчителя зробити проблеми здоланими. Розглянемо деякі ситуації:
Характеристика географічного положення материка. З цією темою учні зустрічаються під час вивчення всіх материків, що в результаті дає змогу довести навички і вміння практично до автоматизму. На першому уроці під час вивчення теми «Африка» учні отримують завдання скласти план характеристики географічного положення материка, використовуючи план характеристики географічного положення океану. Доцільно в цьому випадку і в подальшому при розв’язанні проблемних ситуацій створювати групи і регламентувати час виконання проблемних завдань. Після виконання завдання іде обмін результатами, встановлення недоліків, вибір оптимального варіанту. Фіксацію проводять, характеризуючи географічне положення Африки біля карти. Характеристика галузі господарства. Складання плану проводиться під час виконання практичної роботи № 5 (9 клас) або під час вступного уроку з теми «Промисловість». Учням необхідно скласти відповідний план, який був би типовим для всіх галузей. Оскільки до цього учні працювали з типовими планами з фізичної географії, а в економічній – з планом характеристики економіко-географічного та політико-географічного положення України, школярам надається інформаційний блок, який включає уже відомі терміни: галузь, господарство, галузева і територіальна структура господарства, фактори розміщення підприємства і таке інше. У практичній роботі план неповний, а тому його потрібно доповнити і розмістити пункти плану у певному порядку. Це встановлюється на етапі перевірки припущень. Остаточний варіант фіксується у зошитах. З метою регулярної роботи з відповідним планом, швидкого звертання до нього, цей варіант пропонується записати дітям на форзаці зошита. 2. Робота з діаграмами, таблицями, графіками. Під час вивчення географії часто доводиться працювати з різними статистичними матеріалами (графічними, у вигляді таблиць). Робота з цими матеріалами сприяє розвитку логічного мислення, вмінню аналізувати, шукати невідоме. Для роботи з ними вчитель повинен чітко визначити завдання та його кінцеву мету, навчити шукати шляхи рішень. Як приклад завдань можна навести роботу з діаграмами атласу ДНВП Картографія Географія України 8-9 клас. Завдання:
Для виконання завдання групи учнів отримують алгоритм розв’язання:
Після виконання завдань проходить обговорення і фіксація результатів дослідження . Очікуваний результат:
Робота з діаграмою продовжується в наступному завданні. Завдання
Учні отримують керівництво для виконання.
Перед проведенням аналізу і пошуком рішення учні отримують історичну довідку про такі історичні події, як: колективізація, голодомор, Велика Вітчизняна війна. Заключна стадія – пошук результатів та їх фіксація. Під час вивчення теми «Міське і сільське населення. Урбанізація.» проводиться розширення знань з теми «Національний склад» та повторна фіксація . Завдання:
Очікуваний результат. Частка росіян серед жителів сіл нижча за частку росіян від всього населення України, проте, серед жителів міст їх частка вища від частки населення . Питома вага українців у селах вища від частки українців населення України. Частка міських жителів України невпинно зростала. Мігранти в межах СРСР осідали, в основному, у містах. Частка росіян стрімко зростала в містах, в які вони переселялися з метою забезпечення нових підприємств робочою силою. А тому є певна закономірність між зростанням частки росіян, темпами її зростання і процесами урбанізації в Україні. На уроці «Економічний потенціал України» учні визначаючи можливості України, розглядають різні ресурси. Одній з груп необхідно дати характеристику ґрунтового покриву. «Використовуючи діаграми атласу (стор. 19) та опорні знання з фізичної географії, доведіть, що Україна має чудові ґрунтові ресурси, а отже одну з умов для інтенсивного розвитку сільського господарства. У відповіді дайте кількісну і якісну оцінку сільськогосподарським угіддям України». Очікуваний результат. Частка с/г угідь в Україні становить 68,6 % . У тому числі частка орних земель в ґрунтовому покриві – 54 % . Часка чорноземів серед с/г угідь становить 62 % , ще 15 % припадає на каштанові і сірі лісові досить родючі ґрунти. Учні дають коротку характеристику цим типам ґрунтів. Все це свідчить, що ґрунти є одним з природних багатств України, і є гарною передумовою для розвитку сільського господарства. 3. Робота з кліматичними діаграмами. Завдання даного типу можна використовувати в курсі географії материків та географії України. Завдання
4. Обробка статистичних даних може поєднуватися з роботою на карті. Завдання з теми «Населення України».
Оскільки деякі області можуть бути представлені у декількох варіантах, а робота проводитись на декількох уроках, то їм слід продумати систему умовних позначень цих показників.
Очікувана відповідь. У західних областях густота висока, у центральних і частково північних – середня, південних і південно-східних – низька. Найвища густота в лісостеповій зоні, яка має найсприятливіші умови для розвитку сільського господарства. 3. На основі ваших висновків та аналізу розміщення (густота, кількість, величина) міських поселень назвіть області, в яких частка міських жителів найвища і вища за середньо український показник, та відповідно області , в яких частка сільських жителів найвища і вища за середньо український показник. Для кращого виконання, учням необхідно дати дані про кількість жителів областей. Після пояснень і перевірки припущень, учням пропонується співставити свої висновки з статистичними даними в таблицях атласу та підручника і провести, за необхідності, корекцію дослідження. При вивченні галузей господарства, з метою відпрацювання умінь і навичок роботи з атласом, доцільно використовувати проблемно-пошуковий метод для виконання подібних завдань:
При проведенні узагальнення і фіксації можна використати «сліпу» карту, коли закрита легенда карти, але є опорний конспект. 5. Складання порівняльних характеристик. Ці завдання дозволяють не тільки швидше опановувати навчальний матеріал, а й розвивають вміння структурувати інформацію, виділяти спільні і відмінні риси, давати оцінку явищам чи об’єктам. Завдання: 6 клас . Тема «Літосфера».
Очікуваний результат. Континентальний тип земної кори товщий, оскільки має більше шарів, а також товщина окремих шарів більша, ніж в океанічному. 10 клас . Тема «Країни Європи». 1. Скласти план характеристики населення країни. За планом порівняти населення Франції і Німеччини. Виділити спільні і відмінні риси та вказати причини їх виникнення. 6. Створення власних проектів і програм. 6 клас. Тема «Біосфера». 1. Скласти правила поведінки під час походу в ліс. У правила включити 10 пунктів і використати слова і терміни: ліс, рослини, багаття, тварини, гнізда, шум, рідкісні рослини, джерела, струмки. 7 клас. Тема «Австралія». На початку вивчення материка перед учнями ставиться завдання підготувати на тематичну атестацію повідомлення «Де я б хотів побувати і, що побачити в Австралії.». 10 клас. Тема «США». 1. Ви – представник туристичного агентства, що організовує поїздки і відпочинок у США. Складіть (створіть) рекламний проспект для потенційних клієнтів. Серед проблемно-пошукових завдань особливе місце займають «провокаційні» завдання. 8 клас. Тема «Степова зона». 1. Чим зумовлене підвищення кількості опадів та зміна ґрунтового покриву на сході зони? 9 клас. Тема «Населення України». 1. Діаспора – це біль чи гордість України? 10 клас. Тема «Сільське господарство світу». 1. Чим пояснити таке протиріччя: валовий збір пшениці і рису в світі майже однаковий, посівні площі рису майже в двічі менші? Проблемний характер носять такі методичні прийоми:
Крім використання окремих завдань проблемного характеру, які є структурними елементами окремих уроків, проблемний характер носять інтерактивні методи та форми:
Латуринська Н.Й., вчитель географії ЗОШ №9 м. Умані Терещенко Т.Б., вчитель географії ЗОШ №11 м. Умані Технології групової діяльності учнів на уроках географії «В співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно» Л.С. Виготський Стратегічний напрямок реформування сучасної системи освіти України полягає у вирішенні проблеми особистісно-орієнтованого навчання. В основі лежить визначення унікальності сутності кожної дитини, створення системи психолого-педагогічних умов, що дозволяють у єдиному учнівському колективі працювати з орієнтацією не на «середнього» учня, а з кожним учнем зокрема, відповідно до його природних здібностей, нахилів, інтересів. Роль учителя визначається не в безпосередній передачі знань, умінь і навичок, а в організації відповідного освітньо-виховного середовища, у якому учень навчається, спираючись на власний потенціал і використовуючи відповідну технологію навчання. Головним завданням освіти сьогодення визначено створення сучасної педагогічної концепції, спрямованої на перехід від традиційної, репродуктивної моделі навчання до пошуку і впровадження інноваційних підходів, орієнтованих на максимальне врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх потенційних можливостей. У сучасній інтерпретації процес навчання набуває розуміння розвивального і виховного процесу як засобу розвитку особистості відповідно до соціально-зумовлених цілей і освітніх запитів. Акцент робиться на активні форми навчання – взаємодію, співробітництво педагогів та учнів, діалог, творчість, спільний пошук. Систему форм навчальної діяльності учнів на занятті становить фронтальна, індивідуальна та групова. Вони пронизують увесь навчальний процес. Їм властиві всі компоненти процесу навчання. Ці форми відрізняються одна від одної кількістю учнів і способом організації роботи. Питання про групові форми навчальної діяльності в психолого-педагогічній літературі посідає важливе місце, тому що вони відкривають для дітей можливості співпраці, стосунків, пізнання довкілля. Історія виникнення технології Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим, традиційним формам навчання. В її основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й.Т.Песталоцці про вільний розвиток і виховання дитини. Втім поєднання індивідуальної і групової навчальної діяльності допомагає успішному навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищують ефективність уроку. Різновидом групового навчання у межах класно-урочної системи стала бел-ланкастерська система (система взаємного навчання). У радянській школі мала місце ідея бригадно-лабораторної форми навчання, яка мала назву «бригадно лабораторний метод». Але не зважаючи на те, що нові форми навчання знайшли підтримку у вчителів, вони запроваджувалися у школах без належної експериментальної перевірки. Їх застосування швидко виявило значні недоліки: зниження ролі вчителя, відсутність в учнів мотивації учіння, неекономне витрачення часу. Тому впродовж багатьох років ніякі форми навчання, альтернативні уроку, не використовувалися і не розроблялися. І тільки в 60-ті роки минулого століття в радянській дидактиці з’явився інтерес до групової, форми навчання у зв’язку з вивченням проблеми пізнавальної активності, самостійності учнів. Важливий напрям досліджень загальних форм навчання був пов’язаний з навчально-пізнавальною діяльністю учнів в умовах колективної, групової індивідуальної роботи в класі (А.М.Алесюк, Ю.К. Чабанський, І.Я. Лернер, Х.Й. Лійметс та ін.). Значний внесок у розробку загальних принципів організації групової навчальної діяльності дали дослідження В.К. Дяченко, В.В. Котова, Г.О. Цукерман, О.Г. Ярошенко та ін. Концептуальні положення У психолого-педагогічній літературі немає єдиного підходу до визначення групової навчальної діяльності. Дотримуємося найбільш поширеного визначення, що групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителя і в співпраці з учнями. Учитель у груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність дітей. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається в роботу груп тільки в тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Це їхня спільна діяльність. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а, навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислухатися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Групова навчальна діяльність на занятті створює певні умови для формування позитивної мотивації навчання школярів. Це відбувається в групах, де створено умови доброзичливості, чуйності, оволодіння учнями формами взаємодопомоги. Як свідчить шкільна практика, під час групової роботи активізується діяльність усіх без винятку її виконавців. Психологи пояснюють це тим, що одна з найважливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації у навколишній дійсності. У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20-30 % більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня. Важливу роль групова діяльність відіграє у досягненні виховної функції навчання. У груповій навчальній діяльності формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості. Важливу роль у формуванні цих якостей відіграють особливості організації групової роботи: розподіл функцій і обов'язків між учасниками діяльності, обмін думками, взаємна вимогливість і допомога, взаємоконтроль і взаємооцінка. Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію, яка полягає в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватись один з одним, розв'язувати конфлікти, що виникають у спільній діяльності. Отже, групова форма навчальної діяльності порівняно з іншими організаційними формами має кілька значних переваг:
Групова робота на уроках буде ефективною, якщо дотримуватись таких вимог:
Групову навчальну діяльність школярів можна застосовувати на всіх етапах процесу навчання. Проте на етапах первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності досягається лише за умови, що всі учні класу мають високий та середній рівень навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність. В іншому разі продуктивнішою виявляється фронтальна діяльність класу під керівництвом учителя. Мета технології групової навчальної діяльності – розвиток дитини як суб’єкта навчальної діяльності. Завдання:
Ключові слова Форма навчальної діяльності, мала група, співпраця, суб'єкт навчальної діяльності і особистісно-орієнтоване навчання. Понятійний апарат Актуальний рівень розвитку — ті психічні властивості, які вже сформувалися, засвоєні дитиною. Бригадна форма навчання — передбачає виконання спеціально сформованими тимчасовими учнівськими групами практичних, лабораторних робіт. Завдання, виконувані бригадами, мають бути як єдиними, так і диференційованими. Гетерогенний склад груп — учні з різними навчальними можливостями. Дискусія у навчанні — навчальний метод, який передбачає організацію спільної мовної діяльності для пошуку ефективного розв'язання певної проблеми. Диференційовано-групова робота – передбачає організацію роботи учнівських груп з різними навчальними можливостями. Завдання диференціюються за рівнем складності. Діалогічне навчання — розмова, бесіда між двома особами, мета якої — пізнання сутності предмета чи явища в процесі обміну думками суб'єктів спілкування. Емпатія — співпереживання, розуміння почуттів, які переживає інша людина, і відповідне виявлення своїх почуттів. Ефективність навчання — міра досягнення навчальної мети. Зона найближчого розвитку — поняття про зв'язок навчання і психічного розвитку дитини, який визначається розходженням між рівнями актуального і потенційного розвитку, тобто тими можливостями дитини, які вона може реалізувати з допомогою дорослих і які будуть її досягненнями найближчим часом. Кооперативно-групова форма роботи передбачає виконання частини загального, рівноцінного за ступенем складності класного завдання. Лабораторно-бригадний метод — спосіб організації навчального процесу в школі, за яким учнівські бригади самостійно виконували різноманітні дослідницькі завдання. Ланкова форма — організація навчальної діяльності щодо постійних малих учнівських груп, керованих лідерами. Учні працюють над єдиним завданням. Мала група — це група із двох і більше осіб, об'єднаних єдиною метою, схожими інтересами і потребами у спілкуванні та спільній діяльності; перебувають у безпосередньому контакті одне з одним. Метод проектів — система навчання, за якою учні набувають знань і вмінь у процесі планування і виконання поступово ускладнюваних практичних завдань-проектів. Парна форма навчальної роботи — два учні виконують деяку частину роботи разом. Рефлексія — здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також з діями та вчинками інших людей. Рівень засвоєння — послідовний перехід учня від незнання до знання. Самоконтроль у навчанні — перевірка суб'єктом власних дій зіставленням, аналізом, корекцією. Самооцінка — оцінка суб'єктом самого себе, своїх можливостей, досягнень, якостей порівняно з іншими людьми. Форма навчальної діяльності — спеціально організована діяльність учителя і учнів, яка відбувається за встановленим порядком, у певному режимі. Зміст технології Результативність навчання залежить від цілої низки застосованих організаційних моментів: від поділу учнів на групи до оцінювання навчальних досягнень. Організовуючи навчання в групах, учитель має розуміти, що успіх і результативність залежать від правильної організації роботи з самого початку. Важливо методично правильно сформулювати групу і дослідити її потенціал, створити необхідну атмосферу й зацікавленість. Реальні умови масової школи свідчать, що найбільш раціонально організовувати навчальні групи із чотирьох-п’яти осіб. Нечисленні групи сприяють зручному і швидкому розміщенню учнів, активній діяльності кожного члена групи, розподілу обов’язків. Істотним моментом у створенні навчальних груп є їх склад. Групи мають бути гетерогенними за навчальними та психологічними можливостями дітей: у групі повинен бути хоча б один сильній учень. Групу слід формувати на основі особистісних переваг учнів, обрати консультанта, розподілити обов’язки. При створенні груп потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності. Консультанта за товариською згодою призначає вчитель. Це, зазвичай, успішний у навчанні учень. Робота в навчальних групах будується на принципі рівноправності. Організовуючи групову навчальну діяльність на занятті, потрібно забезпечити активність кожного учня. Цього можна досягти, розподіливши запропоновані групі завдання на частини за кількістю учасників групи, коли кожен має виконати свою частину роботи і пояснити спосіб її виконання іншим, а також налагодити систему обліку діяльності кожного учня в групі. Для цього після виконання запропонованого групі завдання діти на спеціальних картках відображають оцінку роботи всієї групи, а також дають оцінку роботі кожного учня в групі. Групова робота допомагає учням набувати нові знання, уміння та навички, що їх нелегко об’єктивно оцінити за допомогою традиційних методів. В умовах застосування різних форм групової роботи доцільно використовувати листи оцінювання навчальних досягнень учнів. Їхня особливість полягає в тому, що діти мають можливість самостійно дати оцінку рівня засвоєння нових знань, домашньої підготовки, активності на занятті, ініціативності, творчості. Лист оцінювання.
Такі листи оцінювання можна використовувати на інших уроках, змінивши критерії оцінювання відповідно до теми. Для відображення діяльності роботи учня можна запропонувати такі питання:
Як уже вказувалося, групова навчальна діяльність корисна на всіх етапах уроку, особливо під час перевірки домашнього завдання, закріплення знань, застосування їх на практиці, де допомога дорослого вже не потрібна і навіть шкодить, бо заважає становленню рефлексії, і водночас повністю самостійно дитина діяти не може. Можливість вибору групової навчальної діяльності на різних етапах уроку продемонстровано в таблиці. Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку.
Щоб зацікавити учнів колективною роботою, потрібно забезпечити серед них позитивне ставлення до співпраці один з одним у малих групах. Пропонуємо учням засвоїти загальноприйняті правила обговорення:
Аналізуючи роботу, вчитель підводить дітей до висновку, що узгоджена робота учнів дозволяє знайти найбільш цікаве рішення, виявити творчість, прискорити виконання завдань, допомогти, підтримати один одного. У виконанні такої роботи діти дотримуються наведеної нижче інструкції:
Вимоги до педагога У процесі соціалізації, виховання і розвитку особистості дитини важлива роль відводиться вчителю-професіоналу. Організовуючи групову навчальну діяльність школярів, учитель має створити сприятливі умови для сприймання учнями групового навчального завдання та забезпечити умови для його успішного розв’язання. Впровадження групової навчальної діяльності потребує деяких додаткових витрат часу, оскільки необхідно підготувати багато матеріалів до уроку. Організовуючи групову діяльність на занятті, учитель повинен дотримуватись таких вимог:
У груповій навчальній діяльності вчитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, виправити, підстрахувати кожного учня, організувати співпрацю дітей. Учитель має бути терплячим, приязним, уміти допомагати. Це демократичний, дружний і щирій стиль навчання. Учитель виконує роль консультанта. Учні беруть на себе щоразу більшу відповідальність за результати роботи. Дітей не слід примушувати бути активними, якщо вони цього не прагнуть. Завдання вчителя – стимулювати учнів до активної діяльності. Шкільна практика свідчить, що в тих класах, де застосовується групова навчальна діяльність, учні показують високі результати в навчанні. Слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають змогу вчасно отримувати додаткові пояснення з незрозумілих питань. Завдяки контролю з боку сильних учнів вони припускаються меншої кількості помилок. Середні учні в умовах групової роботи оперативно опановують незрозумілі питання. Сильні учні, допомагаючи засвоювати навчальний матеріал товаришам у групі, перевіряють і закріплюють свої знання. Використання групових форм роботи на уроках географії План уроку в 7 класі з курсу географії материків та океанів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної... Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої... |
Узагальнити і систематизувати знання учнів із загальної географії;... Обладнання: картки для тестування, картки із назвами ігрових категорій, сигнальні картки |
|
Ігри на уроках географії під час вивчення теми Паливна промисловість. Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база. Вугільна, нафтова, газова, нафтопереробна, торфяна... |
Урок-конференція з використанням мультимедійних технологій 10 клас «Глобальні проблеми людства» Застосування інформаційно-комунікаційних та мультимедійних технологій на уроках географії |
|
Інтегрований предметний тиждень історії та географії Мета проведення: популяризувати краєзнавчу роботу серед молоді; викликати інтерес учнів до історії та географії рідного краю; показати... |
Уроки систематизації та узагальнення знань з географії Тематика творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії |
|
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
|
Роль географії у формуванні візитної карти країни Мета: ознайомитися з новими напрямками досліджень сучасної географії та встановити їх значення для розвитку суспільства |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Уроки географії у 7 класі по темі Випуск №5 Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького... |